Постанова

від 26.02.2025 по справі 903/768/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 лютого 2025 року Справа № 903/768/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - Бакаєвич А.В.,

третьої особи - - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Данилюк Ольги Володимирівни на рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2024, повний текст якого складено 27.12.2024 у справі №903/768/24 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТП»

до Данилюк Ольги Володимирівни ,

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

про стягнення 633 448,50 грн збитків

В вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФТП» (надалі в тексті - Товариство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Данилюк Ольги Володимирівни 1 185 711,39 грн збитків, завданих пошкодженням вантажу під час перевезення за заявкою №10 від 15.11.2023 на підставі договору перевезення вантажів №ФТП/1571 від 06.09.2023.(т.1, арк.справи 1-4).

01.10.2024 під час провадження у суді першої інстанції через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій Товариство просило стягнути з Данилюк О.В. 684 290,39 грн збитків, оскільки Акціонерне товариство «Страхова ком-панія «ІНГО» виплатила Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістик Сервісес» (замов-нику) страхове відшкодування в сумі 501 421,00 грн.(т.1, арк.справи 109).

За наслідками розгляду справи №903/768/24 з урахуванням вказаної заяви рішенням Госпо-дарського суду Волинської області від 19.12.2024 позов повністю задоволено. Присуджено до стягнення з Данилюк О.В. на користь ТОВ «ФТП» 633 448,53 грн збитків, 9 501,64 грн витрат зі сплати судового збору та 5 900,00 грн витрат, понесених на оплату послуг перекладача.(т.2, арк. справи 61-66).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем заявлено обґрунтовані позовні вимоги та доведено наявність всіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення. Відтак наявні всі підстави для відшкодування Товариству збитків в сумі 633 448, 50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач - Данилюк О.В. подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господар ського суду Волинської області від 19.12.2024 у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, а також здійснити розподіл судових витрат. (т.2, арк.справи 71-81).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та про-цесуального права. На думку Скаржника, суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував процесуальні вимоги щодо подання додаткових доказів позивачем ТзОВ «ФТП», принципів рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності та свободу наданні суду своїх доказів, а також правові позиції Верховного Суду, що у свою чергу свідчить, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.236 ГПК України.

Апелянт вважає, що при поданні Товариством заяви про зменшення позовних вимог, останнє змінило не лише предмет, а й підстави позову. Крім того, суд першої інстанції неправомірно взяв до уваги подані Товариством додаткові докази всупереч частин 2, 4 ст.80 ГПК України.

Скаржник звертає увагу апеляційного суду, що на момент подання ТзОВ «Логістик Сервісес» претензії від 08.12.2023 до ТзОВ «ФТП», яку останнє перенаправило до ФОП Данилюк О.В., у Товариства - Позивача по справі, не було будь-яких матеріальних збитків, а тому подання позову є передчасним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 26.02.2025.(т.2, арк.справи 112).

Ухвалою суду від 10.02.2025 задоволено клопотання представника Відповідача - Бакаєвича А.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.2, арк.справи 115, 118).

Через систему «Електронний суд» до суду надійшли:

- 11.02.2025 відзив, в якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу Данилюк О.В. без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2024 у справі №903/768/24 - без змін.(т.2, арк.справи 120-122).

- 18.02.2025 клопотання, в якому представник Позивача - Окулов Є.В. просить розглянути справу №903/768/24 без участі представника Товариства за наявними в матеріалах справи докумен-тами.(т.2, арк.справи 129).

- 18.02.2025 заява від Данилюк О.В. в порядку ст.169 ГПК України.(т.2, арк.справи 134-135).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.02.2025, представник Данилюк О.В. підтримав подану апеляційну скаргу та просив рішення Господарського суду Волинської області від 19.12.2025 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Товариству у задоволенні позову. Здійснити розподіл судових витрат, попередній розмір яких становить 15 000,00 грн.

Інші учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання апеляційної інстанції 26.02.2025, при цьому, оскільки явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2022 ТОВ «ФТП»-експедитор та ТОВ «Логістик Сервісес»-клієнт уклали Договір надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/454К (надалі в тексті - Договір №ФТП/454К), відповідно до п.1.1 якого експедитор зобов`язався за дорученням, від свого імені, але за рахунок клієнта, шляхом залучення третіх осіб, здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування імортно-експортних, транзитних та інших вантажів, зазначених клієнтом в заявках (далі - вантаж), що перевозяться авіаційним, автомобільним, водним, залізнич-ним, мультимодальним (комбінованим) видами транспортну за маршрутом, вказаним клієнтом, а також виконувати інші супутні послуги (зберігання, демередж, вантажно-розвантажувальні роботи, стафірування та консолідація вантажів, портові витрати, залізничні витрати, страхування пере-везення та інше).

Підпунктом 5.2.2. п.5.2. Договору №ФТП/454К сторони погодили, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання цього договору, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Кожний випадок збитку, за який сторона за цим договором вимагає відшкодування, повинен бути обґрунтований та документально підтверджений, документи повинні бути оформлені належ-ним чином і передбачати можливість іншої сторони звернутися з регресною вимогою до винної особи. Претензії з повним пакетом товаросупроводжувальних документів повинні бути подані в межах строків, встановлених чинним законодавством України і з урахуванням надання стороні права і можливості висунути регресні вимоги винній особі.(п.8.2 Договору №ФТП/454К).

За умовами п.п.9.1, 9.2 - Договір №ФТП/454К набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. У разі, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати Договір шляхом подачі письмового повідомлення іншій стороні не пізніше 30 днів до закінчення поточного терміну Договору - Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, на тих же умовах.(т.1, арк.справи 134-137).

Матеріалами справи стверджено, що 06.09.2023р. ТОВ «ФТП»-експедитор та ФОП Данилюк О.В.-перевізник уклали Договір перевезення вантажів №ФТП/1571 (надалі в тексті - Договір пере-везення), відповідно до умов якого перевізник, згідно умов заявки, зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення і видати уповноваженій на отримання особі (організації), а експедитор зобов`язується сплатити вартість перевезення. Виконуючи зобов`язання за договором, експедитор виступає перед перевізником і вчиняє дії в інтересах, за рахунок своїх замовників (вантажовлас-ників), і уповноважений укладати договори пов`язані з організацією перевезення їх вантажів.(т.1, арк.справи 14-16).

Пунктами 5.2., 5.3. Договору перевезення, експедитор та перевізник погодили умову про повну матеріальну відповідальність перевізника за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. Перевізник несе повну матері-альну відповідальність за помилки та упущення всіх осіб, що залучаються ним до виконання цього договору, як за свої власні.

На виконання умов Договору перевезення експедитор та перевізник 15.11.2023 узгодили та підписали заявку №NОV11492 (надалі в тексті - Заявка), згідно з умовами якої перевізник прийняв зобов`язання прибути 16.11.2023 на завантаження за адресою: Україна, м.Київ, Столичне шосе, 101, ТОВ «Логістик Сервісес», завантажити 4 автомобілі: Toyota Land Cruiser 300, Toyota Land Cruiser 300, Toyota Land Cruiser 300, Lexus LX600 (надалі - товар, вантаж) на автовоз відкритого типу та доставити їх за адресою: Brunsbutteler Damm 104, Berlin Gregory`s Cars GmbH Rago Automobile.(т.1, арк.справи 56).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2023 вантажовідправник-ТОВ «Логістик Сервісес» та представник перевізника - водій ОСОБА_2 (надалі в тексті - водій) підписали акт приймання (завантаження) транспорту, в якому відобразили кількість і склад прийнятого перевізником до перевезення товару, а також засвідчили, що представник перевізника прийняв транспорт у непошкодженому стані та без будь-яких дефектів.(т.1, арк.справи 6).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі виставленого Відповідачем рахунку на оплату №09 від 16.11.2023 Позивач оплатив вартість перевезення у сумі 275 137,80 грн, що стверджується платіжною інструкцією №1453 від 17.11.2023.(т.1, арк.справи 22, 55).

Сторони не заперечують, що 29.11.2023 під час перевезення відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила пошкодження вантажу внаслідок зіткнення автомобіля (автовоза), в якому знаходився товар, з верхньою частиною мосту за адресою: вул.Празька, 1, м.Усті-над-Лабем, Чехія ((Prazska, 400 01, Usti nad Labem-mesto), про що перевізником та вантажоодержувачем було скла-дено акт №301123 від 30.11.2023 та зроблено відмітку про одержання вантажу з пошкодженням у міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) серія А №835046 від 17.11.2023. Як вбачається з письмових пояснень водія - поліція на місце ДТП не викликалась, оскільки через зіткнення автомобіля з верхньою частиною мосту виник автомобільний затор, тому водій прийняв рішення якнайшвидше звільнити дорогу для подальшого руху автомобілів.(т.1, арк.справи 7, 13).

За твердженням Позивача, 18.12.2023 ТОВ «ФТП» отримало від вантажовідправника-ТОВ «Логістик Сервісес» претензію-вимогу №081223 від 08.12.2023 про пошкодження майна при транспортуванні на підставі заявки №10 від 15.11.2023 до договору №ФТП/454К від 19.01.2022, в якій повідомляється, що після доставки вантажу в точку вивантаження вантажоодержувач (власник вантажу) - Gregory's Cars GmbH зафіксував пошкодження отриманого товару, які згідно з пояснен-нями перевізника і водія були завдані під час транспортування відповідно до СМR №835046 від 17.11.2023 та інвойсів №1033, №1034, №1035, №1037 від 01.11.2023.(т.1, арк.справи 11, 24, 57).

Згідно з претензією клієнта вантажоодержувачем були виявлені наступні пошкодження:

1.1. «Toyota Land Cruiser 300», НОМЕР_4, інвойс №1037 від 01.11.2023: пошкод-ження даху автомобіля, дірка в даху, деформація даху, порушення геометрії даху, вм`ятини на даху, пошкодження та деформація зовнішньої верхньої частини силового каркасу справа та зліва, зірвані рейлінги, пошкоджене кріплення рейлінгів; пошкодження лакофарбового покриття, деформація та пошкодження кришки люку, порушення геометрії зсувного люку та його кріплень, подряпини заднього лівого крила внаслідок удару відірваних рейлінгів; скол (пошкодження лакофарбового покриття) на задній лівій двері.

Оцінена вартість відновлення пошкоджень 23 689,62 Євро, вартість оцінки пошкоджень - 843.36 євро.

1.2. «Lexus LX 600», НОМЕР_1, інвойс №1034 dd. 01.11.2023: порвана гума колеса, дірка в гумі Dunlop Grandtrek PT5A 265/50 R22 112V; подряпини порогів з правої та лівої сторони. Гума не підлягає відновленню. Вартість нової гуми складає 458 Євро.

1.3. «Toyota Land Cruiser 300», НОМЕР_2, iнвойс №1033 від 01.11.2023: подряпини водійської двері. Оціночна вартість відновлення 200 Євро (шляхом полірування).

1.4. «Toyota Land Cruiser 300», НОМЕР_3, інвойс №1035 від 01.11.2023: подряпина верхньої частини переднього бамперу справа. Оціночна вартість відновлення 200 Євро (шляхом полірування).

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем до позовної заяви долучено також копію звіту про пошкодження при транспортуванні DEKRA №0465/046918/2023/G071037000956 від 05.12.2023 (разом з перекладом), виконаний на замовлення вантажоодержувача - Gregory's Cars GmbH, відповідно до якого вартість ремонту становить 23 689,62 Євро з ПДВ. Водночас, кінцева сумарна вартість відновлювального ремонту пошкодженого вантажу, виконаного сервісним центром Аutоzеntrиm Treskow GmbН, становить 26 058,56 євро, що за офіційним курсом обміну валют, уста-новленим Національним банком України станом на дату подання позову, становить 1 185 711,39 грн. (т.1, арк.справи 28-54).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого товару у такому розмірі підтверджується рахунком №3758-02 від 23.02.2024, підтвердженням замовлення від 25.02.2024 до рахунку №3758-02 від 23.02.2024.(т.1, арк.справи 51-53).

Матеріалами справи стверджено та не заперечується жодною із сторін, що після отримання претензії від клієнта (ТОВ «Логістик Сервісес»), експедитор (ТОВ «ФТП» ) надіслав перевізнику (ФОП Данилюк О.В.) претензію №ФТП/12- 23/34 від 18.12.2023 про відшкодування збитків на загальну суму 1 002 842,15 грн.(т.1, арк.справи 25).

У відповідь, ФОП Данилюк О.В. повідомила ТОВ «ФТП» листом від 02.04.2024, що претензія є безпідставною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому Відповідач не має жодних підстав для її виконання.(т.1, арк.справи 12).

Вважаючи, що відмовою у добровільному виконанні претензії від 18.12.2023, Відповідач порушив права Позивача, останній звернувся з позовом до суду про відшкодування 1 185 711,39 грн завданих збитків, а також витрат на оплату судового збору та витрат на переклад документів з нотаріальним посвідченням.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, 03.06.2024 Данилюк О.В. припинила статус фізичної особи підприємця (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 2010350060001306018).(т.1, арк.справи 70).

Крім того, матеріалами справи стверджено, що 15.08.2024 клієнт-ТОВ «Логістик Сервісес» та експедитор-ТОВ «ФТП» уклали мирову угоду, якою врегулювали питання відшкодування збитків, завданих клієнту внаслідок пошкодження вантажу перевізником. Відповідно до умов мирової угоди від 15.08.2024 експедитор взяв зобов`язання відшкодувати завдані пошкодженням вантажу збитки у розмірі 25 390 євро на умовах розстрочення оплати рівними частинами до 31 грудня 2024 року.(т.1, арк.справи 17).

Як зазначено у преамбулі мирової угоди, сторони - ТОВ «Логістик Сервісес» та ТОВ «ФТП» домовились укласти мирову угоду від 15.08.2024 на підставі претензії клієнта від 08.12.2023 щодо пошкодженого майна при транспортуванні відповідно до заявки №10 від 15.11.2023 до договору №ФТП/454К від 19.01.2022 та доданих до неї документів, після проведених перемовин, на підставі взаємних поступок сторін, що спрямовані на врегулювання усіх спірних питань та з метою уникнення породження подальших судових процесів.

ТОВ «Логістик Сервісес» у п.5 мирової угоди від 15.08.2024 підтверджує, що відшкодував вантажоотримувачу та власнику вантажу Gregory's cars Gmbh суму у розмірі 25 390 Євро, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог до контракту №2211/1 від 22.11.2021.

У п.3 мирової угоди зазначено, що клієнт підтверджує, що надав усі наявні в нього документи, що підтверджують факт пошкодження, розмір нанесеної шкоди, та надають можливість експеди-тору висунути регресні вимоги винній особі у відповідності до п.8.2. договору.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з виплатою АТ «Страхова компанія «Інго» страхового відшкодування клієнту-ТОВ «Логістик Сервісес» в сумі 501 421,00 грн, що стверджу-ється платіжною інструкцією №20285 від 09.09.2024 та сплатою останнього платежу за укладеною 15.08.2024 мировою угодою між ТОВ «Логістик Сервісес» та ТОВ «ФТП» - останнє звернулося до господарського суду Волинської області з заявою про зменшення позовних вимог, в якому просило стягнути з Данилюк О.В. на користь ТОВ «ФТП» 633 448,53 грн збитків завданих пошкодженням вантажу.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Волинської області від 19.12.2024 позов повністю задоволено.(т.2, арк.справи 61-66).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Господарський договір, відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для ви-конання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, перед-бачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-дарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд виходить з того, що 19.01.2022 з моменту укладення договору №ФТП/454К між ТОВ «ФТП» та ТОВ «Логістик Сервісес» виникли відносини транспорт-ного експедирування, оскільки взаємовідносини сторін відповідають дефініції статтей 929 ЦК України та 316 ГК України, коли за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організу-вати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати пере-везення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домов-леністю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 06.09.2023 Договору №ФТП/1571 між сторонами ТОВ «ФТП» та ФОП Данилюк О.В. виникли відносини перевезення, оскільки згідно з ч. 1, 2 ст.307 ГК України та ст.909 ЦК України - одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Cуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати гос-подарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні по-ложення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона по-винна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи ін-тереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.(ст.193 ГК України).

Аналогічно, згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ст.314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкод-ження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №907/603/17, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевіз-ника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Звертаючись із позовом ТОВ «ФТП» зазначило, що через неналежне виконання Відповідачем зобов`язань з перевезення товару йому завдано збитків, які підлягають стягненню в повному обсязі.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів звертає увагу, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Загальною підставою відшкодування шкоди є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене - предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що проти-правна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, на підставі ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обста-вин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до пере-везення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).

За змістом статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956, Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», надалі в тексті - Конвенція) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкод-ження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (ч.1 ст.18 Конвенції).

Апеляційний суд також звертає увагу на ч.2 ст.308 ГК України, відповідно до якої, відпові-дальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач відповідно до умов Договору №ФТП/1571 від 06.09.2023 та заявки №10 від 15.11.2023 взяв на себе зобов`язання з перевезення вантажу ТОВ «Логістик Сервісес» за узгодженим маршрутом. Крім того, як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №835046 від 17.11.2023, товар клієнта було завантажено перевіз-ником без зауважень щодо якості та цілісності вантажу.

Пунктами 5.2., 5.3. Договору перевезення №ФТП/1571 від 06.09.2023, Позивач та Відповідач у даній справі погодили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержу-вачу. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за помилки та упущення всіх осіб, що залучаються ним до виконання цього договору, як за свої власні.

З матеріалів справи вбачається, що факт пошкодження вантажу встановлено актом №301123 від 30.11.2023, який складено та підписано водієм ФОП Данилюк О.В., який доставляв товар - ОСОБА_2 без зауважень та заперечень.(т.1, арк.справи 7).

Відповідачем, як перевізником вантажу, не доведено, що пошкодження вантажу викликано обставинами, які звільняють перевізника від встановленої відповідальності.

Згідно зі ст.23 Конвенції якщо перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

Відповідно до претензії ТОВ «Логістик Сервісес», яке є власником пошкодженого вантажу, вартість такого пошкодженого вантажу становила 1 185 711,39 грн. Водночас, оскільки АТ «Страхова компанія «Інго» сплатила клієнту-ТОВ «Логістик Сервісес» страхове відшкодування в розмірі 501 421,00 грн, що стверджується платіжною інструкцією №20285 від 09.09.2024, Позивач - ТОВ «ФТП»-експедитор відшкодував вантажовідправнику-ТОВ «Логістик Сервісес» збитки в сумі 633 448,53 грн завдані пошкодженням вантажу під час перевезення, що стверджується листом №291024 від 29.10.2024 та копіями платіжних доручень№1416 від 19.08.2024, №1653 від 30.09. 2024, №1803 від 29.10.2024.(т.1, арк.справи 216-217, 227-228).

У свою чергу вантажовідправник-ТОВ «Логістик Сервісес» відшкодував збитки, понесені вантажоодержувачем-Gregory's cars Gmbh в сумі 25 390 Євро, про що 20.02.2024 складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на той факт, що ФОП Данилюк О.В. не відшкодувала ТОВ «ФТП», з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 633 448,50 грн, зазначена сума є сумою збитків ТОВ «ФТП».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Позива-чем доведено належними і допустимими доказами заподіяння йому збитків, протиправну поведінку Відповідача та, відповідно, причинного зв`язку між збитками і протиправною поведінкою Відпо-відача, а тому позовні вимоги про компенсацію вартості зіпсованого вантажу обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 633 448,50 грн.

Стосовно втрати Данилюк О.В, статусу суб`єкта підприємницької діяльності, то як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки такий статус Позивачка втратила 04.09.2024 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, арк.справи 70), то відповідно до положень статтей 51, 52, 598-609 ЦК України - припинення фізичною особою підприємницької діяльності, не припиняє її зобов`язань за догово-рами, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, які залишаються за нею як за фізичною особою.

Таким чином, стягнення з Відповідача 633 448,53 грн збитків пов`язані з підприємницькою діяльність Данилюк О.В. підлягають стягненню з Данилюк О.В. як з фізичної особи, що раніше здійснювала підприємницьку діяльність.

Щодо неподання Позивачем Договору страхування та рішення страховика щодо нарахування та виплати страхового відшкодування, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп 73 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» таємниця страхування - це сукупність інформації про клієнта, його фінансовий стан, яка стала відома страховику (перестрахо-вику) або страховому посереднику у зв`язку з укладанням та/або виконанням договору страхування (перестрахування) та розголошення якої може заподіяти матеріальну чи моральну шкоду такому клієнту.

Враховуючи, що ТОВ «Логістик Сервісес», яке є вантажовідправником, однак не є стороною у даній справі, то у позивача - ТОВ «ФТП» у даній справі не може бути доступу до страхової справи іншого підприємства.

Щодо тверджень Скаржника, що заява про зменшення позовних вимог змінила предмет та підстави позову, то колегія суддів зауважує наступне.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна предмету позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. (постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №201/460/19).

Водночас, предметом позову у даній справі є неправомірна дія перевізника - пошкодження вантажу (легкових автомобілів), що перевозилися останнім за Заявкою NOV11492 від 15.11.2023р. до Договору перевезення вантажів №1571 від 06.09.2023, який не було змінено під час подання заяви про зменшення позовних вимог, оскільки змінилась лише сума збитків.

Інші доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а відтак не враховуються судом апеляційної інстанції.

На переконання апеляційного суду - всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеля-ційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, враховуючи положення ст.129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений Данилюк О.В. судовий збір за подання апеляційної скарги необхідно залишити за Відповідачем.

Керуючись ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Данилюк Ольги Володимирівни на рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2024 у справі №903/768/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №903/768/24 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.