Ухвала

від 18.02.2025 по справі 711/8474/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/8474/23

Провадження № 2-др/711/10/25

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.

за участю представника

позивача за довіреністю Поліщука А.Б.

представника відповідача

(заявника) адвоката Чернявського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , яка подана представником адвокатом Чернявським Анатолієм Леонідовичем про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , через представника адвоката Чернявського А.Л., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткової ухвали, за якою просив, відповідно до ч. 9 ст. 141, ч. 5 ст.142 ЦПК України, стягнути з ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на свою користь сплачений судовий збір у сумі 605грн. 60коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24000грн. 00коп. Зазначено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.01.2025 позовну заяву ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, залишено без змін на підставі поданої позивачем заяви, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Вважає, що позовна заява необгрунтована та мали місце недобросовісні дії позивача під час звернення до суду. Так, ОСОБА_1 придбав кв. АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 24.04.2019. При цьому, у п.9 договору зазначено, що за квартирою рахується заборгованість на ЖКП у сумі 24660грн. 52коп., який виник до укладення цього договору та є зобов`язанням попередніх власників.

Також вказує, що ОСОБА_1 15.05.2019 уклав із відокремленим підрозділом «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» договір 691/4/2 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, о/р НОМЕР_1 . Відповідно, обов`язок сплачувати за спожиті ЖКП виник з 24.04.2019. Вважає, що позивач цілеспрямовано не додав до позовної заяви копію договору від 15.05.2019, оригінал якого повинен перебувати у позивача. Отже, як зазначено, приховування від суду доказу, який повністю спростовує позовні вимоги, - є недобросовісною поведінкою та зловживанням процесуальними правами, у розумінні п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК та необгрунтованими діями, у розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Крім того, зазначено, що 28.01.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про залишення позову без розгляду. Між тим, порушив норми п. 5 ч. 1 ст. 257, ч.2 ст.279 ЦПК України, оскільки така заява була подана через 15 днів після спливу строку на її подання (судове засідання по справі було відкрите 13.01.2025).

Також зазначено, що після початку розгляду справи, позивачем допущено дві неявки до суду, що є недобросовісною процесуальною поведінкою та необгрунтованими діями, у розумінні норм ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Так, 10.01.2025 позивач звернувся до суду із заявою про відкладення судового засідання, призначено на 13.01.2025 у зв`язку із хворобою представника позивача та участі інших представників в інших судових засіданнях. При цьому, доказів на підтвердження таких обставин, надано не було.

Зазначено, що у судове засідання, призначене на 29.01.2025, представник позивача не з`явився, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про причини неявки суду не повідомив. Отже, заявник вважає, що позовна заява підлягала залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК, а не на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК, тобто внаслідок повторної неявки позивача, який був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Заявник вважає, що такі дії позивача спрямовані на уникнення відмови у задоволенні завідомо безпідставного пазову та вирішення судом питання про розподіл судових витрат, зловживанням процесуальними правами, у розумінні ч. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК та необгрунтованими діями, у розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК.

Крім того, у відзиві на позов зазначено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи - це судовий збір 605грн. 60коп. за подачу заяви про перегляд заочного рішення та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 22000грн. 00коп., але докази будуть надані після визначення повного переліку процесуальних дій, які має вчинити представник ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи наявність повноважень представника відповідача (заявника) ОСОБА_1 адвоката Чернявського А.Л., умови договору про надання правничої допомоги, розмір гонорару, умови додаткової угоди, деталізований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, платіжний документ про сплату авансу за договором про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт, - заявник ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на свою користь судовий збір у розмірі 605грн. 60коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 24000грн. 00коп.

Представником ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за довіреністю Поліщуком А.Б. дано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вважає, що розмір таких витрат є неспівмірним; відзиви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ідентичними за змістом; не доведено час, який витрачений на підготовку кожного з відзивів; у деталізованому розрахунку невірні вказані певні факти; невірно здійснені розрахунки; розмір є завищеним, а тому просить суд зменшити судові витрати на правничу допомогу.

В судове засідання заявник (відповідач) ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Чернявський А.Л. просив заяву задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_1 поніс судові витрати з-за протиправних дій позивача, оскільки борг за житлово-комунальні послуги є із попередніми власниками, а ОСОБА_1 придбав квартиру лише у 2019 році. Договір наявний у позивача і не зрозуміло, чому перед подачею позову позивач не перевірив ці обставини. Крім того, у судове засідання 13.01.2025 позивач (представник) не з`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи; в судове засідання 29.01.2025 позивач (представник) не з`явився, не подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, але ним подана заява про залишення позову без розгляду. При цьому, вважає, що суду треба було залишити позов без розгляду з-за повторної неявки позивача (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК), а не задовольняти заяву позивача про залишення позову без розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК). Визнав, що у відповідачів (у тому числі і заявника) на час звернення позивача до суду із позовом, існував борг за житлово-комунальні послуги.

В судовому засіданні представник позивача ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за довіреністю Поліщук А.Б. просив відмовити у задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат. Так, дії позивача були правомірними; підтримав доводи заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви за таких підстав:

встановлено, що 17.11.2023 позивач ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 23896грн. 65коп, інфляційних 13713грн. 97коп., 3% річних 3496грн. 61коп., судового збору 2684грн. 00коп. При цьому, заборгованість за ЖКП нарахована за період з січня 2013 року по 01.09.2023 року.

Відповідно до інформації Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 25.04.2022, яка долучена до позовної заяви, станом на 25.04.2022 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі. При цьому, до позовної заяви договір купівлі-продажу цієї квартири не долучено.

За даними Єдиного державного демографічного реєстру від 21.11.2023 встановлено, що відповідачі зареєстровані за вказаною адресою: ОСОБА_1 з 29.07.2019, ОСОБА_2 з 29.01.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2023 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Всі процесуальні документи були направлені (неодноразово), зокрема, відповідачам за встановленою адресою (місцем їхнього проживання) та було надано можливість подати процесуальні заяви та докази в обгрунтування своєї позиції.

В судові засідання 13.12.2023 та 10.01.2024 відповідачі не з`явились, не повідомили про поважність причин своєї неявки, не подали заяви про можливість розгляду справи за їхньої відсутності, не подали відзиви на позов та докази в обгрунтування своєї позиції. Всі процесуальні документи, в тому числі і судові повістки, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи заяви представників позивача про розгляд справи за їхньої відсутності, підтримання позову та можливість заочного розгляду справи, судом 10.01.2024 постановлене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені. Копія судового рішення направлялася відповідачам окремими поштовими відправленнями, які не були отримані адресатами і повернулися до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Після ознайомлення 04.10.2024 представника відповідачів адвоката Чернявського А.Л. із матеріалами справи, про що свідчить його розписка, - 18.10.2024 ОСОБА_1 , через його представника подана заява про перегляд заочного рішення від 10.01.2024. Крім того, просив про поновлення строку подання цієї заяви, визнавши поважними причини їх пропуску. Також, просив скасувати заочне рішення суду від 10.01.2024 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. До заяви, зокрема, долучено копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24.04.2019, укладеного між ТОВ «Юрфакт сервіс» та ОСОБА_1 , копію договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №691/4/2 від 15.05.2019, який укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ». При цьому, у договорі від 15.05.2019 відсутні посилання про власника (власність) вказаної квартири, до якої надаються певні послуги, а споживачем зазначений ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.10.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення задоволено, поновлені строки на подання цієї заяви та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.11.2024, з врахуванням ухвали суду від 29.11.2024 про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення суду від 10.01.2024 скасоване і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ці ухвали суду направлялися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендованими листами, які останніми не були отримані і повернулися до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачами, через їхнього представника адвоката Чернявського А.І., подані відзиви на позов.

В судове засідання 13.01.2025 представник позивача за довіреністю Вітер Н.С. не з`явилась, надавши заяву через систему «Електронний суд», про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із хворобою представника та участю інших представників в інших судових засіданнях.

В судовому засіданні 13.01.2025 розгляд справи відкладено на 29.01.2025, враховуючи подану представником позивача заяву та думку представника відповідачів адвоката Чернявського А.Л. При цьому, відповідачі в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомили.

28.01.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача за довіреністю Поліщуком А.Б. подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В судове засідання 29.01.2025 представник позивача та відповідачі не з`явились. Між тим, враховуючи думку представника відповідачів адвоката Чернявського А.Л., дослідивши матеріали справи та докази, судом постановлено ухвалу про задоволення заяви представника позивача від 28.01.2025 та залишено позовну заяву без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Так, суд прийшов до висновку про те, що дійсно, у заяві від 28.01.2025 не було зазначено про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Між тим, на думку суду, доводи представника відповідачів про те, що таке, зокрема, - є підставою для залишення розгляду справи саме на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є безпідставними, оскільки, сторона позивача, фактично, у заяві від 28.01.2025 виклала свою позицію щодо подальшого розгляду справи, ініціатором якої є сам позивач, і у суду жодних перешкод щодо вирішенні такої заяви, не було. Зазначено, що у суду відсутні повноваження «нав`язувати» позивачу розгляд його позовної заяви, за умов поданої ним заяви про залишення позову без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Отже, у суду першої інстанції не було перешкод у розгляді справи, зокрема, заяви позивача про залишення його позову без розгляду, без участі в судовому засіданні представника позивача.

Копія ухвали направлена всім учасникам справи належним чином. Ухвала суду від 29.01.2025 набрала законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Судовими рішеннямиє: 1)ухвали; 2)рішення; 3)постанови; 4)судові накази. Процедурніпитання,пов`язані зрухом справив судіпершої інстанції,клопотання тазаяви осіб,які берутьучасть усправі,питання провідкладення розглядусправи,оголошення перерви,зупинення абозакриття провадженняу справі,залишення заявибез розгляду,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом,вирішуються судомшляхом постановленняухвал. Розглядсправи посуті судомпершої інстанціїзакінчується ухваленнямрішення суду. Переглядсудових рішеньв апеляційномута касаційномупорядку закінчуєтьсяухваленням постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу (ст. 258 ЦПК України).

Порядок ухвалення судових рішень передбачено у статті 259 ЦПК України.

У пункті 6 частини першої статті 264ЦПК України перелічені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі і щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Отже, питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2ст. 15 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Конституцією України особі гарантується право на захист в суді, при цьому юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Одночасно, ст.58ЦПК України визначено, що громадянам надане право вести свої справи в суді особисто або через своїх представників.

Частиною першою статті 64ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Згідно ізст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема і на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу(ч.ч. 5, 6ст. 142 ЦПК України).

Як передбачено ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити: які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими; чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду; чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Частиною першою статті 15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами вирішення заяви відповідача ОСОБА_1 , суд вважає, що не знайшли свого підтвердження наведені ним обставини про те, що позивач та/чи представник позивача діяли недобросовісно, чи мали на меті обмеження прав та інтересів відповідачів.

Так, позивач звернувся до суду 17.11.2023 з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до відповідачів, зокрема, і ОСОБА_1 , як споживачів таких послуг, враховуючи інформацію про осіб, які були зареєстровані у помешканні станом на 25.04.2022, враховуючи лист Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 25.04.2022, що долучений до позовної заяви. Доказів про те, що відповідачем чи іншими особами позивачу був наданий договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24.04.2019, - заявником (відповідачем) до суду не надано. Договір від 15.05.2019 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води також не містить інформації про власність (всіх власників) квартири, про всіх користувачів квартири (послуг), окрім ОСОБА_1 , щоби давало суду підстави вважати про наявність такої інформації (обізнаність) у позивача, зокрема, про осіб мешканців квартири, тобто споживачів. Крім того, цей договір свідчить лише про те, що за ініціативою чи-то позивача, чи-то відповідача ОСОБА_1 був укладений цей договір. При цьому, навіть відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживачів від оплати таких послуг за час фактичного користування ними житлом (комунальними послугами, які надаються централізовано), у тому числі за весь період нарахованої заборгованості.

Також, суд, не вирішуючи спір, звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 01.01.2013 по 01.09.2023, вказує на наявність заборгованості, яка виникла після придбання ОСОБА_1 квартири, і ця заборгованість (у розмірі 2759грн.) визнається ним, про що зазначив в судовому засіданні при вирішенні заяви про розподіл судових витрат, представник заявника (відповідача) адвокат Чернявський А.Л. Отже, відсутні підстави вважати, що первісно позивачем ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» позовна заява, зокрема, до ОСОБА_1 , подана необгрунтовано чи з-за недобросовісних дій позивача на час звернення до суду.

Крім того, саме під час розгляду справи по суті, за умови неподання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду та її вирішення, судом були б проаналізовані та оцінені всі наявні докази, зокрема, щодо спірних правовідносин між сторонами та за результатами вирішення спору постановлене остаточне судове рішення.

На думку суду, саме по собі подання до суду в порядку цивільного судочинства даної позовної заяви не є необґрунтованими діями позивача та його представника, оскільки це диспозитивне право позивача, яке передбачене нормами цивільного процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації, й звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст.55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Дії позивача спрямовані на захист, як зазначено, його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та не можуть вважатися необґрунтованими, оскільки вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Також, як на думку суду, відсутні підстави вважати, що позивач діяв недобросовісно й під час розгляду справи, а саме подав заяву про залишення позову без розгляду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. З даного приводу, судом постановлена ухвала суду від 29.01.2025, в якій судом наведені всі мотиви та обгрунтування прийнятого рішення і, яка набрала законної сили. Крім того, представник адвокат Чернявський А.Л. зазначив, що ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат заявника (відповідача) судовий збір та на професійну правничу допомогу, на підставі частини п`ятої статті142 ЦПК України, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав/інтересів, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені заявником (відповідачем) судові витрати, а тому у задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат слід відмовити.

При прийнятті судового рішення судом враховані висновки, викладені у постановіВС від 14.01.2021 у справі №521/3011/18.

Отже, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , що подана його представником адвокатом Чернявським А.Л., щодо розподілу судових витрат, слід відмовити, враховуючи викладене вище. Крім того, відсутні підстави для задоволення заяви позивача ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», що подана його представником за довіреністю Поліщуком А.Б., про зменшення розміру судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 142, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана представником адвокатом Чернявським Анатолієм Леонідовичем про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26.02.2025.

Головуючий суддя С. М. Позарецька