Постанова

від 04.03.2025 по справі 2-497/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Харків

справа № 2-497/11

провадження № 22-ц/818/1430/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп»,

боржник: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-497/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2024 року постановленої під головуванням судді Ященко С.О.,-

встановив:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №39823194 з примусового виконання виконавчого листа №2-497/11, що видав Комінтернівський районний суд м.Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 2038329,77 грн. з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-497/11 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-497/11.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа танеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа; вказує,що заяви, які відносяться до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення можуть бути подані повторно і суд зобов`язаний їх розглянути по суті у передбаченому законом порядку, а тому, висновок суду першої інстанції про те, що ухвалою суду першої інстанції вже було відмовлено заявнику у заміні сторони виконавчого провадження, а тому ТОВ Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» позбавлене можливості повторного звернення з заявою про заміну сторони стягувача направонаступника, є необгрунтований. Вказує, що в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі, беззаперечні докази про те, що право вимоги до Боржника у цій справі перейшло до ТОВ Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп». Відмовляючи у задоволенні заяви судом першої інстанції грубо порушено права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» як правонаступника стягувача за відкритим виконавчим провадженням.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо заміни сторони виконавчого провадження ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2024 року вже було вирішено, що в свою чергу унеможливлює задоволення даної заяви, враховуючи, що будь-яких нових доказів на підтвердження своїх вимог заявником надано не було, а наявні у справі документи аналогічні тим, що надавались раніше.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено те, що 28.08.2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ПріоритетЮс» в особі генерального директора Якубенка Юрія Григоровича було укладено договір про надання овердрафту №6/3/2008/980/К/1987, предметом якого було надання Банком Позичальнику кредиту Овердрафту. Того ж дня, між ВАТ «Комерційний банк «Надра» - з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено договір поруки №6/3/2008/980/П/1987.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.03.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ» Надра», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ « КБ «Надра» суму заборгованості за договором про надання овердрафту № 6/3/2008/980-К/1987 від 28.08.2008р. в сумі 2 038 329,77 грн., а також судові витрати у розмірі 1 700 грн. та 120 грн..

На примусовому виконанні Основ`янськоСлобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №39823194 з примусового виконання виконавчого листа №2-497/11 від 11.06.2023 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості у розмірі 2 038 329, 77 грн.. Сума грошових коштів, що підлягає стягненню за виконавчим документом 2242 362, 75 грн..

Згідно Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення права вимоги від 13.08.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого реєстрі за № 1170, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп», Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору.

Згідно з Додатком № 1 до Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 року «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються» ТОВ «Дніпрофінансгруп» як новий кредитор набуло право вимоги, в тому числі, й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6/3/2008/980/К/1987 від 28.08.2008 року та договором поруки №6/3/2008/980/П/1987 від 28.08.2008 року на загальну суму 1013160 грн..

Крім того, згідно п. 4 Договору №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 року про відступлення права вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у розмірі 6212372, 15 грн. в повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором у відповідності по п. 14 цього Договору на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону). У відповідності до п. 14 цього Договору, останній набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення.

На виконання п.4 Договору №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 року про відступлення прав вимоги, ТОВ «Дніпрофінансгруп» проведено оплату за лот №GL48N718070 відповідно до платіжного доручення №1 від 06.07.2020 року на суму 188900625 грн..

Як на підставу вимог заяви про заміну стягувача правонаступником ТОВ Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» посилалося на те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст.442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України«Про виконавчепровадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 від 09.10.2019 року №711/10368/2012, від 21.03.2018 року №6-1355/10.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно ізЗаконом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що питання заміни сторони виконавчого провадження вже було предметом розгляду судом першої інстанції, що в свою чергу унеможливлює задоволення даної заяви.

Разом з тим, ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, постановлена під час вирішення питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні ст.186, 255 ЦПК України.

Розділ VI ЦПК України(розділ V ГПК України) регулює розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) і розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень.

Отже вирішення питання в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні так і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.

Тому державний виконавець (приватний виконавець) чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання ст.129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статте. 44 ЦПК України).

Відповідна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.03.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ» Надра», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» суму заборгованості за договором про надання овердрафту № 6/3/2008/980-К/1987 від 28.08.2008р. в сумі 2 038 329,77 грн., а також судові витрати у розмірі 1 700 грн. та 120 грн.

На примусовому виконанні Основ`янськоСлобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №39823194 з примусового виконання виконавчого листа №2-497/11 від 11.06.2023 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості у розмірі 2 038 329, 77 грн.. Сума грошових коштів, що підлягає стягненню за виконавчим документом 2 242 362, 75 грн.

Згідно Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення права вимоги від 13.08.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого реєстрі за № 1170, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп», Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору.

Разом з тим згідно з Додатком № 1 до Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 року «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються» ТОВ «Дніпрофінансгруп» як новий кредитор набуло право вимоги, в тому числі, й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6/3/2008/980/К/1987 від 28.08.2008 року та договором поруки №6/3/2008/980/П/1987 від 28.08.2008 року на загальну суму 1013160 грн.

Тому колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Дніпрофінансгруп» підлягає задоволенню лише в частині вимог, за якими відступлено право вимоги згідно «Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються» на загальну суму 1013160 грн..

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, про часткове задоволення вимог про заміну стягувача.

Відповідно допункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2024 року скасувати і постановити нове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» - задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №39823194 з примусового виконання виконавчого листа №2-497/11, що видав Комінтернівський районний суд м.Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 013 160 грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвлення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення складено 05.03.2025 року.