Постанова

від 04.03.2025 по справі 911/1902/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1902/17 (492/238/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024

у складі колегії суддів: Остапенка О.М., Доманської М.Л., Сотнікова С.В.

у справі № 911/1902/17 (492/238/23)

за позовом ОСОБА_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном

ВСТАНОВИВ:

1. Рух справи

1.1. В провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ескадра Трейд", ТОВ "Меган Альянс", ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном.

1.2. До Арцизького районного суду Одеської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Демчана О. І. про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Ескадра Трейд", ТОВ "Меган Альянс", ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном до Господарського суду Київської області для розгляду у межах справи № 911/1902/17 про банкрутство ТОВ "Айс Термінал".

1.3. Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 20.03.2023 роз`єднані позовні вимоги у справі ОСОБА_1 до ТОВ "Ескадра Трейд", ТОВ "Меган Альянс", ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном. Виділено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном в самостійне провадження.

1.4. Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 21.03.2023 справу №492/238/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

1.5. Господарським судом Київської області присвоєно справі номер № 911/1902/17 (492/238/23).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.01.2024 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Айс Термінал" відмовлено. Крім того, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 54 524 грн судового збору.

2.2. За висновком місцевого господарського суду між позивачем та відповідачем відсутні невиконані договірні зобов`язання, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у сумі 3 456 000 грн відсутні, оскільки позивачем не доведено, що саме протиправні дії або бездіяльність відповідача призвели до майнової шкоди позивача. Також судом не встановлено наявності правових підстав для задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, так як відсутнє підтвердження, що саме відповідач чинить перешкоди позивачу, як власнику, щодо користування та розпорядження ним своїм майном.

2.3. У питанні розподілу судових витрат судом зазначено про те, що позивачем за розгляд Арцизьким районним судом Одеської області від 20.03.2023 у справі № 492/207/23 (провадження № 2/492/353/23) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Ескадра Трейд", ТОВ "Меган Альянс", ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, було здійснено сплату судового збору у сумі 14 493,60 грн. З урахуванням положень статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позову до господарського суду (з урахуванням правильно визначеної підсудності) майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди - 3 456 000 грн) та немайнового характеру (усунення перешкод у користуванні майном), а також з огляду на дату звернення, позивач мав би сплатити судовий збір у сумі 54 524 грн, що ним вчинено не було. Тому вказана сума судового збору підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Не погоджуючись з ухваленим місцевим господарським судом рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2024 повністю та прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду, при цьому не стягуючи з позивача 54 524 грн судового збору.

3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу позивача було задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у справі № 911/1902/17 (492/238/23) скасовано, а позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

3.3. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з урахуванням поведінки позивача протягом судового процесу, а саме: його обізнаність як про перебіг розгляду справи судом, так і про відповідні процесуальні дії суду, систематичне нез`явлення без поважних причин у судові засідання, ігнорування вимог суду, місцевий господарський суд не тільки мав право та можливість, але й був зобов`язаний залишити позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. Також судом апеляційної інстанції були враховані пояснення позивача, наведені в апеляційній скарзі, про те, що він, втративши інтерес до вирішення даного спору, навмисно не з`являвся до суду в судові засідання, маючи легітимне очікування застосування судом першої інстанції імперативних приписів, закріплених у вищезгаданих положеннях статей 202, 226 ГПК України.

4. Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

4.1. ТОВ "Айс Термінал" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у цій справі.

4.2. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування, скаржник вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у цій справі є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а також без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 06.03.2024 у справі № 903/614/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21.

4.3. Скаржник доводить, що здійснення судом першої інстанції розгляду спору по суті з ухваленням відповідного рішення стосовно заявлених позовних вимог, за умов неявки позивача та наявності достатніх доказів для розгляду відповідної справи, жодним чином не порушує вимог процесуального законодавства, що не було враховано апеляційним господарським судом.

5. Касаційне провадження

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Айс Термінал" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої 13 статті 8, частини п`ятої статті 301 ГПК України.

5.2. Вказаною ухвалою Суду надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.12.2024, а також витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1902/17 (492/238/23).

5.3. 18.12.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/1902/17 (492/238/23).

5.4. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

5.5. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві, у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв`язку з чим розгляд поданої касаційної скарги здійснювався Судом у розумні з огляду на вищевказані обставини строки.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024, якою скасовано ухвалене Господарським судом Київської області рішення від 17.01.2024 у цій справі та з урахуванням положень частини четвертої статті 202 ГПК України залишено позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 названого Кодексу.

6.2. Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм процесуального права та відповідно законності залишення позову ОСОБА_1 до ТОВ "Айс Термінал" про відшкодування матеріальної шкоди, усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном.

6.3. Переглянувши оскаржуване судове рішення у касаційному порядку, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

6.4. В статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

6.5. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

6.6. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.7. Пункт 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України визначає, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.

6.8. Права та обов`язки учасників справи наведені у статті 42 ГПК України. В пункті 2 частини першої названої статті передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

6.8. Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

6.9. Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6.10. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6.11. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

6.12. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин (умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання):

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

6.13. Подібний висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

6.14. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

- ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2023 прийнято до провадження справу № 911/1902/17(492/238/23) за позовом ОСОБА_1 в межах провадження у справі № 911/1902/17 про банкрутство ТОВ "АЙС ТЕРМІНАЛ", розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.12.2023;

- в судове засідання 06.12.2023 належним чином повідомлений позивач або його представник не з`явились, про причини неявки позивач суду не повідомив;

- ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2023, серед іншого, задоволено клопотання АТ "Укрексімбанк" та залучено його до участі у даній справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено розгляд справи на 17.01.2024 та зобов`язано позивача направити копію позовної заяви та доданих до неї документів залученій третій особі, надавши відповідні докази суду у строк до 10.01.2024;

- в судове засідання 17.01.2024 належним чином повідомлений позивач або його представник не з`явились, про причини неявки позивач суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.12.2023 не виконано;

- суд першої інстанції ухвалив рішення по суті заявлених позовних вимог у відсутність уповноважених представників позивача та відповідача, зазначивши про те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення цього спору.

6.15. Суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки Верховного Суду щодо процесуальних наслідків неявки належним чином повідомленого позивача у судові засідання та застосування положень статей 202, 226 ГПК України, викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та низці інших постанов Верховного Суду, на які міститься посилання в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, останній дійшов висновку про наявність усіх обов`язкових умов для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

6.16. Заперечуючи вказані висновки суду апеляційної інстанції, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що поза увагою суду залишено правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, за змістом якої раніше сформований об`єднаною палатою у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не встановлює заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

6.17. Також, за твердженням скаржника:

- Верховний Суд у постанові від 06.03.2024 у справі № 903/614/23 дійшов до висновку, що суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду лише за умови, якщо суд позбавлений вирішити спір по суті з вини позивача;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21 під час тлумачення положень статей 205, 240 КАС України (які є аналогічними положенням статей 202, 226 ГПК України), дійшов до висновку, що обов`язковою умовою для залишення без розгляду позовної заяви за умов неявки позивача, є, серед іншого, неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.

6.18. З цього приводу колегія суддів зазначає, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 дійсно зазначено про те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи, про що, у свою чергу, зазначено колегією суддів в ухвалі від 22.12.2022, якою справу передано на розгляд об`єднаної палати та визначено як підстави уточнення висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

6.19. Водночас, скаржник виокремив вищезгаданий висновок із загального контексту постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

6.20. Так, у названій постанові по справі № 910/17906/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила про те, що, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

6.21. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

6.22. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

6.23. Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

6.24. Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

6.25. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

6.26. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, які не спростовані скаржником:

- позивач був обізнаний як про перебіг розгляду справи судом, так і про відповідні процесуальні дії суду;

- позивач систематично не з`являвся без поважних причин в судові засідання (не забезпечив явку свого представника) та ігнорував вимоги суду;

- заяви про розгляд справи у його відсутності позивачем не подавалася;

- в апеляційній скарзі позивачем зазначено про те, що він, втративши інтерес до вирішення даного спору, навмисно не з`являвся до суду в судові засідання, маючи легітимне очікування застосування судом першої інстанції імперативних приписів, закріплених у частині четвертій статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

6.27. З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність усіх обов`язкових умов для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання у вигляді залишення позову без розгляду.

6.28. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, а саме:

- проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних (пункт 8.4);

- норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (пункт 8.4);

- відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості (пункт 8.7).

6.29. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 (пункт 6.16 даної постанови)

6.30. Стосовно посилання в касаційній скарзі на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21, колегія суддів зазначає наступне.

6.31. Скаржник, з посиланням на вищевказану постанову, зазначає, що Велика Палата під час тлумачення положень статей 205, 240 КАС України, які є аналогічними положенням статей 202, 226 ГПК України, дійшов до висновку, що обов`язковою умовою для залишення без розгляду позовної заяви за умов неявки позивача, є, серед іншого, неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.

6.32. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником висновки виокремлені з контексту згаданого судового рішення і за встановленими обставинами справи № 9901/345/21 та № 911/1902/17 (492/238/23) не є подібними.

6.33. Так, з мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21 вбачається, що висновок суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду обґрунтовано неприбуттям представника позивача в судове засідання повторно, неповідомленням позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.

6.34. Велика Палата Верховного Суду погодилася з правильністю висновку суду про залишення позову без розгляду, врахувавши положення статей 205 та 240 КАС України.

6.35. Водночас, за змістом постанови у справі № 9901/345/21, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та щодо наслідків повторної неявки в судове засідання позивача та його представника, суд дійшов висновку, що їх відсутність перешкоджає розгляду справи, при цьому врахував також заперечення представника відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

6.36. Натомість за обставинами, встановленими у справі, що переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення цього спору.

6.37. Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 205 КАС України (в редакції, врахованій у постанові від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21), у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

6.38. Положення частини четвертої статті 202 ГПК України, яка за твердженням скаржника є аналогічною вищевказаній частині п`ятій статті 205 КАС України, не містить норм щодо розгляду судом справи по суті у випадку неявки позивача, якщо на цьому наполягає відповідач.

6.39. До того ж, у справі № 911/1902/17 (492/238/23) суд першої інстанції розглянув спір у відсутності як позивача, так і відповідача.

6.40. Також колегія суддів звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, згідно з яким при врахуванні судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права слід виходити не з подібності спірних матеріальних правовідносин, а з подібності саме процесуальних правовідносин (процесуальних обставин (ситуацій)) у порівнюваних справах (у справі, що розглядається судом, зі справою, в якій Верховний Суд сформував відповідні висновки щодо застосування норми процесуального права), що виникли у ході розгляду справи судом та які врегульовані процесуальною нормою, щодо застосування якої Верховним Судом був зроблений відповідний висновок.

6.41. З урахуванням наведеного, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21 не підлягають застосуванню, оскільки не є релевантними для справи, що переглядається.

6.42. Відносно посилання скаржника на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.03.2024 у справі № 903/614/23, колегія суддів зазначає, що справа № 903/614/23 та справа, яка переглядається, не є подібними за встановленими у них обставинами, що підтверджується наступним таке.

6.43. Так, з постанови Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 903/614/23 вбачається наступне:

- заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Горохівської міської ради до Фермерського господарства "Еко-Цвіт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди та повернення земельної ділянки;

- ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.09.2023 позов прокурора залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України;

- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 вказану ухвалу суду першої інстанції від 20.09.2023 скасовано, а справу № 903/614/23 передано на розгляд до Господарського суду Волинської області;

- залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду, серед іншого, через ненадання останнім та позивачем витребуваних оригіналів документів, доданих до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні, суд першої інстанції, як правильно встановив суду апеляційної інстанції, не здійснив належної оцінки наданому прокурором листу та доданим до нього відповідним документам, в якому (листі) останній обґрунтував причини неможливості надання ним суду, зокрема оригіналу та належним чином засвідченої копії договору оренди землі з незалежних від нього причин та не дав їм належної оцінки щодо поважності/неповажності цих причин. Не врахував при цьому і того, що за ухвалою господарського суду від 05.09.2023 було зобов`язано саме ФГ "Еко-Цвіт" (відповідача) та ОСОБА_2 (третя особа) надати суду належним чином засвідчену копію договору оренди землі, укладеного між Відділом Держземагентства у Горохівському районі Волинської області та ОСОБА_3 , а також оригінал вказаного договору для огляду у судовому засіданні, а не прокурора чи позивача;

- щодо посилань суду першої інстанції на те, що прокурор та позивач у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, то судом апеляційної інстанції було враховано, що 13.07.2023, 08.08.2023 та 05.09.2023 прокурор був присутній у судових засіданнях у суді першої інстанції, що вбачається із наявних у матеріалах справи протоколів судових засідань, а його дії не свідчили про втрату інтересу до розгляду цієї справи судом.

6.44. З наведеного слідує, що справа № 903/614/23 та справа, яка переглядається, не є подібними за встановленими судами обставинами, адже підставою для залишення апеляційним господарським судом без розгляду позову ОСОБА_1 до ТОВ "Айс Термінал" слугувало саме систематичне нез`явлення без поважних причин у всі судові засідання та ігнорування вимог суду, тоді як у справі № 903/614/23 позивач з`являвся у судові засідання, надавав витребувані судом документи та своїми діями підтверджував наявність інтересу до розгляду справи судом.

6.45. Дійшовши вказаного висновку, колегія відхиляє аргументи скаржника в цій частині, оскільки висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 903/614/23 та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.46. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, про які зазначено вище, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що в оскаржуваній постанові апеляційним господарським судом правильно застосовано положення статей 202, 226 ГПК України.

6.47. Наведені у касаційній скарзі аргументи не спростовують цього висновку, як і не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах.

6.48. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

6.49. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.50. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає цим критеріям, оскільки судом апеляційної інстанції з огляду на встановлені обставини справи правильно застосовано норми процесуального права та залишено позов без розгляду.

6.51. У зв`язку з наведеним колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.3. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

7.4. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 911/1902/17 (492/238/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк