Повістка

від 05.03.2025 по справі 161/15640/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/15640/23 Провадження № 22-з/802/32/25 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А. ,

суддів - Здрилюк О. І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника Шемета І.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви відповідача ОСОБА_1 та представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТІМ» - Шахрая Володимира Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТІМ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТІМ» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «АЙС ТІМ» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Постановою Волинського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «АЙС ТІМ» задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «АЙС ТІМ» на відшкодування завданої матеріальної шкоди 44238 гривень 56 копійок та судові витрати у розмірі 5904 гривень 80 копійок.

На адресу Волинського апеляційного суду надійшли заяви від відповідача ОСОБА_1 та від представника ТОВ «АЙС ТІМ» - Шахрая В.В. про ухвалення додаткового судового рішення.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що при ухваленні постанови апеляційним судом не враховано, що товарно-матеріальні цінності (комплектуючі елементи автомобіля Mercedes-Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_1 ), які згідно висновку експерта Демешка В.Ю. від 27.09.2024 р № 09/09/24 підлягають заміні згідно Таблиці 2 (перелік ушкоджених складових КТЗ, об`єм та характер пошкоджень) залишаються у власності TOB «АЙС ТІМ». На думку заявника, TOB «АЙС ТІМ» після винесення постанови має ушкоджені складові КТЗ (бампер передній, облицювання нижнє ґратки вентиляції, фара передня ліва, крило переднє ліве (облицювання), підкрилок передній лівий) та грошові кошти, які стягнуті з ОСОБА_1 на відшкодування, зазначений складових, які підлягають заміні. Вважає, що позивач після винесення постанови Волинським апеляційним судом 18 лютого 2025 року отримав матеріальний прибуток в об`ємі ушкоджених складових Mercedes-Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Просить зобов`язати ТОВ «АЙС ТІМ» передати ОСОБА_1 комплектуючі елементи автомобіля Mercedes-Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_2 ), які ушкоджені внаслідок ДТП 29 червня 2023 року, а саме: бампер передній, облицювання нижнє ґратки вентиляції, фару передню ліву, крило переднє ліве (облицювання), підкрилок передній лівий.

Заява представника ТОВ «АЙС ТІМ»- Шахрая В.В. мотивована тим, що сторона позивача понесла судові витрати на професійну правничу допомогу, як у суді першої інстанції в розмірі 11809, 20 гривень так і під час апеляційного перегляду даної цивільної справи в розмірі 6661, 60 гривень та 7004, 84 гривень витрат пов`язаних з проведенням експертизи.

Просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «АЙС ТІМ» витрати на правничу допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Заслухавши ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а заява представника ТОВ «АЙС ТІМ»- Шахрая В.В. підлягає до часткового задоволення.

Щодо заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Статтею 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення у справі. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Дана норма передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто, невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З висновку експерта від 27 вересня 2024 року № 09/09/24, згідно таблиці 2 вбачається, що заміні підлягають такі деталі автомобіля Mercedes- Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_2 ), які ушкоджені внаслідок ДТП 29 червня 2023 року, а саме: бампер передній, облицювання нижнє ґратки вентиляції, фару передню ліву, крило переднє ліве (облицювання), підкрилок передній лівий (а.с. 188)

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачу відшкодовується майнова шкода в заявленому розмірі, в тому числі на заміну деталей автомобіля, які пошкодженні під час ДТП, то після відшкодування шкоди особа, яка таку шкоду відшкодувала має право отримати від потерпілого залишки тих деталей автомобіля, які були замінені під час ремонту.

Відтак поверненню відповідачу після відшкодування ним шкоди підлягають комплектуючі елементи автомобіля Mercedes- Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_2 ), які ушкоджені внаслідок ДТП 29 червня 2023 року, а саме: бампер передній, облицювання нижнє ґратки вентиляції, фару передню ліву, крило переднє ліве (облицювання), підкрилок передній лівий, які не можуть бути використані за призначенням пропорційно до відшкодованої відповідачем шкоди.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Щодо заяви представника ТОВ «АЙС ТІМ» - Шахрая В.В. про ухвалення додаткового судового рішення, з підстав стягнення витрат пов`язаних з проведенням експертизи та витрат на правничу допомогу, які були надані стороні позивача, як в суді першої інстанції так і під час апеляційного перегляду справи.

Щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з розглядом справи № 161/15640/23 ТОВ «АЙС ТІМ» оплатив проведення транспортно - товарознавчої експертизи від 27 вересня 2024 року № 09/09/24 в розмірі 7004,84 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 8326 від 30.09.2024 року (а.с. 209 Том 1). У висновку експерта зазначено, що такий підготовлений для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 ККУ України ( а.с. 185 зворот Том 1).

Апеляційний суд врахував зазначений висновок експерта, як доказ під час розгляду справи та ухвалення постанови від 18 лютого 2025 року.

Колегія суддів доходить висновку, що витрати, здійснені ТОВ «АЙС ТІМ» за проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 7004,84 гривень є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню стороною відповідача.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві ТОВ «АЙС ТІМ» було заявлено, що судові витрати по справі покласти на відповідача. До позовної заяви представником позивача було подано попередній розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого сторона позивача очікує понести витрати на правничу допомогу (в суді першої інстанції) в розмірі 12000 гривень, з приміткою що такі докази будуть подані в порядку ст.134, ч.8 ст. 141 ЦПК України. ( а.с. 6 Том 1).

Судом встановлено, що строна позивача до судових дебатів в суді першої інстанції та протягом п`яти днів після ухвалення судом першої інстанції рішення не подала доказів розміру понесених судових витрат на правничу допомогу (акт виконаних робіт, квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ). Необхідно зазначити, що витяг з договору про надання правничої допомоги від 29 червня 2023 року та детальний опис робіт виконаних адвокатом, зокрема в суді першої інстанції, було подано лише з заявою про ухвалення додаткового судового рішення до суду апеляційної інстанції.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином розмір судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 11809,20 гривень документально не було підтверджено, а тому такі не підлягають до відшкодування.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6661, 60 гривень.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач, окрім вирішення позовних вимог, просив здійснити розподіл судових витрат. До апеляційної скарги було подано попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, при умові що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача було заявлено клопотання, що докази витрат та їх розмір буде подано до суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про що зазначено в передньому розрахунку суми судових витрат ( а.с. 18, Том.2).

Однак представником позивача в судовому засіданні не вказано про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені або очікувані витрати на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.

Подана заява про ухвалення додаткового судового рішення також не обґрунтована поважними причинами неможливості подання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу до судових дебатів.

Детальний опис виконаних робіт хоча і складений 18 лютого 2025 року, тобто в день судового засідання, однак у ньому немає ні посилань на докази, які виправдовували б неможливість складання такого розрахунку до закінчення судових дебатів.

Ураховуючи наведене відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про стягнення витрат за надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 270, 382, 383 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Тім» - Шахрая Володимира Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити у цій справі додаткове судове рішення.

Після відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 , зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙС ТІМ» передати ОСОБА_1 комплектуючі елементи автомобіля Mercedes- Benz SPRINTER (д.н.з. НОМЕР_2 ), які ушкоджені внаслідок ДТП 29 червня 2023 року, а саме: бампер передній, облицювання нижнє ґратки вентиляції, фару передню ліву, крило переднє ліве (облицювання), підкрилок передній лівий.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТІМ» 7004, 84 гривень понесені судові витрати на проведення експертизи, у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді: