Постанова

від 18.10.2010 по справі 2-а-861/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року № 25 421/09/9104

Колегія суддів Львівськог о апеляційного адміністрати вного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

розглянувши у порядку пись мового провадження у м. Львов і апеляційну скаргу управлін ня Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської о бласті на постанову Ужгородс ького міськрайонного суду За карпатської області від 7 кві тня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пен сійного фонду України в м. Ужг ороді Закарпатської області про стягнення допомоги дітя м війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенс ійного фонду України в м. Ужго роді Закарпатської області, в якому просить зобов' язати відповідача нарахувати на й ого користь недоплачену щомі сячну соціальну державну доп омогу як дитині війни за 2007-2008 ро ки в сумі 2243,40 грн . Позивач прос ить поновити строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи свої позовн і вимоги, позивач посилався н а те, що маючи статус дитини в ійни, згідно ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни», має право на отрим ання державної щомісячної гр ошової соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, не дивлячись на рішення Констит уційного суду України від 09.07.20 07 року № 6-рп/2007, не виплачує йому соціальну допомогу, заборгу вавши позивачу таким 2243,40 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпа тської області від 7 квітня 2009 р оку позов задоволено частков о. Визнано бездіяльність упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в м. Ужгороді Закарпатсь кої області неправомірною. З обов' язано управління Пенс ійного фонду України в м. Ужго роді Закарпатської області н арахувати та виплатити на ко ристь ОСОБА_1 недоплачену йому як дитині війни щомісяч ну державну соціальну допомо гу у розмірі 30% мінімальної пе нсії за віком за період з 9 лип ня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з а період з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року. В задоволенні ре шти позовних вимог відмовлен о.

Постанова суду першої інст анції мотивована тим, що щомі сячна державна соціальна доп омогуа позивачу як дитині ві йни в розмірі 30% мінімальної п енсії за віком у 2007-2008 роках пови нна виплачуватися відповідн о до ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », оскільки окремі положення статтей Законів України «Пр о Державний бюджет України н а 2007 рік» та «Про Державний бюд жет України на 2008 рік», які змен шували розмір оспорюваної до помоги, визнано неконституці йними (рішення Конституційно го Суду

Головуючий у 1-й інст. суддя Ф еренц А.М. ряд. ст. зв. № 2.19.6 с уддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-861/09/0712 справа № 25421/09/9104.doc

України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року т а №10-рп/2008 від 22.05.2008 року). Після при йняття Рішень Конституційно го Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яки ми визнано неконституційним и окремі положення Законів У країни «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Держ авний бюджет України на 2008 рік », якими зупинено дію ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», позивачу повинна нараховуватись та в иплачуватись щомісячна держ авна соціальна допомога , виз начена зазначеною нормою Зак ону в розмірі 30% мінімальної п енсії за віком з врахуванням положень Закону України «Пр о загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» та Законів України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет Украї ни на 2008 рік». Таким чином, пози вач має право на виплату недо плаченої щомісячної державн ої соціальної допомоги за пе ріод з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 р оку по 31 грудня 2008 року.

Не погодившись із постано вою суду першої інстанції, ві дповідач оскаржив її в апеля ційному порядку. У апеляційн ій скарзі просить скасувати постанову Ужгородського міс ькрайонного суду Закарпатсь кої області від 7 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, я кою відмовити позивачу в зад оволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апел яційної скарги, апелянт зазн ачає, що Законом України «Про соціальний захист дітей вій ни» передбачено, що фінансув ання виплат по даному закону проводиться із Державного б юджету України, який затверд жує Верховна Рада України, а н е із бюджету Пенсійного фонд у України, а тому не вбачаєтьс я будь-яких порушень законод авства з боку відповідача .

Особи, які беруть участь у с праві в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і міс це розгляду справи були пові домлені належним чином, клоп отань від осіб, які беруть уча сть у справі, про розгляд спра ви за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відпов ідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС Укр аїни, вважає за можливе розгл янути справу в порядку письм ового провадження за наявним и у справі матеріалами. Справ у може бути вирішено на основ і наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши повноту вста новлення обставин справи, пр авильність їх юридичної оцін ки, обговоривши доводи апеля ційної скарги, дослідивши ма теріали справи, колегія судд ів дійшла висновку, що апеляц ійна скарга підлягає задовол енню частково з наступних пі дстав:

Із змісту ст. 19 Конституції У країни вбачається, що правов ий порядок в Україні ґрунтує ться на засадах, відповідно д о яких ніхто не може бути прим ушений робити те, що не передб ачено законодавством. Органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові особи зобов' язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

Розглядаючи спір, колегія с уддів вважає, що висновки суд у першої інстанції лише част ково відповідають нормам мат еріального та процесуальног о права та фактичним обстави нам справи.

Судом встановлено, підтвер джено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФО РМАЦІЯ_1 є дитиною війни, що стверджується паспортом поз ивача та пенсійним посвідчен ням. У Законі України «Про соц іальний захист дітей війни» визначено, що державні соціа льні гарантії дітям війни, вс тановлені цим Законом, не мож уть бути обмежені або скасов ані іншими нормативно-правов ими актами.

Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» передбачено, що дітям ві йни пенсії або щомісячне дов ічне грошове утримання чи де ржавна соціальна допомога, щ о виплачується замість пенсі ї, підвищується на 30% мінімаль ної пенсії за віком.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » було зупинено на 2007 рік з урах уванням ст.111 Зазначеного Зако ну, яка передбачала, що у 2007 роц і підвищення до пенсії або що місячного довічного грошово го утримання чи державної со ціальної допомоги, яка випла чується замість пенсії, відп овідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветерані в війни, гарантії їх соціальн ого захисту») у розмірі 50% від р озміру надбавки, встановлено ї для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп /2007 були визнані неконституці йними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2007 рік», яким зупи нено на 2007 рік дію ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», з врахуванням ст.111 Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2007 рік ». Отже з 09.07.2007 року дію ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» було відно влено в повному обсязі і пози вач з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мав п раво на отримання щомісячног о підвищення до пенсії як дит ина війни відповідно до ст.6 за значеного Закону.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС У країни для звернення до адмі ністративного суду за захист ом прав, свобод та інтересів о соби встановлюється річний с трок, який обчислюється з дня , коли особа дізналася або пов инен був дізнатися про поруш ення своїх прав, свобод та інт ересів. Пропущення строку зв ернення до адміністративног о суду є підставою для відмов и у задоволенні адміністрати вного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі стор ін (в редакції, яка діяла на мо мент виникнення спірних прав овідносин).

Оскільки Рішення Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 р оку № 6-рп/2007 було опубліковане 12.07.2007 року, то позивачі дізнався або повинен був дізнатися пр о порушення свого права на пі двищення до пенсії в липні 2007 р оку.

Із матеріалів справи вбача ється, що позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з даними по зовом лише 29.01.2009 року, а відпові дач наполягав на застосуванн і строків звернення до суду. В матеріалах справи відсутні докази позивача, які б свідчи ли про поважність причини пр опуску строку звернення до с уду.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів зазначає що по зивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, а тому не підлягають до задоволення позовні вимоги щ одо доплати до пенсії за пері од з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Що стосується дії ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» у 2008 році то п оложення п.41 розділу 2 Закону У країни «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України» від 28.12.2007 року , вони визнані такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни (є неконституційними) згі дно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-р п/2008. На 2009 рік дія Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» не зупинялася. А від так, позивач саме з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, згідно заявлених по зовних вимог, має право на отр имання щомісячного підвищен ня до пенсії як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вказані Рішення Конституц ійного Суду України мають пр еюдиціальне значення для суд ів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, які ви никли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційним и.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 28.05.2008 року № 530 « Деякі питання соціального за хисту окремих категорій гром адян» було встановлено підви щення до пенсії дітям війни в таких розмірах: з 22 травня - 48 ,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн., з 1 жовтн я - 49,8 грн. Однак вказана поста нова є підзаконним нормативн о-правовим актом, в зв'язку з ч им підлягають застосуванню в имоги положень закону. Крім т ого, відповідно до ст.3 Закону України «Про соціальний захи ст дітей війни» державні соц іальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не м ожуть бути обмежені або скас овані іншими нормативно-прав овими актами.

Доводи відповідача про те, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч . 1 ст. 28 Закону України «Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування» застосо вується виключно для визначе ння розмірів пенсій, признач ених згідно з цим Законом, том у цей розмір не може застосов уватись для інших розрахункі в (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, о скільки наявність такої норм и за відсутності іншого міні мального розміру пенсії за в іком не є підставою для відмо ви в реалізації позивачем ко нституційної гарантії та пра ва на отримання підвищення р озміру пенсії, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за в іком, як це встановлено ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни «Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и» суди застосовують при роз гляді справ Конвенцію та пра ктику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський с уд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах св ободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати св оїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводит и, призупиняти чи закінчити в иплату таких надбавок, внося чи відповідні зміни в законо давство. Однак, якщо чинне пра вове положення передбачає ви плату певних надбавок, і дотр имано всі вимоги, необхідні д ля цього, органи державної вл ади не можуть свідомо відмов ляти у цих виплатах доки відп овідні положення є чинними (п . 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргум ент Уряду щодо бюджетних аси гнувань, оскільки органи дер жавної влади не можуть посил атися на відсутність коштів як на причину невиконання св оїх зобов'язань.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що приймаючи За кони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «П ро Державний бюджет України на 2008 рік» держава в особі Верх овної Ради України в межах по вноважень, передбачених ст. 95 Конституції України, визначи ла видатки на загальносуспіл ьні потреби, розмір та їх ціль ове спрямування. Зокрема, п. 12 с т. 71, з врахуванням ст. 11 Закону, з упинено дію ст. 6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни». Однак, як зазначено вище, Рішеннями Конституцій ного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ви знано неконституційними окр емі положення Законів Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік» та «Про Державни й бюджет України на 2008 рік».

З врахуванням зазначеної в ище позиції Європейського су ду з прав людини, посилання ві дповідача на відсутність від повідних асигнувань з держав ного бюджету України на дані виплати колегія суддів не пр иймає.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністрат ивний позов може містити вим оги щодо визнання незаконним и рішення, дії чи бездіяльнос ті відповідача, зобов' язанн я вчинити певні дії, відшкоду вати шкоду, заподіяну незако нними рішеннями, дією чи безд іяльністю. Встановивши, що ві дповідач у справі порушив но рми права, які регулюють спір ні правовідносини, адміністр ативний суд повинен визнати такі дії протиправними і зоб ов' язати відповідача прове сти нарахування та виплату н алежних позивачу сум відпові дно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи вип лату їх конкретних розмірів.

Оскільки функцію з признач ення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги здійснює Пе нсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпа тської області, відповідний обов' язок слід покласти на відповідача у справі.

Отже, оскаржувана постанов а суду першої інстанції прий нята з порушенням норм матер іального та процесуального п рава, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скас ування та прийняття нової по станови.

Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст . 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС Укра їни, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управл іння Пенсійного фонду Україн и в м. Ужгороді Закарпатської області задовольнити частко во.

Постанову Ужгородського м іськрайонного суду Закарпат ської області від 7 квітня 2009 ро ку у справі № 2-а-861/09 скасувати та прийняти нову постанову, яко ю адміністративний позов О СОБА_1 задовольнити частков о.

Визнати неправомірними ді ї управління Пенсійного фонд у України в м. Ужгороді Закарп атської області щодо не нара хування та невиплати ОСОБА _1 щомісячного підвищення д о пенсії як дитині війни в роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» за пе ріод з 22 травня 2008 року по 31 груд ня 2008 року з врахуванням ст. 28 За кону України «Про загальнооб ов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов' язати управління П енсійного фонду України в м. У жгороді Закарпатської облас ті нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищен ня до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням с т. 28 Закону України «Про загал ьнообов'язкове державне пенс ійне страхування» та виплаче них сум.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанова набирає законно ї сили через п'ять днів після н аправлення її копій особам, я кі беруть участь у справі та м оже бути оскаржена у касацій ному порядку шляхом подачі к асаційної скарги безпосеред ньо до суду касаційної інста нції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної с или.

Головуючий суддя Я.С. П опко

Судді Т.В. Они шкевич

В .П. Сапіга