Постанова від 28.04.2025 по справі 910/13709/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р. Справа№ 910/13709/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.04.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вояж" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 (повний текст складено 04.03.2025)

за заявою Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду

у справі №910/13709/21 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Приватного підприємства "Вояж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 у справі №910/13709/21 у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року (з урахуванням додаткових пояснень від 24 лютого 2025 року) про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/13709/21 відмовлено.

Заяву Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 у справі №910/13709/21 залишено без розгляду.

Мотивуючи ухвалу, суд виходив з того, що Підприємство не вказало будь-яких обставин та не надало жодних доказів на підтвердження існування поважних причин, які б перешкоджали чи унеможливлювали звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в установлений законом строк. Судом такі обставини також не виявлені.

Оскільки звернення Підприємства до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі №910/13709/21 за нововиявленими обставинами не є обставиною, яка унеможливлювала звернення Підприємства до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у визначений законом строк, і заявником не наведено інших поважних причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Підприємства від 17 лютого 2025 року.

Оскільки заява Підприємства про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в справі № 910/13709/21 подана після закінчення строку, встановленого приписами пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, і судом не встановлено поважних причин пропуску строку на її подання, суд дійшов висновку про залишення вказаної заяви Підприємства без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач 14.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.03.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким поновити строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та передати справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, позбавляє позивача можливості на справедливий судовий розгляд.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

15 жовтня 2024 ПП «Вояж» була виявлена нова обставина, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, тому стала підставою для перегляду зазначеного судового рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 року по справі №910/13709/21.

Такою, нововиявленою обставиною є те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2024 року по справі №910/14543/23 касаційну скаргу Приватного підприємства "Вояж" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 910/14543/23 змінено, виклавши пункти 1 - 6 резолютивної частини у такій редакції: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" та Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/14543/23 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі № 910/14543/23 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19.04.2021 № 57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством "Вояж" на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва».

Таким чином, постановою Верховного Суду від 15.10.2024 по справі №910/14543/23 було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19.04.2021 № 57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством "Вояж" на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва.

Реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «Лантанагра» є незаконною та неправомірною, здійсненою всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку передбаченого приписами цього Закону.

Судом першої інстанції не взято до уваги те, що позивач пропустив строк з поважних причин, оскільки суд апеляційної інстанції помилково відкрив провадження за отриманою заявою, не попередивши позивача про те, що заява направлена до невірної інстанції. Якби позивач був належним чином повідомлений, він мав би змогу оперативно виправити свою помилку в установлений строк, тому відповідальність за некоректну інстанційну подачу несе орган суду, а не позивач.

Рішення про відкриття провадження створило у заявника правомірне очікування, що його заява розглядатиметься по суті. Якби суд одразу повернув заяву, заявник міг би безперешкодно звернутися до суду першої інстанції в межах процесуальних строків. На момент звернення до суду апеляційної інстанції позивач діяв добросовісно та намагався захистити свої права у передбачений законом спосіб.

Позивач діяв у межах свого законного права на перегляд постанови за нововиявленими обставинами, подав заяву до апеляційного суду, хоча нормативно належало звернутися до суду першої інстанції. Це сталося випадково і не свідчить про зловживання процесуальними правами.

Позивач не міг дізнатись про обставину раніше та звернувся до суду з дотриманням строків згідно законодавства, 14.11.2024 подав заяву до Північного апеляційного господарського суду про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у даній справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк для подання заяви про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами через власну помилку, а тому відповідні дії не є підставою для поновлення пропущеного строку. Вважає, що юридична необізнаність і невірне трактування норм права не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду, а тому посилання позивача на причини пропуску вважає безпідставними, неаргументованими та такими, що суперечать принципу розумності та презумпції знання законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Вояж" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 у справі №910/13709/21, витребувано невідкладно матеріали справи №910/13709/21 з Господарського суду міста Києва, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 28.04.2025.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції заперечував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки представника суду не відомі.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.04.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У серпні 2021 Приватне підприємство "Вояж" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" (далі - Товариство) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 червня 2021 року № 58811118, на підставі якого було внесено до реєстру запис № 42559694 про реєстрацію права власності за Товариством (розмір частки: 75/100) на об`єкт: незавершене будівництво, будівля для надання послуг автовласникам з об`єктами громадського харчування на Дніпровській набережній (напроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва, готовність об`єкта незавершеного будівництва - 45%, за адресою: місто Київ, Дніпровська набережна, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1621204480000, яке розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:90:176:0025.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2021 року стягнуто з Підприємства на користь Товариства 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022 року стягнуто з Підприємства на користь Товариства 58 325,34 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

19 жовтня 2022 видано накази на примусове виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2021 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2022.

17 лютого 2025 через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшла заява від цієї ж дати про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 у даній справі.

Зазначена заява обґрунтована тим, що 15 жовтня 2024 Підприємство виявило існування нової обставини, яка не була встановлена судом та не могла бути відомою заявнику під час розгляду справи № 910/13709/21, а саме: прийняття Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду остаточного судового рішення в справі №910/14543/23 - постанови від 15 жовтня 2024, якою скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19 квітня 2021 року № 57728927, що здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Підприємством на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва.

У цій постанові Верховним Судом також встановлено, що пролонгація права оренди за договором оренди земельної ділянки від 24 лютого 2006 року, укладеним між Підприємством та Київською міською радою, до 2031 року є протиправною.

Разом із вказаною заявою Підприємство подало клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник вказав, що цей строк пропущено через необґрунтовані дії суду апеляційної інстанції, який своєю ухвалою від 20 листопада 2024 відкрив провадження за заявою Підприємства про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року за нововиявленими обставинами у даній справі, а ухвалою від 29 січня 2025 - закрив провадження за відповідною заявою Підприємства, у зв`язку з її поданням до неналежного суду.

Підприємство вважає, що якби Північний апеляційний господарський суд відразу відмовив у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у даній справі, то заявник міг би реалізувати своє право на подання цієї заяви до належного суду своєчасно.

19 лютого 2025 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення від цієї ж дати на вищевказане клопотання Підприємства, у яких відповідач вказав про те, що підстави для поновлення Підприємству строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні. Зокрема, обставини, які заявник вважає нововиявленими, були встановлені саме постановою Північного апеляційного господарського суду від 2 липня 2024 року в справі № 910/14543/23. При цьому, про підстави рішення державного реєстратора, яке в подальшому було скасовано судом, Підприємству було відомо з 19 квітня 2021 року (з дня прийняття рішення державним реєстратором), адже саме за заявою останнього та поданих ним документів у квітні 2021 року було здійснено державну реєстрацію змін до речового права щодо пролонгації права оренди. Крім того, Підприємство допустило власну помилку під час подання до Північного апеляційного господарського суду своєї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, вказані процесуальні дії вчинялися від імені Підприємства його уповноваженим представником - адвокатом Шайком С.В., який є адвокатом та знання законодавства якого презумуються. Відтак, на думку Товариства, відповідне клопотання Підприємства задоволенню не підлягає.

Цього ж дня через загальний відділ канцелярії суду від Підприємства надійшли додаткові пояснення до клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у яких заявник вказав, що пропуск зазначеного процесуального строку зумовлений не бездіяльністю Підприємства, а внаслідок процесуальної помилки суду апеляційної інстанції. У цих же додаткових поясненнях заявник просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі № 910/13709/21 за нововиявленими обставинами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до частин 4, 5 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 25 серпня 2022 у cправі № 925/1147/18.

Як зазначалося судом, підставою для перегляду ухваленого в даній справі рішення за нововиявленими обставинами заявник вказав те, що під час розгляду справи №910/14543/23 Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2024 скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19 квітня 2021 року № 57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Підприємством на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 4 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 набрало законної сили 27 липня 2022 та не було змінене чи скасоване судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищевказаних імперативних приписів чинного законодавства, заява Підприємства про перегляд вказаного рішення підлягає подачі саме до суду першої інстанції, у даному випадку, - до Господарського суду міста Києва.

Пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Враховуючи чіткі положення статті 321 ГПК України, відповідна заява Підприємства повинна була бути подана протягом 30 днів з дня прийняття вищевказаної постанови Верховного Суду до суду першої інстанції.

Однак, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 Підприємство звернулося до вказаного суду першої інстанції з суттєвим порушенням встановленого Кодексом строку, - 17 лютого 2025.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17 лютого 2025 у справі № 915/14/24.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи, є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій у межах встановленого законом проміжку часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13 лютого 2025 у справі № 921/379/23.

В обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку Підприємство посилалося на те, що 14 листопада 2024 воно звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 у справі № 910/13709/21 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2024 відкрито провадження за вказаною заявою Підприємства, а ухвалою вказаного суду від 29 січня 2025 - закрито провадження, у зв`язку з поданням відповідної заяви до неналежного суду.

Відтак, на думку заявника, саме внаслідок необґрунтованих процесуальних рішень суду апеляційної інстанції Підприємство втратило можливість своєчасно звернутися до суду першої інстанції з даною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту поданої позивачем до суду апеляційної інстанції заяви від 14 листопада 2024, у вказаній заяві Підприємство просило Північний апеляційний господарський суд переглянути та скасувати за нововиявленими обставинами не рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 (як зазначав позивач у своєму клопотанні про поновлення пропущеного строку від 17 січня 2025), а саме постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 в даній справі.

Підприємство не вказало будь-яких обставин та не надало жодних доказів на підтвердження існування поважних причин, які б перешкоджали чи унеможливлювали звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами в установлений законом строк, а судом такі обставини не встановлені.

Позивачем було пропущено строк для подання заяви про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами через власну помилку, а тому відповідні дії не є підставою для поновлення пропущеного строку. Юридична необізнаність і невірне трактування норм права не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду, а тому посилання позивача на причини пропуску є безпідставними, неаргументованими та такими, що суперечать принципу розумності та презумпції знання законодавства.

Імперативними приписами статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (пункт 33 рішення Європейського суду з прав людини від 8 грудня 2016 року в справі "ТОВ "Фріда" проти України" (заява № 24003/07).

Враховуючи численну та релевантну практику Європейського суду з прав людини в контексті дотримання національними судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, суд звертає увагу на те, що норма статті 321 ГПК України є чіткою та не передбачає двозначного тлумачення, у зв`язку з чим недотримання встановленої Кодексом процедури зумовлене виключно необґрунтованими діями самого заявника.

Оскільки звернення Підприємства до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2022 в справі №910/13709/21 за нововиявленими обставинами не є обставиною, яка унеможливлювала звернення Підприємства до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд прийнятого цим судом рішення від 25 листопада 2021 за нововиявленими обставинами у визначений законом строк, і заявником не наведено інших поважних причин пропуску такого строку, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року (з урахуванням додаткових пояснень від 24 лютого 2025 року) про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/13709/21.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки заява Підприємства про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року в справі № 910/13709/21 подана після закінчення строку, встановленого приписами пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, і судом не встановлено поважних причин пропуску строку на її подання, у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вояж" про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/13709/21 відмовлено, місцевим господарським судом у відповідності до положень чинного законодавства обґрунтовано залишено без розгляду заяву Приватного підприємства "Вояж" від 17 лютого 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 у справі №910/13709/21.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вояж" про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №910/13709/21 та залишення без розгляду вказаної заяви.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача(апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вояж" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 у справі №910/13709/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 у справі №910/13709/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Вояж".

4. Матеріали справи №910/13709/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 20.05.2025 після виходу суддів колегії з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко