Ухвала

від 04.03.2025 по справі 161/9127/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2025 року

м. Київ

справа № 161/9127/24

провадження № 61-1982 ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кінах Яна Валеріївна, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 16 жовтня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 04 листопада 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати накази відповідача від 12 квітня 2024 року № 12 та від 11 квітня 2024 року № 88-ос, поновити його на посаді старшого техніка зубного Поліклінічного відділення № 2 (ортопедичне відділення) комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» (далі - КП «ЛМКСП») з 16 квітня 2024 року, стягнути з КП «ЛМКСП» середній заробіток на посаді старшого техніка зубного за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2024 року по день ухвалення судом рішення у справі, визнати незаконним та скасувати наказ від 11 квітня 2024 року № 89-ос, поновити його на посаді техніка зубного (сумісник) Поліклінічного відділення № 2 (ортопедичне відділення) КП «ЛМКСП» з 16 квітня 2024 року, стягнути з КП «ЛМКСП» середній заробіток на посаді техніка зубного (сумісник) за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2024 року по день ухвалення судом рішення у справі, стягнути з відповідача 10 000,00 грн моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року, додатковим рішенням цього ж суду від 04 листопада 2024 року, залишеними без змін постановою Волинського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ЛМКСП» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

12 лютого 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від імені ОСОБА_1 - адвокат Кінах Я. В.подала касаційну скаргу на вказані судові рішення (надійшла до суду 18 лютого 2025 року), у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Верховний Суд врахував, що, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що справа є малозначною відповідно до положень пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 17 травня 2024 року).

Заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги тією обставиною, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кінах Яна Валеріївна, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 04 листопада 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара