Ухвала

від 12.03.2025 по справі 210/676/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2025року

м. Київ

справа № 210/676/24

провадження № 61-2250ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» щодо незаконного призначення себе управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ведення агресивної підприємницької діяльності, безпідставного і необґрунтованого звернення до суду з вимогами стягнення неіснуючої заборгованості та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Сітісервіс-КР», в якому просила:

встановити дії ТОВ «Сітісервіс-КР» по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - протиправними;

заборонити ТОВ «Сітісервіс -КР» здійснювати будь-які дії відносно ОСОБА_1 щодо встановлення такої заборгованості через відсутність правових підстав на здійснення вказаних послуг;

вважати встановлену ОСОБА_1 заборгованість за надання житлово-комунальних послуг за період з 01 серпня 2020 року по 01 серпня 2023 року в розмірі 6 579,53 грн, інфляційні втрати у сумі 273,04 грн, 3% річних у сумі 73,56 грн на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, який втратив чинність 01 травня 2019 року згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII необґрунтованою, а надані докази - нікчемними;

стягнути з ТОВ «Сітісервіс-КР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за незаконне намагання стягнути з неї вказану заборгованість у розмірі 261 115,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року, позовні вимоги залишено без задоволення.

22 лютого 2025 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року цю справу визнано малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі № 210/676/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко