Ухвала від 10.03.2025 по справі 922/2955/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

10 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/2955/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", про відвід (вх.2911) судді Склярук О. І. та судді Россолова В.В., у справі №922/2955/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", місто Луцьк,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, місто Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" заборгованості у сумі 5 031 615, 60грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 60 379, 39грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00грн; в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; судові витрати просить покласти на позивача.

Також, не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити повністю; судові витрати просить покласти на позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025, для розгляду справи №922/2955/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24; призначено справу до розгляду на "04" лютого 2025 р. о 14:30год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24; призначено справу до розгляду на "05" березня 2025 р. о 10:30год.

У судовому засіданні 04.02.2025 оголошено про перерву розгляду апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24 до 10:45год. 05.03.2025.

03.03.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" надійшла заява про відвід судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В.

На думку заявника, апеляційний суд під час розгляду аналогічних справ №922/1840/24 та №922/2954/24 за участю суддів Здоровко Л.М. та Лакізи В.В. вже висловив правову позицію зі схожих правовідносин, що може свідчити про зацікавленість вказаних суддів у результаті розгляду спору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про відвід суддів Здоровко Л.М. та Лакізи В.В. від розгляду справи №922/2955/24 залишено без розгляду з огляду на пропуск заявником строку для подання відповідної заяви.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.03.2025 головуючий суддя оголосив, що надійшла заява про самовідвід суддів Здоровко Л.М. та Лакізи В.В., яка задоволена ухвалою суду від 05.03.2025, справу №922/2955/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025, для розгляду справи №922/2955/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О. І ., суддя Гетьман Р. А., суддя Россолов В. В.

06.03.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" надійшла заява про відвід судді Склярук О. І. та судді Россолова В.В., у справі №922/2955/24.

Подана заява обґрунтована тим, що апеляційний суд під час розгляду аналогічних справ №922/2953/24 та №922/1836/24 не мотивував належним чином судові рішення, що може свідчити, на думку заявника, про особисту зацікавленість окремих членів колегії суддів у результаті розгляду спору.

Заявник також вказує, що суд не врахував позиції Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення про відступи у виконаних роботах та застосування частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

Крім того, заявник зазначає, що жоден із суддів не скористався правом оформити окрему думку.

З огляду на викладене, заявник вважає, що при розгляді попередніх апеляційних скарг за участі суддів Склярук О. І., Россолова В.В., порушено принцип верховенства права, права на справедливий суд, наявні ознаки дій, передбачених статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме, незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (дана позиція міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №902/975/21).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Заявник мотивує свою заяву пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Подана заява обґрунтована тим, що апеляційний суд під час розгляду аналогічних справ №922/2953/24 та №922/1836/24 не мотивував належним чином судові рішення, що може свідчити, на думку заявника, про особисту зацікавленість окремих членів колегії суддів у результаті розгляду спору.

Заявник також вказує, що суд не врахував позиції Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення про відступи у виконаних роботах та застосування частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

Крім того, заявник зазначає, що жоден із суддів не скористався правом оформити окрему думку.

Згідно із статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заявленого відводу колегії суддів - є необґрунтованими та не є підставами для відводу, які визначені ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, судова колегія зауважує, що у справі №922/1836/24 переглядалося у суді апеляційної інстанції рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2024 , а у справі №922/2953/24 переглядалася у суді апеляційної інстанції ухвала господарського суду Харківської області від 17.10.2024 , також означені справи переглядалися за різних обставин.

Враховуючи вищевикладене, оскільки посилання заявника є безпідставними, недоведеними належними доказами та не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, суд вважає заявлений представником позивача відвід колегії суддів необґрунтованим, а заява представника позивача про відвід судді Склярук О. І. та судді Россолова В.В. від розгляду справи № 922/2955/24 - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заявлений відвід визнано необґрунтованим, а тому, з огляду на ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справа підлягає передачі для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України та розгляду заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати заявлену представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", заяву про відвід (вх.2911) судді Склярук О. І. та судді Россолова В.В., у справі №922/2955/24 - необґрунтованим.

2.Передати справу №922/2955/24 на автоматизований розподіл у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала якою вирішується питання про відвід та самовідвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов