Ухвала від 12.03.2025 по справі 373/702/20

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 373/702/20

провадження № 61-2836ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гичко Олени Анатоліївни, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року, додаткове рішення

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», про визнання недійсним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати незаконним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 14 липня 2005 року № 391 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) в межах Стовп`язької сільської ради», в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки (паю), площею 0,7385 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серїі ЯА № 614780 від 02 листопада 2005 року, на земельну ділянку площею 0,7385 га, що виданий на ім`я ОСОБА_3 ;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 жовтня 2010 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-1979, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку, площею 0,7385 га, з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 11 січня 2023 року рішення

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року скасовано, справу передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив:

визнати недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації № 752 від 20 листопада 2002 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (паю), розміром 0,739 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (нині - Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області);

визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, серії Р1 № 266784 від 15 липня 2003 року в частині ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер не зазначений, площею 0,739 га, виданий ОСОБА_1 ;

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року в задоволені первісного та зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 000,00 грн судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 березня 2024 року залишено без змін.

У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гичко О. А., на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року, додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16, від 16 вересня 2020 року в справі № 291/611/14, від 01 листопада 2023 року в справі № 202/3681/16, від 21 серпня 2024 року в справі № 569/8956/16 та в справі № 350/1677/18, від 28 серпня 2024 року в справі № 686/18523/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

додаткове рішення ухвалено за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; не досліджено зібрані у справі докази, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання додаткового рішення місцевого суду.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Оскільки клопотання про зупинення виконання додаткового рішення

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року не містить обґрунтованих доводів необхідності такої процесуальної дії, заявником не наведено та не підтверджено ризики для нього не зупинення виконання оскаржуваного судового рішень, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 373/702/20 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», про визнання недійсним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю.

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гичко Олени Анатоліївни про зупинення виконання додаткового рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 10 квітня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян