Постанова

від 04.03.2025 по справі 569/15387/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року

м. Рівне

Справа № 569/15387/24

Провадження № 22-ц/4815/291/25

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Панас О.В.

Рішення суду першої інстанції ухвалено:

22 листопада 2024 року

в м. Рівне Рівненської області

Повний текст рішення складено: 30 квітня 2024 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради про стягнення відшкодування за шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі ПрАТ "УПСК" або страховик), Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (далі КП "Рівнеелектроавтотранс") про стягнення відшкодування за шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою (далі ДТП).

Мотивуючи свої вимоги, покликалась на те, що 19 жовтня 2023 року о 13 год. 06 хв. ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом Skoda, номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не стежила за його технічним станом, внаслідок чого при сході штанги контактної мережі обірвало головку струмоприймача, який впав на автомобіль Audi, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , та який отримав механічні пошкодження. Водія тролейбуса в судовому порядку було визнано винною за ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія тролейбусу Skoda на час ДТП була застрахована відповідно до договору добровільного страхування №175/Д723/22/000002 від 21 жовтня 2022 року в ПрАТ "УПСК". За умовами договору страхування ліміт за шкоду завдану майну становив 100 000 гривень, а франшиза становила 2%, тобто 2000 гривень. 17 січня 2024 року позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, однак її було відмовлено. Підставою для відмови стало те, що згідно з договором страхування до страхового випадку не відносяться події, які викликані експлуатацією транспортного засобу в технічно несправному стані.

З наведених підстав просила стягнути на свою користь з ПрАТ "УПСК" борг за страховим відшкодуванням в сумі 62 170 гривень, 3% річних в сумі 1 088,40 гривень, інфляційні втрати в сумі 2 390,14 гривень, пеню в сумі 10 235,06 гривень, всього - в сумі 75 883,60 гривень, а також стягнути на свою користь з КП "Рівнеелектроавтотранс" франшизу в сумі 2 000 гривень.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ПрАТ "УПСК" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 62 170 гривень, 1088,40 гривень 3%річних, 2 3902,14 гривень інфляційних витрат, 10 235,06 пені, а всього 75 883,60 гривень.

Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь держави 1 211,20 гривень судового збору на користь держави.

Стягнуто з КП "Рівнеелектроавтотранс" ради на користь ОСОБА_1 франшизу в сумі 2 000 гривень.

На рішення суду страховиком подано апеляційну скаргу, де покликається на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності викладених в ньому обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ПрАТ "УПСК" зважало на те, що в оскаржуваному рішенні суд прийшов до хибних висновків щодо того, що в матеріалах справу відсутні докази настання ДТП через невідповідність технічного стану тролейбусу. Так, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2023 року у справі № 569/21096/23 притягнено водія тролейбуса ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3. "а" та "б" Правил дорожнього руху України, а саме за те, що вона, керуючи тролейбусом, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно позбавило реагувати на її зміну, не стежила за його технічним станом і тому при сході штанги контактної мережі обірвало головку струмоприймача, який впав на автомобіль позивача.

В силу вимог ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України такі обставини не доказуються при розгляді іншої справи і є обов`язковими для суду. Відповідно до п. 9.1.1 договору страхування до страхових випадків не відносяться події, викликані експлуатацією забезпеченого транспортного засобу в технічно несправному стані. Оскільки однією з причин настання ДТП є саме невідповідність технічного стану транспортного засобу, то підстави для здійснення страхового відшкодування відсутні.

З викладених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "УПСК" відмовити.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися, хоча про це роз`яснювалось ухвалою Рівненського апеляційного суду від 28 січня 2025 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 979, 1187, 1172, 1192 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За шкоду, завдану працівником, несе відповідальність роботодавець.

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним на час ДТП Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).

Закон регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За правилами ст.ст. 3, 6, пунктів 36.1, 36.5, 36.6, 36.7 ст. 36, пунктів 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до ДТП, тобто потерпілого, так і страховика.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (пункт 37.2. ст. 37 Закону).

Судом попередньої інстанції встановлено з постанови Рівненського міського суду від 01 грудня 2023 року у справі №569/21096/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, що вона о 13 год. 06 хв. 19 жовтня 2023 року в м. Рівне по вул. В. Стельмаха, 19, керуючи тролейбусом Skoda, номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно позбавило реагувати на її зміну, не стежила за його технічним станом, а тому при сході штанги контактної мережі обірвало головку струмоприймача, який впав на автомобіль Audi, номерний знак НОМЕР_2 , що внаслідок цього зазнав механічні пошкодження. Судом визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та звільнено її від адміністративної відповідальності за малозначністю з винесенням усного зауваження, а провадження у справі закрито.

Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тролейбус Skoda обліковується на балансі КП "Рівнеелектроавтотранс", а ОСОБА_2 є його працівником, обіймаючи посаду водія тролейбуса пасажирського.

Цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу - тролейбуса Skoda застрахована ПрАТ "УПСК" відповідно до договору добровільного страхування №175/Д723/22/000002 від 21 жовтня 2022 року. За умовами договору страхування встановлено ліміт за шкоду завдану майну 100 000 гривень та франшизу у розмірі 2%, тобто 2 000 гривень.

З рахунку на ремонтні роботи та чеку на придбання капоту вбачається, що власнику автомобіля Audi - ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди в розмірі 64 170 гривень.

Також встановлено, що позивач звернулася 20 жовтня 2023 року до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

17 січня 2024 року ПрАТ "УПСК" відмовлено у виплаті відшкодування, посилаючись на пункт 9.1.1 договору страхування, вказавши, що до страхових випадків не відносяться події, викликані експлуатацією забезпеченого транспортного засобу у технічно несправному стані.

Так, цим пунктом договору страхування зазначається, що до страхових випадків не відноситься події, викликані експлуатацією забезпеченого транспортного засобу в технічно несправному стані, зокрема на зношених шинах та/або застосування деталей, якість яких не відповідає вимогам заводу виробника.

Натомість відповідно до листа КП "Рівнеелектроавтотранс" № 79 від 25 січня 2024 року застрахований транспортний засіб знаходився в технічно справному стані, перед випуском на лінію пройшов щоденний технічний огляд, в ніч з 18 жовтня 2023 року на 19 жовтня 2023 року під час даного технічного огляду було усунуто всі заявки на усунення технічних несправностей, що підтверджено відповідними записами у технічному журналі тролейбуса пасажирського Skoda 14ТР інвентарний номер 0111.

Інформації про те, чи було притягнено ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП правопорушення, матеріали справи не містять.

Представник позивача звертався до страховика із адвокатським запитом, в якому було поставлено такі питання: - чи проводився представниками ПрАТ "УПСК" огляд тролейбуса Skoda, номерний знак НОМЕР_1 , з метою встановлення технічної несправності транспортного засобу? Яким чином було встановлено технічної несправності транспортного засобу Skoda станом на 13 год. 06 хв. 19 жовтня 2023 року? Які дії було вжито для розслідування вказаного страхового випадку?

На адвокатський запит ПрАТ "УПСК" повідомило, що її представником було проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу Audi, номерний знак НОМЕР_2 . Про це було складено Акт огляду транспортного засобу від 20 жовтня 2023 року. За результатами розгляду події, що сталася 19 жовтня 2023 року, страховиком було прийнято рішення про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, тому страховик не визначав розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок транспортного засобу. При цьому представником ПрАТ "УПСК" не проводилося огляду пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу Skoda.

Як зазначалось страховиком у листі від 23 лютого 2024 року вих. №0643/18, технічна несправність транспортного засобу Skoda була встановлена після дослідження адміністративних матеріалів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №300615.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування страхової суми та передбачених законодавством нарахувань за прострочення такої виплати.

Розміру і розрахунку присуджених до стягнення грошових сум відповідачем спростовано не було.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість рішення суду, то вони на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю висновків суду.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність доказів про те, що на час ДТП тролейбус Skoda експлуатувався в технічно несправному стані.

Ураховується і те, що відповідний технічний стан тролейбусу зумовлений самою ДТП, тобто знаходився з нею у прямому причинно-наслідковому зв`язку, позаяк вона полягала спочатку в неналежності дій водія і лише в подальшому в обриві головки струмоприймача та пошкодженні автомобіля Audi.

Очевидно, що за експлуатації тролейбусу Skoda до моменту настання ДТП в належному технічному стані відмова страховика у виплаті страхової суми є незаконною.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 листопада 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків