Постанова

від 09.04.2009 по справі 9/606

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09.04.2009 р.                                                                                 № 9/606

15:59

За позовом

Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

до

Громадської організації «Колектив індивідуальних забудовників «Радосинь»

про

стягнення 790543,07 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Громадської організації «Колектив індивідуальних забудовників «Радосинь»про стягнення 790543,07 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, в зв’язку з чим заявлена сума підлягає стягненню в порядку пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без участі його представника не надав.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Громадська Організація «Колектив Індивідуальних забудовників «Радосинь»має заборгованість перед ДПІ у Деснянському районі м. Києва по орендній платі за землю в сумі 790543, 07 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено, зо заявлена заборгованість виникла на підставі поданої декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 1354 від 28.01.2008, відповідно до якої нараховано орендну плату на 2008 в розмірі 1 358 427,85 грн. (помісячно в сумі 113202,32 грн. з березня по вересень 2008р.)

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності додання податкових декларацій. За результатами перевірки складено акт № 424/1505/26315913 від 31.03.2008, яким встановлено порушення строків подання податкової декларації по платі за землю. Адже термін подання припадав на 20.10.2007. Відповідачем фактично подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки 28.02.2008.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2008 № 0004391505/0, яким до Громадської Організації «Колектив Індивідуальних забудовників «Радосинь»застосовано штраф в сумі 170 грн., яке вручено адресату 31.03.2008.

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб була частково сплачена і станом на день розгляду справи становить 790543,07 грн., з яких основний платіж 790525, 55 грн. та пеня - 17,52 грн.

В зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань позивачем вставлено першу податкову вимогу від 06.03.2008 №1/673, яка розміщена на дошці оголошень 20.06.2008, та другу податкову вимогу від 23.07.2008 № 2/1442, яка розміщена на дошці оголошень 23.07.2008.

Згідно довідки № 2518/9/24-113 від 23.09.2008 заборгованість з орендної плати з юридичних осіб відповідачем не сплачена і складає 790543,07 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року2535-XII визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки були передані на умовах оренди Громадській організацій «Колектив індивідуальних забудовників «Родосинь». Отже, відповідач є платником податку за землю. При цьому, в матеріалах справи наявні нормативні грошові оцінки такої земельної ділянки.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.1.4. Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Відповідно до п. 1.2 Закону № 2181 податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України. Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

п.п. 5.3.1 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 17.1. Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Пунктом 17.1.2. Закону № 2181 У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, пунктом 16.1.1. Закону № 2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 5.2.1. Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пункту 5.2.2. Закону № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до 5.3.1. Закону № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником  податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи доказів своєчасної сплати відповідачем самостійно визначеної та визначеної контролюючим органом суми податкового зобов’язання суду не надано, крім того, як встановлено матеріалами справи контролюючий орган правомірно визначив податкове зобов’язання нарахував за порушення строків подачі податкових декларацій.

Враховуючи те, що за результатом розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно визначену суму податкових зобов’язань та визначену суму зобов’язання контролюючим органом, доказів протилежного суду не надано, тому заявлена сума податкових зобов’язань вважається узгодженою. Протягом встановленого Законом № 2181 строку сума податкового зобов’язання відповідачем не погашена. Доказів про зворотнє відповідачем не надано. В зв’язку з цим, в силу норм Закону № 2181 зазначене податкове зобов’язання набуло статусу податкового боргу.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із заявлених платежів визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог в цій частині та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань з заявлених платежів не надав. Крім того, пеня нарахована за порушення таких строків визначена правомірно.

Отже, відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом   продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 790525,55 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 та пені у розмірі 17,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтаттею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації «Колектив індивідуальних забудовників «Родосинь»(м. Київ, вул. Радянська, 3, код ЄДРПОУ 26315913) до Державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 790525 (сімсот дев’яносто тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. 55 коп. та пеню у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 52 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                         О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.04.2009.