Ухвала

від 10.03.2025 по справі 930/581/25

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/581/25

Провадження № 1-кс/930/175/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2025 року м. Немирів

у складі: слідчого судді Немирівського районного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000076 від 09.03.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

ВСТАНОВИВ:

25.03.2025 до Немирівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП №5 СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратур у кримінальному провадженні №12025020070000076 від 09.03.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Клопотання мотивованетим,що до ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 09.03.2025 по лінії «102» надійшло повідомлення про те, що в с. Жабелівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_4 здійснює постріли із рушниці по сусідах.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000076 від 09.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , 09.03.2025 біля 16:40 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті конфлікту, який виник у нього в цей день з сусідами, а саме: неповнолітнім ОСОБА_7 , його матір`ю ОСОБА_8 та вітчимом ОСОБА_9 , з метою помсти та переслідуючи умисел умисного вбивства, прийшов із власною зареєстрованою мисливською рушницею марки «UZKON S12» (12 калібру) до їхнього домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, з метою заподіяння смерті сусідам, ОСОБА_4 перебуваючи на їхньому подвір`ї, реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 з помсти за образливі слова з його боку, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, здійснив один постріл із зазначеної вище мисливської рушниці в бік неповнолітнього ОСОБА_7 , однак останній в цей момент встиг забігти до будинку та зачинити за собою двері, тим самим врятувати собі життя.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 розвернувся в бік ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в той час перебували на своєму подвір`ї за кілька кроків від нього та здійснив ще один постріл з власної мисливської рушниці у їхній бік, однак через те, що нападник перебував у стані алкогольного сп`яніння, постріл був не влучний. Відразу після цього, господарі скористались моментом та знешкодили злочинця, відібравши у нього зброю.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав за необхідні для вчинення умисного вбивства двох і більше осіб однак свій умисел не довів до кінця, через причини, які не залежали від нього.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам, з причин, що не залежали від його волі.

09.03.2025 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025020070000076 від 09.03.2025 року.

Після чого, 10.03.2025 ОСОБА_4 09.03.2025 о 12 год. 50 хв. повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 09.03.2025, у якому зафіксовано наслідки та обставини вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені двері, вилучено речові докази (дріб, дві гільзи, пиж) зафіксовано сліди;

- протоколом огляду місця події від 09.03.2025, у якому вилучено дозвіл на зброю, а саме на рушницю «UZKON S12» (12 калібру) зареєстровану на ОСОБА_4 , два набої 12 калібру;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 09.03.2025 у ході якого остання повідомила про обставини вчинення відносно неї та її сімї злочину, а саме замаху на вбивство;

- протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 09.03.2025 у ході якого останній повідомив, про обставини вчинення відносно нього та його батьків злочину, а саме замаху на вбивство;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 09.03.2025 у ході якого останній повідомив, про обставини вчинення відносно нього та його сімї злочину, а саме замаху на вбивство;

- протоколами слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 10.03.2025 у ході якого останні показали яким чином ОСОБА_4 намагався їх убити здійснюючи постріли в їх бік;

- протоколом допиту у якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 09.03.2025 які повідомили про обставини злочину а саме про те як ОСОБА_4 йшов по вулиці з рушницею в руках, а потім як зайшов у подвір`я ОСОБА_8 та відбулось два постріли;

- відеозаписом з камери відеоспостереження ОСОБА_12 на якому видно як ОСОБА_4 йде по вулиці з рушницею в руках а потім чутно два постріли та крики людей;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за яке відповідно до ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

Підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає одиноко за адресою: АДРЕСА_1 . Офіційно ОСОБА_4 не працює, не навчається, являється пенсіонером, малолітні чи неповнолітні діти на утриманні відсутні, тобто на даний час соціальних факторів стримуючого характеру не має.

Також, слідчим зазначено, що у ході досудового розслідування, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_4 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, перебуваючи на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих один з яких є неповнолітнім, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показів та в подальшому уникнення кримінальної відповідальності;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявок до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий зазначив, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на нього обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, а саме: копію витягу з ЄРДР; копію повідомлення про підозру; копії протоколів огляду місця події від 09.03.2025 в с. Жабалівка; протокол затримання; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 09.03.2025; протоко допиту потерпілого ОСОБА_8 від 09.03.2025; протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_13 , за участі ОСОБА_8 від 09.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.03.2025, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам, з причин, що не залежали від нього.

10.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. . 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується матеріалами клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, яке є особливо тяжкий злочин, також, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та достовірно знаючи, що до нього може бути застосоване покарання у вигляді реального позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 5 ст. 177 КПК України, та зважаючи на ч. 8 ст. 176 КПК України, суд, вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Під час розгляду клопотання відомостей, які б могли свідчити про неможливість утримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Також суд зазначає, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованим, співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинуваченого, тяжкості злочину та його наслідкам, саме такий запобіжний захід може як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Окрім того, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4 ст.183 КПК України вважає не визначати підозрюваному розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000076 від 09.03.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3, ст.. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт. Турбів Липовецького району Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, з утриманням його в СІЗО Вінницької УВП №1.

Строк тримання під вартою рахувати з 09 березня 2025 року з 19:30 год.

Строк дії ухвали до 07 травня 2025 року, 19:30 год включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Дата складення повного тексту ухвали 11.03.2025 о 15:00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1