Постанова

від 26.02.2025 по справі 215/2765/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 215/2765/16

провадження № 61-15888св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Наталії Юріївни на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року в складі судді Лиходєдова А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в складі колегії суддів Агєєва О. В., Бондар Я. М., Корчистої О. І.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс», приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від Публічного акціонерного товариства «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Північ Транс») Мусоеляна Еміля Сергійовича про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Філії Підприємства з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ «Північтранс»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Північ Транс», приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від ПАТ «Північтранс» Мусоеляна Е. С. про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15 липня 2016 року ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження в справі та призначено її до судового розгляду.

04 червня 2021 року ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним ухвали, для усунення недоліків, роз`яснивши, що вони усуваються шляхом складення нового тексту первісного позову з зазначенням доказів і можливого їх долучення.

Суд зазначив, що в порушення вимог пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України в позовній заяві: 1) зміст позовних вимог є неконкретним, так як не вказано, який саме відповідач повинен звільнити позивача з роботи; хто з відповідачів повинен надати відомості про зарплату позивача, тоді коли позов заявлено до двох відповідачів; 2) виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є неповний та неконкретний, відсутній розрахунок заборгованості із заробітної плати; не вказано, чим керувався позивач, розраховуючи розмір моральної шкоди; не вказано, станом на яку дату середня заробітна плата водія в м. Кривому Розі складала 3000,00 грн на місяць; 3) не зазначені докази, що підтверджують факт того, що позивач в період з 01 вересня 2012 року до 05 травня 2014 року жодного разу не отримував належної заробітної плати; те, що середня заробітна плата водія в м. Кривому Розі складає 3000,00 грн на місяць; факт того, що заборгованість із заробітної плати позивача складає 135 000,00 грн, а компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 3000,00 грн; те, що позивачу за період з 01 вересня 2012 року до 05 травня 2014 року не надавалася відпустка; факт спричинення позивачу моральної шкоди та її розмір.

19 червня 2024 рокуухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Апеляційний суд переглядав справу неодноразово.

23 жовтня 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2021 року було направлено позивачу на адресу його проживання 05 липня, 13 вересня, 27 листопада 2023 року, але поштові відправлення було повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Позивач зазначив свою поштову адресу: АДРЕСА_1 і саме за цією адресою судом було направлено копії ухвали про залишення позову без руху. 27 листопада 2023 року ухвалу про залишення позову без руху було направлено представнику позивача на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки, а 31 січня 2024 року вказану ухвалу було направлено на електронну адресу позивача та доставлено до його електронної скриньки (адреси), зазначеної в тексті апеляційної скарги, проте ухвалу суду не виконано, заява про подовження строку на усунення недоліків до суду не надходила. Сторона позивача вдруге оскаржує ухвалу про залишення позову без розгляду, яку винесено з одних і тих самих підстав, знає про її наявність і суть вимог, однак так і не виконала вищезазначену ухвалу, та продовжує зловживати своїми процесуальними правами, що призводить до тяганини та порушення строків розгляду справи. Що ж до тверджень представника позивача про подання до суду клопотання про заміну назви відповідача, то воно не містить підпису представника. Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, а провадження в справі було вже відкрито, суд залишив позов без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Н. Ю. на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 19 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 23 жовтня 2024 року, в якій вона просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте не отримав кореспонденції із суду. Повернення рекомендованих повідомлень за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника про хід розгляду справи, не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений в разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

11 вересня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Гливук М. І. на електронну адресу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області направлено листа з клопотанням про заміну назви відповідача та про відкликання заяви про уточнення позову від 07 лютого 2018 року із продовженням розгляду справи за заявою про уточнення позовних вимог від 06 січня 2017 року. Клопотання підписано представником позивача з накладенням на документ електронного цифрового підпису, що виключає наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Північ Транс» зазначає, що представник ОСОБА_1. була обізнана щодо ухвали про залишення позовної заяви без руху, адже в подальшому подавала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. 27 листопада 2023 року ухвалу про залишення позову без руху було направлено представнику позивача на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки, а 31 січня 2024 року вказану ухвалу було направлено на електронну адресу позивача та доставлено до його електронної скриньки (адреси), зазначеної в тексті апеляційної скарги, проте ухвалу суду не виконано, заява про подовження строку на усунення недоліків до суду не надходила. Позивач затягує розгляд справи та зловживає процесуальними правами.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 06 грудня 2007 року в справі «VOLOVIK v. UKRAINE», № 15123/03, параграфи 53, 55).

