Ухвала

від 05.03.2025 по справі 927/524/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/524/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали скарги боржника Фермерського господарства «Північ Агро» 17.02.2025 б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2

скаржник (боржник): Фермерське господарство "Північ Агро",

вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624;

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оджас Груп", вул. Велика Кільцева, 2, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130;

особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, проспект Перемоги, 139, приміщення 419, 420, м. Чернігів, 14000; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

за участю повноважних представників сторін:

від заявника (боржника): Федоровська І.О. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1830366, виданий 20.02.2025;

від стягувача: Вайнер О.Л. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1436695, виданий 26.04.2024;

від органу дії якого оскаржуються: Прокоф`єв Б.І. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1111981, виданий 25.02.2025.

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24 (ВП № НОМЕР_2), у межах якого, за постановою від 05.02.2025, накладений арешт на речові права, право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що зареєстровані за Фермерським господарством "Північ Агро" (далі - ФГ "Північ Агро"), за кадастровими номерами:

7423385600:01:002:0078; 7423381900:34:001:0124; 7423381900:34:001:0121; 7423381900:34:001:0123; 7423381900:34:001:0114; 7423381900:34:001:0115; 7423381900:34:001:0137; 7423381900:34:001:0138; 7423381900:34:001:0139; 7423381900:34:001:0140; 7423381900:34:001:0141; 7423381900:34:001:0122; 7423381900:34:001:0129; 7423381900:34:001:0126; 7423381900:34:001:0136; 7423381900:34:001:0135; 7423381900:34:001:0134; 7423381900:34:001:0133; 7423381900:34:001:0132; 7423381900:34:001:0125; 7423381900:34:001:0128; 7423381900:34:001:0130; 7423381900:34:001:0120; 7423381900:34:001:0116; 7423381900:34:001:0113; 7423381900:34:001:0131; 7423381900:34:001:0118; 7423381900:34:001:0117; 7423381900:34:001:0119; 7423381900:34:001:0127; 7423381900:34:001:0163; 7423381900:34:001:0146; 7423381900:34:001:0151; 7423381900:34:001:0149; 7423381900:34:001:0150; 7423381900:34:001:0145; 7423381900:34:001:0147; 7423381900:34:001:0144; 7423381900:34:001:0148; 7423381900:34:001:0143; 7423381900:05:001:0022; 7423381900:11:001:0066; 7423381900:11:001:1715; 7422783500:02:003:0058; 7422783500:02:003:0053; 7423381900:26:002:0032; 7423381900:11:001:1951; 7423381900:11:001:1677; 7423381900:11:001:0584; 7423381900:11:001:1345; 7423381900:11:001:0373; 7423381900:11:001:0406; 7423381900:11:001:1276; 7422783500:02:003:0663; 7422783500:02:003:0003; 7422783500:02:003:0002; 7422783500:02:003:0050; 7422783500:02:003:0012; 7422783500:02:003:0031; 7422783500:02:003:0016; 7422783500:02:003:0056; 7422783500:02:003:0054; 7422783500:02:003:0037; 7422783500:02:003:0032; 7422783500:02:003:0014; 7422783500:02:003:0007; 7422783500:02:003:0008; 7422783500:02:003:0006; 7422783500:02:003:0013; 7422783500:02:003:0011; 7422783500:02:003:0009; 7422783500:02:003:0033; 7422783500:02:003:0034; 7422783500:02:003:0010; 7422783500:02:003:0025; 7422783500:02:003:0029; 7422783500:02:003:0017; 7422783500:02:003:0030; 7422783500:02:003:0028; 7422783500:02:003:0040; 7422783500:02:003:0039; 7422783500:02:003:0046; 7422783500:02:003:0048; 7422783500:02:003:0015; 7422783500:02:003:0047; 7422783500:02:003:0038; 7422783500:04:002:0012; 7422783500:04:002:0006; 7422783500:04:002:0004; 7422783500:04:002:0003; 7422783500:04:002:0010; 7422783500:04:002:0007; 7422783500:04:002:0009; 7422783500:04:002:0008; 7422783500:04:002:0005; 7422783500:04:002:0011; 7423381900:11:001:1280; 7423381900:11:001:1279; 7423381900:11:001:1588; 7423381900:11:001:0307; 7423381900:11:001:0241; 7423381900:11:001:0708; 7423381900:11:001:0240; 7423381900:11:001:1689; 7423381900:11:001:0239; 7423381900:11:001:1700; 7423381900:11:001:0242; 7423381900:11:001:1691 (далі - спірні).

17.02.2025, від боржника надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах ВП № НОМЕР_2, з проханням: визнати постанову про арешт майна боржника від 05.02.2025, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем неправомірною та зобов`язати останнього усунути порушення (поновити порушене право) ФГ "Північ Агро" шляхом скасування арешту на речові права, право оренди на перелічені вище земельні ділянки.

З доданих до матеріалів скарги документів вбачається, що ФГ "Північ Агро" отримало постанову від 05.02.2025 про арешт майна боржника (ВП № НОМЕР_2), засобами поштового зв`язку, 12.02.2025 (поштове відправлення: 0601110391785), тобто останній звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця в межах ВП № НОМЕР_2 у межах строків, визначених частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд прийняв скаргу до розгляду, судове засідання призначив на 26.02.2025, у яке викликав повноважного представника скаржника, якого зобов`язав надати на огляд у судове засідання оригінали всіх договорів оренди спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, з додатками та додатковими угодами до них (згідно з переліком наведеним у постанові від 05.02.2025 ВП № НОМЕР_2).

Стягувач та приватний виконавець письмово заперечили проти задоволення скарги боржника.

Ухвалою від 25.02.2025, враховуючи, що в період з 26.02.2025 по 28.02.2025, суддя Романенко А.В. перебуватиме в відпустці, судове засідання з розгляду скарги боржника, призначене на іншу дату - 05.03.2025, про що учасники виконавчого провадження повідомлені засобами електронного зв`язку, в підсистемі Електронний суд.

05.03.2025, у судове засідання прибули повноважні представники стягувача, боржника та приватного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2024, суд ухвалив рішення в даній справі, яким позов задоволений повністю, присудив до стягнення з Фермерського господарства "Північ Агро" (далі - Господарство) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оджас Груп" 200000,00 грн основного боргу, 211120,83 грн пені, 17628,54 грн 3% річних, 79761,54 грн інфляційних втрат, 7627,66 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

27.08.2024, на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024, виданий наказ у справі № 927/524/24.

Судове рішення оскаржене до суду апеляційної інстанції.

14.11.2024, постановою Північного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ФГ "Північ Агро" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024 - без змін.

07.01.2025, на виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 07.01.2025, виданий дублікат наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у цій справі.

21.01.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24 (ВП № НОМЕР_2), звернуте стягнення на кошти та інше майно боржника (рухоме та нерухоме), накладений арешт на все майно (рухоме та нерухоме), грошові кошти / електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях боржника, про що винесені відповідні постанови.

05.02.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем, у межах ВП № НОМЕР_2, винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, а саме врожай 2024-2025 років зернових, бобових соєвих культур, у тому числі пшениці врожаю 2024-2025 років, кукурудзи 2024-2025 років, соняшнику врожаю 2024-2025 років, жита врожаю 2024-2025 років, ріпаку врожаю 2024-2025 років та будь-яких інших сільськогосподарських культур, що зібрані чи будуть зібрані в подальшому на земельних ділянках, що знаходяться в оренді/суборенді боржника згідно з наведеним вище переліком.

Також 05.02.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем, у межах ВП № НОМЕР_2, винесено постанову про накладення арешту на речові права, право оренди земельних ділянок (перелік яких наведений вище) (оскаржувана постанова).

За статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їхні права.

Скарга мотивована тим, що під час виконання судового рішення арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг би відчужити сам боржник. Вважає, що накладення арешту на право оренди земельної ділянки ФГ "Північ Агро" жодним чином не може призвести до задоволення вимог стягувача, позаяк це право не може бути реалізоване в порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

З урахуванням зазначеного, скаржник просить визнати постанову про арешт майна від 05.02.2025, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем, у межах ВП № НОМЕР_2, неправомірною та зобов`язати його усунути порушення, поновити порушене право ФГ "Північ Агро" шляхом скасування арешту на речові права, право оренди на спірні земельні ділянки.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон від 02.06.2016 № 1404-VIII) закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Частинами 1, 2 статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За п. 1 частини 1 статті 10 Закону № 1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, в тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частинами 1, 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 частина 3 цієї статті).

За частиною 5 даної статті, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, в тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів установлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За п. 1 частини 1, частинами 3, 7 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. В заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

В разі якщо в заяві стягувача зазначене конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

За частинами 1, 2 статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, в тому числі на кошти на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частин 5, 6 цієї статті, в разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника норми Закону України «Про виконавче провадження» мають бути застосовані в системному зв`язку із спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, порядок його виникнення, зміни та припинення.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частинами 1, 2 статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації, оборотоздатність якого, зокрема, залежить від повноважень учасників цивільного обороту.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі»).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено в такій редакції: право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися в заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається в заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування в порядку, передбаченому законодавством.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02.05.2023 № 3065-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено в такій редакції: право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися в заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності в випадках, визначених законом. Відчуження, передання в заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається в заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі в порядку, передбаченому законодавством.

Наведеними змінами, внесеними Законами від 28.04.2021 № 1423-IX та від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності в випадках, визначених законом.

Такі винятки визначені, зокрема, статтею 8-1 Закону України «Про оренду землі» та стосуються земель державної або комунальної власності. Так, відповідно до частин 1, 2 указаної статті Закону, право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужене її орендарем іншим особам, внесене до статутного капіталу, передане в заставу, крім передбачених частиною 2 цієї статті випадків. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця в разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачене первинним договором оренди.

Під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення в виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18).

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки орендар-боржник згідно із змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX та від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, без погодження із власником такої земельної ділянки, та враховуючи обсяг прав орендаря за договорами оренди землі (копії з яких долучені скаржником до матеріалів скарги), суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Наведені висновки скаржником не спростовано.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11.07.2024 у справі № 904/9875/21, врахування змісту якої судом першої інстанції є обов`язковим в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

Скаржник звертав увагу суду, що одна з умов договорів оренди землі (зміст яких є тотожним) передбачає, що орендар має право передавати в суборенду земельну ділянку або її частину за згодою орендодавця, без зміни її цільового призначення. Проте обмеження права орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду (виключно за згодою власника земельної ділянки або заборона на її передачу в суборенду), за висновком суду, не впливає на оборотоздатність права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні.

Щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га, суд установив наступне.

За договорами оренди землі від 01.10.2016 б/н, укладеними між фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ «Північ Агро» (орендар) (пункти 1, 2 та 8), передано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га. Договори укладені на 7 років. Після закінчення строку їх дії орендар має переважне право поновити їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації

05.12.2016, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи № 28253419 та № 17875783 про речове право, право оренди ФГ «Північ Агро» щодо перелічених земельних ділянок строком на 7 років на підставі договорів оренди землі від 01.10.2016 б/н.

01.11.2018, до указаних договорів оренди укладені додаткові угоди б/н, в зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки в розмірі 6,5950 га та в розмірі 0,6627 га до правонаступника ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом № 1/1468, № 1/1474 від 05.10.2018, про що до Реєстру речових прав внесені відповідні записи.

01.10.2023, у зв`язку із закінченням строку оренди, сторонами в двосторонньому порядку складені акти приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, за яким орендар ФГ «Північ Агро» повернув орендодавцю ОСОБА_2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови в боржника було відсутнє право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га, а тому таке право не підлягало обтяженню в межах ВП № НОМЕР_2.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГПК України в разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на встановлені обставини, скарга боржника підлягає задоволенню в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах ВП № НОМЕР_2 щодо накладення арешту на речові права, право оренди ФГ «Північ Агро» на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

Щодо врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18.

Верховний Суд у вказаній постанові (п. 6.40.) зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження", статті 3 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

При цьому, Верховний Суд виходив із того, що частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент ухвалення приватним виконавцем постанови - 17.10.2018) право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що "право оренди земельної ділянки може відчужуватися, в тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом".

Таким чином, висновок про те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 з урахуванням іншого матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, тому він не є ревалентним відносно правовідносин, які є предметом розгляду в даній справі.

Щодо розподілу судових витрат.

За приписами статті 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Виходячи з приписів статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стягувач у письмових запереченнях на скаргу на дії приватного виконавця в межах ВП № НОМЕР_2, заявив про понесення ним судових витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, у зв`язку з залученням адвоката Вайнера О.Л. (діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1436695, виданого 26.04.2024). На підтвердження заявлених витрат надав суду додатковий договір від 13.02.2025 № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2024 № 56; акт від 24.02.2025 № 2/2 до нього на суму 8000,00 грн та платіжну інструкцію від 25.02.2025 № 209050 на суму 8000,00 грн.

Приватний виконавець у письмових запереченнях на скаргу на дії приватного виконавця в межах ВП № НОМЕР_2, заявив про понесення ним судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, у зв`язку з залученням адвоката Прокоф`єва Б.І. (діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1111981, виданого 25.02.2025). На підтвердження заявлених витрат надав суду: договір про надання правничої допомоги від 01.09.2022 № 01/09/22; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також робіт, що будуть надані під час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 927/524/24 в частині скарги ФГ «Північ Агро» на дії приватного виконавця Приходька Ю.М.; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 25.02.225 на суму 10000,00 грн.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду скарги на дії приватного виконавця адвокатом стягувача Вайнером О.Л., фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129, 344 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики, робота в Реєстром речових прав на нерухоме майно, надання правових консультацій та роз`яснень клієнту 2) підготовка та подача письмових заперечень; 3) участь представника в судовому засіданні 05.03.2025 у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Вирішуючи чи є розмір витрат стягувача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета судового розгляду, суд установив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу (8000,00 грн) відповідає критерію розумності, зважаючи на обсяг виконаної роботи (в межах ВП № НОМЕР_2 приватним виконавцем обтяжено право оренди на 108 земельних ділянках) та витрачений час на підготовку до судового розгляду цієї скарги, та є співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах.

Матеріалами справи також підтверджується, що під час судового розгляду скарги адвокатом приватного виконавця Прокоф`євим Б.І., фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129, 344 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) аналіз скарги з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом; 2) вивчення судової практики, підготовка та оформлення заперечення на скаргу; 3) підготовка та участь в судовому засіданні 05.03.2025.

За висновком суду, заявлена приватним виконавцем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу (10000,00 грн) відповідає критерію розумності, з огляду на обсяг виконаної адвокатом роботи та витраченого ним часу в ході судового розгляду цієї скарги, та є співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах.

Таким чином, за рахунок скаржника підлягають відшкодуванню стягувачу та приватному виконавцю заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 7851,85 грн та 9814,81 грн (відповідно), пропорційно (частина 4 статті 129 ГПК України), з огляду на задоволення скарги в частині вимог про визнання неправомірною та скасування постанови від 05.02.2025 в межах ВП № НОМЕР_2 щодо накладення арешту на речові права, право оренди ФГ «Північ Агро» на земельні ділянки за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

Керуючись приписами статей 42, 46, 202, 234, 235, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298) від 17.02.2025 б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24.

2. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо винесення постанови від 05.02.2025 у межах ВП № НОМЕР_2 про арешт майна боржника, в частині накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

3. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.02.2025 у межах ВП № НОМЕР_2 про арешт майна боржника, в частині накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Стягнути з Фермерського господарства «Північ Агро» (вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624; код ЄДРПОУ 38314298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» (вул. Велика Кільцева, 2, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130; код ЄДРПОУ 37052908) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7851,85 грн.

6. Стягнути з Фермерського господарства «Північ Агро» (вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624; код ЄДРПОУ 38314298) на користь приватного виконавця виконавчого округу Приходька Юрія Михайловича (проспект Перемоги, 139, приміщення 419, 420, м. Чернігів, 14000; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9814,81 грн.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана 10.03.2025.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко