Ухвала

від 12.03.2025 по справі 910/2736/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.03.2025Справа № 910/2736/22 (910/3041/24)

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс";

до ОСОБА_1 ;

про визнання недійсним договору та повернення майна.

У межах справи №910/2736/22

за заявою ОСОБА_2 ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс";

про банкрутство.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники: не викликалися.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2736/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс".

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альвіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 17 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвіс" та ОСОБА_1 , посвідчений 17 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1478;

- повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Альвіс" нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 441,5 кв.м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1460599980000, витребувавши його з володіння ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" про визнання недійсним договору та повернення майна і додані до неї документи повернуто заявнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу учасника ТОВ "Альвіс" ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 14.03.2024р. по справі №910/2736/22(910/3041/24) - без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2024 касаційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" ОСОБА_3 задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/2736/22 (910/3041/24) скасовано. Справу №910/2736/22 (910/3041/24) направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 20.11.2024.

20.11.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" арбітражного керуючого Козловської Д.В. про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 20.11.2024 судом оголошено перерву до 20.12.2024.

19.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача та заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" про залишення позову без розгляду.

19.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів та заперечення на заяви ліквідатора та відповідача про залишення позову без розглядую

20.12.2024 до суду надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/2736/22 (910/3041/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та повернення майна за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2025.

13.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну підстав позову.

13.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі № 910/2736/22 (910/3041/24) відмовлено.

22.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 відмовлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" арбітражному керуючому Козловській Д.В. у задоволенні заяви про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та повернення майна. Відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та повернення майна. Відкладено підготовче засідання на 26.02.2025.

25.02.2025 до суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" надійшли додаткові пояснення по справі.

26.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування оригіналів доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів. Закрито підготовче провадження у справі № 910/2736/22 (910/3041/24). Призначено справу № 910/2736/22 (910/3041/24) до розгляду по суті на 19.03.2025.

07.03.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/2736/22 (910/3041/24).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/2736/22 (910/3041/24) визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

За наслідком автоматизованого розподілу, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 передана судді Мандриченку О. В.

Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

На підставі вищевикладеного, судом розглянуто заяву про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/2736/22 (910/3041/24) без повідомлення учасників справи.

Суд вказує, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 обґрунтована існуванням у нього сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді Мандичева Д.В., а також про наявність у судді Мандичева Д.В. особистих стосунків із ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" арбітражним керуючим Козловською Д.В., у зв`язку з чим ухвалою від 26.02.2025 суддя Мандичев Д.В. відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 , суддя Мандичев Д.В. прямо заінтересований у результаті розгляду справи № 910/2736/22 - завершенні суддею фіктивного банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", а також суддя Мандичев Д.В. приховує допущені ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" арбітражним керуючим Козловською Д.В. порушення у справі № 910/2736/22.

Така поведінка судді Мандичева Д.В., на думку позивача, свідчить про умисне створення суддею перешкод у користуванні позивачем своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, порушує принципи рівності та змагальності сторін у поданні доказів, а також свідчить про упереджене ставлення судді Мандичева Д.В. до позивача.

Щодо доводів заявника стосовно того, що суддею Мандичевим Д.В. ухвалою від 26.02.2025 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів, чим порушено принцип рівності та змагальності сторін у поданні доказів, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд зазначає, що конструкцією ч. 5 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України визначено право, а не обов`язок суду витребувати оригінал відповідного електронного доказу.

Крім того, суд вказує, що ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, винесення суддею Мандичевим Д.В. ухвали від 26.02.2025, якою відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів, не є підставою для відводу.

Щодо доводів заявника стосовно заінтересованості та необ`єктивності судді Мандичева Д.В. при розгляді справи № 910/2736/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", що полягає, на думку позивача, у прагненні судді завершити фіктивне банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" без повернення в ліквідаційну масу банкрута нерухомого майна, а також без покладення на винних у доведенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" до банкрутства осіб субсидіарної, а також у приховуванні суддею допущених ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" арбітражним керуючим Козловською Д.В. правопорушень під час виконання останньою повноважень розпорядника майна та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", суд зазначає, що вказані аргументи заявника не приймаються судом до уваги, оскільки позивачем заявлено відвід судді Мандичеву Д.В. саме від розгляду справи № 910/2736/22 (910/3041/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник Товариства ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та повернення майна, а не від розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" № 910/2736/22.

Крім того, суд вказує, що до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 не додано жодного доказу, який би підтверджував доводи заявника та на підставі яких суд міг би дійти до висновку про наявність підстав для відводу судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/2736/22 (910/3041/24).

Отже, з наведеного вбачається, що обставини, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 , не є належними та достатніми у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Мандичева Д.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/2736/22 (910/3041/24).

На підставі викладеного та керуючись ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", в інтересах якого діє учасник товариства ОСОБА_3 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/2736/22 (910/3041/24) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Мандриченко