Ухвала від 03.03.2025 по справі 2-466/11

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-466/11

провадження № 6/753/121/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, боржник- ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ТОВ «Дебт Форс» в особі уповноваженого представника звернулось до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником боржник- ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали поданої заяви приходжу до висновку про повернення її заявнику без розгляду, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заява підписана його представником Змієвською Т. П., яка діє на підставі довіреності № 88 від 22.08.2024.

Разом з тим, вказана довіреність дійсна до 31.01.2025.

Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах ТОВ «Дебт Форс» не підтверджено, належних тому документів не надано.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання заяви та звернення з заявою до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, боржник- ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: