Ухвала від 27.01.2025 по справі 2-993/2000

Справа № 2-993/2000

Провадження № 2-в/466/1/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

секретаря Мошовської М.-О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000, -

у с т а н о в и в:

09.04.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м.Львова з заявою про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000, а саме: відновити рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18.08.2000 року, ухвали Львівського апеляційного суду від 25.09.2000 року, ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 19.04.2000 року, ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 19.04.2000 року, доручення від 06.04.2000 року АВК№242414, клопотання ОСОБА_4 (без дати).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021 матеріали даної заяви передано для розгляду судді Невойту П.С.

Ухвалою від 13.04.2021 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Витребувано з архіву Шевченківського районного суду м. Львова процесуальні документи, які були прийняті з розгляду цивільної справи 2-993/2000 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2021 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Частково відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-993/2000 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2000 року.

Ухвалу суду від 23.06.2021 13.07.2021 оскаржили заявники.

Згідно постанови Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2021 скасовано, справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окрім того, згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 27.01.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 відмовлено.

23.02.2022 на адресу Шевченківського районного суду м. Львова повернулись матеріали вищевказаної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000, та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу передано судді Невойту П.С.(т.2 а.с. 2).

09.06.2022 заявники заявили відвід судді Невойту П.С.

13.06.2022 суддею винесено ухвалу, якою визнано заяву від 09.06.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Невойту П.С. у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-993/2000- необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова судді Донченка Ю.В. від 15.06.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Невойту П.С. у справі №2-993/2000 відмовлено.

16.09.2022 суддя Невойт П.С. відвід себе від участі в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000 (т.2 а.с. 61, 63).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022 матеріали даної заяви передано для розгляду судді Свірідовій В.В. (т.2 а.с. 67-68).

З положень ст.. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.493 ЦПК України розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Безпосереднім об`єктом відновлення втраченого судового провадження є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що в реальності знаходились у такому судовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди. Справа знищена за закінченням строку зберігання.

09.04.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000 та просили суд відновити рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18.08.2000 року, ухвали Львівського апеляційного суду від 25.09.2000 року, ухвали шевченківського районного суду міста Львова від 19.04.2000 року, ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 19.04.2000 року, доручення від 06.04.2000 року АВК№242414, клопотання ОСОБА_4 (без дати).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2021 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Частково відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-993/2000 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2000 року, яку в подальшому було оскаржено.

03.12.2024на адресусуду заявникиподали заявупроуточнення заявлених вимог, а саме: відновити втрачене судове провадження у справі №2-993/2000 відповідно до наступнгого переліку, які дійсно існували в даному судовому провадженні, а саме: 1) рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р. (а/с 44-46 том 1); 2) ухвалу Львівського обласного суду від 25.09.2000р. (а/с 48-50 том 1); 3) ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду (а/с 47 том 1).

Відповідно до ст.488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

З вимог статті 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді справи суд використовує частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Згідно з ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Суд враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Крім того, згідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід`ємна частина судового процесу.

Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права - відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Так,заявники просятьвідновити процесуальнідокументи,відповідно дозаяви проуточнення заявленихвимог,зокрема:рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р., ухвалу Львівського обласного суду від 25.09.2000р., ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду.

Судом витребовувалися документи з архіву суду та в розпорядження суду надано оригінали: рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 серпня 2000 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди; ухвала Шевченківського районного суду міста Львова від 14 листопада 2000 року за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ухвала від 25 вересня 2000 року Львівського обласного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди. Оскільки існують оригінали зазначених процесуальних документів, то суд в силу дії ст.493 ЦПК України зазначені документи не є втраченими, а тому не підлягають відновленню.

В судових засіданнях було розглянуто клопотання заявників щодо витребування доказів, так ухвалою суду від 24.11.2022 витребувано Львівського державного нотаріального архіву ЗМУ МЮ (м. Львів) (79013, м. Львів, вул. Здоров`я, 9а) належним чином завірені копії слідуючих документів із обов`язковим зазначенням номерів аркушів у першоджерелі:

1). Запису з «Єдиного реєстру для реєстрації (зняття) заборон і арештів» за 2000р. Першої Львівської державної нотаріальної контори про реєстрацію та зняття арешту з частини будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в АДРЕСА_2 , приналежних Карій Галині Степанівні та/або про зняття арешту з кв. АДРЕСА_3 , належній ОСОБА_6

2). Запису з «Алфавітної книги обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів накладених на таке майно судами, слідчими органами та реєстрації зняття таких заборон та арештів»

- про накладання та зняття арешту та заборони відчуження з частини будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в АДРЕСА_2 , приналежних ОСОБА_6 та/або про накладення та зняття арешту з кв. АДРЕСА_3 , належній ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 06.06.2023 задоволено клопотання заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано з Львівського державного нотаріального архіву (79013, м. Львів, вул. Здоров`я, 9а) оригінали:

1. справи №893 «Листування по накладенню та зняттю арештів та заборон на нерухоме майно, т.5 за 2000рік Першої Львівської державної нотаріальної контори (повторно).

2. справи №02-18, том V «Листування по накладенню та зняттю арештів та заборон на нерухоме майно Першої Львівської державної нотаріальної контори, копію титульного аркуша якої була найдена архівом із супровідним листом від 17.03.2023 №543;

Витребувати з Львівського державного нотаріального архіву (79013, м. Львів, вул. Здоров`я,9а) належним чином засвідчені поаркушно копії наступних документів:

1. титульного аркуша справи №893 «Листування по накладенню та зняттю арештів та заборон на нерухоме майно», т.5 за 2000рік;

2. внутрішнього опису справи №02-18, том V «Листування по накладенню та зняттю арештів та заборон на нерухоме майно» - фонд №1, опис №3, справа №893;

3. посвідчувального напису справи №02-18.

Ухвалою суду від 25.01.2024 задоволено клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано із структурного підрозділу ЗМУ МЮ відділу нотаріату (м. Львів, пл. Шашкевича,1) належним чином засвідчені копії пояснень зав. Львівського державного нотаріального архіву Бичківської О.М. від 01.12.2023 №4070/01-20 та №8849/10.5-23 від 28.11.2023 з додатками на 31-15аркушах.

Витребувати із Першої Львівської державної нотаріальної контори (м. Львів, вул. Саксаганського,6) належним чином засвідчені копії:

1. Номенклатури справ Першої ЛДНК за 1999 та 2000рои;

2. Опису справ довготермінового терміну зберігання №3 за 1999рік та опису №3 (продовження) за 2000рік Першої ЛДНК, затвердженої зав Першої ЛДНК Боянівським О.В. 28.05.2005, який погоджений протоколом ЕПК державного архіву від 04.04.2000, схвалений протоколом ЕК Львівського обласного управління юстиції від 14.04.2005 №4, погоджений Львівським державним нотаріальним архівом 14.04.2005;

3. Акту про вилучення для знищення справ тимчасового терміну зберігання згідно номенклатури справ Першої ЛДНК за 2000рік, термін зберігання яких закінчився у 2003 (точна дата акту невідома, орієнтовно березень, квітень 2005 або інша);

4. Акту прийому-передачі справ Першої ЛДНК «довготривалого» терміну на зберігання до ЛДНА від 09.07.2012 згідно опису №3.

03.12.2024 року на адресу суду від заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення заявлених вимог, які просять відновити втрачене судове провадження у справі №2-993/2000 відповідно до наступнгого переліку, які дійсно існували в даному судовому провадженні, а саме: 1) рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р. (а/с 44-46 том 1); 2) ухвалу Львівського обласного суду від 25.09.2000р. (а/с 48-50 том 1); 3) ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду (а/с 47 том 1).

При вирішенні даної справи, суд не розглядає питання в якому порядку вони були постановленні.

При прийнятті рішення щодо відновлення втраченого судового рішення у даній справі суд виходить з такого.

Згідно рішення Шевченківського районного суду від 18.08.2000 року позов задовлено частково та стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 600 гривень з кожного. Рішення стосувалося стягнення моральної шкоди. Ухвалою судової палати в цивільних справах Львівського обласного суду від 25.09.2000 року рішення від 18.08.2000 залишено без змін.

З текстів судових рішень, а саме встановлених обставин вбачається, що будинковолодіння АДРЕСА_2 належало співласникам на праві спільної часткової власності. Відсутні будь-які дані щодо належності на праві власності квартир, як окремих обєктів нерухомого майна кожному з співвласників. Зазначене підтверджується і матеріалами інвенгтаризаційної справи на будинковолодіння.

Згідно постанови Львівського обласного суду від 25.09.2000 року касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2000 року без зміни.

Згідно ухвали судового засідання від 14.11.2000 року в заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про надання відстрочки виконання рішення суду - відмовлено.

Судом встановлено, що відповідно до наказу "Про затвердження переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання" від 14.07.2003р. №277 цивільна справа №2-993/2000 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди знищена за закінченням терміну давності та як така, що не підлягає тривалому зберіганню.

З положень п.7 ч.1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Враховуючи вищезазначене та з метою захисту прав учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність відновлення втраченого судового провадження у вказаній цивільній справі, а саме: рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р. (а/с 44-46 том 1), ухвалу Львівського обласного суду від 25.09.2000р. (а/с 48-50 том 1); ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду (а/с 47 том 1), оскільки такі були знищені за терміном зберігання, а тому сумніву у її існуванні суду не виникає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 222, 223, 247 ч.2, 258-261, 353-354, 488, 489, 493,494 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

заяву задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження у справі №2-993/2000 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відповідно до наступного переліку документів:

1.Відновити зміст рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р. наступного змісту:

" Справа №2-993/ 2000р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2000 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Лесного С.Е.

при секретарі Тімченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернуласьдо судуз позовом,в якомупросить стягнутиз ОСОБА_3 20000грн.заподіяної моральноїшкоди.А з ОСОБА_5 10000грн.В обґрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що ОСОБА_5 ,єїїєдиною дочкою.А ОСОБА_3 їїзятем.Униху спільнійвласностієквартира АДРЕСА_4 .Протягом більше3років відповідачічинять їйперешкоди вкористуванні квартирою,без їїзгоди провелиреконструкцію тадобудову добудинку,внаслідок чогозбудували тамкафе,а вонане можекористуватись належноюїй частиноюквартири.На грунтіцього конфліктуу нихвиникають іншіособисті конфлікти,в ходіяких відповідачіпринижують їїчесть ігідність,намагаються позбавитиїї прававласності,шляхом позбавленнядієздатності,завдають їйморальної шкоди.Так,5лютого 1999року біля10годинивона разомз комісієюЖЕК-200прибула доквартири АДРЕСА_4 дляобстеження фактусамовільного будівництва,яке проводятьвідповідачі наналежній їй частині будинковолодіння. Після закінчення обстеження, яке проходила спокійно, ОСОБА_3 закрив ворота будинковолодіння і таким чином позбавив її та членів комісії можливості вийти з території будинковолодіння. Протримавши її на протязі 2 годин, відповідачі викликали психіатричну бригаду швидкої допомоги. Відповідач ОСОБА_3 ствердив лікарю про ніби-то її психічне захворювання, в зв`язку з чим медперсонал намагався примусово завести її в автомашину та обстежити. Вона є психічно здоровою людиною, інвалід ІІ групи по зору і такими діями відповідачів по примусовому психіатричному обстеженню їй завдана значна моральна шкода. Уникнути примусової госпіталізації у психіатричний лікувальний заклад, їй вдалось лише то, що присутні працівники ЖЕК викликали свого начальника та працівників міліції. В їх присутності психіатрична бригада була вимушена залишити її в спокої та від`їхати. Крім того, ОСОБА_5 в травня 1999 року звернулась до Личаківського райсуду м. Львова з заявою про визнання її недієздатною в зв`язку з психічним станом здоров`я. 12 травня 1999 року Галицьким райсудом м. Львова в прийомі заяви відповідачки відмовлено і вона повернута їй. Подачею такої заяви їй також нанесена значна моральної шкода.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.

Відповідачі повторно в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду належним чином повідомлені. В письмових поясненнях, направлених в адресу суду та в поясненнях, даних в попередніх судових засіданнях, позов заперечили і просили відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних мотивів: 5 лютого 1999 року позивач разом з членами комісії ЖЕК-200 знаходилась на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 . Частина даного будинковолодіння належить позивачу, а частина відповідачам. Біля 10 години відповідач ОСОБА_3 закрив ворота будинковолодіння, чим позбавив позивачку можливості вийти з території будинковолодіння. Після цього відповідач викликав психіатричну швидку допомогу для позивачки з метою її ізоляції. Відповідачка своїми діями сприяла відповідачу у вчиненні вищевказаного, принижувала честь і гідність своєї матері позивачки. Факт виклику відповідачем бригади швидкої медичної допомоги /спеціалізованої психіатричної/ стверджується листом головного лікаря Станції швидкої медичної допомоги та копіями картки виклику. /а.с. 44,52,53/.

Цей факт стверджується поясненнями самих відповідачів, крім пояснень самої позивачки, які фактично визнають вищенаведені факти, проте дають їм власне трактування.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачці відповідачкою ОСОБА_5 стверджується також матеріалами Галицького районного суду м. Львова, з яких вбачається, що відповідачка зверталась до суду про визнання недієздатною позивачку безпідставно.

Аналізуючи зібрані по справ докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,що діями відповідачів позивачці дійсно завдана моральна шкода. Однак, сума стягнення у відшкодування моральної шкоди позивачкою значно завищена і не відповідає фактичному розміру заподіяної моральної шкоди. Дійсному розміру заподіяної шкоди відповідає сума у 600грн. з кожного з відповідачів в користь позивачки.

З відповідачів в користь держави підлягає стягненню державне мито по 8,50 грн. з кожного.

На підставі ст. 440-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 15, 30,62,75,203 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 600 гривень з кожного.

В решті повних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в користь держави по 8 гривень 50 коп. з кожного.

Рішення можебути оскарженедо Львівського обласного суду протягом 10 днів.

Головуючий /підпис/»

2.Відновити зміст ухвали Львівського обласного суду від 25.09.2000р. наступного змісту:

"Справа № 22-1135/2000р. Головуючий у 1 інст.Лесний С.Е.

Категорія інші позовні Доповідач Теслюк Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2000 року вересня 25 дня Судова колегія в цивільних справах Львівського обласного суду в складі:

Головуючого- Теслюка Ю.Г.

Суддів: Броневицької Л.З., Улицького В.З.

та адвокатів Богранівського З.М., Хлопоніної М.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за касац. скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2000 р.

Заслухавши доповідь судді обласного суду, пояснення ОСОБА_1 і адвоката Богранівського З.М. та ОСОБА_2 і адвоката Хлопоніної М.Л. на підтримання касаційних скарг, судова колегія

встановила:

В серпні 1995р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі по справі зять і донька на протязі 3-х років чинять їй перешкоди в користуванні квартирою по АДРЕСА_5 , зробили реконструкцію, збудували кафе самовільно, принижуть її честь і гідність. 5.02.1999р. після обстеження квартири комісією ЖЕК-200 з приводу самовільного будівництва, ОСОБА_3 викликав психіатричну бригаду швидкої допомоги, ствердив лікарю, що вона є психічно хворою особою. Лише втручення працівників ЖЕКу-200 і працівників міліції психіатрична бригада залишила її в спокою.

Крім цього її донька в травня 1999 року звернулась з заявою про визнання її недієздатною, з метою позбавлення її права на квартиру, але суд підставно відмовив в прийнятті заяви. Враховуючи ці обставини, просила стягнути з ОСОБА_3 20000грн., ОСОБА_5 10000грн.

Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 18 серпня 2000 року стягнуто з відповідачів по- 600 грн. з кожного.

В решта позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідачів по 8,50 грн. держмита з кожного.

Рішення суду оскаржила позивачка і відповідачка.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Позивачка просить рішення змінити.

Оскільки суд при стягнення моральної шкоди не врахував обставин заподіяння моральної шкоди, зменшив її розмір.

Відповідачі просять рішення скасувати, оскільки позивачка на протязі 3-х років заявила кілька позовів, вимагає від них(нечитабельно), але їй не належить, згідно медичних документів є дійсно хворою особою, пише листи в різні інстанції, ображає її.

Судова колегія вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги позивачка про стягнення моральної шкоди з відповідачів, суд виходив з того, що останні своїми діями спричинили моральні страждання, принизили людську гідність.

Так,матеріалами справивстановлено,що 5.02.2000р.позивачка разомз членамикомісії ЖЕК-200знаходилась наприбудинковій територіїбудинку АДРЕСА_2 співвласникомякої вонаявляється.Метою комісіїбуло перевіритизроблені прибудовивідповідачами.Після проведенняперевірки відповідач ОСОБА_3 закрив воротабудинковолодіння,чим позбавивпозивачки можливості вийти з територіїбудинку.Після чоговідповідач викликавпсихіатричну швидкудопомогу зметою їїізоляції.Факт викликувідповідачем бригадишвидкої медичноїдопомоги /спеціалізованоїпсихіатричної/стверджується листомголовного лікарястації швидкої допомогита копіями картки виклику. /а.с. 44,52-53/. Ці обставини не заперечуються відповідачем, лише зазначили виклик швидкої допомоги, а не психіатричної бригади. Разом з тим медичні документи про виклику швидкої допомоги, підтверджують позовні вимоги позивачки.

Крім цього позивачка порушила в суді справу про поділ будинковолодіння, а її донька пред"явила заяву про визнання останньої обмежено недієздатною. В прийняття заяви ОСОБА_5 було відмовлено судом в прийнятті, оскільки остання у відповідності з ст. 256 ЦПК України є членом сім`ї ОСОБА_1 /а.с.57/. Позивачка зазначала, що дії відповідачів направлені на те, щоб вона не проживала у будинку. Враховуючи ці обставини, суд обгрунтовано задоволив вимоги і правильно визнав розмір відшкодування шкоди, беручи до уваги конфліктну ситуацію між сторонами з 1997р., родинні відносини.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 440-1 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки дійсно була заподіяна позивачці моральна школа, яка визначена в сумі 1200грн.

Підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст.310,311 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2000 року без зміни.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Львівського облсуду підпис Ю.Г.ТЕСЛЮК"

3.Відновити зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. наступного змісту:

" УХВАЛА

судового засідання

14 листопада 2000 р.Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого- судді Лесного С.Е.

при секретарі Тімченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

встановив:

Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 18 серпня 2000року постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 600 гривень завданої моральної шкоди.

До суду з заявами звернулась ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які просять надати відстрочку виконання рішення суду по стягненню суми в зв`язку з важким матеріальним положенням.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , з`ясувавши дійсні обставини справи,суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних мотивів: боржники в заяві не навели суду виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення суду, а покликання їх на нестачу коштів не відповідає дійсним обставинам.

Керуючись ст.336 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про надання відстрочки виконання рішення суду - відмовити.

Виконання рішення суду проводити у встановлений законом строк, про що повідомити державного виконавця.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/»

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.01.2025 року.

Суддя: В. В. Свірідова