Постанова
від 28.01.2025 по справі 912/3350/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 року м.Дніпро Справа № 912/3350/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєв І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Братухін Олександр Юрійович (поза межами приміщення суду) - від Державна екологічна інспекція придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - витяг з ЄДР

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційної скарги Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 (суддя Поліщук Г.Б.) у справі №912/3350/21

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92

до відповідача Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", 28513, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселі Боковеньки

про стягнення 1 965 940,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Позивач) до Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" (далі - Відповідач) про стягнення завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 1 965 940,00 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 1 965 940,00 грн, зарахувавши кошти на р/р UA588999980333149331000011527, отримувач: ГУК у Кіровоградській області/ТГ Гурівка, ККДБ 24062100, код ЄДРПОУ 37918230, код банку МФО 899998, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат).

Стягнуто з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) судовий збір у розмірі 29 489,10 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не заперечується факт проведення вибірково-санітарної рубки дерев у місцях, зазначених позивачем в матеріалах перевірки. Натомість, відповідач заперечує віднесення кварталів, у яких проведено рубки до територій природно-заповідного фонду та наголошує на відсутності розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова". Матеріалами справи не підтверджено, що межі регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" встановлені.

Поряд з тим, згідно додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 №507, дендрологічний парк загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" (площа 109,0 га) включено до регіонального ландшафтного парку.

Оцінивши дані обставини в сукупності, господарський суд дійшов висновку про доведеність факту знаходження земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні відповідача, в межах регіонального ландшафтного парку та обізнаність відповідача про дану обставину.

Чинне законодавство зобов`язує отримувати ліміти на використання природних ресурсів та дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідачем не доведено дотримання вказаних приписів закону та, відповідно, відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства належними та допустимими доказами.

Дендропарк є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та постійним лісокористувачем, а відтак, зобов`язаний дотримуватися вимог наведеного законодавства

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача та наявність шкоди, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства відповідачем не доведена.

Розрахунок шкоди в сумі 1965940,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та є обґрунтованим.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21, в якій відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати повністю рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» (надалі - РЛП) не встановлені, тож відсутні належні та допустимі докази належності лісових ділянок на яких Відповідачем проведені вибірково-санітарні рубки до Регіонального ландшафтного парку.

Суд першої інстанції не надав оцінку акту перевірки, що складений Позивачем від 26.07.2019 при перевірці Відповідача, що була проведена у попередній період 2019 року. До заперечення Відповідача від 14.03.2023 долучений акт перевірки від 26.07.2019, відповідно до якого Позивач здійснив перевірки законності проведених рубок та інших лісогосподарських заходів ДСДЛЦ та вказав виключний перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться під охороною ДСДЛЦ. Серед наведеного переліку відсутній РЛП. Вказане свідчить про те, що в межах земельних ділянок Відповідача відсутня територія РЛП.

Суд першої інстанції на обгрунтування належності ділянок, де проведені рубки до Регіонального ландшафтного парку, послався на віднесення їх Смарагдової мережі, як території особливого природоохоронного значення. Наведений аргумент в оскаржуваному рішенні є помилковим, оскільки віднесення відповідної території ДСДЛЦ до Смарагдової мережі не тягне статусу природно-заповідного фонду.

В оскаржуваному рішенні судом не встановлено, яким чином та в який спосіб Позивачем були відмежовані пні по матеріалам відведення ділянок в рубки (лісорубні квитки №№000245 від 02.03.2021 та №000244 від 11.01.2021) від інших відтаврованих пнів, які Позивачем віднесені до «незаконно зрубаних» (тобто проведені без виданих лісорубних квитків).

Наявність підписів представників суб`єкта господарювання у перелікових відомостях не означає їх згоду із викладеною в акті інформацією про порушення. Крім того, в актах обстежень представники Відповідача зазначили про власну відмову від підписів. Вказана обставина залишилась недослідженою судом першої інстанції.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У поданому відзиві Державна екологічна інспекція Придніпровського округу зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції є необґрунтованими.

Відповідач наголошує на відсутності затвердженого проекту землеустрою, що нібито не дозволяє визначити межі території парку, але ці доводи не підтверджуються матеріалами справи.

ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" є державною установою, яка працює на території дендрологічного парку загальнодержавного значення, і має завдання збереження цієї території та охорони лісових ресурсів. За законодавством, на землях природно-заповідного фонду заборонено порушення природоохоронного статусу. Хоча відповідач стверджує, що не мав інформації про межі парку, він усвідомлював категорію лісів, на яких проводилися санітарні рубки, і не вживав заходів для їх запобігання.

Під час перевірки відповідач не заперечував про те, що територія на якій проводиться перевірка не належить ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки».

Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у призначенні експертизи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для з`ясування обставин.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., ОСОБА_1.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/3350/21. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/3350/21.

21.08.2023 року матеріали справи №912/3350/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 залишено без руху.

Апелянту надано строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: подати докази сплати судового збору у сумі 44 233,65 грн.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Рішенням ВРП від 28.09.2023 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. На підставі розпорядження керівника апарату суду №2325/23 від 28.09.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чус О.В.

Ухвалою суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №912/3350/21 призначено земельно-технічну експертизу (експертизу з питань землеустрою), проведення якої доручено спеціалістам Кропивницькому відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КВ КНДІСЕ) (вулиця Героїв-рятувальників, 13Г, Кропивницький, Кіровоградська область, 25003). Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. На вирішення експертизи поставлені питання:

1.Чи відповідає проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" 2003р. на площу 17530,14 га., розроблений ДП "Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадастру" вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи входила до меж регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" земельна ділянка на якій згідно акту Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №212/5.1/5.2.21 від 16.08.2021 та додатками до нього (а.с. 31-61 т.1) ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" здійснювало вибіркові санітарні рубки?

23.02.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від експерта КВ КНДІСЕ Анастасії Таран, якій доручено виконання судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №234/235/24-27, надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення Анастасії Таран про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у справі №912/3350/21 та погодження строків проведення експертизи.

На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" 05.04.2024 надав пояснення по справі, щодо забезпечення експертові безперешкодного доступу до об`єктів дослідження, з можливістю огляду та проведення фотозйомки. Надав згоду на погодження більш розумного строку для проведення експертизи - понад 90 календарних днів, та не заперечував проти іншої, визначеної судом та експертом дати та часу огляду об`єктів дослідження. Також до додаткових пояснень відповідачем долучено витребувані експертом копії документів, необхідних для проведення експертизи, з доказами оплати вартості експертизи, відповідно до виставленого експертом рахунку від 09.02.2024 № 571 на суму 37 864 грн. Окрім того, відповідач надав погодження з питання доставки за власний кошт експерта на місце огляду та у зворотному напрямку, за умови завчасного повідомлення його про дату і час проведення огляду об`єктів дослідження з метою забезпечення такої доставки. Отже, клопотання експерта є виконаним відповідачем у повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 долучено до матеріалів справи копії документів, наданих Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" на виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи:

"- пояснення Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" від 23.03.2024;

- копію платіжної інструкції №93 від 23.03.2024 на суму 37 864 грн.;

- копію розписки від 20.07.2022;

- копію постанови про витребування відомостей від 13.07.2022;

- копію інформації із ДРРП щодо земельної ділянки.

Погодити строки проведення судової будівельно-технічної експертизи - понад 90 календарних днів.

З метою забезпечення судом координації наступних дій щодо забезпечення проведення експертизи, експерту необхідно визначитися з датою та часом готовності до проведення експертизи (з урахуванням навантаження), з урахуванням готовності відповідача забезпечити безперешкодний доступ до об`єктів дослідження протягом робочих днів та забезпечення доставки експерта до місць дослідження об`єктів.

Про готовність приступити до виконання експерного дослідження (дату і час), експерт має можливість повідомити ЦАГС дистанційними засобами зв`язку в електронному вигляді на електронну адресу суду (inbox@сag.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд" (https://cabinet.court.gov.ua/login), з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

13.05.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення про надання додаткових матеріалів для проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, а саме:

"1. Надати оригінал або якісну копію Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 481,2694 га дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру «Веселі Боковеньки» для збереження та використання дендрологічних парків (код КВЦПЗ - 04.06) на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (арк.207 т.1) в повному обсязі з обов`язковим зазначенням повного каталогу координат на дану земельну ділянку та кадастрового плану в оригінальному розмірі (форматі) із зображенням цілісної земельної ділянки, а не окремих її частин на окремих аркушах;

2. Надати документацію із землеустрою на земельну ділянку регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова». У разі відсутності даної документації надати Технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником;

3. Надати Технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж земельної ділянки, на якій згідно акту Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2021 №212/5/5.1/21 та додатками до нього (а.с.31-61 т.1) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» здійснювало вибіркові санітарні рубки, а саме кварталу 5 виділу 56 площею 2,64 га, кварталу 9 виділу 1 площею 0,92 га, кварталу 9 виділу 3 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 6 площею 0,25 га, кварталу 9 виділу 10 площею 0,52 га, кварталу 9 виділу 30 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 11 площею 0,19 га, кварталу 17 виділу 3 площею 1,48 га, кварталу 17 виділу 9 площею 0,45 га, виконаний сертифікованим інженером- землевпорядником.

У разі незадоволення клопотання протягом 45 календарних днів, відповідно до ст. 72 ГПК України, пп. 1.13, 4.10, 4.19 Інструкції ухвала буде залишена без виконання."

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 та призначено клопотання до розгляду на 11.06.2024 об 09:30.

Ухвалою суду 11.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2024 на 09:30 год та надано Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру "Веселі Боковеньки", можливість у строк до 14.06.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні письмові пояснення щодо наступного питання:

"1. Чи є в наявності у Вашому розпорядженні:

- оригінал або якісна копія Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 481,2694 га дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру «Веселі Боковеньки» для збереження та використання дендрологічних парків (код КВЦПЗ - 04.06.) на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (арк. 207 т.1) в повному обсязі з обов`язковим зазначенням повного каталогу координат на дану земельну ділянку та кадастрового плану в оригінальному розмірі (форматі) із зображенням цілісної земельної ділянки, а не окремих її частин на окремих аркушах;

- документація із землеустрою на земельну ділянку регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова». У разі відсутності даної документації надати Технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником;

- технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж земельної ділянки, на якій згідно акту Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2021 №212/5/5.1/21 та додатками до нього (а.с. 31-61 т.1) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» здійснювало вибіркові санітарні рубки, а саме кварталу 5 виділу 56 площею 2,64 га, кварталу 9 виділу 1 площею 0,92 га, кварталу 9 виділу 3 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 6 площею 0,25 га, кварталу 9 виділу 10 площею 0,52 га, кварталу 9 виділу 30 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 11 площею 0,19 га, кварталу 17 виділу 3 площею 1,48 га, кварталу 17 виділу 9 площею 0,45 га, виконаний сертифікованим інженером- землевпорядником і , що перешкоджає Вам надати їх судовому експерту Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз?"

13.06.2024 від Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" та 14.06.2024 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 подані додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення Анастасії Таран про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у справі №912/3350/21 задоволено частково. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Спрямовано експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення Анастасії Таран додаткові пояснення Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки".

Дозволено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення Анастасії Таран проведення експертного дослідження з урахуванням наявних матеріалів справи №912/3350/21. У разі неможливості надання відповіді на поставлені перед судовим експертом питання, експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кропивницького відділення Анастасії Таран надати вмотивовані обґрунтування з цього приводу.

12.09.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КВ КНДІСЕ) надійшло повідомлення №234/235/24-27 від 03.09.2024 про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, а також матреріали справи №912/3350/21.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду №06-19/89/24 від 12.09.2024 про відсутність вкладень, під час розкриття конверта, надісланого від Кропивницького відділення КНДІСЕ, не виявлено п.2 акту здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку експерта на 1 арк., вказаного у додатку до супровідного листа вих№3371/386-4-24/27 від 03.09.2024р. по справі №912/3350/21.

Кропивницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у своєму повідомленні №234/235/24-27 від 03.09.2024 про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, зазначає наступне:

«…Відомості про надані матеріали та перелік об`єктів що підлягають дослідженню: Матеріали господарської справи №912/3350/21.

…Матеріали, що надійшли до КВ КНДІСЕ. відповідають переліку матеріалів, зазначеному у супровідному листі №912/3350/21/218/24 від 19.01.2024.

… На вирішення експертизи поставлені такі питання:

1. Чи відповідає проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» 2003р. на площу 17530,14 га, розроблений ДП «Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадастру» вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають, невідповідності?

2. Чи входила до меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» земельна ділянка на якій згідно акту Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №212/5.1/5.2.21 від 16.08.2021 та додатками до нього (а.с. 31-61 т.1) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» здійснювало вибіркові санітарні рубки?

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Експертом були заявлені клопотання від 09.02.2024 та від 06.05.2024 про надання додаткових матеріалів.

Слід зазначити, що необхідних для проведення експертизи матеріалів, а саме:

- охоронного зобов`язання на регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова»;

- оригіналу або належним чином завіреної якісної копії, яка має бути прошита, пронумерована, підписана та скріплена печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів, проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» 2003р. на площу 17530,14 га, розроблений ДП «Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадастру»;

- рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» 2003р. на площу 17530,14 га;

- документації із землеустрою на земельну ділянку регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова»;

- технічного звіту за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником (у разі відсутності документації із землеустрою на земельну ділянку даного парку);

- оригіналу або якісної копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 481,2694 га дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру «Веселі Боковеньки» для збереження та використання дендрологічних парків (код КВЦПЗ - 04.06) на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (арк. 207 т.1) в повному обсязі з обов`язковим зазначенням повного каталогу координат на дану земельну ділянку та кадастрового плану в оригінальному розмірі (форматі) із зображенням цілісної земельної ділянки, а не окремих її частин на окремих аркушах;

- технічного звіту за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж земельної ділянки, на якій згідно акту Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2021 №212/5/5.1/21 та додатками до нього (а.с. 31-61 т.1) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» здійснювало вибіркові санітарні рубки, а саме кварталу 5 виділу 56 площею 2,64 га, кварталу 9 виділу 1 площею 0,92 га, кварталу 9 виділу 3 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 6 площею 0,25 га, кварталу 9 виділу 10 площею 0,52 га, кварталу 9 виділу 30 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 11 площею 0,19 га, кварталу 17 виділу 3 площею 1,48 га, кварталу 17 виділу 9 площею 0,45 га, виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником, експерту надано не було.

Окрім того, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду, колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. та суддів: Коваль Л.А., Чус О.В. від 17.06.2024 експерту було надано дозвіл на проведення експертного дослідження з урахуванням наявних матеріалів справи №912/3350/21.

Повідомляю, що наданих на дослідження матеріалів справи №912/3350/21 недостатньо для вирішення питань, які поставлені перед експертом згідно ухвали про призначення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 16.01.2024.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Оскільки, умови клопотання не виконані, не надані додаткові матеріали, які необхідні для проведення експертизи, відповідно до п. 4.10, п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/3, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145, та на підставі ст. 69 та ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, експерт повідомляє про неможливість надання висновку.»

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.01.2025 об 10:00 годин.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025, через технічні несправності засобів відеозв`язку з боку представника скаржника судове засідання в режимі відеоконференції - не відбулося.

28.01.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Згідно Положення про дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 р. № 434 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №725 від 03.11.2011), дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" є державною установою, заснованою на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, в частині науково-методичної роботи здійснює співробітництво з Українським орденом "Знак пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (далі за текстом - Дендропарк), проведення селекційних розробок по відновленню лісу в умовах центрального степу України; репродукції та акліматизації нових деревних та чагарникових порід, охорони, захисту лісу, раціонального використання лісових ресурсів.

На підставі направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4-958-61 від 30.07.2021, у період з 03.08.2021 по 16.08.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведено перевірку дотримання суб`єктом господарювання - дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки", вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами перевірки позивачем 16.08.2021 складено акт перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в якому зафіксовано зазначене вище порушення.

Акт перевірки підписаний посадовими особами позивача, які проводили перевірку. Директор Центру Підтикана Г.В. розписалась про отримання акту перевірки із зазначенням, що заперечення та пояснення по акту будуть надані додатково.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі 340/56/22, залишеним в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2023, відмовлено у задоволенні позову Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру "Веселі Боковеньки" про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення планової перевірки, в період з 10 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, позивачем складено припис від 16.08.2021 №212/5/5.1/5.2/21, яким, зокрема, заборонено здійснення рубок в межах регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду.

Позивачем, на підставі такс, вказаних у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки в сумі 1965940грн.

02.09.2021 позивачем підписано та направлено відповідачеві претензію про відшкодування розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного вирубування дерев при проведенні вибірково-санітарних рубок у 2021 р. в кварталі 5 виділ 56, кварталі 17 виділах 5, 9, кварталі 9 виділах 1, 3, 6, 10, 11, 30 без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на суму 1526993грн.

Відповідачем направлено позивачеві заперечення від 29.09.2021 на претензію та вказано на відсутність погодження уповноваженим органом клопотання про створення регіонального ландшафтного парку на території лісового центру.

02.09.2021 позивачем також підписано та направлено відповідачеві претензію про відшкодування розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок неналежної охорони постійним лісокористувачем, що призвело до незаконного вирубування дерев при проведенні вибірково-санітарних рубок у 2021 р. в кварталі 17 виділ 9, кварталі 9 виділах 1, 11, 30 ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на суму 438947грн.

Відповідач направив позивачу заперечення від 29.09.2021 на претензію, зазначивши про проведення санітарних вибіркових рубок на території лісового центру згідно Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" на 2021 рік, погоджених Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством "Херсонлісозахист" та Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, відповідно до Акту лісопатологічного обстеження лісових насаджень на доцільність призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДСДЛ центру "Веселі Боковеньки" та матеріалів лісовпорядкування згідно чинного законодавства.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, завданої державі порушенням положень лісового та природоохоронного законодавства, внаслідок незаконної вирубки дерев.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На таких землях забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно- заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Місцевий господарський суд встановиви, що рішенням Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 №507 створено регіональний ландшафтний парк "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на території Долинського району загальною площею 17530,73 га без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів, з урахуванням площі природно-заповідних територій згідно з додатком, без ліквідації їх статусу та категорії, а також встановленого заповідного режиму.

Згідно додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 №507, дендрологічний парк загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" (площа 109,0 га) включено до регіонального ландшафтного парку.

Згідно Положення про Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 №434, Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (а.с. 155, Т.1) .

Крім того, як вбачається з Проєкту організації та розвитку лісового господарства Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", центр обіймає площу 536,3га, що складається з 27 кварталів. У відповідності до карти-схеми поділу лісів за категоріями, що є невід`ємною частиною проєкту, квартали 1-19, 24-27 належать до регіонального ландшафтного парку (а.с. 164, Т.1).

Вказана інформація підтверджується розділом 3.1.3. проєкту "Відомості про об`єкти природно-заповідного фонду", у відповідності до якого кв. 10-12, 24-27 площею 109,0 га належать до дендрологічного парку, а квартали 1-19, 24-27 площею 481,3 га виділені для включення до Смарагдової мережі (а.с. 165 на зворотній стороні, Т.1.).

Як зазначалося вище, ухвалою суду 11.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2024 на 09:30 год та надано Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру "Веселі Боковеньки", можливість у строк до 14.06.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні письмові пояснення щодо питань наявності в їх розпорядженні документації, яка вимагалася для проведення земельно-технічної експертизи (експертизу з питань землеустрою), призначенної Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №912/3350/21.

13.06.2024 Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" надійшли пояснення по справі, згідно яких : «… По суті заданих питань пояснюю наступне: Щодо надання оригіналу або якісної копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 481,2694 га дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру «Веселі Боковеньки» для збереження та використання дендрологічних парків (код КВЦПЗ - 04.06) на території Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (арк.207 т.1) в повному обсязі з обов`язковим зазначенням повного каталогу координат на дану земельну ділянку та кадастрового плану в оригінальному розмірі (форматі) із зображенням цілісної земельної ділянки, а не окремих її частин на окремих аркушах;

Пояснення: Поясненням ДСДЦЛ «Веселі Боковеньки» від 23.03.2024 на адресу суду та експертної установи було повідомлено, що оригінал технічної документації був вилучений 20.07.2022 прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури Мартинюком Є.Я. на підставі постанови про витребування відомостей та документів від 13.07.2022, про що наявна розписка. Копія постанови та розписки у справі додавались до пояснення. Повної копії технічної документації у розпорядженні ДСДЛЦ , «Веселі Боковеньки» не залишилось. Слід припустити, що вказані документи були долучені прокурором до кримінального провадження в якості речових доказів. Для виготовлення потрібних копій документів пропоную Позивачу, як зацікавленої стороні у справі, звернутися до прокурора для надання можливості виготовлення копій відповідної документації.

Відповідно, 14.06.2024 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 подані додаткові пояснення по справі згідно яких: «… На виконання ухвали суду повідомляємо, що зазначені документи у володінні Державної екологічної інспекції Придніпровського округу не перебувають.

Водночас Відповідач у поясненнях від 12.06.2024 зазначає, що оригінал технічної документації вилучений прокурором в рамках кримінального провадження та пропонує позивачу звернутися до прокурора для виготовлення копії відповідної документації.

Тобто, відповідач перекладає свій обов`язок щодо надання власних документів на позивача, що є недопустимо та не зовсім вірно. При тому, що при вилученні документів в рамках кримінального провадження у відповідача мали б залишитися відповідні копії.

Так, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється у порядку визначеному Гловою 15 КПК (статті 159 - 166).

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 КПК України особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Окрім цього, якщо відповідач не зберіг копії документів, то він не позбавлений можливості зверутися до органу, який вилучив оригінали документів, та отримати відповідні копії.

Також слід зазначити, що відповідач не позбавлений пожливості, в порядку ст. 110 ГПК України, звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів.

Однак відповідач не вчинив будь-яких дій, спрямованих на отримання документів, небхідних для проведення ексертизи, при тому, що експертизу призначено за його клопотанням, а негативні ризики у разі неможливості проведення експертизи несе саме відповідач….

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, керуючись положеннями статті 79 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку про ухилення апелянта від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів в зв`язку із чим, в порядку частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України визнає встановленою ту обставину, що проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім.М.Л.Давидова» 2003р. на площу 17 530,14 га, розроблений ДП «Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадасту» (т.2 а.с.124-140 ) відповідає вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування чинних на час його розробки і до меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім.М.Л.Давидова» входила та земельна ділянка, на якій згідно акту Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області № 212/5.1/5.2.21 від 16.08.2021р. та додатками до нього (т.1 а.с. 31-61) здійснювалися вибіркові санітарні рубки

З огляду на вищевказане колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту знаходження земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні відповідача, в межах регіонального ландшафтного парку й обізнаність відповідача про дану обставину, та відхиляє доводи апеляційної скарги в частині: «…Суд не взяв до уваги, що межі Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» (надалі - РЛП) не встановлені, тож відсутні належні та допустимі докази належності лісових ділянок на яких Відповідачем проведені вибірково-санітарні рубки до Регіонального ландшафтного парку,

Сторонами не заперечується, що рішенням Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 за №507 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» створено регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» на території Долинського району загальною площею 17530,73 га. без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів, з урахуванням площі природно-заповідних території згідно з додатком, без ліквідації їх статусу та категорії, а також встановленого заповідного режиму. Проте вказане рішення не містить посилання на Проект створення РЛП. Також до рішення обласної ради не додавались картографічні матеріали, які б однозначно та наглядно дозволяли визначити площу, межі та зони створеного парку, а саме - 17530,73 га.

В якості доказу належності ділянок до меж РЛП, Позивач надав у позовній заяві роздруківку із сайту Міндовкілля (веб-порталу *Екосистема) - електронного державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду із картографічним розміщенням уявної території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова». За візуальними ознаками, площа парку, відповідно даних державного реєстру на сайті Міндовкілля та публічної кадастрової карти (станом на грудень 2021р.) складала близько 40-50 тис. га. Хоча, згідно згаданого рішення Кіровоградської обласної ради, його площа має становити лише 17530 га.

У ході розгляду справи Відповідачем неодноразово наголошувалось, що за період із створення парку у 2005 році по 2023 рік:

проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» - не розроблений;

проект організації території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» - відсутній;

спеціальна адміністрація РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» - не створена;

охоронні зобов`язання ДСЛДЦ «Веселі Боковеньки» та інших землекористувачам не видані;

межі РЛП в натуру не винесені.

Вказані обставини доведені копіями відповідей на адвокатські запити та витребуваними документами, що долучені до матеріалів клопотанням від 14.01.2022р.

Доказів, що спростовують наведені обставини Позивачем не надано.

У ході судового розгляду, у зв`язку із очевидними розбіжностями у площі створеного РЛП, Відповідачем заявлялось клопотання від 31.03.2023 про призначення комплексної судової інженерно-екологічної експертизи та експертизи з питань землеустрою через необхідність дослідження картографічних матеріалів, які б визначали площу, межі та зони РЛП (в т.ч. із з`ясуванням питань, які картографічні, планово-картографічні матеріали, картосхеми передбачають визначення меж площі РЛП, в т.ч. - в розрізі їх землекористувачів, в період із 2005 по 2021 р.р. ? Ким, коли вони розроблені та на якій підставі затверджені ? тощо).

Проте ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.04.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з підстав того, що не доведено дійсної необхідності призначення заявленої експертизи.

Слід зазначити, що у справі у справі №924/883/21 із аналогічними правовідносинами, Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 зазначено, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі. При цьому, згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання. За вказаних обставин справи та враховуючи скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020, на час проведення перевірки (акт №210/05 від 19.03.2021) суд першої інстанції дійшов висновку, що не можна вважати визначеними межі об`єкту природно-заповідного фонду та вважати Шепетівське РСЛП обізнаним про межі і місцезнаходження об`єктів природно-заповідного фонду РЛП "Мальованка".

Проте в оскаржуваному рішенні суд не з`ясував дійсних меж РЛП, не дослідив відповідні докази, що призвело до неповного з`ясування обставини справи.

Суд лише констатував, що матеріалами справи не підтверджено, що межі регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" встановлені. Тобто, підтвердив позицію Відповідача щодо недоведеності даних обставин, які мають істотне значення у справі.

Відповідач звертає увагу, що територія РЛП «Боковеньківській ім М.Л. Давидова», де проведені відповідні рубки, не входить до території РЛП, оскільки Відповідач не погоджував клопотання про створення парку до прийняття відповідного рішення обласною радою у 2005 році (йому про це було не відомо), відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про природно- заповідний фонд України». Станом на 2005 рік на відповідних земельних ділянках здійснювало господарську діяльність державне підприємство «Лісове дослідне господарство - парк «Веселі Боковеньки» (копія статуту додана до матеріалів справи), правонаступником якого є Відповідач - ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки».

При чому суд зазначив, що «..як вбачається з Проекту організації та розвитку лісового господарства Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", центр обіймає площу 536,3га, що складається з 27 кварталів. У відповідності до карти-схеми поділу лісів за категоріями, що є невід`ємною частиною проекту, квартали 1-19, 24-27 належать до регіонального ландшафтного парку. Вказана інформація підтверджується розділом 3.1.3. проекту "Відомості про об`єкти природно- заповідного фонду", у відповідності до якого кв. 10-12, 24-27 площею 109,0 га належать до дендрологічного парку, а квартали 1-19, 24-27 площею 481,3 га виділені для включення до Смарагдової мережі.

Проте вказані твердження не відповідають дійсності, адже суд не надав оцінку попереднім матеріалам лісовпорядкування Відповідача (Проекту організації і розвитку лісового господарства ДСДЛЦ) за 2010 рік, який погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області 27.12.2010р. Згода уповноваженого державного органу із змістом лісовпорядкування свідчить про відсутність претензії щодо змісту розробленої документації - та як наслідок погодження із відсутністю віднесення ділянок Відповідача до РЛП.

Звертаю увагу, що відведення лісових ділянок в рубки, проведених на підставі лісорубних квитків серії КР ЛРК №000244 від 11.01.21 та серії КР ЛРК №000245 від 02.03.2021 у жовтні-грудні 2020 року, здійснювалось на підставі базового матеріалів лісовпорядкування 2010р. (проекту організації і розвитку лісового господарства ДСДЛЦ). Матеріали базового лісовпорядкування лісового фонду на 2021-2029 роки для ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» затверджені наказом Кіровоградського ОУЛМГ №18 від 31.03.2021р. Відповідно до п. 2.1 наказу, вказано забезпечити використання матеріалів базового лісовпорядкування із 01.04.2021р.

Тому умови Проекту організації і розвитку лісового господарства ДСДЛЦ 2020 року щодо видачі лісорубних квитків стали обов`язковим для Відповідача із 01.04.2021р.. Тобто, після видачі лісорубних квитків, згідно яких проводились рубки, що були об`єктом перевірки Позивача.

Однак суд першої інстанції не взяв до уваги наведені докази, що вказують на затвердження та погодження матеріалів лісовпорядкування Відповідача уповноваженим органом з питань охорони навколишнього природного середовища за відсутності жодних даних про віднесення ділянок рубок до території РЛП «Боковеньківській ім М.Л.Давидова» та введення їх в дію 01.04.2021р., після видачі лісорубних квитків.

За приписами п. 13 статті 46 Лісового кодексу України, лісовпорядкування передбачає, зокрема, складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства (ч.І ст. 47 ЛК України). Згідно ч. 1 ст. 48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 ЛК України (в редакції Закону N 5456-VI від 16.10.2012) передбачено, що матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Попередня редакція цієї норми передбачала затвердження матеріалів лісовпорядкування територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Вказані докази свідчать про те, що ДСДЛЦ проводив вказані рубки на законних підставах, згідно чинних матеріалів лісовпорядкування 2010 року, спеціальних дозволів-лісорубних квитків, що видані із дотриманням вимог лісового та природоохоронного законодавства…».

За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.

За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", держава регулює використання природних ресурсів і охороняє природне середовище, що включає території природно-заповідного фонду, до яких належать природні та штучно створені об`єкти.

Закон "Про природно-заповідний фонд України" визначає території і об`єкти природно-заповідного фонду, включаючи дендрологічні парки загальнодержавного значення, що підлягають охороні, а також встановлює порядок спеціального використання природних ресурсів на таких територіях.

Відповідно до ст. 9-1 закону "Про природно-заповідний фонд України", спеціальне використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду здійснюється за лімітами і на підставі дозволів, що забезпечує дотримання екологічних стандартів.

В межах природно-заповідного фонду, зокрема у дендрологічних парках, ведення лісового господарства підлягає спеціальним вимогам, зокрема щодо рубок дерев, які повинні бути погоджені з відповідними державними органами. Всі лісогосподарські заходи, зокрема санітарні рубки, повинні проводитись відповідно до затверджених лімітів та планів.

Ліміти на використання природних ресурсів - це встановлені обмеження щодо обсягу використання природних ресурсів, які можуть бути використані на певних територіях або об`єктах природно-заповідного фонду. Ці обмеження затверджуються відповідними органами влади для забезпечення збереження екологічного балансу і природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення на проведення планового заходу щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу з 03.08.2021 по 16.08.2021 була проведена перевірка діяльності дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки". Під час перевірки виявлено незаконну рубку дерев та проведення санітарних рубок без необхідних дозволів на використання природних ресурсів в межах регіонального ландшафтного парку "Боковенківський ім. М.Л. Давидова".

В ході перевірки посадовими особами позивача виявлено, що здійснено вирубку дерев не відведених у рубку в кв.9 в.1, 11, 30, кв.17 в.9; здійснено вибірково-санітарні рубки в кв.5 в.56, кв.9 в. 1, 3, 6, 10, 11, 30, кв.17 в. 5, 9 без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковенківський ім. М.Л. Давидова".

16.08.2021 був складений акт перевірки, підписаний посадовими особами інспекції та передано директору Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру "Веселі Боковеньки".

Відповідач не заперечує факт проведення вибірково-санітарної рубки дерев у місцях, зазначених позивачем.

Окрім вищенаведених доводів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) наданих 14.06.2024р. в додаткових поясненнях по справі позивач зазначає наступне: « … Водночас вважаємо за необхідне надати додаткові пояснення щодо спірних питань.

Відповідач наголошує на відсутності розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова.

Тобто, відповідач стверджує, що він здійснює господарську діяльність у сфері лісництва не володіючи інформацією про площу та межі парку, а внаслідок відсутності картографічних матеріалів не доведено, що відповідач провів рубку дерев на території природно-заповідного фонду, із чим неможливо погодитися з огляду на те, що такі доводи суперечать матеріалам справи.

Слід зазначити, що матеріалами базового лісовпорядкування лісового фонду на 2021-2029 роки для ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» визначено категорії лісу для лісових ділянок, зекрема із зазначенням віднесення до відповідної території природно-заповідного фонду. В даному випадку, регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Дані матеріали затверджені та погоджені відповідними центральними ораганами влади, якими визнано наявний проект створення та взято до уваги проектні межа РЛП, про що зазначено в матеріалах.

Відповідач був ознайомлений з цими матеріалами, як на стадії підготовки так і в процесі подальшого їх розроблення.

Тобто, відповідачу було відомо про статус даних територій до початку проведення лісогосподарських робіт та не вжито жодних заходів щодо їх припинення та скасування відповідних дозволів.

Окремо слід зазначити, що Інспекцією проводилася перевірка Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки», територія якого знаходиться в межах Регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова». Перевірка діяльності РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» Інспекцією не проводилася.

Під час перевірки Інспекцією використовувалися наявні у відповідача матеріали лісовпорядкування, якими чітко визначено категорю лісів, зокрема, які знаходяться в межах територій та об`єктів ПФЗ. В даному випадку РЛП Боковеньківський ім. М.Л. Давидова».

Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території -дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (далі за текстом - Дендропарк), проведення селекційних розробок по відновленню лісу в умовах центрального степу України; репродукції та акліматизації нових деревних та чагарникових порід, охорони, захисту лісу, раціонального використання лісових ресурсів.

Міністерством екології та природних ресурсів України видано паспорт № ЗДП 6-564 території (об`єкту) природно-заповідного фонду України та охоронне зобов`язання № ЗДП 6564 від 17 березня 2011 року в яких, зокрема, зазначено, що ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання; режим утримання встановлюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

За визначенням, наведеним у статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На таких землях забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч.ч. 1, 3).

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Проектом організації та розвитку лісового господарства ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» зазначена категорія лісів - ліси регіонального ландшафтного парку.

Тобто, керівництво лісового господарства усвідомлювало категорію лісів в яких здійснювалися санітарні рубки, але не вжили відповідних заходів по недопущенню цих рубок.

Дані обставини свідчать про обізнаність керівництва відповідача про наявність та межі Регіонального ландшафтного парку.

Окрім того, довідка директора ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» підтверджує факт обізнаності керівництва про наявність регіонального ландшафтного парку та необхідності ведення лісогосподарських заходів відповідно до встановленої категорії лісів.

Доводи відповідача про те, що відсутні докази належності ділянок рубок до території відповідача є безпідставними, оскільки перевірка проводилася із залученням до неї представників відповідача, а саме майстрів лісу.

Однак після перевірки відповідач став дотримуватися протилежної позиції.

Вважаємо, що така позиція відповідача суперечеть добросовісності та чесній діловій практиці.

Сторонами підписані польові перелікові відомості пнів, у яких визначено кількість та діаметр дерев, що підлягали вибірковій санітарній рубці, а також зазначено засіб вимірювальної техніки, яким робились відповідні заміри.

Заяв (заперечень) про наявність розбіжностей у облікових даних не надходило. …».

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Оскільки колегія суддів апеляційного господарського суду в порядку частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України було встановлено, що проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території РЛП «Боковеньківський ім.М.Л.Давидова» 2003р. на площу 17 530,14 га, розроблений ДП «Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадасту» (т.2 а.с.124-140 ) відповідає вимогам нормативних документів з питань землеустрою та землекористування, чинних на час його розробки і до меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім.М.Л.Давидова» входила та земельна ділянка, на якій, згідно акту Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області № 212/5.1/5.2.21 від 16.08.2021р. та додатками до нього (т.1 а.с. 31-61) здійснювалися вибіркові санітарні рубки інші доводи Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", викладені в його додаткових поясненнях від 13.06.2024: « … 2. Щодо надання документації із землеустрою на земельну ділянку регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова». У разі відсутності даної документації надати Технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», виконаний сертифікованим інженером-зем левпорядником.

Пояснення: За інформацією ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки», технічна документація із землеустрою на земельні ділянки РДП «Бовеньківський ім. М.Л. Давидова» не виготовлялась через відсутність бюджетного фінансування. Інформацією про наявність технічного звіту за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезичної зйомки) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» також не володіє. Слід обгрунтовано припустити, що вказаний документ не виготовлявся сертифікованими землевпорядними організаціями/інженерами.

3. Щодо надання технічного звіту за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж земельної ділянки, на якій згідно акту Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2021 №212/5/5.1/21 та додатками до нього (а.с.31-61 т.1) ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» здійснювало вибіркові санітарні рубки, а саме кварталу 5 виділу 56 площею 2,64 га, кварталу 9 виділу 1 площею 0,92 га, кварталу 9 виділу 3 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 6 площею 0,25 га, кварталу 9 виділу 10 площею 0,52 га, кварталу 9 виділу 30 площею 0,5 га, кварталу 9 виділу 11 площею 0,19 га, кварталу 17 виділу 3 площею 1,48 га, кварталу 17 виділу 9 площею 0,45 га, виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником.

Пояснення: За інформацією ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки», сертифікованими інженерами/організаціями в період із серпня 2021 по червень 2024 не виготовлявся окремий технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань (топографо-геодезична зйомка) по визначенню координат в натурі (на місцевості) фактичних меж земельних ділянок, на якій згідно акту Позивача від 16.08.2021 №212/5/5.1/21 Відповідач здійснив вибіркові санітарні рубки.

Адміністрація ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» готова всіляко сприяти у проведенні земельно-технічної експертизи (експертизи з питань землеустрою), виго якої доручено спеціалістам Кропивницького відділення КНІСЕ. Організаційні питання фахівцями експертної установи пропонується узгоджувати у телефонному режимі із керівником Центру - Галиною Підтиканою, 097 999 33 20. При проведенні обстеження судовому експерту буде наданий вільний доступ до цікавлячих об`єктів дослідження на території ДСДЛЦ, забезпечена можливість проведення фотозйомки тощо. …» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного доказу, яка сама по собі суперечить принципу змагальності.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав належних і допустимих, в розумінні статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б підтверджували виконання вимог закону та відсутність вини Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру "Веселі Боковеньки" у порушенні ним природоохоронного законодавства, а саме відсутність дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Боковенківський ім. М.Л. Давидова».

Щодо розрахунку розміру шкоди, підлягають застосуванню положення ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", відповідно до яких розмір шкоди, завданої порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, визначається на основі кадастрової еколого-економічної оцінки територій та об`єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду, і проводиться відповідно до цього Закону, а також спеціальних такс, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", встановлені такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням цього законодавства в межах природно-заповідного фонду, зокрема через незаконну рубку або пошкодження дерев і рослин з дерев`янистими стеблами, що припинили ріст.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що: «…В оскаржуваному рішенні судом не встановлено, яким чином та в який спосіб Позивачем були відмежовані пні по матеріалам відведення ділянок в рубки (лісорубні квитки №№000245 від 02.03.2021 та №000244 від 11.01.2021) від інших відтаврованих пнів, які Позивачем віднесені до «незаконно зрубаних» (тобто проведені без виданих лісорубних квитків).

Згідно акту перевірки від 16.08.2021, Позивач провів контрольний перелік зрубаних на ділянках дерев та відніс окремі пні до категорії не призначених в рубку дерев, вважаючи, що Відповідач не забезпечив їх збереження, що призвело до незаконної рубки а саме: Приміром, в кварталі 9 виділ 1 - Позивач відніс до незаконних рубок 294 пня. По переліковим відомостям підприємства, що стали підставою для видачі лісорубного квитка Відповідачем у 2020 році було відведено в рубку 199 дерев. За даними контрольного переліку, проведеного Відповідачем 13 вересня 2021 р., тобто після проведення перевірки Позивачем, фактично виявлено 207 пнів. Очевидно, що у ході перевірки інспекторами помилково проведений облік пнів на суміжному виділі 3 кварталу 9, що потягло збільшення кількості пнів, відтак - покладення недостовірних даних в основі розрахунків шкоди. Подібні розбіжності виявлені по іншим ділянкам, де проведені рубки. Так, у кварталі 9 виділ 30 - Позивач відніс до незаконних рубок 72 пня (із яких - 33 пня «дерев, не відведених в рубку» та 39 пня - як зрубані на підставі лісорубного квитка, але без отримання ліміту). Однак, по переліковим і нумераційними відомостям Відповідача, що стали підставою для видачі лісорубного квитка - відведено 60 дерев. За даними контрольного переліку, проведеного підприємством 16.09.2021 фактично виявлено 70 пнів. Очевидно, що інспекторами помилково здійснений облік пнів на суміжному виділі, що потягло вказану розбіжність, та недостовірність розрахунків.

Отже, Позивач таким чином допустив недостовірні дані при проведенні розрахунків. Тобто, по результатам переліків пнів при перевірці Інспекцією були якимось чином відмежовані пні по матеріалам відведення ділянок в рубки (лісорубні квитки №№000245 від 02.03.2021 та №000244 від 11.01.2021) від інших відтаврованих пнів, котрі посадовими особами Інспекції віднесено до «незаконно зрубаних». При чому а ні в акті, ані в розрахунках не роз`яснюється на якій правовій підставі, в якій спосіб, та згідно якої методики проведено розмежування виявлених пнів до категорії 1) що вказані у матеріалах відводу («відведені в рубку»), згідно виданих лісорубних квитків, 2) до «невідведених в рубку» пнів (тобто, які на думку Інспекції зрубані без лісорубного квитка) Однак суд не з`ясував відомості, на підставі яких Позивач проводив такий аналіз (розмежування). Слід припустити, що для складання розрахунків шкоди по ділянкам кварталу 9 виділи 1,11, ЗО, та в кварталі 17 виділ 9 інспекторами проведено переведення діаметрів пнів по породах та ступенях товщини на висоті таксаційного діаметру (1,3 м) до рівня діаметрів пнів для визначення об`єму деревини. Але такий спосіб розмежування пнів не передбачений чинним законодавством. У такому разі дії Позивача су перечитимуть вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.

Долучені Відповідачем до відзиву копії нумераційних та перелікових відомостей, як складових матеріалів відводу спростовують надані Позивачем розрахунки на ділянках кварталу 9 виділи 1, 11, 30, та в кварталі 17 виділ 9.

Припущення в таксаційному діаметрі дерева (що вказані у матеріалах відведення) означає високу похибку при визначенні діаметра пня. Взагалі, використання державним органом припущень при визначенні розміру шкоди, завданими незаконними рубками, законом не передбачено та не допускається. В свою чергу, похибка в діаметрі пня означає, що розмір шкоди, завданий незаконною рубкою не може бути доведений. Тобто, це прямо впливає на обрахунок шкоди, оскільки згідно додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року розмір шкоди визначається в залежності від шкал діаметрів пнів зрубаних дерев (від 10,1 см. до 14, від 14,1 см. до 18 см., від 18,1 до 22 см., від 22,1 см. до 26 см., від 26,1 см. до ЗО см... та ін.). Кожній шкалі відповідає конкретний розмір шкоди. Відтак, навіть зменшення чи збільшення пня на 1 см. може викликати необхідність обрахунку шкоду по іншій шкалі: приміром, не 26 см., а 27 см., що автоматично тягне за собою збільшення чи зменшення розміру шкоди. Існуючі літературні та фахові видання не є нормативно затвердженими (тобто, вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України), не є законодавством, а тому не можуть застосовуватись державним органом при проведенні перевірок, нарахуванні шкоди тощо.

Підводячи підсумок наведеним аргументам, можна зробити однозначний висновок, що через суттєві протиріччя при визначенні розміру шкоди, дані про розмір шкоди, які містяться в Акті перевірки не є достовірними, оскільки із них не можна встановити фактичні обставини справи…..» з огляду на наступне:

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується. що перевірка проводилась за участю представників відповідача, зокрема майстрів лісу. Під час перевірки відповідач не заперечував, що територія, на якій проводилась перевірка, належить ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки». Що стосується підписів представників відповідача в перелікових відомостях, то це не свідчить про їх незгоду з відомостями, а лише підтверджує факт проведення перевірки в їх присутності. Відмова від підпису не є підставою для сумнівів у достовірності результатів перевірки, оскільки акт обстеження та розрахунок шкоди ґрунтуються на об`єктивних даних та відповідних нормативних актах, що є основою для формулювання висновків про незаконні рубки.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів зазначає, що наявні в справі докази в їх сукупності дають підстави для висновку про неналежність виконання відповідачем його обов`язків щодо охорони від незаконної порубки дерев на території, що перебуває в управлінні відповідача, що свідчить про неправомірність його дій як постійного лісокористувача. Крім того, підтверджено наявність шкоди, розмір якої обґрунтовано належними доказами, а також встановлено причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача. Вищенаведене в сукупності свідчить про те, що заподіяння збитків стало наслідком неналежного виконання відповідачем обов`язків щодо охорони лісів від незаконних рубок.

Відповідно, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність наявності цивільного правопорушення в діях лісокористувача, який не забезпечив належну охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій території, допустив самовільну вирубку лісу, що стало підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності і погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок рубки лісових насаджень, в сумі 1965940,00 грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 44233,65 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2023 у справі №912/3350/21 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 44233,65 грн. покласти на Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки"

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.03.2025

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	28.01.2025
Оприлюднено	06.03.2025
Номер документу	125599878
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди

Дармін Михайло Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.01.2025 по справі 912/3350/21ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —912/3350/21

Постанова від 28.01.2025

Постанова
від 28.01.2025 по справі 912/3350/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД