Постанова

від 26.02.2025 по справі 134/1333/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/1333/24

Провадження № 22-ц/801/491/2025

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Зарічанський В. Г.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуСправа № 134/1333/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,

за участю сторін: відповідача ОСОБА_1 та її представника Глушкової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв м.Вінниці цивільнусправу №134/1333/24запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі, Вінницької області Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції України(м.Київ) про зменшення розміру аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів,

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 адвоката Зянько Ніни Георгіївни, представника ОСОБА_3 адвоката ГлушковоїТетяни Ігорівнита представника ОСОБА_1 адвокатаГлушкової ТетяниІгорівнина рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2024 року,яке ухвалив суддя Зарічанський В.Г. в Крижопільському районному суді Вінницької області, повний текст складено 25 грудня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі, Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерстваюстиції України(м.Київ) про зменшення розміру аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів,мотивуючи позовнівимоги тим,що відповідно до судового наказу, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області від 04 квітня 2018 року (справа 134/367/18), з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року, з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17 лютого 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Також, стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн щомісячно, до досягнення дітьми трирічного віку, починаючи з 17 лютого 2023 року.

29 січня 2020 року державним виконавцем Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на виконання судового наказу № 134/367/18, виданого 02 травня 2018 року Крижопільським районним судом Вінницької області, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ( ВП № 56362941).

01 травня 2023 року державним виконавцем Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 71696620 за виконавчим листом № 134/281/23, виданого 27 квітня 2023 року Крижопільським районним судом Вінницької області.

За вищезазначеними судовими рішеннями він сплачує аліменти на трьох дітей у розмірі відповідно 1/4 і 1/3 заробітку (доходу) та 2000 грн на утримання ОСОБА_3 , тобто загальний розмір стягнень перевищує 1/2 заробітку (доходу).

З лютого 2022 року він являється військовослужбовцем та проходив службу у військовий частині НОМЕР_1 , відповідно з цього часу зросли його доходи, а отже збільшився розмір аліментів, які утримується за вищевказаними судовими рішеннями.

Так, за період з 01 червня 2022 року до 01 липня 2024 року ним на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачено 299420,94 грн.

За період з 17 лютого 2023 року до 01 липня 2024 року ним на користь ОСОБА_3 на її утримання сплачено 28000 грн та на утримання малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , сплачено 271 002,52 грн, при цьому залишається заборгованість 96 842,29 грн.

Згідно з наданого розрахунку у квітні з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліментів в сумі 28 644,64 грн, у травні - 27146,20 грн, червні - 24964,26 грн; відповідно на користь ОСОБА_3 на утримання 2-х дітей у квітні з позивача стягнуто аліменти в сумі 39461,56 грн, у травні - 35865,18 грн, червні - 32952,29 грн.

Отже, лише за червень 2024 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнено аліменти сума яких у п`ятнадцять разів перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, аналогічно за червень 2024 року на користь ОСОБА_3 стягнено аліментів сума яких майже у тринадцять разів перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Тобто, розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання трьох дітей в рази перевищує реальні потреби кожної дитини, не відповідає реальним потребам, не відповідає критеріям розумності та достатності, не відповідає вкладу матері в рівнозначне забезпечення дитини. Крім того, він позбавлений можливості проконтролювати цільове використання сплачених ним доволі суттєвих сум аліментів.

В той же час, загальний розмір аліментів за рішеннями суду (1/4 на одну дитину та 1/3 на двох дітей) становить більше 1/2 доходу платника аліментів, у зв`язку з чим, згідно розрахунків виданих ДВС, виникла заборгованість по сплаті аліментів в загальному розмірі 146754,17 грн, яку платник аліментів не має можливості сплатити.

На сьогодні матеріальне його становище погіршилося, зокрема суттєво погіршився стан його здоров`я, він пересувається на милицях та як наслідок втратив працездатність.

Так, будучи призваним на військову службу призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 в лютому 2022 року, він проходив військову службу у військовий частині НОМЕР_1 та 24 лютого 2024 року в районі насаленого пункту Сєверне Донецької області, при виконанні, бойового завдання за призначенням, отримав поранення, у зв`язку, проходив стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. I.І. Мечникова» з 25 лютого 2024 року по 02 березня 2024 року, що підтверджується довідкою №2025 від 02 березня 2024 року та випискою медичної карти хворого № 3127.

На даний час він продовжує лікування та у зв`язку з довготривалим лікуванням, яке включає неодноразове оперативне втручання, він несе значні додаткові витрати на ліки, на поїздки до лікарень, харчування та ін. Крім того на його утримання перебуває непрацездатна мати пенсійного віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рідна сестра ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є інвалідом другої групи.

Він розуміє свій обов`язок утримувати неповнолітніх дітей, не відмовляється від нього, але у зв`язку із отриманим пораненням, яке пов`язану із захистом Батьківщини, потребує тривалого дорого лікування, крім того враховуючи те, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати та сестра - інвалід 2 групи, вважає, що наявні обґрунтовані підстави для застосування ст. 192 СК України та зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього за судовими рішеннями.

Також, зважаючи на неможливість проконтролювати цільове використання сплачених ним доволі суттєвих сум аліментів, вважає, що це є також обставинами, які мають істотне значення та роблять можливим звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.

Таким чином, позивач просив суд: 1). змінити розмір аліментів, визначений відповідно до судового наказу, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області 04 квітня 2018 року (справа 134/367/18) на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) та рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно.

2). стягувати з нього аліменти на утримання трьох дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/8 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

3). звільнити його від сплати заборгованості у розмірі 49911,88 грн за аліментами, які стягуються з нього відповідно до судового наказу, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області від 04 квітня 2018 року (справа 134/367/18) на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) та від сплати заборгованості у розмірі 96842,29 грн за аліментами, які стягуються з нього відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, а також на її утримання у розмірі 2000 грн щомісячно.

4). визнати судовий наказ, виданий Крижопільським районним судом Вінницької області від 04 квітня 2018 року (справа 134/367/18) та виконавчий лист № 134/281/23, виданий 27 квітня 2023 року Крижопільським районним судом Вінницької області в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), такими, що не підлягають виконанню.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2024 рокупозов задоволено частково.

Розмір аліментів, визначений відповідно до судового наказу виданого Крижопільським районним судом Вінницької області від 04 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) та рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), щомісячно, змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/7 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 адвокатГлушкова Т.І.подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру аліментів є незаконним та необґрунтованим, порушує права дітей. Просила рішення Крижопільського районного суду Вінницькоїобласті від17грудня 2024рокузмінити тастягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти наутримання малолітніхдітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,в розмірі1/6частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу.

Також, не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат ГлушковаТ.І.подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру аліментів є незаконним та необґрунтованим, порушує права дитини. Просила рішення Крижопільського районного суду Вінницькоїобласті від17грудня 2024рокузмінити тастягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання неповнолітньоїдоньки ОСОБА_8 ,в розмірі1/6частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокат Зянько Н.Г. подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментах є незаконним та не відповідає обставинам справи, не надав належної оцінки тим обставинам, внаслідок яких виникла заборгованість зі сплати аліментів, не враховано судом наявність в позивача непрацездатної матері та рідної сестри інваліда другої групи. У зв`язку з цим просила рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2024 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог про звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментах скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

У відзивіна апеляційнускаргу представник ОСОБА_2 адвокатЗянько Н.Г.просила апеляційнускаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокатГлушкова Т.І.просила апеляційнускаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до судового наказу виданого Крижопільським районним судом Вінницької області від 04 квітня 2018 року (справа № 134/367/18), з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання їхньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 березня 2018 року.

17 грудня 2022 року ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_14 .

Відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2023 року (справа № 134/281/23), з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 лютого 2023 року та на її утримання до досягнення дітьми трирічного віку в сумі 2000 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості наданого Крижопільським відділом ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 липня 2024 року по рішенню суду № 134/281/23 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, заборгованість позивача ОСОБА_2 з 2023 року лютий 12 днів по червень 2024 року становить 92068,10 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого Крижопільським відділом ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 липня 2024 року по рішенню суду № 134/281/23 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , заборгованість позивача ОСОБА_2 з 2023 року лютий 12 днів по червень 2024 року становить 4774,19 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості наданого Крижопільським відділом ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 липня 2024 року по рішенню суду № 134/367/18 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 , заборгованість позивача ОСОБА_2 з 2022 року по червень 2024 року становить 49911,88 грн.

З довідки військово лікарської комісії № 1620 вбачається, що солдат ОСОБА_2 був призваний на військову службу призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 в лютому 2022 року, де проходив військову службу у військовий частині НОМЕР_1 та 24 лютого 2024 року в районі населеного пункту Сєверне Донецької області, при виконанні, бойового завдання за призначенням, отримав поранення та проходив стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. I.І. Мечникова» з 25 лютого 2024 року по 02 березня 2024 року, що підтверджується довідкою № 2025 від 02 березня 2024 року та випискою медичної карти хворого № 3127.

Крім того, згідно випискою з медичної карти стаціонарного хворого № IX- 240303/5292 ОСОБА_2 з 03 березня 2024 року по 04 червня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КПП «Хмельницька обласна лікарня».

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 4847 ОСОБА_2 з 10 липня 2024 року перебуває на стаціонарному лікуванні у військово - медичному клінічному центрі Центрального регіону м. Вінниця.

З витягу №3071 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстровані також: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з довідки до акту огляду медико соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 681204, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має другу групу інвалідності, загальне захворювання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зіст. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст.150,180 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннямист. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3статті 181 СК Українивизначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першоюстатті 192 СК Українивстановлено, щорозмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментіву разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей181,192 СК Українирозмір аліментів,визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платникааліментіводин із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшеннярозміру аліментів.Значне погіршення матеріального становища платникааліментівможе бути підставою для його вимоги прозменшення розміру аліментів.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягненняаліментів»судам роз`яснено, щорозмір аліментів,визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувачааліментіву зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, щорозмір аліментів,визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платникааліментівматір дитини може подати до суду заяву про збільшеннярозміру аліментів.Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги прозменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом прозменшення розміру аліментів,позивач посилався на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан та стан його здоров`я.

Статтею 192 СК Українипередбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментівза наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами змінирозміру аліментівє як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава длязменшенняабо збільшеннярозміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для змінирозміру аліментів:і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для змінирозміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції, при вирішенні позову ОСОБА_2 , правильно застосував положеннястатті 192 СК України, а тому апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що відсутні підстави длязменшення розміру аліментіву цій справі.

З наданих суду доказів вбачається, що при винесенні судового наказу про стягнення аліментів у наказному провадженні, з позивача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , без урахування наявності інших утриманців у позивача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з позивачастягуються аліментив сукупномурозмірі більшеніж половинуйого доходу,враховував, що вінна данийчас перебуває на лікуванні, розмір аліментів підлягає зменшенню на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/7 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначений розміраліментів відповідатимепринципам розумностіта справедливості,буде достатнімдля забезпеченняналежного фізичногота моральногорозвитку дітей,а томудоводи апеляційнихскарг відповідачівпро те,що визначенийсудом першоїінстанції розміраліментів врозмірі 1/7частки всіхвидів заробітку(доходу)щомісячно накожну дитину,буде порушуватиправа дітейє безпідставним.

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платникааліментівсуд може відстрочити або розстрочити сплатузаборгованостіза аліментами. За позовом платникааліментівсуд може повністю або частково звільнити йоговідсплатизаборгованостіза аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів абозвільнення відних.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою длязвільнення(повного або часткового)відсплатиаліментів.Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платникаліментів,істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, який обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги про звільнення від сплати заборгованості поаліментах.

З матеріалів справи вбачається, що наданий часперебіг лікування позивачата його наслідки невідомі, позивачу не встановлено інвалідність, а також не надано доказів того, що позивач у зв`язку із погіршенням стану свого здоров`я, поніс значні витрати.

Крім того, заборгованість у позивача по аліментам виникла за той період коли він мав стабільний дохід і мав фінансову змогу утримувати дітей, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати заборгованості поаліментах.

Перебування на утриманні позивача непрацездатноїматері, а також наявність внього рідноїсестри інвалідадругої групи,не є безумовною підставою для звільнення від заборгованості від сплати аліментів,оскільки батьки, сестра не мають компенсувати зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментам,за рахунок збільшення утримання інших членів сім`ї.

Судове рішення ухвалене із забезпеченням найкращих інтересів дітей, а доводи апелянтів зводяться до переоцінки доказів, які були належно оцінені судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданих апеляційних скарг, виходячи з меж їх доводів, відсутні. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv.UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Зянько Ніни Георгіївни, представника ОСОБА_3 адвоката ГлушковоїТетяни Ігорівнита представника ОСОБА_1 адвокатаГлушкової ТетяниІгорівнизалишити без задоволення.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницькоїобласті від17грудня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Міхасішин І.В.