Постанова від 14.05.2025 по справі 922/2955/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/2955/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Годунов В.С. (у режимі відеоконференції);

від відповідача Кітченко М.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.87Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 (суддя Юрченко В.С., повний текст складено 23.12.2024) у справі №922/2955/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", м.Луцьк,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2955/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" (далі - ТОВ "Мішем") задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "Мішем" заборгованість у сумі 5 031 615,60 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 60 379,39 грн.

13.12.2024 до суду першої інстанції від ТОВ Мішем надійшла заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. (за правовою природою означена заява є заявою про ухвалення додаткового рішення).

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 задоволено частково заяву ТОВ "Мішем" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "Мішем" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви ТОВ "Мішем" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн., враховуючи принципи розумності та пропорційності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з огляду на умови договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару, а також заперечення відповідача та доведення ним факту неспівмірності витрат позивача.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

- місцевим господарським судом неповно з`ясовані обставини існування між Адвокатським об`єднанням «Богомолов та партнери» та адвокатом Годуновим В.С. договірних відносин щодо представництва останнім позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді Харківської області;

- у матеріалах справи відсутні докази узгодження позивачем чи Адвокатським об`єднанням «Богомолов та партнери» з адвокатом Годуновим В.С. вартості послуг (гонорару) адвоката за представництво інтересів ТОВ «Мішем» у даній справі;

- Господарським судом Харківської області не застосовані положення ч.4 ст.126, ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які підлягали застосуванню. Позивачем не надано розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, а судом першої інстанції не враховано відсутність такого детального опису.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24. Встановлено позивачу строк до 31.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Встановлено учасникам справи строк до 31.01.2025 для подання заяв і клопотань. Призначено розгляд апеляційної скарги на 04.02.2025 о 14:30год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.02.2025 оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 05.03.2025 о 10:45год.

У судовому засіданні 05.03.2025 головуючий суддя оголосив, що 03.03.2025 від представника ТОВ "Мішем" надійшла заява про відвід судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В. від розгляду справи №922/2955/24. Головуючий суддя оголосив, що ухвалою від 04.03.2025 заяву ТОВ "Мішем" про відвід суддів Здоровко Л.М. та Лакізи В.В. залишено без розгляду. Головуючий суддя оголосив заяву про самовідвід судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В. від розгляду справи №922/2955/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 задоволено заяву судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В. про самовідвід у справі №922/2955/24. Справу №922/2955/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.03.2025, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 визнано необґрунтованою заявлену представником ТОВ "Мішем" заяву про відвід (вх.2911) судді Склярук О.І. та судді Россолова В.В. у справі №922/2955/24. Передано справу №922/2955/24 на автоматизований розподіл у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.03.2025 відмолено у задоволенні заяви ТОВ "Мішем" про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду Склярук О.І. та Россолова В.В. від розгляду справи №922/2955/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/2955/24. Постановлено справу №922/2955/24 передати для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.03.2025, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025, зокрема, прийнято справу №922/2955/24 до провадження. Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24 призначено до розгляду на 06.05.2025 о 10:30год.

ТОВ «Мішем» правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.05.2025, заслухавши пояснення представників сторін, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи в їх сукупності, судова колегія постановила ухвалу (без оформлення окремого документу) про перерву в судовому засіданні до 14.05.2025 об 11:30год.

У судовому засіданні 14.05.2025 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24, яким стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "Мішем" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві ТОВ «Мішем» зазначило, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн., що враховує ціну позову, обсяг роботи по справі, кваліфікацію виконавця та інші істотні обставини. При цьому позивач просить надати строк 5 днів з дня розгляду спору по суті для подання відповідних доказів понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, з урахуванням того, що ТОВ «Мішем» у позовній заяві зазначило, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалене 12.12.2024, а із заявою про відшкодування судових витрат ТОВ «Мішем» звернулося 13.12.2024 через підсистему «Електронний суд», Господарський суд Харківської області правомірно здійснив перевірку доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та ухвалив додаткове рішення у справі.

За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у Господарському суді Харківської області ТОВ «Мішем» до матеріалів справи надано наступні документи:

- договір про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024, укладений між ТОВ «Мішем» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Богомолов та партнери" (виконавець; далі АО "Богомолов та партнери");

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Годуновим Віталієм Сергійовичем від 29.03.2024 серії ВІ №1208812, в якому зазначено як підставу для надання правничої допомоги договір про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024;

- акт від 12.12.2024 про надану правову допомогу №7 до договору про надання правової допомоги №29/03, підписаний ТОВ "Мішем" та АО "Богомолов та партнери".

Відповідно до п.1.1 договору №29/03 від 29.03.2024 виконавець зобов`язується надавати клієнту правову допомогу (послуги): захист, представництво та надання інших видів правової допомоги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Для надання правової допомоги (послуг) виконавець може також надавати інші супутні послуги, які оплачуються на тих самих умовах, що і правова допомога.

Клієнт бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити надану виконавцем правову допомогу (послуги) на умовах цього договору (п.1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору погоджено, що виконавець надає послуги на підставі письмового або усного завдання від клієнта з приводу стягнення заборгованості за договорами, які укладені з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Відповідно до п.2.2 договору ціна договору визначається сторонами з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу проведеної роботи, необхідності брати участь у судових засіданнях, але не може бути меншою, ніж 2 500,00 грн. за годину роботи виконавця.

Остаточна вартість наданих виконавцем послуг встановлюється в актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами або їх уповноваженими представниками. В актах вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість (п.2.3 договору).

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, сторони в договорі визначили гонорар адвоката у формі погодинної оплати.

Згідно з п.2.4 договору остаточна оплата за договором має бути здійснена у строк 5 днів з дня фактичного виконання судових рішень про стягнення коштів на користь виконавця (після зарахування коштів на рахунок клієнта).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» виконавець може залучити до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, у тому числі адвоката Годунова Віталія Сергійовича. У випадку покладення частини своїх зобов`язань на іншу особу, виконавець залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, поширює свою дію на відносини сторін, які виникли до його підписання, та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до виконання виконавцем завдання та до виконання клієнтом обов`язку з оплати (п.6.1 договору).

Відповідно до п.1 акту про надану правову допомогу №7 від 12.12.2024 виконавець надав (у тому числі із залученням на договірних засадах адвоката Годунова Віталія Сергійовича відповідно до п.3.1 договору), а клієнт прийняв послуги за договором про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024 у межах судової справи №922/2955/24 у суді першої інстанції на загальну суму 30 000,00 грн., а саме:

- надання усних консультацій у справі, у тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, у тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень;

- аналіз документів, підготовка позову, у тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив;

- участь у судових засіданнях;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду.

Загальний час на надання правової допомоги в першій інстанції 12 годин.

Пунктом 2 акту сторони погодили, що послуги, які є предметом цього акту, надані в повному обсязі, сторони не мають взаємних претензій стосовно обсягу та якості наданих послуг.

Сторони погодили, що оплата за актом має бути проведена в порядку п.2.4 договору, а саме у строк 5 днів з дня фактичного виконання судового рішення про стягнення коштів на користь клієнта (після зарахування коштів на рахунок клієнта) (п.3 акту).

Судова колегія звертає увагу, що за своїм змістом означений акт №7 від 12.12.2024 фактично є детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відтак, безпідставними є доводи апелянта про ненадання позивачем детального опису наданих адвокатом послуг.

Заперечуючи проти наявності підстав для задоволення заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, відповідач за змістом апеляційної скарги зазначає про те, що місцевим господарським судом неповно з`ясовані обставини існування між АО «Богомолов та партнери» та адвокатом Годуновим В.С. договірних відносин щодо представництва останнім позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді Харківської області. Також відповідач наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження позивачем чи АО «Богомолов та партнери» з адвокатом Годуновим В.С. вартості послуг (гонорару) адвоката за представництво інтересів ТОВ «Мішем» у даній справі.

Надаючи оцінку означеним доводам апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання (ч.5). Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах (ч.6).

Частиною 4 ст.60 ГПК України унормовано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Отже, відповідно до вказаної норми повноваження адвоката як представника сторони у справі можуть бути підтверджені як ордером, так і договором про надання правничої допомоги. Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №264/6635/18.

Зі змісту положень ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Крім того адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст.400-1 Кримінального кодексу України).

Отже, ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Як зазначалося вище за текстом постанови, між АО «Богомолов та партнери», як виконавцем, та ТОВ "Мішем", як клієнтом, укладено договір про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024.

Зі змісту пункту 3.1 цього договору вбачається, що відповідно до ч.6 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" виконавець може залучати до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, у тому числі адвоката Годунова Віталія Сергійовича.

Представництво інтересів ТОВ "Мішем" під час розгляду справи №922/2955/24 Господарським судом Харківської області здійснювалося адвокатом Годуновим В.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 серії ВІ №1208812, зі змісту якого вбачається, що ордер був виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 №29/03 адвокатом Годуновим В.С.

Стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не вимагає надання інших документами, ніж тих, що зазначені в статті, на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги.

Судова колегія зазначає, що встановлення трудових відносин між АО «Богомолов та партнери» та адвокатом Годуновим В.С., з огляду на зміст договору №29/03 від 29.03.2024 та ордеру від 29.03.2024 серії ВІ №1208812, не входить до предмету доказування при розгляді заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що з матеріалів справи вбачається, що адвокат Годунов В.С., як представник ТОВ «Мішем», брав участь у судових засіданнях Господарського суду Харківської області, подавав від імені товариства процесуальні документи у даній справі, зокрема позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Отже, за висновками судової колегії, ТОВ «Мішем» надано достатньо доказів, які підтверджують витрати останнього на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судова колегія враховує, що під час розгляду судом першої інстанції заяви ТОВ «Мішем» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради подано клопотання про відмову в задоволенні заяви представника позивача адвоката Годунова В.С. щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн. у справі №922/2955/24. У разі задоволення судом заяви про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/2955/24, відповідач просить зменшити розмір таких витрат з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності розподілу.

Встановлюючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У ч.4 ст.129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат ТОВ «Мішем» на правничу допомогу в Господарському суді Харківської області (30 000,00 грн.) обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, розглядувана справа не є складною та об`ємною, як результат не потребувала значного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. Предметом розгляду в межах справи №922/2955/24 було стягнення заборгованості за договором підряду, правовідносини за яким не викликають складнощів. Судова практика щодо означеної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу.

Відносно такої послуги, як «підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду» судова колегія зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, у зв`язку із необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Отже, оцінивши надані ТОВ «Мішем» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в Господарському суді Харківської області, виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, а також заперечення відповідача та доведення ним факту неспівмірності витрат позивача, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про наявність підстав для зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн. На переконання судової колегії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку із чим апеляційна скарга Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області - залишенню без змін.

Оскільки судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/2955/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 23.05.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова