Ухвала

від 06.03.2025 по справі 280/5649/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2025 року

Київ

справа № 280/5649/19

адміністративне провадження № К/990/7375/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №280/5649/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 21.02.2025.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 09.01.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд звернув увагу, що у касаційній скарзі було відсутнє посилання на жодну з підстав, передбачених частиною четвертої статті 328 КАС України.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 20.01.2025 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що в касаційній скарзі було процитовано частину четверту статті 328 КАС України без визначення конкретної підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку). Водночас, за текстом касаційної скарги скаржник цитував деякі витяги з постанов Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій. Суд зауважив, що приведення окремих витягів з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргумента податкового органу не може вважатися належним обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд звернув увагу, що касаційна скарга не містила посилання на конкретний висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права, який би суперечив процитованим скаржником витягам Верховного Суду, а доводи скаржника зводилися до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

На виконання вимог цієї ухвали суду від скаржник 31.01.2025 надійшла уточнена касаційна скарга, у якій, скаржник додав новий блок із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в якому зазначив про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 44.1 статті 44, пункту 83.1 статті 83, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1-198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На обґрунтування неправильного застосування судом наведених норм скаржник цитував витяги з постанов, які стосуються обставин, які можуть свідчити про нереальність господарських операцій, які обставини підлягають дослідженню у справах цієї категорії, а так само щодо оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів. Водночас Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що зазначені доводи не є свідченням застосування судом у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Ухвалою від 11.02.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, визнавши, що уточнена касаційна скарга так і не усуває виявлених недоліків.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним редакції уточненої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2025, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Аналогічно попередній редакції касаційної скарги у втретє поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник лише змінив місцями деякі абзаци, натомість безпосереднє обґрунтування доводів касаційної скарги залишилось без змін.

Суд звертає увагу, що інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередніх доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.

Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не досліджував пояснення свідків спростовується змістом постанови апеляційного суду. Доводи ж про застосовність у цій справі вимог частини четвертої статті 78 КАС України не обумовлені посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку).

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №280/5649/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон