Рішення

від 03.03.2025 по справі 569/12524/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 569/12524/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.

з участю:

представника позивача - адвоката Яреми С.В.

представника відповідача - адвоката Костишина В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", Рівненська філія Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

04 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", Рівненська філія Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29 червня 2023 року Мінекономіки України прийняло рішення про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів».

20 листопада 2023 року він отримав попередження про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП до 31.12.2023 та повідомлення про те, що ДП «Львівстандартметрологія» повинно запропонувати працевлаштування в установленому законодавством порядку.

20.11.2023 року на цьому попередженні він власноручно написав, що не погоджується із даним попередженням, оскільки пропущені строки - двомісячний термін попередження працівника про наступне вивільнення, встановлений ч.1 ст.49-2 КЗпП України, тобто звільнення мало би відбутися після 20.01.2024, а не до 31.12.2023.

Станом 20.11.2023 ДП «Львівстандартметрологія» йому будь-яких посад для працевлаштування не запропонувало.

15 березня 2024 року ДП «Львівстандартметрологія» запропонувала йому для подальшого працевлаштування одну посаду - начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», на що він не погодився через погіршення істотних умов праці, а саме: що ця посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом.

15.03.2024 згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к його звільнили з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставами звільнення в наказі зазначено: наказ Мінекономіки №6817 від 29.06.2023. Попередження про заплановане вивільнення. Заява від 15.03.2024 про відмову від запропонованої гарантії працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія».

Вважає, що роботодавець не виконав встановлені КЗпП для нього обов`язки, а саме:

- 20.11.2023 при попередженні про наступне вивільнення та протягом періоду з 20.11.2023 по 15.03.2024 не запропонував жодної вакансії для працевлаштування;

- 15.03.2024, в день звільнення, запропонував тільки одну вакансію, тобто ОСОБА_1 не було запропоновано для можливого переведення всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду та існували на день звільнення.

Просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» №10-к від 15.03.2024 в частині звільнення його з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

2. Поновити його на посаді першого заступника директора Державного підприємства « Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» «Рівнестандартметрологія» з 15 березня 2024 року.

3. Стягнути з Державного підприємства « Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» «Рівнестандартметрологія» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2024 по день його фактичного поновлення на роботі.

4. Стягнути з Державного підприємства « Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» «Рівнестандартметрологія» на його користь судові витрати по справі. Докази про судові витрати будуть подані в порядку, встановленому ч.8 ст.141 ЦПК України.

Короткий зміст відзиву, поданого Рівненською філією ДП "Львівстандартметрологія"

Позовні вимоги не визнали. В обгрунтування заперечень покликаються на те, що згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к від 15.03.2024 позивача звільнено з посади першого заступника директора підприємства. Позов ОСОБА_1 до Рівненського міського суду Рівненської області подано 04.07.2024 року.

Клопотанням позивача про поновлення пропущеного строку для оскарження його звільнення, в якості аргументів поважності причин зазначено наступне.

01 серпня 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської рф проти України, ОСОБА_1 уклав з Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади Констракт №1/13 добровольця територіальної громади, що підтвердив відповідним контрактом та посвідченням добровольця територіальної оборони.

На підставі цього Контракту та у межах завдань, визначених у п.2 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, ОСОБА_1 вказує, що періодично залучався, зокрема, до участі: у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; в охороні та обороні важливих обкатів і комунікацій, інших критично важливих об`єктів інфраструктури, та об`єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією; у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану; добування, збору та узагальнення інформації, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони в межах території територіальної громади; тощо. Наведене додатково підтвердив довідкою №66 від 20.06.2024, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади №1/13, відповідно до якої ОСОБА_1 є членом добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року по теперішній час та залучається до несення служби з охорони та об`єктів критичної інфраструктури (копія довідки додається).

Вказують, що відповідач жодним чином не заперечує факту періодичного залучення ОСОБА_1 до зазначених вище заходів та викладених обставин, але вважає, що позивачем не надано суду жодних переконливих фактів такої участі щоденно протягом саме березня-квітня 2024 року та без відповідної можливості скористатися правовою допомогою і вжити заходів для вчасного подання позову. Зазначені позивачем обставини про участь у добровольчому формуванні територіальної громади, надмірну зайнятість у таких заходах на думку відповідача свідчать про недобросовісне маніпулювання фактами участі у заходах у зв`язку із військовою агресією російської рф проти України, з метою досягнення цілі поновлення процесуальних строків шляхом введення в оману суду.

З огляду на зазначене, відповідач просить закрити провадження у справі у зв`язку з порушенням строку звернення до суду в порядку ст.233 КЗпП.

Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 вважають безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

На підставі наказу Мінекономіки №6817 від 29.06.2023, розпочато заходи реорганізації державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» шляхом приєднання до державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке виступає правонаступником всього майна, прав та обов`язків ДП «Рівенстандартметрологія».

У зв`язку з прийняттям рішення уповноваженим органом управління про реорганізацію підприємства та враховуючи пп.9, п.5 та п.7 наказу Мінекономіки «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів» від 29 червня 2023 року, позивачу 20 листопада 2023 року вручено попередження №2, про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП, яким останнього повідомлено про заплановану дату завершення заходів з припинення ДП «Рівнесандартметрологія», а саме 31.12.2023. Повідомлено, що ДП «Львівстандартметрологія» згідно вищевказаного наказу запропонує працевлаштування в установленому законодавством порядку.

На попередженні позивач вчинив запис про те, що не погоджується із даним попередженням, оскільки пропущені строки попередження, поставив підпис і вказав дату - 20.11.2023, очевидно, маючи на увазі двомісячний термін попередження працівника про наступне вивільнення, встановлений ч.1 ст.49-2 КЗпП України.

Позивач вказує, що 20.11.2023 ДП «Львівстандартметрологія» йому будь-яких посад для працевлаштування не пропонувало, натомість, 15 березня 2024 року ДП «Львівстандартметрологія» запропонувала позивачу для подальшого працевлаштування посаду начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», на що той не погодився через погіршення істотних умов праці, а саме: посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом.

Згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к від 15.03.2024 позивача звільнили з посади першого заступника директора цього підприємства у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Підставами звільнення в наказі зазначено: наказ Мінекономіки «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів» від 29.06.2023 року №6817. Попередження про заплановане вивільнення. Заява від 15.03.2024 про відмову від запропонованої гарантії працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія».

Зазначена у наказі гарантія працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія» від 22.11.2023 №1319/943 надана працівникам з відповідними додатками - пропозицією щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» в ДП «Львівстандартметрологія» та списком ознайомлення працівників та підписана позивачем 24.12.2024 року шляхом проставлення підпису у списку ознайомлення та дати.

Таким чином, зазначене заперечує твердження позивача про те, що йому будь-яких посад для працевлаштування ДП «Львівстандартметрологія» не було запропоновано аж до 15 березня 2024 року та надає підстави стверджувати, що порядок вивільнення працівників, передбачений ч.1 ст.49-2 КЗпП про персональне попередження не пізніше ніж за два місяці та щодо пропонування працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації, передбачений частиною 2 статті відповідачем дотримано.

Окремо слід наголосити, що отримавши гарантію працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія» 24.12.2024 року позивач не вчиняв жодних дій щодо відмови від працевлаштування на запропоновану посаду начальника центру оцінки відповідності, таким чином надав підстави вважати, що погоджується з працевлаштуванням. З огляду на зазначене, потреби пропонувати інші вакантні посади для працевлаштування позивача протягом терміну з 24.12.2023 по 25.03.2024 не вбачалось.

Станом на день відмови позивача від запропонованої посади, інші, у тому числі рівноцінні вакантні посади були відсутні, а ряд посад запропоновано іншим працівниками ДП «Рівнестандартметрологія».

Щодо відсутності згоди виборного органу первинної профспілкової організації, на яке вказує позивач слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період діє воєнного стану норми ст.43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП, у воєнний час може бути проведено без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, за виключенням звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Позивач був членом первинної профспілкової організації ДП «Рівнестандартметрологія», натомість до профспілкових органів на час звільнення обраним не був.

Тому, представник відповідача просить суд закрити провадження у справі №569/12524/24 у зв`язку з порушення строку звернення до суду ОСОБА_1 ; прийняти та долучити до матеріалів справи відзив Рівненської філії Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центра стандартизації, метрології та сертифікації»; відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , в повному обсязі.

Аргументи учасників справи.

Відповідь на відзив надійшла до суду 24 вересня 2024 року. Представник позивача зазначає, що Рівненською філією ДП "Львівстандартметрологія"( далі- Відповідач -2) жодним чином не заперечується факт періодичного залучення ОСОБА_1 до виконання заходів, пов`язаних із виконанням ним Контракту добровольця територіальної громади, укладеного 01.08.2022 із Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади Рівненської області №1/13 строком на три роки - до 01.08.2025.

Докази своєї щоденної зайнятості протягом березня-квітня 2024 року у Добровольчому формуванні Позивачем, крім Контракту добровольця територіальної громади та посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_1 №174 від 01.08.2022, підтверджено також довідкою №66 від 20.06.2024, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади №1/13.

У відповідності до цієї довідки, ОСОБА_1 є членом добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року по теперішній час та залучається до несення служби з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури.

Згідно з пунктами 2, 15 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони. Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони.

Відповідно до пункту 3 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року за № 1449, командир добровольчого формування є відповідальним за діяльність добровольчого формування. Командир визначає завдання членам добровольчого формування з урахуванням їх спроможностей та за потреби структуру добровольчого формування. Діяльність добровольчого формування провадиться під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил за територіальним принципом.

Ураховуючи наведене, надати докази про те, які завдання командира і в який день ним виконувалися, Позивач через необхідність зберігати воєнну таємницю не має можливості.

Також зазначає, що Рівненська філія ДП " Рівнестандартметрологія"не заперечує того факту, що ОСОБА_1 при звільненні пропонувалася для працевлаштування тільки одна посада - начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія».

Той факт, що на підприємстві були інші вакансії, крім посади начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації, Відповідач 2 підтвердив у приєднаній до відзиву копії Пропозиції щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» в ДП «Львівстандартметрологія», у якій перераховано 75 посад.

Так, на попередженні №2 від 20.11.2023 про майбутнє звільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП Позивач власноручно написав, що не погоджується із даним попередженням, оскільки пропущені строки попередження, поставив свій підпис і вказав дату - 20.11.2023 .

Отримавши 15.03.2024 пропозицію для подальшого працевлаштування на посаді начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації, Позивач написав заперечення, що він не погоджується із цією пропозицією через те, що ця посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом.

Таким чином, заперечення Відповідача 2 проти позовних вимог є незаконними та необґрунтованими, а його доводи, наведені у відзиві, будуть спростовані під час дослідження доказів у суді.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив.

07 жовтня 2024 року від представника відповідача ДП "Львівстандартметрологія" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, позов ОСОБА_1 подано 04.07.2024 року. Згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к від 15.03.2024 позивача звільнено з посади першого заступника директора цього підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належить працівникові при звільнені, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

ОСОБА_1 , як у позові, так і у відповіді на відзив запевняє, що періодично залучався, зокрема до участі: у забезпечення умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, обмінів місцевого самоврядування та органів військового управління; в охороні та обороні важливих об`єктів і комунікацій, інших критично важливих об`єктів інфраструктури, та об`єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; у забезпечення заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією; у запроваджені та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану; добування збору та узагальнення інформації, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони в межах території територіальної громади; тощо. Наведене додатково підтверджує довідкою №66 від 20.06.2024, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади №1/13, відповідно до яких ОСОБА_1 є членом добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року по теперішній час та залучається до несення служби з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури.

А ні контракт добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року, а ні довідка №66 від 20.062024, яка видана Добровольчим формуванням не надають підстав позивачу стверджувати про щоденну зайнятість протягом березня-квітня щодо виконання ним завдань передбачених контрактом.

Посилання позивача на воєнну таємницю вважають необґрунтованим та неприпустимим, адже позивач вже надав інформацію про періодичне виконання обов`язків, але маніпулюючи обставинами «таємниці» стверджує, що не має права надати докази щоденності їх виконання.

Також вказує, що у зв`язку з прийняттям рішення уповноваженим органом управління про реорганізацію підприємства, позивачу 20 листопада 2023 року вручено попередження №2 про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП, яким останнього повідомлено про лише заплановану дату завершення заходів з припинення ДП «Рівнестандартметрологія» 31.12.2023. Також повідомлено, що ДП «Львівстандартметрологія» згідно вищевказаного наказу запропонує працевлаштування в установленому законодавством порядку. На попередженні позивач вчинив напис про те, що не погоджується із даним попередженням, оскільки пропущені строки попередження. Тобто, відповідач заперечив щодо терміну вручення такого повідомлення всупереч приписам ч.1 ст.49-2 КЗпП України, але жодним чином не заперечував проти посади, яку йому було запропоновано, або щодо порушеного права на отримання інформації про інші наявні вакансії. Тільки 15 березня 2024 року повідомив, що не погоджується на запропоновану посаду, покликаючись на погіршення істотних умов праці, а саме: «посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом».

Рух справи та клопотання учасників процесу.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень (а.с.39-40).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яреми С.В. про витребування доказів по даній цивільній справі. (а.с.164-166).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2024 року підготовче судове засідання у справі закрито, призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.217-218).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року задоволено клопотання представника відповідача ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» Костишина В.С. про витребування доказів по даній цивільній справі. (а.с.229-231).

09.09.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яреми С.В. надійшло клопотання про допит позивача по справі, як свідка з тих підстав, що обставини, викладені у позовній заяві стосовно неповідомлення позивача про наявність всіх вакантних посад на час його попередження про наступне вивільнення та про звільненні з роботи, у зв`язку з скороченням чисельності штату, мають значення для справи та відомі позивачу ОСОБА_1 особисто. (а.с.70).

09.09.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яреми С.В. надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме позивач заздалегідь у позовній заяві повідомив про приєднання додаткових доказів після отримання відповідей на адвокатські запити та приєднав копії адвокатських запитів до позову. (а.с.71-158).

24.09.2024 року від адвоката Костишина В.С. надійшла заява про вступ у справу, як представника ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації».

24.09.2024 року від представника відповідача ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» Костишина В.С. надійшла заява про долучення письмових доказів, які витребовувались ухвалою суду, зокрема: штатний розпис ДП «Рівнестандартметрологія», витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ та перелік вакантних посад станом на 09.11.2023, 20.11.2023, 15.03.2024. (а.с.173-199).

03.10.2024 від Рівненського обласного центру зайнятості надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, згідно якої за дев`ять місяців 2024 року до РФ РОЦЗ не надходила інформація від роботодавця ДП «Рівнестандартметрологія» за формою № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці». (а,с.201).

17.10.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яреми С.В. надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, а саме Списку для ознайомлення з пропозицією щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» в ДП «Львівстандартметрологія». (а.с.208-210).

21.10.2024 від представника відповідача Костишина В.С. надійшло клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_3 (а.с.212-214).

09.09.2024 року від представника відповідача Костишина В.С. надійшло клопотання про витребування доказів по даній цивільній справі та зазначено перелік письмових доказів, які представник просить суд витребувати від командування добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 посилаючись на ті обставини, що подати клопотання про витребування доказів разом із відзивом було неможливо, оскільки на той час строк розгляду звернень не минув, а зміна позиції позивача щодо щоденної зайнятості протягом березня-квітня 2024 року відбулася згодом. (а.с.220-227).

26.11.2024 від представника відповідача Костишина В.С. надійшло клопотання про приєднання доказів у справі, а саме адвокатський запит до командування добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади та відповідь на адвокатський запит. (а.с.245-250).

25.02.2025 від представника відповідача Костишина В.С. надійшло клопотання про приєднання доказів у справі, а саме долучення копії ухвали Рівненського міського суду від 02.07.2024 по справі №569/12119/24.

Стислий виклад позиції сторін.

В судовому засіданні представник позивача просила задоволити позовні вимоги повністю. Додатково суду пояснила, що стосовно пропозицій щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» у ДП «Львівстандартметрологія» від 22.11.2023 №1319/943, на який покликався Відповідач, то при дослідженні в судовому засіданні оригіналу списку для ознайомлення з ними, встановлено, що ОСОБА_1 ці пропозиції були надані для ознайомлення 01.12.2023. Однак, у цих пропозиціях для ОСОБА_1 пропонувалася одна вакансія - начальника Центру оцінки відповідності, якості та стандартизації, хоча згідно з тими пропозиціями, крім 70 вакантних посад, які пропонувалися для працевлаштування іншим працівникам, були наявні 4 вакантні посади, які на час ознайомлення нікому іншому не пропонувалися, серед них посада начальника філії. Ця посада була рівнозначною посадою для скороченої посади ОСОБА_1 - першого заступника начальника підприємства: і по рангу, і по розміру заробітної плати (у першого заступника посадовий оклад 29300 грн., у начальника філії - 26000 грн., тоді як у начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації - 20940 грн.).

Отже, відповідач не заперечує того факту, що її довірителю при звільненні, а саме 01.12.2023 та 15.03.2024, пропонувалася для працевлаштування тільки одна посада - начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», у той час як були вакантні 2 рівноцінні посади - начальників Рівненської та Волинської філій ДП «Львівстандартметрологія».

Вважає позовні вимоги обгрунтованими та доведеними у судовому засіданні, просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві. Додатково суду пояснив, що позивач пропустив строк звернення до суду. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для оскарження звільнення в якості підтвердження поважності причин зазначено, що возивач 01 серпня 2022 року, у зв`язку із військовою агресією рф проти України уклав з Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади, що підтвердив відповідним контрактом та посвідченням добровольця територіальної оборони. Стверджує, що на підставі контракту та у межах завдань, періодично залучався, зокрема, до участі у заходах, щодо несення служби через зайнятість у Добровольчому формуванні не мав можливості в межах відповідного строку звернутись до суду з відповідним позовом. Про зазначене командиром добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 20.06.2024 видано довідку, яку посвідчено відбитком печатки Здолбунівської міської ради. Вони ставлять під сумнів зміст та достовірність поданої довідки. Натомість, ним як представником відповідача, встановлено, що позивач звертався до суду з аналогічним позовом та 02 липня 2024 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/21119/24 позовна заява позивача була залишена без розгляду, а відтак він втратив право на звернення до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку. Просить суд, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Допитаний в судовому засіданні за правилами свідка позивач ОСОБА_1 , надав пояснення, що за п`ятнадцять років роботи у ДП «Рівнестандартметрологія» працював на керівних посадах за різними напрямками діяльності підприємства, а тому при реорганізації підприємства претендував на зайняття посади, яка була б рівноцінною йому за кваліфікацією та рівнем заробітної плати. Однак, 20.11.2023 при попередженні про наступне вивільнення йому не запропонували жодної вакантної посади. Тільки 01.12.2024 і потім 15.03.2024 при звільненні йому запропонували лише одну вакантну посаду - начальника відділу оцінки.. В переліку були і інші посади, окрім запропонованої, які відповідали його кваліфікації, однак їх запропоновано не було.

Допитана судом свідок ОСОБА_3 , яка на той час працювала на посаді провідного інженера з управління персоналом ДП «Рівнестандартметтрологія», підтвердила, що при попередженні 20.11.2023 ОСОБА_1 не пропонувалися будь-які вакантні посади. У день звільнення ОСОБА_1 запропоновано одну вакантну посаду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З трудової книжки ОСОБА_1 , дата заповнення 10.07.2005 року серії АА №973383 вбачається, що з 21.02.2005 останній був прийнятий на роботу на посаду заступника директора з метрології та працював на посадах заступника директора та першого заступника директора по 15.03.2024 в Державному підприємстві «Рівнестандартметрологія» ( а.с.12)

29 червня 2023 року Мінекономіки України прийняло рішення про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів.( а.с. 128-131)

20 листопада 2023 року ОСОБА_1 від ДП «Рівнестандартметрологія» отримав попередження № 02 про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП до 31.12.2023 та повідомлення про те, що ДП «Львівстандартметрологія» повинно запропонувати працевлаштування в установленому законодавством порядку. (а.с.13)

20.11.2023 на цьому попередженні Камінський власноручно написав, що не погоджується із ним, оскільки пропущені строки - двомісячний термін попередження працівника про наступне вивільнення, встановлений ч.1 ст.49-2 КЗпП України, тобто звільнення мало би відбутися після 20.01.2024, а не до 31.12.2023.

З оглянутої гарантії працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія» від 22.11.2023 №1319/943 надана працівникам з відповідними додатками - пропозицією щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» в ДП «Львівстандартметрологія» та списком ознайомлення працівників та підписана позивачем 24.12.2024 року шляхом проставлення підпису у списку ознайомлення та дати.( а.с. 57)

При звільненні 15 березня 2024 року ДП «Львівстандартметрологія» запропонувала Позивачу для подальшого працевлаштування одну посаду - начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», на що він не погодився через погіршення істотних умов праці, а саме: що ця посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом, про про що він написав відповідну заяву 15.03.2024 року ( а.с. 14)

15.03.2024 згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к Позивача звільнили з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.( а.с. 15)

Підставами звільнення в наказі зазначено: наказ Мінекономіки №6817 від 29.06.2023. Попередження про заплановане вивільнення. Заява від 15.03.2024 про відмову від запропонованої гарантії працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія».

Судом встановлено, що відповідно до переліку вакантних посад Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 75 вакантних посад,( а.с.58-60) станом на 15.03.2024 - 74 вакантні посади.( а.с. 183-185)

Згідно з переліком вакантних посад ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 29,75 вакантних посад, станом на 15.03.2024 - 32,5 вакантні посади. (а.с.178-182)

Відповідно до переліку вакантних посад Волинської філії ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 66 вакантних посад, станом на 15.03.2024 - 4 вакантні посади, у т.ч. директора філії.( а.с. 176-177)

01 серпня 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської рф проти України, ОСОБА_1 уклав з Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади №1/13 Контракт добровольця територіальної громади строком на три роки - до 01.08.2025, що підтверджується відповідним контрактом та посвідченням добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_2 , яке видано Здолбунівською ТГ Рівненської області 01.08.2022 ( а.с.25, 26).

Довідкою №66 від 20.06.2024, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади №1/13, встановлено, що ї ОСОБА_1 є членом добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року по теперішній час та залучається до несення служби з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури (а.с.27).

Довідкою № 162 р/ф від 24.07.2024 року підтверджується, що станом на 15 березня 2024 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 , яка визначена на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 для розрахунку розміру компенсації за час вимушеного прогулу складає 1531, 09 грн - за один робочий день ( а.с. 151)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ДП " Рівнестандартметрологія" перебуває у стані припинення та запис до Реєстру про припинення юридичної особи не внесений ( а.с. 186-190)

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

У справі, що розглядається, спір виник щодо дотримання роботодавцем гарантій на залишення на роботі працівника, при звільненні у зв`язку з реорганізацією підприємства ( скорочення чисельності штату ) ДП "Рівнестандартметрологія" ( п..1 ст. 40 КЗпП України)

Ключовим питанням цієї справи є питання наявності в роботодавця обов`язку запропонувати працівнику, повідомленому про наступне вивільнення, всі наявні вакансії (що відповідають його кваліфікації з урахуванням положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі) у разі подання таким працівником заяви про скорочення строку його попередження при вивільненні, зокрема на час його звільнення.

Щодо гарантій працівника, якого повідомлено про наступне вивільнення у зв`язку зі реорганізацією підприємства

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

За частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (частина перша статті 42 КЗпП України).

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України).

Однією з найважливіших гарантій для працівників при зміні в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 10 січня 2024 року у справі № 333/4779/20).

Отже, роботодавець має запропонувати працівнику, якого він вивільняє, всі вакансії, які були (з`явилися) на підприємстві, аж до моменту звільнення (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 199/4766/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17).

Сам факт реорганізації підприємства створює для роботодавця позитивне зобов`язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками.

Належним виконанням такого зобов`язання є здійснення визначених КЗпП України дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов`язків, а в разі неможливості, - інших, які відповідають його кваліфікації.

Звільнення з роботи є крайнім заходом у зв`язку з об`єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах (найкращих умовах, які роботодавець об`єктивно має змогу запропонувати з урахуванням приписів трудового законодавства з дотриманням прав інших працівників, зокрема щодо переважного права на залишення на роботі).

Метою персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці з одночасною пропозицією іншої роботи в розумінні статті 49-2 КЗпП України є надання працівникові можливості завчасно визначитися з майбутнім працевлаштуванням або підшукати собі іншу роботу [див. постанову Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 303/798/17 (провадження № 61-1863св20)].

Дотримання двомісячного строку до моменту вивільнення працівника є обов`язковим при звільненні за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, що призводить до розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. Отже, цей строк є обов`язковим для роботодавця, так як, при цьому працівник не обмежений у праві припинити трудові правовідносини з власної ініціативи чи за угодою сторін (статті 36, 38 КЗпП України).

Щодо зобов`язання роботодавця запропонувати всі вакантні посади працівникові.

Суд приходить до висновку про наявність у роботодавця обов`язку запропонувати всі вакантні посади працівникові, якого попереджено про майбутнє звільнення, виходячи з такого.

Оскільки звільнення з посади у зв`язку із реорганізацією підприємства не позбавляє працівника гарантій, які надані йому у зв`язку з обставинами змін в організації праці, а дотримання роботодавцем таких гарантій є обов`язковим для звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України незалежно від тривалості строку попередження при вивільненні, то роботодавець зобов`язаний надати працівникові, який вивільняється, пропозиції всіх вакансій (що відповідають його кваліфікації), які існували в нього з моменту попередження такого працівника про наступне вивільнення до дня його звільнення, з урахуванням при цьому положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Якщо працівник відмовився від усіх запропонованих роботодавцем вакансій, висловлюючи цим своє небажання продовжувати працювати на змінених умовах праці, тоді роботодавець вправі звільнити його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України до завершення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.

Наведене обумовлено тим, що КЗпП України розмежовує підстави для звільнення за суб`єктом, який це ініціює: 1) за угодою сторін; 2) з ініціативи працівника; 3) з ініціативи роботодавця.

Розірвання трудового договору у випадку змін в організації праці, в тому числі ліквідації чи реорганізації, є ініціативою роботодавця, що й створює для працівника відповідні гарантії від незаконного звільнення. Водночас надання таких гарантій не є формальністю у зв`язку лише із самим фактом змін в організації праці роботодавця, а спрямоване на випадки, коли продовження трудових правовідносин є об`єктивно неможливим, у тому числі у зв`язку з відмовою працівника працювати на змінених умовах. Тому факт такої відмови (за наявності відповідних вакансій) є визначальним.

Щодо суті спору

Позивач вважає, що його звільнення відбулось із грубим порушенням норм чинного законодавства.

20 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримав за підписом директора ДП «Рівнестандартметрологія» попередження №2 такого змісту: «У зв`язку з прийняттям рішення уповноваженого органу управління про реорганізацію підприємства та враховуючи пп.9, п.5 та п.7 наказу Мінекономіки «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів» від 29 червня 2023 року №6817, відповідно статті 49-2 КЗпП попереджаємо Вас про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП (заходи з припинення ДП «Рівнестандартметрологія» мають завершитися до 31.12.2023). ДП «Львівстандартметрологія» згідно вищевказаного наказу повинен запропонувати Вам працевлаштування в установленому законодавством порядку». ( а.с. 13)

На цьому попередженні ОСОБА_1 власноручно написав, що не погоджується із даним попередженням, оскільки пропущені строки попередження, поставив свій підпис і вказав дату - 20.11.2023 (а.с. 13)

Таким чином, судом встановлено що попередження відбулося 20.11.2023, а заходи з припинення ДП «Рівнестандартметрологія» мають завершитися 31.12.2023, то двомісячний термін попередження працівника про наступне вивільнення, встановлений ч.1 ст.49-2 КЗпП України, будуть пропущені.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що роботодавець не дотримався свого обов`язку щодо повідомлення протягом двомісячного строку до моменту вивільнення працівника, чим порушив норми чинного законодавства.

При цьому, при попередженні 20.11.2023 роботодавець, в порушення вимог ч.2 ст.49-2 КЗпП України, не запропонував позивачу працевлаштування, а вказав, що це має зробити ДП «Львівстандартметрологія».

Однак, 20.11.2023 ДП «Львівстандартметрологіяп" позивачу будь-яких посад для працевлаштування не запропонувало.

15 березня 2024 року ДП «Львівстандартметрологія» запропонувала ОСОБА_1 для подальшого працевлаштування посаду начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», на що він не погодився через погіршення істотних умов праці, а саме: що ця посада нижча за кваліфікацією та з меншим посадовим окладом.( а.с.14)

Згідно з наказом ДП «Рівнестандартметрологія» №10-к від 15.03.2024 ОСОБА_1 звільнили з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставами звільнення в наказі зазначено: наказ Мінекономіки «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів» від 29.06.2023 року №6817. Попередження про заплановане вивільнення. Заява від 15.03.2024 про відмову від запропонованої гарантії працевлаштування у ДП «Львівстандартметрологія» ( а.с. 15)

В судовому засіданні належними та допустими доказами підтверджено, що роботодавець не виконав встановлені КЗпП для нього обов`язки, а саме:

- 20.11.2023 при попередженні про наступне вивільнення не запропонував жодної вакансії для працевлаштування;

- 15.03.2024, в день звільнення, запропонував тільки одну вакансію, тобто позивачу не було запропоновано для можливого переведення всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду та існували на день звільнення.

Так, позивач ОСОБА_1 , будучи допитаний в суді за правилами допиту свідка, надав пояснення, що 20.11.2023 при попередженні про наступне вивільнення йому не запропонували жодної вакантної посади. Тільки 01.12.2024 і потім 15.03.2024 при звільненні йому запропонували лише одну вакантну посаду - начальника відділу оцінки.

Свідок ОСОБА_3 , яка на той час працювала на посаді провідного інженера з управління персоналом ДП «Рівнестандартметтрологія». підтвердила, що при попередженні 20.11.2023 ОСОБА_1 не пропонувалися будь-які вакантні посади. У день звільнення ОСОБА_1 запропоновано одну вакантну посаду.

Крім того, факт неповідомлення ОСОБА_2 про наявні вакантні посади при попередженні його про наступне вивільнення підтверджено в суді під час дослідження письмових доказів.

Так, відповідно до переліку вакантних посад Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 75 вакантних посад, станом на 15.03.2024 - 74 вакантні посади.

Згідно з переліком вакантних посад ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 29,75 вакантних посад, станом на 15.03.2024 - 32,5 вакантні посади.

Відповідно до переліку вакантних посад Волинської філії ДП «Львівстандартметрологія» в ній станом на 20.11.2023 було наявно всього 66 вакантних посад, станом на 15.03.2024 - 4 вакантні посади, у т.ч. директора філії.

Стосовно пропозицій щодо працевлаштування працівників ДП «Рівнестандартметрологія» у ДП «Львівстандартметрологія» від 22.11.2023 №1319/943, на який покликався представник відповідача, то при дослідженні в судовому засіданні оригіналу списку для ознайомлення з ними, встановлено, що ОСОБА_1 ці пропозиції були надані для ознайомлення 01.12.2023. Однак, у цих пропозиціях для ОСОБА_1 пропонувалася одна вакансія - начальника Центру оцінки відповідності, якості та стандартизації, хоча згідно з тими пропозиціями, крім 70 вакантних посад, які пропонувалися для працевлаштування іншим працівникам, були наявні 4 вакантні посади, які на час ознайомлення нікому іншому не пропонувалися, серед них посада начальника філії. Ця посада була рівнозначною посадою для скороченої посади ОСОБА_1 - першого заступника начальника підприємства: і по рангу, і по розміру заробітної плати (у першого заступника посадовий оклад 29300 грн., у начальника філії - 26000 грн., тоді як у начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації - 20940 грн.).

Отже, судом всатнволено, що позивачу при звільненні, а саме 01.12.2023 та 15.07.2024, пропонувалася для працевлаштування тільки одна посада - начальника центру оцінки відповідності, якості та стандартизації Рівненської філії ДП «Львівстандартметрологія», у той час як були вакантні 2 рівноцінні посади - начальників Рівненської та Волинської філій ДП «Львівстандартметрологія».

Наявність вказаних посад підтвержено і дослідженим в судовому засіданні штатним розписом( а.с. 191-196)

Згідно з ч. 2 ст. 9 Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Україною 04.02.1994 року та набрала чинності для України 16.05.1995 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої статті 49-2 КЗпП України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці покладається обов`язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.

За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов`язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв`язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Такий обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

Вимоги норм КЗпП України покладають на адміністрації роботодавців обов`язок щодо дотримання ними строку попередження працівника про наступне вивільнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача зобов`язані були повідомляти про всі вакансії, які були на підприємстві станом на 20.11.2023, та про нові вакансії, які виникали з цього дня і до дати звільнення - 15.03.2024.

Жодної з цих дій відповідачем зроблено не було.

Щодо покликання позивача та його представника на відсутність згоди профспілкової організації, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період діє воєнного стану норми ст.43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП, у воєнний час може бути проведено без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, за виключенням звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Судом встановлено, що позивач був членом первинної профспілкової організації ДП «Рівнестандартметрологія», натомість до профспілкових органів на час звільнення обраним не був, відтак згода профспілкової організації на звільнення не надавалась.

Оцінка аргументів, зазначених у відзиві щодо пропуску строку звернення до суду .

Як встановлено судом, 15 березня 2024 року ОСОБА_1 на підставі наказу №10-к від 15.03.2024 року звільнили з посади першого заступника директора ДП «Рівнестандартметрологія» на підставі п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату працівників.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно з ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

З наданих до суду документів, зокрема копії контракту добровольця та посвідчення добровольця вбачається, що з 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 уклав з Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади №1/13 Контракт добровольця територіальної громади строком на три роки - до 01.08.2025, що підтверджується відповідним контрактом та посвідченням добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_2 , яке видано Здолбунівською ТГ Рівненської області 01.08.2022

На підставі цього Контракту та у межах завдань, визначених у п.2 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, ОСОБА_1 періодично залучається, зокрема, до участі: у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; в охороні та обороні важливих об`єктів і комунікацій, інших критично важливих об`єктів інфраструктури, та об`єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією; у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану; добування, збору та узагальнення інформації, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони в межах території територіальної громади; тощо.

Наведене підтверджується довідкою №66 від 20.06.2024, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади №1/13, відповідно до якої ОСОБА_1 є членом добровольчого формування Здолбунівської територіальної громади 1/13 із 01 серпня 2022 року по теперішній час та залучається до несення служби з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури.

При цьому суд також враховує, що позивач не має відповідних професійних знань у сфері права, він не є обізнаним зі встановленими процесуальними строками звернення до суду та підставами їх поновлення.

Позивачем , натомість доведено, що зайнятість на службі у добровольчому формуванні Здолбунівської територіальної громади, об`єктивно перешкоджала йому в межах одного місяця звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні відповідачем належними та допустимими доказами не спростовується факт залучення ОСОБА_1 до виконання заходів, пов`язаних із виконанням ним Контракту добровольця територіальної громади, укладеного 01.08.2022 із Добровольчим формуванням Здолбунівської територіальної громади Рівненської області №1/13 строком на три роки - до 01.08.2025.

Згідно з пунктами 2, 15 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони. Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони.

Відповідно до пункту 3 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року за № 1449, командир добровольчого формування є відповідальним за діяльність добровольчого формування. Командир визначає завдання членам добровольчого формування з урахуванням їх спроможностей та за потреби структуру добровольчого формування. Діяльність добровольчого формування провадиться під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил за територіальним принципом.

При поновленні позивачу строку звернення до суду, суд також враховує, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно з ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

За таких підстав, суд вважає, що у даному випадку можна урахувати цю норму цивільного права про зупинення строків позовної давності на строк дії воєнного стану.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Якщо порушується право особи, що підпадає під захист Конвенції, ЄСПЛ визнає порушенням права на доступ до правосуддя обов`язок особи до моменту звернення до суду з позовом вичерпати передбачені законодавством способи досудового врегулювання спору або внутрівідомчу систему подання скарг.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У практиці ЄСПЛ звертається увага на значущість для заявника питання, що є предметом розгляду, або особливе становище сторони в процесі. Так, без зволікань мають розглядатись справи про піклування над дітьми, трудові спори, справи, пов`язані з травматизмом та інші.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Щодо доводів представника відповідача, що позивач звертався до Рівненського міського суду із аналогічним позовом ( справа № 569/21119/24) та відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2024 року вказана позовна заява на підставі заяви ОСОБА_1 від 01 липня 2024 року була повернута позивачу, а відтак позивач не має права на поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом свого права, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до вимог ст. ст. 13, 49 ЦПК України, самостійно розпоряджається своїми правами, а також те, що на момент подання заяви про повернення позовної заяви, провадження у справі не відкрито, суд вважає можливим повернути позивачу позовну заяву, роз`яснивши при цьому, що повернення заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звертається із позовом про захист трудових питань, а саме оспорює звільнення його з роботи, місячний строк звернення до суду з цим позовом він пропустив із поважних причин, оскільки був зайнятий діяльністю у добровольчому формуванню територіальної громади, а також дію в цей період воєнного стану, а тому його право підлягає захисту.

Щодо визначення органу поновлення позивача на посаді, суд виходить з такого.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі №760/9521/15-ц дійшов висновку, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.

Тобто, позивач підлягає поновленню на посаді першого затупника директора Державного підприємства "Рівненський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" "Рівнестандратметрологія"

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 6817 від 29 червня 2023 року "Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів" наказано реорганізувати ДП " Волинський науково- виробничй центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ДП " Рівненський науково- виробничй центр стандартизації, метрології та сертифікації№ шляхом їх приєднання до ДП " Львівський науково- виробничй центр стандартизації, метрології та сертифікації"

Пунктом 6 вказаного наказу передбачено, що ДП "Львівстандартметрологія" є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків ДП " Волиньстандартметрологія" та ДП "Рівнестандартметрологія"

Правонаступником ДП "Рівнестандартметрологія" є ДП " Львівстандартметрологія".

Юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами,а у випадках, передбачених законом - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

З огляду на те, що судом встановлено, що ДП "Рівнестандартметрологія" ( витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ( а.с. 186 зворот) , перебуває у процесі припинення та запис до Реєстру унесений не був то, відповідно, позивач підлягає поновленню на посаді першого заступника директора "Державного підприємства "Рівненський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" з 15 березня 2024 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч.ч.1,2,8 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що «виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до довідки №162 р/ф від 24.07.2024, яка видана Відповідачем ДП «Львівстандартметрологія», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , яка визначена напідставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, для розрахунку розміру компенсації за час вимушеного прогулу складає - 1531,09 грн. за один робочий день.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід починати наступного робочого дня після звільнення (15.03.2024) , тобто з 18.03.2024, а тому період вимушеного прогулу становить з 18.03.2024 по день поновлення на роботі, проте враховуючи закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів 25 лютого 2025 року, суд розраховує середній заробіток саме по 25 лютого 2025 року, який складає 378 179 грн. 23 коп., виходячи з наступних математичних обрахунків: 247 днів вимушеного прогулу (робочих днів у 2024 році: у березні - 10, у квітні - 22, у травні - 23, у червні - 20, у липні - 23, у серпні - 22, у вересні - 21, у жовтні - 23, у листопаді - 21, у грудні - 22; у 2025 році: у січні - 23, у лютому - 17; всього: 247) х 1531,09 середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 = 378 179 грн. 23 коп.

Як зазначено вище, а саме пунктом 6 вказаного наказу № 6817 від 29 червня 2023 року "Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів" передбачено, що ДП "Львівстандартметрологія" є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків ДП " Волиньстандартметрологія" та ДП "Рівнестандартметрологія"

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ДП «Львівстандартметрологія» на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 378 179 грн. 23 коп.

Згідно з ч. 8 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи наведене, звільнення позивача проведено без законної підстави, а отже слід визнати протиправними та скасувати наказ Державного підприємства "Рівненський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" № 10-к від 15 березня 2024 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП та поновити позивача на посаді першого заступника директора Державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача ДП "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4992 грн 99 коп., зокрема за немайнову вимогу 1 211 грн 20 коп. та 3781 грн 79 коп. за майнову вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", Рівненська філія Державного підприємства "Львівський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» №10-к від 15.03.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора цього підприємства, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 15 березня 2024 року.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2024 по 25 лютого 2025 року в сумі 378 179 грн. 23 коп.( триста сімдесят вісім тисяч сто сімдесят дев`ять грн. 23 коп) .

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь держави судовий збір в розмірі 4992 грн 99 коп.( чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві грн. 99 коп)

Рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та про поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - ДП"Львівський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікаці", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємства і організацій України 04725912, м.Львів, вул.Кн.Романа, 38

Відповідач - Рівненська філія Державного підприємства "Львівський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації, м.Рівне, вул. Замкова, 31 , код ЄДРПОУ 45380495

Повне судове рішення складено 03 березня 2025 року.

Суддя Н.Г.Кучина