Ухвала

від 26.02.2025 по справі 638/3054/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3054/25

Провадження № 1-кс/638/757/25

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню за №12025221070000229 від 15 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Ізюмського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд надати дозвіл старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_3 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_4 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_5 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_7 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_9 , слідчому відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_10 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_11 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_12 ,слідчому у кримінальному провадженні - заступнику начальника СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_13 , слідчому у кримінальному провадженні - начальнику відділення № 2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_14 , слідчому відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_15 , на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, та надати можливість вилучити реєстраційні справи юридичних осіб, а саме КСП імені Леніна та новоутвореного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які перебували у власності ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку з реорганізації на теперішній час перебуває у володінні правонаступника - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221070000229 від 15 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що на початку лютого 2024 року, невстановлені особи привласнили землі сільськогосподарського призначення ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом реєстрації права власності та реєстрації права постійного користування земельними ділянками, використовуючи підроблену технічну документацію із землеустрою.

В ході слідства встановлено, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22 листопада 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна передано у постійне користування 5855, 2 Га земель в межах з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва.

У подальшому головою ІНФОРМАЦІЯ_6 видано державний акт на право постійного користування землею Серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11.

При цьому, розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 №152 від 24 березня 1999 року «Про погодження «Схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) ІНФОРМАЦІЯ_1 », погоджено зазначену схему, якою передбачено:

-площа земель, що підлягають поділу на земельні частки 5294,3 Га, у тому числі рілля - 4073,1 Га, багаторічних насаджень - 35,5 Га, сіножатей - 232,5 Га, пасовищ - 953,2 Га;

-кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 788 чоловік;

-уточнена середня площа земельної частки (паю) - 6,73 Га.

Таким чином, із загальної площі 5294,3 Га сільськогосподарських угідь, згідно державного акту на право постійного користування землею, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 6,73 Га.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту у січні 1996 року, суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місце розташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту у січні 1996 року, не можуть передаватись у колективну та приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади; землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв`язку, оборони; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі водного фонду, за винятком невеликих (до З гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту у січні 1996 року, колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду.

Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Радгоспи, інші державні сільськогосподарські підприємства, установи і організації одержують земельні ділянки у постійне користування для сільськогосподарського виробництва. Зазначені підприємства, установи і організації можуть додатково брати в оренду або одержувати у тимчасове користування земельні ділянки.

Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі підрозділів сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель.

Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Водночас, положення щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема, Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі за текстом - Указ № 720/95), пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

Отже наведені положення свідчать, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств.

26 квітня 2003 року набрав чинності Закон України № 675-IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України», яким пункт 8 розділу X Земельного кодексу України доповнено абзацами, згідно з якими члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності ним Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподіл}7 земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції від 05.06.2003, визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Статтею 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції від 05 червня 2003 року із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Отже, відповідно до зазначених указів паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам. А тому у ІНФОРМАЦІЯ_1 не могли залишитися спірні землі сільськогосподарського призначення, які не підлягали розпаюванню та не були розпайовані.

При цьому, передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Згідно з імперативними вимогами пункту 21 Розділу X (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01 січня 2019 року), з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (тобто з 01 січня 2019 року) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, вимоги зазначеного п. 21 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України стосуються, як юридичних осіб, які станом на 01 січня 2019 року припиненні шляхом ліквідації, так і тих юридичних осіб, які припинені шляхом реорганізації.

В свою чергу, 05 січня 2021 року наказом голови комісії з ліквідації - начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 № 1-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у відповідності до ст.ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови КМУ від 15 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Дергеокадастру від 17 листопада 2020 року № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Положення про ІНФОРМАЦІЯ_9 , передано у комунальну власність ІНФОРМАЦІЯ_10 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_11 , 281 (двісті вісімдесят одну) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 4773,2663 Га, які розташовані за межами населених пунктів на території Барвінківського району Харківської області згідно з додатком до визначеного наказу.

У подальшому, 25 лютого 2021 року, рішенням міського голови ІНФОРМАЦІЯ_12 №232-VIII, прийнято у комунальну власність ІНФОРМАЦІЯ_13 в особі ІНФОРМАЦІЯ_11 вище зазначені 281 земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

На підставі вище викладеного, у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ІНФОРМАЦІЯ_14 зареєструвала право власності на земельні ділянки, зокрема 16 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6320485500:03:000:0499, 6320485500:01:000:0467, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:05:000:0407, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0409, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:06:000:0230, 6320410100:00:001:0225, загальною площею 212,0979 Га.

Крім того, 03 листопада 2023 року, рішенням №2 загальних зборів уповноважених членів ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яких були присутні 2 особи, а саме голова зборів ОСОБА_16 та секретар ОСОБА_17 , затверджено рішення про проведення реорганізації КСП імені Леніна, шляхом перетворення його в наступну юридичну особу - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 ».

У подальшому, шляхом реорганізації, шляхом перетворення створено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), директором якого визначено ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , та 10 січня 2024 року зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_18 .

Цього ж дня, нотаріусом ОСОБА_18 зареєстровано рішення №3 уповноваженого члена ІНФОРМАЦІЯ_1 про затвердження передавального акту ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно процедури зміни його організаційно-правової форми господарювання шляхом перетворення у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У подальшому, з метою привласнення земельних ділянок, шляхом реєстрації права постійного користування земельними ділянками, не маючи відповідного рішення власника - ІНФОРМАЦІЯ_11 про надання вищезазначених земельних ділянок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у постійне користування, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в особі директора ОСОБА_17 звернувся з заявами про державну реєстрацію прав, та як наслідок приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 , та 02 лютого 2024 року, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, у порушення діючого законодавства зареєструвала право постійного користування земельними ділянками за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з наступними кадастровими номерами: 6320485500:03:000:0499, 6320485500:01:000:0467, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:05:000:0407, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0409, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:06:000:0230, 6320410100:00:001:0225, загальною площею 212,0979 Га.

Крім цього, в ході слідства встановлено, що 23 травня 2024 року, з метою привласнення земельних ділянок, шляхом реєстрації права власності за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до заяв про державну реєстрацію прав, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 на підставі передавального акту №38, 39 від 10 січня 2024 року та державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), зареєстровано право власності земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 6320485500:03:000:0562, 6320410100:00:007:0429, 6320485500:01:000:0495, 6320485500:01:000:0496, 6320485500:01:000:0497, 6320485500:01:000:0498, 6320485500:03:000:0555, 6320485500:03:000:0556, 6320485500:03:000:0557, 6320485500:03:000:0558, 6320485500:03:000:0559, 6320485500:03:000:0560, 6320485500:03:000:0561, 6320485500:03:000:0564, 6320485500:03:000:0565, 6320485500:03:000:0566, 6320485500:04:000:0267, 6320485500:05:000:0484, 6320485500:06:000:0238, 6320485500:06:000:0239, 6320485500:06:000:0240, загальною площею 285,2319 Га.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації вказаних вище земель, у на початку 2024 року складана ФО-П ОСОБА_19 .

Однак, слід зазначити, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, землю надано у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Таким чином, набуття ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » права приватної власності на вищевказані земельні ділянки в порядку правонаступництва є незаконним.

Згідно ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених Кодексом.

На підставі вище викладеного, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, встановлення істини, підтвердження або спростування вчинення вищевказаного кримінального правопорушення конкретною особою, а також забезпечення проведення судових експертиз, у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до речей і документів та можливості вилучити реєстраційні справи юридичних осіб, а саме КСП імені Леніна та новоутвореного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які перебували у власності ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку з реорганізації на теперішній час перебуває у володінні правонаступника - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . .

Вказані відомості мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні..

Слідчий, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати клопотання у його відсутність.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність осіб.

Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 84КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність і відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 160 КПК України передбачено право сторони кримінального провадження звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

Як зазначено у ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Для встановлення істини по справі органу досудового розслідування необхідно отримати вказану витребувану інформацію.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, може бути виконане.

З метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до інформації в ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ..

Вказані відомості мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що вищевказані документи містять відомості про персональні дані особи, та таємницю досудового розслідування, тому у органу досудового розслідування відсутня можливість в їх отриманні, і тим самим встановлення істини по провадженню.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки іншими способами встановити та довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, неможливо.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 160, 162, 163 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню за №12025221070000229 від 15 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України- задовольнити.

Надати дозвіл старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_3 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_4 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_5 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_7 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_9 , слідчому відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_10 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_11 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_12 ,слідчому у кримінальному провадженні - заступнику начальника СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_13 , слідчому у кримінальному провадженні - начальнику відділення № 2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_14 , слідчому відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_15 , на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, та надати можливість вилучити реєстраційні справи юридичних осіб, а саме КСП імені Леніна та новоутвореного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які перебували у власності ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку з реорганізації на теперішній час перебуває у володінні правонаступника - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії ухвали - 2 місяці з дня її постановлення.

Відповідно до ч.1 ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1