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України (в редакції на дату залишення позовної заяви без руху) позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із статтею 185 ЦПК України (в редакції на дату залишення позовної заяви без руху) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України (в редакції на дату залишення позову без розгляду) суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже, законодавець прямими нормами процесуального закону передбачає можливість залишення без руху позовної заяви для усунення її недоліків вже після відкриття провадження в справі та визначає наслідком неусунення таких недоліків залишення позову без розгляду, тому доводи касаційної скарги про те, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи, є безпідставними.

Перевіряючи наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, Верховний Суд висновує таке.

Заявник вважає належним усуненням недоліків позовної заяви клопотання від 11 вересня 2023 року, а саме 11 вересня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Гливук М. І. на електронну адресу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області направлено листа з клопотанням про заміну назви відповідача та про відкликання заяви про уточнення позову від 07 лютого 2018 року із продовженням розгляду справи за заявою про уточнення позовних вимог від 06 січня 2017 року.

Заявник посилається на те, що клопотання підписано представником позивача з накладенням на документ електронного цифрового підпису, що виключає наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Станом на 11 вересня 2023 року стаття 14 ЦПК України діяла в редакції, відповідно до частин шостої-восьмої якої адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС)в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТСне позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII), якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення про ЄСІТС).

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом № 2155-VIII, згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Відповідно до статті 18 Закону № 2155-VIIIкваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до статті 8 Закону № 2155-VIIIюридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

На офіційному веб порталі судової влади Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області інформував, що з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку (https://tr.dp.court.gov.ua/sud0441/pres-centr/news/1190020/).

Тобто на момент подання позивачем клопотання від 11 вересня 2023 року в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області підсистеми ЄСІТС функціонували.

У постанові від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що фізична особа (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) під час звернення до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому в такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТСадвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Отже, адвокат -Гливук М. І. як представник ОСОБА_1 могла подати заяву про усунення недоліків позовної заяви до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Заява від 11 вересня 2023 року подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Гливук М. І. на електронну адресу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з накладенням на документ електронного цифрового підпису адвоката, проте не через підсистему «Електронний суд», тому суди обґрунтовано не взяли до уваги заявлене клопотання.

Крім того, уточнені 06 січня 2017 року позовні вимоги (т. 1, а. с. 76-83), які в клопотанні від 11 вересня 2023 року представник позивача просила вважати належними вимогами в порядку виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, містять недоліки, вказані в ухвалі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2021 року, у зв`язку з чим наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована також тим, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте не отримав кореспонденції із суду. Повернення рекомендованих повідомлень за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника про хід розгляду справи, не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Наведені доводи не можуть бути підставою скасування оскаржуваних судових рішень, адже питання належного направлення позивачеві ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху було предметом попереднього перегляду справи в апеляційному суді та постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року (т. 2, а. с. 49-51) справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду з підстав, що повернення рекомендованих повідомлень за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника про хід розгляду справи.

За нового розгляду справи 27 листопада 2023 року ухвалу про залишення позову без руху було направлено представнику позивача на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки, а 31 січня 2024 року вказану ухвалу було направлено на електронну адресу позивача та доставлено до його електронної скриньки (адреси), зазначеної в тексті апеляційної скарги.

Крім того, адвокат ОСОБА_1 - Гливук М. І. 25 серпня 2023 року особисто ознайомилася з матеріалами справи (т. 2, а. с. 63), тобто обізнана щодо недоліків позовної заяви.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2021 року позивачем не виконано та недоліки позовної заяви не усунуто.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Верховний Суд зауважує, що саме заявник як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 552/2497/22).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд зазначає, що адвокат ОСОБА_1 - Гливук М. І. мала можливість слідкувати за перебігом розгляду справи, дізнаватися про його результати та у встановлені процесуальні строки виправити недоліки позовної заяви, поданої ще в червні 2016 року, однак відповідних дій у встановленому законом порядку не вчинила, тому позов залишений без розгляду відповідно до вимог ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Наталії Юріївни залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська