Постанова

від 12.03.2025 по справі 201/16791/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/970/25 Справа № 201/16791/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця. В обґрунтування заяви зазначив, що на примусовому виконанні у Печерському ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № 58431041 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/16791/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 . Під час виконання розрахунку заборгованості по аліментам від 23.06.2023р., на думку заявника, державним виконавцем не були враховані платежі зі сплати аліментів жовтні 2020 року, в березні, в квітні, в травні, в червні, в липні, в серпні, в вересні, в жовтні, в листопаді та в грудні 2021 року, в січні та в лютому 2022 року. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах від 23.06.2023 р., Печерським відділом ДВС у м. Києві, в графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості», за період з лютого 2022 року необґрунтовано взято один й той самий розмір середньої заробітної плати працівника Дніпропетровської області за січень 2022 року, який складав 14479 грн., хоча органами державної статистики, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, не тільки з лютого 2022 року не формується об`єктивна статистична інформація розмірів середньої заробітної плати, а й у період дії воєнного стану органи державної статистики взагалі призупинили оприлюднення статистичної інформації.

На підставі викладеного просить:

- визнати неправомірними розрахунки заборгованості по аліментам складені у виконавчому провадженні № 58431041 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлією Миколаївною № 58431041/2 від 23.06.2023 р., № 58431041/2 від 15.09.2023 р., в частині нарахування заборгованості по аліментам з лютого 2022 року;

- зобов`язати державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлію Миколаївну або іншу уповноважену особу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якої перебуває виконавче провадження № 58431041, здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04.09.2018 р. по виконавчому провадженню № 58431041, під час якого: врахувати при перерахуванні заборгованості платежі із сплати аліментів в жовтні 2020 року в сумі 4999 грн., в березні 2021 року в сумі 12700 грн., в квітні 2021 року в сумі 7100 грн., в травні 2021 року в сумі 3500 грн., в червні 2021 року в сумі 3500 грн., в липні 2021 року в сумі 7500 грн., в серпні 2021 року в сумі 3500 грн., в вересні 2021 року в сумі 3500 грн., в жовтні 2021 року в сумі 3500 грн., в листопаді 2021 року в сумі 3500 грн., в грудні 2021 року в сумі 3500 грн., в січні 2022 року в сумі 3500 грн., в лютому 2022 року в сумі 4000 грн., а всього в загальній сумі 64 299грн; врахувати при перерахуванні заборгованості, що органами державної статистики, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, з лютого 2022 року не формується об`єктивна статистична інформація розмірів середньої заробітної плати та у період дії воєнного стану органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, скасувати в графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» необґрунтоване та безпідставне застосування з лютого 2022 року та в подальшому у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, однакового розміру середньої заробітної плати працівника по Дніпропетровській області за січень 2022 року в розмірі 14479 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено (том 1 а.с.213-215).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали та постановлення нової, якою задовольнити скаргу в повному обсязі (том 2 а.с.1-15).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом 1 інстанції встановлено, що на примусовому виконанні в Печерському відділі ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист № 201/16791/15-ц від 04.09.2018р., виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.11.2015р. до досягнення дитиною повноліття.

Постановою від 09.06.2022р. виконавче провадження прийнято після передачі з Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро).

Зараз виконавче провадження перебуває на виконанні Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Державним виконавцем Синельник Ю.М. були складені розрахунки № 58431041/2 від 23.06.2023 р., № 58431041/2 від 15.09.2023 р., складений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, в якому в графі «Сплачено боржником/стягнуто виконавцем» зазначено, між іншим, наступне: за березень 2021р. - чек від 18.03.2021р. на суму 4 000 грн., в заяві, яка зареєстрована у відділі 02.08.2022р., стягувач стверджує, що не отримувала кошти; за квітень 2021р. чек від 19.04.2021р. на суму 4 000 грн., в заяві, яка зареєстрована у відділі 02.08.2022р. стягувач стверджує, що не отримувала кошти; за липень 2021р. чек від 16.07.2021р. на суму 4 000 грн., в заяві, яка зареєстрована у відділі 02.08.2022р., стягувач стверджує, що не отримувала кошти.

В заяві ОСОБА_2 , яка датована 07.07.2022р. та надійшла до відділу 02.08.2022р., зазначено, між іншим, що боржнику роз`яснено порядок виплати аліментів через установу банку на розрахунковий рахунок ВДВС, який дозволяє державному виконавцю своєчасно вести облік та впорядкування виплачених аліментів, своєчасно застосовувати заходи примусу до боржника. Однак, боржник направляє аліменти виключно грошовим переказом через установу Укрпошти, що дозволяє йому маніпулювати відомостями, які останній надає державному виконавцю, як виконання зобов`язань за виконавчим провадження. Також стягувач навела перелік фактичної суми отриманих аліментів за період з січня 2021р. по лютий 2022р. та зазначила, що окрім цих платежів, інших не було отримано. Просила внести відомості до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на підставі визнаних та фактично отриманих стягувачем коштів, не включати до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів копію чеків Укрпошти та інших установ та не включати до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів додаткові витрати на утримання дитини, підтверджені товарними чеками.

Заявник, на підтвердження перерахування аліментів в березні, квітні та липні 2021р. у розмірі по 4 000грн. за кожний місяць надав копії квитанцій про переказ коштів №0015, №0011, №0015, де в рядку «Куди» зазначено - 85751 Степне, а в рядку «Кому» - Ізвекова.

