Ухвала від 24.02.2025 по справі 761/39066/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-з/824/315/2025

Справа № 761/39066/21

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2025 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Фролової І.В. в м. Київ 17 лютого 2022 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на свою користь заборгованість в сумі 7 145 392,25 грн. та судові витрати.

Також в листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно, що належить відповідачеві ОСОБА_4 , а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Особа, яка не брала участі в справі ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та вважаючи, що її права порушено, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року залишено без змін.

05 лютого 2025 року представником позивача - адвокатом Шишкою Ю.О. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

У заяві представник позивача зазначала, що нею у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зроблено заяву про надання доказів, які підтверджують витрати у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Повідомляла, що додатковою угодою № 3 від 09 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року встановлено, що за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року клієнт сплачує адвокату 15000 грн., за складання процесуальних документів клієнт сплачує адвокату 50 % від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» за одну годину роботи адвоката, а саме 1460 грн., також встановлена вартість одного судодня (участь в судових засіданнях) - 4000 грн. Відповідно до опису виконаних робіт, що є додатком до даного клопотання, адвокатом Шишкою Ю.О. при наданні ОСОБА_1 правничої допомоги під час підготовки та розгляду справи № 761/39066/21 у Київському апеляційному суді вчинено наступні дії: забезпечено участь в одному судовому засіданні 03 лютого 2025 року - 4000 грн., складання та подання відзиву на апеляційну скаргу 19 грудня 2024 року - 15000 грн.

Від ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просила в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на непропорційність заявлених судових витрат характеру та складності справи, оскільки зазначені заявником витрати є безпідставно завищеними та непропорційними, а їх розрахунок не підтверджений жодним із наданих документів.

Наголошувала, що п. 4 договору про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року свідчить про те, що договір не містить положень щодо порядку розрахунку, форми та вартості наданих послуг, а також не визначає механізму їх прийняття та підтвердження.

Звертала увагу, що подана представником позивача угода та звіт не містять належного та деталізованого опису фактично виконаних робіт (наданих послуг), зокрема відсутні конкретні відомості про обсяг, зміст, характер та складність виконаних завдань, чітке зазначення витраченого часу на кожну окрему дію чи послугу. Надані документи містять лише загальний перелік виконаних робіт (наданих послуг), однак не містять деталізації виконаних дій, не розкривають змісту та обсягу правового аналізу, не вказують, які нормативно-правові акти та судова практика були опрацьовані, які аргументи та правові висновки були сформульовані, а також не пояснюють характер та складність наданих послуг.

Зауважувала, що дана категорія справ стосується спорів, що виникають із договірних правовідносин, які є одними з найбільш поширених у судовій практиці. Разом з тим, представник надає правничі послуги позивачу з 06 жовтня 2022 року і бере безпосередню участь у розгляді даної справи вже більше двох років. Враховуючи це, у представника позивача не було необхідності додатково досліджувати матеріали справи, витрачати час на формування правової позиції, аналізувати додаткові джерела права чи вивчати законодавство, що регулює спірні правовідносини.

До того ж, заявлена вартість участі представника в судовому засіданні є явно надмірною, враховуючи, що судове засідання тривало не більше однієї години. Представником не надано жодних належних доказів, які б підтверджували понесення додаткових витрат, пов`язаних з його присутністю в суді, таких як витрати на транспортування, що могло б обґрунтувати вказану суму. Зміст участі представника в судовому засіданні зводився лише до повторного викладення правової позиції, яка вже була сформульована в поданому відзиві на апеляційну скаргу, і така діяльність не вимагала значних часових чи інтелектуальних витрат.

Наводила правові висновки Верховного Суду щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, щодо критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності, обґрунтованості, розумності. Вважала, що заявлені витрати на правничу допомогу в сумі 19000 грн. є безпідставно завищеними, необґрунтованими та непропорційними щодо характеру і складності справи.

Вважала, що позивачем не доведено факту дійсності понесених судових витрат, не було надано рахунку від адвоката щодо сплати гонорару, який відповідно до п. 3 угод, мав бути виставлений представником позивача, що свідчить про те, що на момент подання клопотання позивач не мав обов`язку сплачувати заявлені судові витрати в майбутньому, а саме протягом 5 банківських днів, передбачених угодою.

Звертала увагу на відсутність акту приймання-передачі наданих послуг, який підтверджував би, що позивач прийняв заявлені роботи (послуги) та не має жодних претензій щодо їх якості та вартості. У той же час, звіт про надані послуги не є належним доказом і не може заміняти акт приймання-передачі наданих послуг, оскільки він не підтверджує фактичне надання та прийняття заявлених послуг, а лише містить загальну інформацію.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В судове засідання 24 лютого 2025 року представник позивача - адвокат Шишка Ю.О. не з`явилася, направила заяву про розгляд справи без її участі, заявлене клопотання підтримала та просила задовольнити.

Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Аналогічні висновки підтримуються Верховним Судом в подальшому, зокрема в постановах від 28 січня 2025 року у справі № 755/19709/23 (провадження № 61-11034св24), від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24), що свідчить про усталеність практики Верховного Суду з даного питання.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У справі, що розглядається, представником позивача на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення надано такі докази у копіях:

договір про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року, укладеного адвокатом Шишкою Ю.О. з ОСОБА_1 , за умовами якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу з питань захисту прав та інтересів останнього у будь-яких справах, у яких клієнт буде будь-яким чином пов`язаний, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Згідно п. 4 договору, розмір гонорару адвоката, порядок його розрахунку (фіксована сума, почасова оплата) та внесення (авансування, оплата за результат і т.п.), а також перелік фактичних витрат, пов`язаних з виконанням умов цього договору, порядок їх відшкодування визначаються сторонами за усною домовленістю;

додаткову угоду № 3 від 09 грудня 2024 року, укладену адвокатом Шишкою Ю.О. з ОСОБА_1 , яка визначає порядок оплати (гонорару) за надання адвокатом правової допомоги в об`ємі та на умовах, передбачених договором про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року щодо представництва інтересів в Київському апеляційному суді по справі № 761/39066/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року. Визначено вартість послуг (складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 15000 грн., участь у судових засіданнях в Київському апеляційному суді - 4000 грн. за один судодень). Згідно п. 3.1 додаткової угоди, оплата послуг здійснюється протягом п`яти банківських днів після отримання клієнтом рахунку від адвоката про сплату гонорару;

звіт про хід та результати виконання доручення, з підписами адвоката Шишки Ю.О. та ОСОБА_1 , без дати, у яких зазначено, що сторони дійшли згоди, що за виконання доручення щодо представництва інтересів у справі № 761/39066/21 в Київському апеляційному суді щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 19000 грн.;

опис виконаних робіт для суду, за підписом адвоката Шишки Ю.О., якою зазначено, що при наданні ОСОБА_1 правничої допомоги під час підготовки та розгляду справи № 761/39066/21 у Київському апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року адвокатом вчинено наступні дії: забезпечено участь в одному судовому засіданні 03 лютого 2025 року - 4000 грн., складено та подано відзив на апеляційну скаргу (19 грудня 2024 року) - 15000 грн.

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Апеляційний суд враховує, що адвокат Шишка Ю.О. як представник ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначила орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 19000 грн. та послалась на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у відповідності до якої докази понесення витрат надаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відповідно і було нею вчинено.

Позивачем надано належні докази на підтвердження надання послуг, а саме звіт про хід та результати виконання доручення, який підтверджує прийняття послуг ОСОБА_1 на суму 19000 грн.

Доводи ОСОБА_2 у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, що позивачем не доведено факту дійсності понесених судових витрат, не було надано рахунку від адвоката щодо сплати гонорару, який відповідно до п. 3 угоди, мав бути виставлений представником позивача, що свідчить про те, що на момент подання клопотання позивач не мав обов`язку сплачувати заявлені судові витрати в майбутньому, а саме протягом 5 банківських днів, передбачених угодою, відхиляються апеляційним судом як такі, що заявлені з формальних підстав, оскільки матеріалами справи підтверджується фактичне надання правничої допомоги адвокатом Шишкою Ю.О. позивачу ОСОБА_1 під час розгляду справи в апеляційному суді, що полягає у поданні адвокатом відзиву на апеляційну скаргу та забезпечення участі представника в судовому засіданні.

Аргументи ОСОБА_2 , що подана представником позивача угода та звіт не містять належного та деталізованого опису фактично виконаних робіт (наданих послуг), зокрема відсутні конкретні відомості про обсяг, зміст, характер та складність виконаних завдань, чітке зазначення витраченого часу на кожну окрему дію чи послугу, а лише загальний перелік виконаних робіт (наданих послуг), однак не містять деталізації виконаних дій, не розкривають змісту та обсягу правового аналізу, не вказують, які нормативно-правові акти та судова практика були опрацьовані, які аргументи та правові висновки були сформульовані, а також не пояснюють характер та складність наданих послуг - відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки ч. 3 ст. 137 ЦПК України не містить конкретних вимог до детального опису робіт (послуг), наданих адвокатом.

Дослідивши матеріали справи та документи, надані до заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що критерії реальності та необхідності адвокатських послуг в даному випадку є дотриманими.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Апеляційний суд враховує, що вирішення процесуального питання щодо забезпечення позову, котре було предметом даного апеляційного перегляду, не вважається складним, у представника позивача не було необхідності додатково досліджувати матеріали справи, витрачати час на формування правової позиції, аналізувати додаткові джерела права чи вивчати законодавство, що регулює спірні правовідносини, нею складено лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу, обсяг якого не є значним.

Також апеляційний суд враховує, що судове засідання під час розгляду справи апеляційним судом тривало менше години.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року в справі № 922/3812/19, від 31 жовтня 2024 року в справі № 755/6649/20, згідно яких визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Разом із тим, зміст п. 4 договору про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року, на виконання якого укладалася додаткова угода від 09 грудня 2024 року, свідчить про те, що основний договір не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, що є підставою для застосування дискреційних повноважень суду для часткового задоволення заяви про компенсацію судових витрат.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру 19000 грн., розмір цих витрат є неспівмірним зі складністю справи, витраченим часом, оскільки судове засідання тривало менше години, та обсягом наданих послуг, оскільки адвокатом складено лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу, а тому заявлений позивачем розмір понесених ним судових витрат підлягає зменшенню до 9000 грн.

Виходячи із наведеного, оскільки апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 було укладено договір з адвокатом Шишкою Ю.О. про надання правової допомоги, а також додаткову угоду до нього, в якому сторони обумовили розмір гонорару за складання відзиву на апеляційну скаргу та забезпечення участі представника в одному судовому засіданні, позивачем надано докази на підтвердження розміру судових витрат, а саме звіт про хід та результати виконання доручення, а також опис робіт для суду, однак витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру 19000 грн. з огляду на категорію та складність справи, а також враховуючи, що в договорі про надання правової допомоги № 4/ц-09/2022 від 06 жовтня 2022 року, на виконання якого укладалася додаткова угода від 09 грудня 2024 року, відсутні умови (пункти) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

В іншій частині заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає із наведених вище підстав.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

В решті заяву залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2025 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.