Постанова

від 05.03.2025 по справі 487/8730/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.03.25

22-ц/812/440/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року м. Миколаїв

справа №487/8730/24

провадження №22-ц/812/440/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

за участі представника відповідача Горнецької М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Лагоди А. А. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2022 року у справі №487/2528/21 його позов до ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі.

Рішенням суду було скасовано наказ №213ос від 29 грудня 2020 року про його звільнення з посади інспектора сектору матеріально-технічного забезпечення ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві; поновлено позивача на посаді з 30 грудня 2020 року; стягнуто з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 600 147,70 грн, який визначений без утримання сум податків та інших обов`язкових платежів; стягнуто з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6909,47 грн.

Відповідно до наказу ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, №2-ОС від 08 січня 2024 року наказ №213ос від 29.12.2020 «Про звільнення» скасовано та поновлено ОСОБА_1 з 30 грудня 2020 року на посаді інспектора сектору матеріально-технічного забезпечення ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві.

Рішення суду від 07 листопад 2022 року по справі 487/2528/21 у частині поновлення позивача на посаді інспектора сектору матеріально-технічного забезпечення ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, підлягало негайному виконанню, проте виконано відповідачем тільки 08 січня 2024 року, тобто з затримкою на 305 робочих днів (з 08 листопада 2022 року по 08 січня 2024 року).

На підставі викладеного позивач просив стягнути з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника за час затримки з 08 листопада 2022 року по 08 січня 2024 року у сумі 389457,55 грн та моральну шкоду у сумі 20000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, в частині стягнення з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника за час затримки з 08 листопада 2022 року по 08 січня 2024 року у сумі 389457,55 грн закрито.

Роз`яснено позивачу про право на звернення до суду за захистом свого порушеного права в порядку статті236 КЗпП Українив межах позовного провадження у цивільній справі №487/2528/21.

Продовжено розгляд справи в частині позову ОСОБА_1 до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про стягнення моральної шкоди.

Постановляючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що питання затримки виконання рішення про поновлення на роботі згідно з вимогами статті236 КЗпП Україниповинен вирішувати орган, який розглядав спір про поновлення ОСОБА_1 на роботі, що є можливим за умови звернення позивача з заявою в порядку статті236 КЗпП Українидо суду першої інстанції, тобто в межах позовного провадження у цивільній справі №487/2528/21 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не в порядку звернення з окремим позовом.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначав, що ст.236 КЗпП України не містить особливий порядок розгляду справ.

Звертав увагу, що оскаржувана ухвала не містить посилання на пункт статті 255 ЦПК України, на підставі якого закрито провадження у справі.

Наголошував, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за час затримки з 08 листопада 2022 року по 08 січня 2024 року у сумі 389 457, 55 грн йому відповідачем не нарахована та відповідач не визнає його право на її отримання, а отже зазначені вимоги повинні розглядатися саме в порядку позовного провадження.

Доводи інших учасників справи

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 6 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК Українипередбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннямистатті 189 ЦПК Українивизначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підстави для закриття провадження у справі визначені устатті 255 ЦПК України.

Вказана стаття регламентує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

При розгляді справи №638/3792/20 у постанові від 20 вересня 2021 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що згідно зістаттею 200ЦПКУкраїни у підготовчому засіданні закриття провадження можливо тільки через відмову від позову та укладення мирової угоди.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі у підготовчому засіданні без посилання на пункт статті 255 ЦПК України, який став підставою для вчинення такої процесуальної дії, тому що, на його думку, питання затримки виконання рішення про поновлення на роботі згідно з вимогами статті236 КЗпП Україниповинен вирішувати орган, який розглядав спір про поновлення ОСОБА_1 на роботі, що є можливим за умови звернення позивача з заявою в порядку статті236 КЗпП Українидо суду першої інстанції, тобто в межах позовного провадження у цивільній справі №487/2528/21 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не в порядку звернення з окремим позовом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи, нормам законодавства та вказаному вище висновку Верховного Суду.

За встановлених у справі обставин у суду були відсутні підстави для закриттяпровадження усправі,оскільки по-першевказані судомпідстави длязакриття провадженняу справіє помилковими,а по-друге,закрити провадженняу справіпри проведенніпідготовчого судовогозасідання можнатільки через відмову від позову та укладення мирової угоди.

Таким чином суд першої інстанції припустився помилки при постановленні оскаржуваної ухвали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункти 1, 2, 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зстаттею 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з урахуванням вимог ст.37 ЦПК України.

Керуючись ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Заводськогорайонного судум.Миколаєва від28січня 2025року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повна постанова складена 05 березня 2025 року.