Державним виконавцем під час розгляду справи був направлений запит АТ «Укрпошта» щодо надання інформації, чи були отримані кошти по поштовим переказам ОСОБА_2 та надання доказів отримання цих коштів.

В листі від 26.03.2024р. № 1.10.004.-8136-24, адресованому державному виконавцю Сидельник Ю.М., АТ «Укрпошта» зазначило, що за повідомленням відповідного структурного підрозділу Укрпошти, поштові перекази № 0015 від 18.03.2021р., № 0011 від 19.04.2021р. та № 0015 від 16.07.2021р. у прийманні відсутні. Надати інформацію та докази щодо їх пересилання та отримання адресатом не надається можливим.

Як вбачається з заяви ОСОБА_2 , що надійшла до Печерського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 02.08.2022р., стягувач посилається, що у березні 2021р. фактично отримала аліменти у розмірі 3 200 грн., при цьому, боржник вказує два чеки - на суму 3 248 грн. та 4 060 грн. Також в квітні 2021р. та липні 2021р. стягувач отримала аліменти у розмірі 3 100 грн., при цьому боржник вказує про перерахування аліментів двома чеками - на суму 3 146 грн. 50 коп. та 4 060 грн. та 3 500 грн., при цьому боржник вказує про перерахування аліментів двома чеками - на суму 3 552 грн. 50коп. та 4 060грн.

Отже, ані АТ «Укрпошта» ані стягувач не підтвердили факт отримання останньою переказів, що вказані у квитанціях №0015, №0011, №0015 від 18.03.2021р., 19.04.2021р. та 16.07.2021р.

Стягувач не заперечує, що отримувала в ці місяці інші суми в рахунок оплати аліментів на дитину, але вказує, що перекази згідно квитанцій №0015, №0011, №015 від 18.03.2021р., 19.04.2021р. та 17.04.2021р. не отримувала.

Також судом 1 інстанції було досліджено в електронному вигляді копії матеріалів виконавчого провадження (диск з електронною копією виконавчого провадження долучений до матеріалів справи.)

Суд 1 інстанції відмовляючи у задоволенні скарги виходив з того, що не вбачає в діях державного виконавця порушення прав ОСОБА_1 , оскільки такі дії вчинені в межах Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом 1 інстанції вірно зазначено, що надані до суду квитанції про перекази самі по собі не є свідченням отримання їх стягувачем, а, в свою чергу, АТ «Укрпошта» не може підтвердити їх приймання, достовірних доказів того, що ці перекази не були повернуті боржнику суду не надано, а тому суд 1 інстанції вважав недоведеним факт отримання стягувачем переказів в загальному розмірі 12 000грн., у зв`язку із чим відсутні підстави для врахування державним виконавцем цих переказів при перерахунку заборгованості по сплаті аліментів.

Заявник також оскаржує дії щодо безпідставного та необґрунтованого застосування в графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» розрахунку заборгованості по аліментах № 58431041/2 від 06.12.2023р. за період з лютого 2022р. одного й того самого розміру середньої заробітної плати працівника Дніпропетровської області за січень 2022р., який складав 14 479 грн.

При цьому, зазначає, що органами державної статистики, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не тільки з лютого 2022р.не формується об`єктивна статистична інформація розмірів середньої заробітної плати, а й у період дії воєнного стану органи державної статистики взагалі призупинили оприлюднення статистичної інформації.

В листі від 09.10.2023р. начальник Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив адвоката Фетісова Є.П., що розрахунок заборгованості по аліментам складений згідно середньої заробітної плати працівника Дніпропетровської області за період з січня 2022р. по 15.09.2023р. в одному й тому ж розмірі, оскільки в останній раз дані Міністерства фінансів України по розміру середньої заробітної плати по України оновлялися 09.03.2022р.

Також боржнику роз`яснено, що після закінчення воєнного стану в країні, якщо буде оприлюднена інформація стосовно розміру середньої заробітної плати по Україні щомісячно, державним виконавцем буде зроблений перерахунок аліментів (а.с.№121).

Відповідно до положень пп. 1 п. 1. Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (зі змінами в законі станом на 20.09.2023р. включно) фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Відповідно до п. 4 розділу XVI Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих в тому числі щодо інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості.

У своїй скарзі заявник зазначає, що на звернення його представника Держстат надав відповідь, в якій, зокрема, зазначив, що органи державної статистики поновлять оприлюднення статистичної інформації, зокрема, й щодо середньої заробітної плати штатних працівників (за даними державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці») після завершення встановленого законом терміну для подання статистичної та фінансової звітності й зважаючи на необхідний органам державної статистики час для формування інформації за показниками.

Отже, на сьогоднішній день, державний виконавець з об`єктивних причин при визначені розміру аліментів, які належить сплачувати ОСОБА_1 , застосовує та враховує відомості про середній заробіток по Дніпропетровській області встановлений в січні 2022р., що вбачається з листа виконавчої служби від 09.10.2023р.

Таким чином, суд 1 інстанції встановивши, що діях державного виконавця порушення прав ОСОБА_1 , оскільки такі дії вчинені в межах Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та дійшов обґрунтованого, правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Оскільки аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції, підстави для скасування ухвали відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від01липня 2024року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини проголошені 05 березня 2025 року.

Повний текст постанови складено 06 березня 2025 року.

Судді: