Ухвала від 05.03.2025 по справі 2-69/11

УХВАЛА

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 2-69/11

провадження № 61-1869ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»,

ВСТАНОВИВ:

Корюківський районний суд Чернігівської області рішенням у справі

№ 2-69/11 від 25 лютого 2011 року задовольнив позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/17/ЕК/2007-980 від 07 вересня 2007 року у розмірі 46 037,74 грн.

Корюківський районний суд Чернігівської області ухвалою від 18 жовтня

2021 року у справі № 2-69/11 (провадження № 6/736/54/21) замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».

У липні 2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з заявою, в якій просило поновити строк пред`явлення до примусового виконання виконавчих листів, виданих Корюківським районним судом Чернігівської області у справі

№ 2-69/11 відносно боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та видати дублікати цих листів.

Корюківський районний суд Чернігівської області ухвалою від 01 серпня

2024 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду

від 15 січня 2025 року, заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів задовольнив.

Поновив строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-69/11 у відношенні ОСОБА_2 .

Видав дублікат виконавчого листа № 2-69/11 за рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у відношенні ОСОБА_2 .

Поновив строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-69/11 у відношенні ОСОБА_1 .

Видав дублікат виконавчого листа № 2-69/11 за рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у відношенні ОСОБА_1 .

Вирішив питання розподілу судових витрат.

14 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д. В. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня

2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у вказаній справі, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати

оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити

ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів. Касаційна скарга отримана судом та зареєстрована за вх. № 4844/0/220-25 від 17 лютого

2025 року.

17 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д. В. на електронну адресу повторно надіслав до Верховного Суду ідентичну касаційну скаргу на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області

від 01 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 15 січня 2025 року у вказаній справі, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів. Касаційна скарга отримана судом та зареєстрована за вх. № 5060/0/220-25 від 17 лютого 2025 року.

17 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д. В. через підсистему «Електронний суд» втретє надіслав до Верховного Суду ідентичну касаційну скаргу на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 15 січня 2025 року у вказаній справі, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів. Касаційна скарга отримана судом та зареєстрована за вх. № 4844/0/220-25 від 17 лютого 2025 року.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Щодо касаційного оскарження ухвали Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року в частині вирішення питання про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Зміст пункту 24 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої

статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Отже, оскаржені судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Д. В. на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року в частині вирішення заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Щодо касаційного оскарження ухвали Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року в частині вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів колегія суддів дійшла такого висновку.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі

№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України

(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення

для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий

пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2025 року (на час подання касаційної скарги) - 3 028,00 грн.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Корюківського районного

суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, ухвалені під час

вирішення процесуальних питань, пов`язаних із судовим контролем за виконанням судового рішення у справі № 2-69/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» солідарно заборгованості за кредитним договором № 05/17/ЕК/2007-980 від 07 вересня 2007 року у розмірі 46 037,74 грн.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку

(пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Отже ціна позову у цій справі становить 46 037,74 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн).

Зазначена справа є малозначною справою відповідно до пункту 1 частини

шостої статті 19 ЦПК України.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до приписів частини першої статті 258 ЦПК України ухвала є різновидом судових рішень.

Отже, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з

прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для

звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного

Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб

(пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційні скарги подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 15 січня 2025 року у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров