Броварський міськрайонний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстраціясправа № 361/4287/18
провадження № 1-кс/361/468/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2025 м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
ВСТАНОВИВ:
12.03.2025 в провадження Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:007:1720 площею 0,0809 га, для індивідуального садівництва за адресою: Київська область. Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садівниче товариство «Обслуговуючий кооператив «Стадне», яка є належать ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
В клопотанні зазначено, що право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:007:1720 площею 0,0809 га підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.03.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованим у реєстрі за № 122 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копії яких додаються до клопотання.
Заявник зазначає, що на час подання цього клопотання законність набуття у власність ОСОБА_3 вказаної вище земельної ділянки ніким не оскаржена та недійсність договору у судовому порядку не встановлена, вважає, що у подальшому застосуванні заходу у вигляді арешту майна відпала потреба, оскільки минуло вже два роки з часу накладення арешту на земельну ділянку, жодних слідчих дій за цей час з власником майна не проводилося, власником майна жодних дій, спрямованих на приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження земельної ділянки не здійснювалося, а прокурором не доведено необхідність і доцільність арешту земельних ділянок, відсутні будь-які докази того, що потреби розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №12015110100000760 виправдовують обмеження конституційних прав власника, прокурором не доведено, що арештом майна на ці земельні ділянки буде виконане завдання у кримінальному провадженні.
Звертає увагу на те, що причетність власника майна до вчинення злочинів як на час накладення майна, так і на даний час, слідством не доведено, заявник є добросовісним набувачем нерухомого майна, яке набуте у встановленому законом порядку, а протилежне не доведено ні досудовим розслідуванням, ні будь-яким судовим рішенням. При цьому майже за десять років досудового розслідування у кримінальному провадженні та майже за два роки як накладено арешт на земельні ділянки не встановлені обставини вчинення злочинів, передбачених ч.1ст.197-1,ч.1ст.239,ч.1ст.364КК України, особи, причетні до їх вчинення, слідство не встановило осіб, причетних до скоєння злочину. Отже арешт земельних ділянок не тільки не сприяв у встановленні обставин вчинення злочинів, осіб, причетних до них, а і грубо обмежує реалізацію прав і свобод законного власника майна.
Таким чином тривалий арешт на земельні ділянки не забезпечує справедливий баланс між інтересами досудового розслідування, яке триває безрезультатно 10 років і необґрунтованим обмеженням права власності заявника, при цьому орган досудового розслідування умисно ігнорує факт того, що суди касаційної інстанції підтвердили законність надання в оренду земельної ділянки ОК «СТ «Стадне».
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати арешт, накладений на земельну ділянку, що належить ОСОБА_3 на праві власності.
Від прокурора ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, вважає заявлене клопотання про скасування арешту необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 направила до суду клопотання про розгляд справи без участі власника та його адвоката, клопотання просить задовольнити.
Неприбуття прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, згідно ч.4ст.107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2021 ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу придбано земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:007:1720площею 0,0809га,яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, ОК «СТ «Стадне», цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2023 клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на ряд земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:007:1720площею 0,0809га,яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, ОК «СТ «Стадне», та яка належать ОСОБА_3 , із забороною власнику відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
При цьому власнику майна не заборонено право користування земельною ділянкою до завершення розслідування, тому з цих мотивів ухвала слідчого судді в частині форм встановлених заборон й обмежень стосовно земельної ділянки відповідає вимогам ст.ст. 170, 172, 173 КПК України.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурором була зазначена підстава, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239 (чинна до 01.07.2020), ч. 1 ст. 364 (чинна з 04.06.2014 по 01.07.2020) КК України, а також те, що зазначені земельні ділянки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою недопущення втрати речових доказів, а також всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на нерухоме майно.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання за яким накладався арешт, службові особи Бориспільської РДА, зловживаючи владою та службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи ОК СТ «Стадне», використали службове становище всупереч інтересам служби, при виділенні у користування ОК СТ «Стадне» та подальшому переданні у власність громадянам земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та які перебували у постійному користуванні членів СК «Вікторія Плюс», в результаті чого завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам членам СК «Вікторія Плюс», відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239 (чинна до 01.07.2020), ч. 1 ст. 364 (чинна з 04.06.2014 по 01.07.2020) КК України, внесені до ЄРДР 09.04.2015 під №12015110100000760.
За цей час право власності на належну ОСОБА_3 земельну ділянку ніким не оспорювалось, прокурором не було подано позов про скасування правовстановлюючих документів на майно, з обвинувальним актом прокурор до суду не звертався, як і територіальна громада з позовом про відшкодування збитків або звільнення земельної ділянки від забудов.
Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_3 купила земельну ділянку в 2021 році, відомості щодо неправомірності набуття нею права власності суду не надані, її причетність до кримінального провадження не доведена, ризики знищення або перетворення особистого майна з її боку також не доведені.
Питання тривалості обмеження права на мирне володіння майном, оцінюється судом з урахуванням практики ЄСПЛ. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що арешт майна триває протягом тривалого часу, суду не надано доказів існування підстав для проведення будь-яких додаткових досліджень або дій пов`язаних з арештованим майном, жодних додаткових доказів, які б підтверджували наявність потреби у подальшому збережені арешту прокурором не представлено та не спростовано аргументи власника майна, а тому суд вважає, що подальший арешт майна, як ступінь втручання у права і свободи заявника не виправдовує потреби кримінального провадження, відтак потреба в його подальшому застосування відпала.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_3 , як власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує права власності останньої та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309, 369-371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2023 у справі № 361/4287/18 (кримінальне провадження №12015110100000760 від 09.04.2015) на земельну ділянку для індивідуального садівництва за адресою : Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садівниче товариство «Обслуговуючий кооператив «Стадне» з кадастровим номером 3220882600:04:007:1720 площею 0,0809 га, яка належить ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2025 |
Оприлюднено | 17.03.2025 |
Номер документу | 125810314 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Сіренко Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні