Ухвала

від 04.03.2025 по справі 910/13709/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

04.03.2025Справа № 910/13709/21Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в справі № 910/13709/21 за позовом Приватного підприємства "Вояж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, про скасування рішення,

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Приватне підприємство "Вояж" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (далі - Товариство) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 червня 2021 року № 58811118, на підставі якого було внесено до реєстру запис № 42559694 про реєстрацію права власності за Товариством (розмір частки: 75/100) на об`єкт: незавершене будівництво, будівля для надання послуг автовласникам з об`єктами громадського харчування на Дніпровській набережній (напроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва, готовність об`єкта незавершеного будівництва - 45%, за адресою: місто Київ, Дніпровська набережна, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1621204480000, яке розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:90:176:0025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Цією ухвалою також залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролову Олену Олександрівну (далі - Нотаріус).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2021 року стягнуто з Підприємства на користь Товариства 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022 року стягнуто з Підприємства на користь Товариства 58 325,34 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

19 жовтня 2022 року видано накази на примусове виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2021 року та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022 року.

17 лютого 2025 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшла заява від цієї ж дати про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в даній справі. Зазначена заява обґрунтована тим, що 15 жовтня 2024 року Підприємство виявило існування нової обставини, яка не була встановлена судом та не могла бути відомою заявнику під час розгляду справи № 910/13709/21, а саме: прийняття Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду остаточного судового рішення в справі № 910/14543/23 - постанови від 15 жовтня 2024 року, якою скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19 квітня 2021 року № 57728927, що здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Підприємством на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва. У цій постанові Верховним Судом також встановлено, що пролонгація права оренди за договором оренди земельної ділянки від 24 лютого 2006 року, укладеним між Підприємством та Київською міською радою, до 2031 року є протиправною. Разом із вказаною заявою Підприємство подало клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання. В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник вказав, що цей строк пропущено через необґрунтовані дії суду апеляційної інстанції, який своєю ухвалою від 20 листопада 2024 року відкрив провадження за заявою Підприємства про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року за нововиявленими обставинами у даній справі, а ухвалою від 29 січня 2025 року - закрив провадження за відповідною заявою Підприємства, у зв`язку з її поданням до неналежного суду. Підприємство вважає, що якби Північний апеляційний господарський суд відразу відмовив у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у даній справі, то заявник міг би реалізувати своє право на подання цієї заяви до належного суду своєчасно.

19 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення від цієї ж дати на вищевказане клопотання Підприємства, у яких відповідач вказав про те, що підстави для поновлення Підприємству строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні. Зокрема, обставини, які заявник вважає нововиявленими, були встановлені саме постановою Північного апеляційного господарського суду від 2 липня 2024 року в справі № 910/14543/23. При цьому, про підстави рішення державного реєстратора, яке вподальшому було скасовано судом, Підприємству було відомо з 19 квітня 2021 року (з дня прийняття рішення державним реєстратором), адже саме за заявою останнього та поданих ним документів у квітні 2021 року було здійснено державну реєстрацію змін до речового права щодо пролонгації права оренди. Крім того, Підприємство допустило власну помилку під час подання до Північного апеляційного господарського суду своєї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, вказані процесуальні дії вчинялися від імені Підприємства його уповноваженим представником - адвокатом Шайком С.В., який є адвокатом та знання законодавства якого презумуються. Відтак, на думку Товариства, відповідне клопотання Підприємства задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 лютого 2025 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Підприємства від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в справі № 910/13709/21 до повернення матеріалів цієї справи до Господарського суду міста Києва.

Цього ж дня через загальний відділ канцелярії суду від Підприємства надійшли додаткові пояснення до клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у яких заявник вказав, що пропуск зазначеного процесуального строку зумовлений не бездіяльністю Підприємства, а внаслідок процесуальної помилки суду апеляційної інстанції. У цих же додаткових поясненнях заявник просив Господарський суд міста Києва: "визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі № 910/13709/21 за нововиявленими обставинами".

27 лютого 2025 року до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/13709/21.

Розглянувши клопотання Підприємства про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до частин 4, 5 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суду в складі Касаційного господарського суду від 25 серпня 2022 року в cправі № 925/1147/18.

Як зазначалося судом, підставою для перегляду ухваленого в даній справі рішення за нововиявленими обставинами заявник вказав те, що під час розгляду справи № 910/14543/23 Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2024 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19 квітня 2021 року № 57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Підприємством на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 4 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року набрало законної сили 27 липня 2022 року та не було змінене чи скасоване судом апеляційної інстанції.

Відтак, з урахуванням вищевказаних імперативних приписів чинного законодавства, заява Підприємства про перегляд вказаного рішення підлягає подачі саме до суду першої інстанції, у даному випадку, - до Господарського суду міста Києва.

Пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, враховуючи чіткі положення статті 321 ГПК України, відповідна заява Підприємства повинна була бути подана протягом 30 днів з дня прийняття вищевказаної постанови Верховного Суду до суду першої інстанції. Однак, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року Підприємство звернулося до вказаного суду першої інстанції з суттєвим порушенням встановленого Кодексом строку, - 17 лютого 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17 лютого 2025 року № 915/14/24.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи, є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій у межах встановленого законом проміжку часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13 лютого 2025 року № 921/379/23.

В обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку Підприємство посилалося на те, що 14 листопада 2024 року воно звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в справі № 910/13709/21 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2024 року відкрито провадження за вказаною заявою Підприємства, а ухвалою вказаного суду від 29 січня 2025 року - закрито провадження, у зв`язку з поданням відповідної заяви до неналежного суду. Відтак, на думку заявника, саме внаслідок необґрунтованих процесуальних рішень суду апеляційної інстанції Підприємство втратило можливість своєчасно звернутися до суду першої інстанції з даною заявою.

Проте, судом встановлено, що наведені у клопотанні Підприємства доводи суперечать наявним у матеріалах справи доказам. Так, зі змісту поданої позивачем до суду апеляційної інстанції заяви від 14 листопада 2024 року вбачається, що у цій заяві Підприємство просило Північний апеляційний господарський суд переглянути та скасувати за нововиявленими обставинами не рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року (як зазначав позивач у своєму клопотанні про поновлення пропущеного строку від 17 січня 2025 року), а саме постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року в даній справі.

При цьому, Підприємство не вказало будь-яких обставин та не надало жодних доказів на підтвердження існування поважних причин, які б перешкоджали чи унеможливлювали звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в установлений законом строк. Судом такі обставини також не виявлені.

У свою чергу, імперативними приписами статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (пункт 33 рішення Європейського суду з прав людини від 8 грудня 2016 року в справі "ТОВ "Фріда" проти України" (заява № 24003/07).

Враховуючи численну та релевантну практику Європейського суду з прав людини в контексті дотримання національними судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, суд звертає увагу Підприємства на те, що норма статті 321 ГПК України є чіткою та не передбачає двозначного тлумачення, у зв`язку з чим недотримання встановленої Кодексом процедури зумовлене виключно необґрунтованими діями самого заявника.

Оскільки звернення Підприємства до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі № 910/13709/21 за нововиявленими обставинами не є обставиною, яка унеможливлювала звернення Підприємства до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у визначений законом строк, і заявником не наведено інших поважних причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про те, що клопотання Підприємства від 17 лютого 2025 року є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

Такі доводи щодо поважності причин пропуску позивачем вказаного строку відсутні й у поданих останнім додаткових поясненнях від 24 лютого 2025 року.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки заява Підприємства про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в справі № 910/13709/21 подана після закінчення строку, встановленого приписами пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, і судом не встановлено поважних причин пропуску строку на її подання, останній дійшов висновку про залишення вказаної заяви Підприємства без розгляду.

Керуючись статтями 116, 118, 233-234, 320-321 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року (з урахуванням додаткових пояснень від 24 лютого 2025 року) про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в справі № 910/13709/21 відмовити.

Заяву Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в справі № 910/13709/21 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 4 березня 2025 року.

СуддяЄ.В. Павленко