Постанова від 11.03.2025 по справі 904/62/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/62/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Панич О. В.,

відповідача за первісним позовом - Чирський Ю. В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Іванов О. Г., Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.

від 31.10.2024

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля"

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України

про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля"

про недійсність відмови від контракту № 6-32/003, викладеної у претензії від 27.06.2022 та припинення зловживання правом,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.07.2022, просило:

- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- визнати недійсним пункт 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн, неустойку у сумі 6 965 400,00 грн, 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн, пеню у сумі 44 600 187,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 153 872,99 грн, та витрати на сплату судового збору у розмірі 648 550,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 та додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до нього. Правовими підставами визнання недійсними пунктів додаткової угоди № 25 позивач вказує статті 203, 215, 251, 252 Цивільного кодексу України. Вимога про недійсність підпункту 1.2 додаткової угоди №25 від 14.04.2014 обґрунтована тим, що виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення авансу поставлено у залежність від укладання відповідачем договору з іншою особою, та отримання від неї першого авансового платежу, що може і не відбутися. Така подія не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, так як не має такої властивості, як неминуче настання.

Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля", в якому просило:

- визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", що вчинений Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" у претензії від 27.06.2022 (№ 14/2218 від 28.06.2022);

- зобов`язати Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" припинити зловживання своїми правами, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М. К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".

Обґрунтовуючи зустрічний позов Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зазначило, що: - у Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" відсутні правові підстави в односторонньому порядку розривати контракт № 6-32/003, який припинився. За частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України наслідком односторонньої відмови є саме розірвання контракту. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відтак, одностороння відмова Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" від контракту № 6-32/003 не створює правових наслідків за частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а саме розірвання контракту, оскільки цей контракт вже припинився на час вказаної односторонньої відмови від контракту; - якщо Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" вперше заявляє про розірвання контракту у претензії від 18.02.2019, то наступні претензії від 10.06.2021, від 18.06.2021 та від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022) про розірвання контракту №6-32/003, не можуть породжувати правових наслідків для сторін контракту, а є недобросовісними діями Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Між Україною та Федеративною Республікою Бразилія 21.10.2003 було укладено Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара.

Вказаний міждержавний договір було ратифіковано Законом України №1429-ІV від 04.02.2004.

В 2006 році між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", як Головним розробником КРК (надалі замовник), було укладено з Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (надалі виконавець) два контракти на створення НТО (від 01.02.2006 № 06-32/005 на створення механіко-технологічного обладнання, від 31.08.2006 № 06-32/003 на створення агрегатів стартового комплексу і стаціонарного стенда збірки головного блоку).

Відповідно до пункту 1.1 контракту № 6-32/003 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати складові частини ДКР у складі: 1.Стаціонарний стенд зборки головного блоку (ГБ); 2.Пусковий стіл; 3. Транспортно-установчий агрегат; 4.Підйомно-установчий агрегат; 5. Платформа буферна; 6. Вантажний макет; Замовник зобов`язаний прийняти роботи і оплатити їх.

Результати виконання є науково-технічною продукцією (НТП) за контрактом.

Згідно із пунктом 1.2 контракту № 6-32/003 підставою для укладання контракту був Держконтракт № 14- 01/04 від 09.04.2004.

Пунктом 3.12 контракту № 6-32/003 встановлено, що джерелом фінансування робіт за контрактом були кредитні кошти, залучені під гарантію Уряду України згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 786-р.

В серпні 2007 року з метою надання пускових послуг української ракети космічного призначення Циклон-4 з бразильського космодрому Алкантара було створено Бінаціональну компанію "Алкантара Циклон Спейс".

Між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" було укладено контракти № АС5-22/2009 від 14.09.2009 та № 6/АС5/2011 від 25.07.2011.

Специфікація до контракту № 6/АСS/2011 включала в себе 13 агрегатів НТО ТК і СК, а саме: 1. Монтажно-стикувальні візки 2Т10 відповідно до паспорта 2Т10 ПС (комплект) / Аssembly Dollies 2Т10 арр 2Т10 ПС (sеt); 2. Вантажозахоплювальні засоби 2Т30 відповідно до паспорта 2Т30 ПС (комплект) /Load-Lifting Devicer 2Т30 (sеt); 3. Засоби обслуговування 2Т50 відповідно до паспорта 2Т50 ПС (комплект) /Service Equipment 2Т50 арр 2Т50 ПС (sеt); 4. Допоміжне обладнання 2Т60 відповідно до паспорта 2Т60 ПС (комплект)/ Auxiliary Equipment 2Т60 арр 2Т60 ПС (sеt); 5. Вантажозахоплювальні засоби ГБ 2Т31 відповідно до паспорта 2Т31 ПС (комплект) / PLU Load-Lifting Device 2Т31 арр 2Т31 ПС (sеt); 6. Засоби обслуговування ГБ 2Т51 відповідно до паспорта 2Т51 ПС (комплект) /PLU Service Equipment 2Т51 арр 2Т51 ПС (sеt); 7. Рухомий стенд ГБ 2Т80 відповідно до паспорта 2Т80 ПС (комплект) / Mobile Stand for PLU Assembly app 2T80 FIC (set); 8. Стаціонарний стенд збірки ГБ 2Т70 відповідно до формуляра 2Т70 ФО (комплект)/ (sеt); Fixed Stand for PLU Assembly 2T70 as per log book 2T70 ФО (sеt); 9. Транспортно-установчий агрегат 2У50 відповідно до формуляра 2У50 ФО (Комплект) / Erector 2y50 as per log book 2y50 ФО (sеt); 10. Підйомно-інсталяційний агрегат 2У60 відповідно до формуляра 2У60 ФО (Комплект) / Lifting and Adjusting Unit 2y60 as per log book 2у60 ФО (sеt); 11. Пусковий стіл 2У20 відповідно до формуляра 2у20 ФО (комплект) /Launch pad 2y20 as per log book 2У20 ФО (sеt); 12. Буферна платформа 2У30 відповідно до формуляра 2У30 ФО (комплект) /Buffer platform 2У30 аs реr log bооk 2У30 ФО (set); 13. Вантажний макет 2У40 відповідно до формуляра 2У40 ФО (комплект) /Маss Simulator 2У40 аs реr log bооk 2у40 ФО (set).

За контрактами з Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс", Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" прийняло на себе зобов`язання з виготовлення наземного технологічного обладнання (НТО) технічного комплексу (ТК) та стартового комплексу (СК), тобто того обладнання, яке було предметом контракту № 6-32/003 віл 31.08.2006.

В подальшому, додатковою угодою № 17 було змінено пункт 1.2 контракту №6-32/003 та викладено у такій редакції: "Пункт 1.2 Підстава для укладення контракту: 1.2.1 По етапу 1 - Держконтракт № 14-01/04 від 09.04.2004; 1.2.2 По етапах 2, 3 - Контракт між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" і Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" № АСS-22/2009 від 14.09.2009".

Надалі, між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" було укладено додаткову угоду № 23 від 25.06.2012 до контракту №6-32/003 від 31.08.2006. Пунктами 1, 2 додаткової угоди № 23 передбачено: 1. Виконання робіт етапу №1 Розробка РКД та технологічної документації для виготовлення агрегатів контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, доповнити підетапом 1.3 "Корегування РКД на гідроустаткування та гідромагістралі ПУА". Фінансування робіт по підетапу 1.3 здійснюється у рамках контракту №АСS 22/2009 від 14.09.2009 між Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" та Державним підприємством "КБ Південне". 2. Ввести в дію нову редакцію "Календарного плану, Відомості виконання робіт, Протоколу погодження договірної ціни".

Головою Державного космічного агентства України, 06.02.2012 було прийнято і затверджено рішення про передачу виготовлення і постачання КУСК 2У70 для НК КРК Циклон-4 від Державного підприємства ВО "Південний Машинобудівний Завод" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш".

У Звіті про доцільність укладення прямого контракту між Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" і Акціонерним товариством "Дніпроважмаш", замість укладеного раніше між Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" і Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" контракту №6/АС5/2011 від 25.07.2011, генеральний розробник (Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля") підтвердив доцільність укладення прямого контракту між Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" і Акціонерним товариством "Дніпроважмаш". Також Генеральний розробник запропонував доповнити контракт з Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" на виготовлення і поставку НТО ТК і СК виготовленням і постачанням випробувального вантажу 2У20.08 і КуСК 2У70.

14.04.2014 між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" було укладено додаткову угоду № 25 до контракту №6-32/003 від 31.08.2006.

Пунктами 1-4 додаткової угоди № 25 визначено: 1. Сторони домовились припинити дію контракту після виконання наступних умов: 1.1. Виконавець поверне отримані від замовника аванси по контракту у сумі 46 436 000,00 грн з ПДВ. 1.2. Повернення авансів у сумі 46 436 000,00 грн з ПДВ повинно бути здійснено виконавцем протягом 7 банківських днів після укладення Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК Циклон-4 з новим замовником і отриманням першого авансового платежу. 2. Сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 нинішньої додаткової угоди № 25, а також: відмовляються від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом. 3. Сторони домовились про те, що дане розривання контракту відбувається без взаємного стягнення штрафів та санкцій. 4. Нинішня додаткова угода № 25 є невід`ємною частиною контракту №6-32/003 від 31.08.2006.

28.05.2015 між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" була укладена додаткова угода № 26 до контракту № 6-32/003 від 31.08.2006.

Пунктами 1, 2 додаткової угоди № 26 визначено: 1. Пункт 8.1 контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 викласти в наступній редакції: Контракт набуває чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2015 року. 2. Інші умови, не передбачені даною угодою, визначаються контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006.

Протоколом погодження договірної ціни на науково-технічну продукцію сторонами погоджено ціну контракту у розмірі 62 536 968,00 грн.

На виконання умов контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" перераховано відповідачу за період з 04.09.2006 по 17.07.2012 грошові кошти (аванс) на загальну суму 50 345 996,00 грн (з ПДВ) (платіжні доручення: № 130 від 04.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 132 від 18.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 92 від 08.12.2009 на суму 1080000,00грн, № 1 від 24.11.2011 на суму 20 000 000,00грн, № 3 від 16.12.2011 на суму 15600 000,00грн, № 4923 від 17.07.2012 на суму 309 996,00грн).

В свою чергу, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" виконало роботи на загальну суму 3 909 996,00 грн згідно із актами здачі-приймання: № 1 від 04.12.2009 на суму 2 880 000,00 грн, № 2 від 30.06.2010 на суму 600 000,00 грн, № 3 від 29.08.2011 на суму 120 000,00 грн, № 4 від 30.06.2012 на суму 309 996,00 грн.

Письмовою вимогою від 19.12.2018 позивач звертався до відповідача з проханням в найкоротший строк, але не пізніше семи днів з дня отримання даної вимоги, повернути Державному підприємству "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.

Претензією від 18.02.2019 позивач повідомляв відповідача про те, що відмовляється від послуг відповідача з приводу виконання умов контракту. Також цією претензією позивач просив відповідача протягом трьох днів, з дня отримання вказаної претензії повернути йому суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.

Претензіями від 18.06.2021 та від 28.06.2022 позивач повідомляв відповідача про відмову від послуг відповідача з приводу виконання умов контракту та просив протягом трьох днів, з дня їх одержання, повернути невикористану частину одержаного авансу по контракту у розмірі 46 436 000,00 грн. Позивач посилався на положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

Відповідач суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн позивачу не повернув.

Сума невикористаного авансу становить 46 436 000,00 грн (50 345 996,00 грн - 3 909 996,00 грн), яку і просить стягнути позивач за первісним позовом.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від контракту та зобов`язання припинити зловживання своїми правами - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- суд не вбачає підстав визнати підпункт 1.2 пункту 1 додаткової угоди недійсним, зміст якого не суперечить вимогам чинного законодавства та загальним засадам цивільного законодавства;

- пункт 2 додаткової угоди в частині відмови сторін від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з Контрактом, є недійсним в силу закону і визнання його недійсним в судовому порядку чинним законодавством не вимагається;

- матеріали справи не містять доказів того, що мала місце така подія як укладення відповідачем контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим замовником. Це також не заперечується учасниками цієї справи. Про неможливість укладення відповідачем контракту з новим замовником сторони дізнались 16.07.2016;

- строк дії спірного контракту закінчився 31.12.2015 відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 26 від 28.05.2015 до контракту № 6-32/003 від 31.08.2006. Тож, підстави для відмови (розірвання) спірного контракту, передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України відсутні;

- не відбулося виконання умов додаткової угоди № 25 від 14.04.2014, з якими сторони пов`язували припинення дії контракту (пункт 1 цієї угоди). Втім, домовившись про звільнення один одного від контрактних зобов`язань (пункт 1.2 додаткової угоди № 25 від 14.04.2014), про припинення контракту без взаємного стягнення штрафів і санкцій (пункт 3 додаткової угоди № 25), сторони не відмовились від зобов`язання щодо повернення авансового внеску;

- дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що зазначені докази не є належними та такими, що підтверджують факт використання попередньої оплати за договором та виконання робіт 2 та 3 етапів з огляду на таке. Порядок здачі та приймання НТП здійснюється відповідно до розділу 4 контракту від 31.08.2006 № 6-32/003. Приймання НТП здійснюється відповідно до вимог ТЗ замовника з участю ДПГЗ-НКАУ (пункт 4.1 контракту). Акт здачі-приймання (в тому числі співвиконавців) та звітні матеріали за виконаний етап та роботу в цілому виконавець надає замовнику за 10 днів до обумовленого в календарному плані терміну робіт (пункт 4.2 контракту). Згідно із пунктом 4.3 контракту замовник протягом 10 робочих днів після прийняття робіт відповідного етапу гензамовником по держконтракту № 14-01 від 09.04.2004 направляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання, чи мотивовану відмову від приймання робіт. Розроблена (виготовлена) та прийнята замовником НТП знаходиться у виконавця на відповідальному зберіганні (пункт 4.4 контракту). Датою виконання робіт за контрактом вважається дата підписання замовником акта здачі-приймання. Акти здачі-приймання виконаних робіт по етапах 2, 3 сторонами не складалися. Багаторазові демонстраційні випробування, протоколи переговорів, інші контракти, листування, документи про результати інвентаризацій і результати аналітичних робіт також не є належними доказами в розумінні статей 74,76 Господарського процесуального кодексу України. Сумісний звіт ДПГЗ, позивача та відповідача за підсумками переговорів з Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" про доцільність прямого контракту між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" та Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" від 17.05.2012, на який посилається відповідач, обгрунтовує лише доцільність укладання прямого контракту та стосується контракту № 6/ACS/2011 від 25.07.2011. Таким чином, непідтвердження виконавцем використання авансу шляхом надання актів виконаних робіт є підставою для повернення даних коштів замовнику;

- щодо висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020, який надано в матеріали справи № 904/325/18. Так, за результатами дослідження наданих матеріалів, судові експерти дійшли висновку, що: - обсяг фактично виконаних Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" робіт за контрактом №6-32/003 на загальну суму 117 667 538,38 грн (з врахуванням адміністративних витрат 18 %, прибутку від власних робіт 15% та ПДВ 20 %); - вартість фактично понесених Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" витрат по виконанню робіт за контрактом № 6-32/003 на загальну суму 76 038 227,65 грн;

- суд відхиляє посилання відповідача на складений судовими експертами Ільковою Н.В. та Мосіяш С.М. висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 16.07.2020 у справі № 904/325/18. Зі змісту дослідницької частини самого висновку не вбачається, яка саме фінансова звітність, документи зведеного бухгалтерського та аналітичного обліку, калькуляція витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва (з зазначенням аркушів справи та томів, на яких вони знаходяться) підтверджує об`єм виконаних робіт по контракту № 6/32-003 від 31.08.2006 на суму 117 667 538,38 грн та її обгрунтований розрахунок. Крім того, висновок щодо підтвердження виконання робіт за етапом 2 контракту, витрат по виконанню цього етапу та понесення ним витрат по утриманню науково - технічної продукції, грунтується на балансах (форма 1) з розшифровкою незавершеного виробництва за 2011-2017 роки, калькуляції витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва згідно із контрактом за 2011-2017 роки. Висновок експертів враховує витрати відповідача щодо зберігання науково-технічної продукції, що не заперечується відповідачем;

- враховуючи, що умовами договору не передбачено нарахування пені за прострочку виконання грошового зобов`язання (у даному випадку повернення авансового платежу), не встановлено розмір та базу нарахування пені, вимога позивача про її стягнення задоволенню не підлягає;

- з урахуванням подальших змін до контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, які внесені додатковою угодою № 25 від 14.04.2014 та пунктом 3 якої сторони звільняють один одного від нарахування штрафних санкцій, вимога позивача про стягнення неустойки у розмірі у розмірі 15% від суми невикористаного авансу у сумі 6 965 400,00 грн задоволенню не підлягає;

- враховуючи, що пунктами 2, 3 додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 додаткової угоди № 25, та що припинення (розірвання) контракту відбувається без взаємного стягнення штрафів та санкцій, тобто від будь-яких нарахувань вимога про стягнення 3% річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягає;

- враховуючи, що позовні вимоги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" про визнання недійсними підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006, стягнення пені, неустойки, 3% річних та втрат від інфляції господарським судом визнано необґрунтованими, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 267 Цивільного кодексу України;

- направлення Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" претензії від 27.06.2022 № 14/2218, у якій зазначено про відмову від договору, який вже і так припинено, та про повернення авансу, що узгоджено сторонами у додатковій угоді № 25 від 14.04.2014, ніяким чином не призвело до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків жодною стороною;

- Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" не доведено, яке його право порушено оспорюваною претензією і яке саме право позивача порушується такою односторонньою відмовою, в чому полягає його порушення та яким чином прийняте у справі рішення суду може бути виконано, тобто які саме майнові права позивача буде захищено та відновлено внаслідок задоволення позовних вимог. Отже, визнанням недійсною вказаної претензії не відбудеться захист прав позивача, які він вважає порушеними;

- неодноразові звернення Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" з претензіями до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про відмову від контракту після закінчення строку його дії, у тому числі й щодо повернення авансового платежу, ніяким чином не призвело до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків жодною стороною, відповідно не свідчать про порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", та не є зловживанням правом.

Не погодившись, з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн та в задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М .К. Янгеля" відмовити повністю.

4. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 31.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 в оскаржуваній частині (щодо стягнення суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн). Ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" - відмовив у повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19 залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- укладений між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (замовник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець) контракт на створення дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 № 06-32/003 за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

- Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» визнають, що умови додаткової угоди № 25 про припинення контракту № 6- 32/003 втратили свою фактичну актуальність та припинили дію, оскільки змінились фактичні обставини і сторони вирішили відмовитись від умов припинення контракту за додатковою угодою №25 та уклали додаткову угоду № 26 про припинення контракту № 6-32/003 на визначену дату - 31.12.2015. При цьому сторони, у додатковій угоді № 26, не визначили обов`язку Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на повернення авансу за контрактом № 6-32/003;

- умови про розірвання контракту за додатковою угодою № 25 від 14.04.2015 діяли до дати укладення додаткової угоди № 26 від 28.05.2015. В період дії умов додаткової угоди № 25, а саме з 14.04.2015 по 28.05.2015 позивач не заявляв жодної письмової вимоги до відповідача;

- в діях відповідача немає жодної недобросовісності в неукладенні контракту з Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс". Натомість, позивач не розірвав контракт №6/ACS/2011 з Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс", для реалізації домовленості, у тому числі зазначеній в пункті 1 додаткової угоди № 25;

- у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, (невиконання робіт по контракту та невикористання авансу) Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» мало повернути позивачу невикористаний аванс;

- ключовим є питання обсягу та вартості виконаних Акціонерним товариством «Дніпроважмаш» робіт по контракту та використання авансу;

- матеріалами справи підтверджено, що роботи по контракту № 6-32/003 не були завершені не з вини відповідача, оскільки спочатку Державне космічне агентство України та позивач запропонували укласти прямий контракт між Акціонерним товариством «Дніпроважмаш» та Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс", а роботи по контракту № 6-32/003 зупинити. В подальшому, кінцевий замовник (Держава Бразилія, БК АЦС) денонсував договір по проекту «Циклон-4» і контракт № 6-32/003 був припинений сторонами за строком дії відповідно до додаткової угоди № 26;

- згідно із пунктом 4.2 контракту № 6-32/003, акт здачі-приймання та звітні матеріали складаються лише за виконаний етап чи роботу в цілому. В той же час, контракт № 6-32/003 не встановлює, якими документами мають підтверджуватись результати робіт у незавершених етапах і, що передача частини робіт по етапу має відбуватись виключно шляхом складання акта здачі-приймання та звітних матеріалів;

- судом першої інстанції не надано жодної оцінки таким фактичним обставинам, та наявним в матеріалах справи доказам на їх підтвердження, як: "- роботи по контракту № 6-32/003 між ДП КБ Південне та АТ «Дніпроважмаш», були включені у контракт 6/ACS/2011, між ДП КБ «Південне» та БК АЦС. Внаслідок чого виконання ДП КБ «Південне» контракту №6/ACS/2011 не було можливим, якби АТ «Дніпроважмаш» не виконувався контракт № 6-32/003; - обставинам, які не потребують доказування за ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановленим в господарській справі № 904/554/22 за участі ДП КБ «Південне» та АТ «Дніпроважмаш», та в господарській справі №904/325/18 за участі ДП КБ «Південне», АТ «Дніпроважмаш» та ДКАУ, а саме тому, що фактичним виробником обладнання за контрактом №6/ACS/2011 є АТ "Дніпроважмаш"; за контрактами з БК «АЦС», ДП КБ «Південне» прийняло на себе зобов`язання виготовлення наземного технологічного обладнання (НТО) технічного комплексу (ТК) та стартового комплексу (СК), тобто того обладнання, яке було предметом Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006; - цивільним законодавством, а саме ст. 894 ЦК України, не передбачено, що завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи можуть підтверджуватись тільки шляхом надання актів виконаних робіт; - роботи по Контракту № 6-32/003 не були завершені не з вини АТ «Дніпроважмаш»; - згідно з п. 4.2. Контракту № 6-32/003 акт здачі-приймання та звітні матеріали складаються лише за виконаний етап чи роботу в цілому. В той же час, Контракт № 6-32/003 не встановлює, якими документами мають підтверджуватись результати робіт у незавершених етапах і, що передача частини робіт по етапу має відбуватись виключно шляхом складання Акту здачі-приймання та звітних матеріалів; - положення Контракту № 6-32/003 спростовують висновки суду, що документи про результати інвентаризацій і результати аналітичних робіт не є допустимими доказами, оскільки положеннями контракту передбачені умови про облік витрат, звіт, калькуляцію, акти інвентаризації, у тому числі щодо співвиконавців; - сумісний Звіт ДПГЗ, ДП КБ "Південне" та АТ "Дніпроважмаш" за підсумками переговорів з БК АЦС про доцільність прямого контракту між АТ "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 17.05.2012 (а. с. 93-98, 153-164, т.1); - Звіт про розмір понесених основних витрат АТ "Дніпроважмаш" за контрактом № 6-32/003, згідно із яким станом на 17.05.2012 розмір витрат складав 12 208 341,13 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату становить 97 544 645,63 грн; - Рішення ДПГЗ ДКАУ та АТ "Дніпроважмаш" від 07.06.2012 про доробку агрегатів (а.с.7-11 т.19); - Лист ДП КБ "Південне" №155/4075 від 25.06.2016 щодо підсумкового акту №155/238 за контрактами №6-32/003 та №6-32/005 від 25.06.2016 (т.2, а. с. 23-31). За твердженням відповідача, даними вказаного акту позивач визнавав фактичні витрати відповідача у розмірі 37 694 824,97грн. Проте, акт не затверджено в установленому порядку; - лист ДП КБ "Південне" №155/350 від 16.01.2012 до АТ "Дніпроважмаш" (а.с.46 т.19); - Угода про передачу робіт та припинення контрактів від 25.02.2012, т.18; - Висновок ДПГЗ ДКАУ №463 щодо проекту контракту між АТ "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 2012.05.08 (а. с. 5- 18 т.2); - Лист БК АЦС №304 від 12.09.2012 щодо питання припинення контракту №6/АС5/2011; - Лист ДП КБП №539/9 від 12.10.2012 щодо додаткової угоди до контракту №6/А5С/2011; - Висновок ДПГЗ ДКАУ на матеріали проекту Контракту між БК АЦС та АТ "Дніпроважмаш" на виготовлення, випробування і поставку механо-технологічного обладнання ТК РН і ТК КА і ГБ і наземного технологічного обладнання стартового комплексу від 11.01.2014 (а.с. 146-151 т.18; а. с. 37-48 т.2); - Угода про порядок завершення робіт по виготовленню, випробуванню та поставці НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" від 07.03.2014 ( т.1, а. с. 9; т.2, а. с. 35- 36); - Додаткова угода № 25 від 14.04.2014 до контракту (т.1, а. с. 33; т.2, а. с. 4; т.17, а.с. 96); - висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020; - суперечливій поведінці Позивача, оскільки останній до червня 2016 року не заперечував факт використання Відповідачем авансового платежу у повному обсязі та виконання останнім робіт 2 етапу зі ступенем готовності 60-100%";

- оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт "вірогідності доказів" та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає надані відповідачем докази на підтвердження таких обставин, як використання у повному обсязі авансового платежу у розмірі 46 436 000,00 грн, наданого за контрактом №6-32/003 від 31.08.2006, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на спростування таких обставин;

- враховуючи, що позовні вимоги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" про стягнення суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн колегією суддів визнано необґрунтованими, тому суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 267 Цивільного кодексу України.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19.

В своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 є наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував:

- статтю 530 Цивільного кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 740/2904/17, від 12.01.2022 у справі № 754/4475/19, від 04.04.2023 у справі № 916/1349/21 щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах;

- статтю 212 Цивільного кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 496/1561/16-ц, від 12.01.2022 у справі № 754/4475/19, від 14.02.2024 у справі № 761/46622/19 щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах;

- статті 525, 526 Цивільного кодексу України, а також "принцип змагальності" та не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 26.07.2021 у справі № 904/4054/20 у подібних правовідносинах;

- статті 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, а також "принцип рівності перед законом і судом" та не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, та у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 907/555/14, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 03.09.2024 у справі № 903/753/22 у подібних правовідносинах;

- статтю 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 08.06.2021 у справі № 916/1801/20, від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 05.10.2023 у справі № 911/233/22, від 09.11.2023 у справі № 910/3022/22, від 25.01.2024 у справі № 910/10055/20, від 27.03.2024 у справі № 910/61/22;

- статтю 327 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20;

- статтю 77 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/13206/20;

- статті 14, 629 Цивільного кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 18.05.2021 у справі № 913/686/19, від 26.07.2021 у справі № 904/4054/20, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 05.06.2024 у справі № 908/659/23 у подібних правовідносинах;

- стандарт "вірогідність доказів" та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2024 у справі № 911/159/23 помилково надавши перевагу наданим Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" доказам та помилково залишивши поза увагою надані Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" належні докази;

- стандарт "більшої переконливості" та не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17;

- статтю 269 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 913/686/19, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20, від 11.05.2023 у справі № 910/17285/21, від 05.07.2023 у справі № 910/19369/15, від 18.07.2023 у справі № 914/3143/21, від 05.10.2023 у справі № 873/228/23, від 12.09.2024 у справі № 903/1199/23;

- статтю 86 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 906/764/20;

- статтю 80 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 913/686/19, від 18.07.2023 у справі № 908/1960/18;

- принцип рівності прав сторін у процесі помилково створивши Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" необґрунтовані переваги в поданні та оцінці доказів та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 903/753/22, а також принцип змагальності, не врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17;

- пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України, а також "принцип добросовісності" та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 5/530-03, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 помилково залишивши поза увагою, що поведінка Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" є суперечливою і недобросовісною, яка спрямована виключно на введення суду в оману щодо фактичних обставин справи та порушення останнім принципу добросовісності, тощо.

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" також зауважує, що посилаючись на стандарт "вірогідності доказів" та покладаючи в основу оспорюваної постанови висновок про те, що доводи та надані Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" докази про використання ним у повному обсязі авансового платежу у розмірі 46 436 000,00 грн, наданого за контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006, є більш вірогідними, ніж докази, надані Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" на спростування таких обставин, Центральний апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що докази, надані Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" є неналежними, недопустимими та недостовірними, а саме:

- копія технічного акту від 19.12.2011 про виконання робіт по етапу № 1.1. Графіку виконання робіт "Закупівля матеріалів та комплектуючих" (т. 24, а. с. 5), який Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" подавало до суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на подання доказів від 12.04.2023, та яке, як вбачається з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/62/19, було залишено без задоволення, як таке, що подано з порушенням строку його подання;

- копія складеного в односторонньому порядку висновку ДПГЗ ДКАУ від 12.05.2012 (т. 19, а. с. 31-42), в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія проекту від вересня 2012 року додаткової угоди 1 до контракту № 6/АСS/2011 від 25.07.2011 (т. 19, а. с. 125), яка не підписана та по суті не є документом та в якій в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія складеного в односторонньому порядку висновку ДПГЗ ДКАУ від 11.01.2014 (т. 18, а. с 146-151), в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія проекту підсумкового акту № 155/238 (т. 2, а. с. 23-31, т. 19, а. с. 98-106), який не містить підпису уповноважених сторін;

- копія листа від 08.07.2016 № 155/4363 та копія проекту "Відомості виготовлення продукції за контрактом № 6/АСS/2011 від 25.07.2011 (т. 23, а. с. 138-140), які Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" подавало до суду першої інстанції разом з клопотанням про долучення доказів від 24.02.2023, та які, як вбачається з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/62/19, було залишено без задоволення, як такі, що подано з пропуском встановленого строку для їх подання;

- копія рішення ДПГЗ ДКАУ та Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" від 07.06.2012 (т. 19, а. с. 7-11), яке складено без участі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020, зі змісту дослідницької частини якого не вбачається, яка саме фінансова звітність, документи зведеного бухгалтерського та аналітичного обліку, калькуляція витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва (із зазначенням аркушів справи та томів, на яких вони знаходяться) підтверджує об`єм виконаних робіт по контракту № 6/32-003 від 31.08.2006 на суму 117 667 538,38 грн та її обґрунтований розрахунок, та який в частині підтвердження виконання робіт за етапом 2 Контракту, витрат по виконанню цього етапу та понесення ним витрат по утриманню науково - технічної продукції, ґрунтується на балансах (форма 1) з розшифровкою незавершеного виробництва за 2011-2017 роки, калькуляції витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва згідно з контрактом за 2011-2017 роки і який враховує витрати Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" щодо зберігання науково-технічної продукції, що не заперечується Акціонерним товариством "Дніпроважмаш";

- копія угоди про передачу робіт та припинення контрактів від 25.02.2012 (т. 18), якої немає в томі 18, тому взагалі не зрозуміло що це за угода;

- копія висновку ДПГЗ ДКАУ № 463 щодо проекту контракту між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 08.05.2012 (т. 2, а. с. 5-18), який складено без участі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія листа БК АЦС № 304 від 12.09.2012 щодо питання припинення контракту № 6/АС5/2011, який складено без участі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля";

- копія листа БК АЦС № 539/9 від 12.10.2012 щодо додаткової угоди до контракту № 6/АС5/2011, який складено без участі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" та в якому в жодному реченні не згадується контракт № 6-32/003 від 31.08.2006, суму невикористаного авансу по якому просить стягнути Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля".

Крім того, на думку скаржника, не є також належними доказами виконання Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" робіт по етапам 2,3 контракту № 6-32/003 та передання звітних матеріалів за виконані етапи чи роботу в цілому копія "Решения о порядке передачи работ предприятий-соисполнителей, не вошедших в этапы 3.2 НК, 4 НК и 5 НК Госконтракта № 14-01/04 от 09.04.2004" (т. 19, а. с. 53, 54); копія контракту № 6/АСS/2011 від 25.07.2011, укладеного між БК "Алкантара Циклон Спейс-АЦС" та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" (т. 20, а. с. 225-237); копія "Письма о выполнении работ по этапу № 1.1 Графика выполнения работ "Закупка материалов и комплектующих" контракта № 6/АСS/2011 от 25.07.2011" (т. 24, а. с. 5); копія "Заключения Днепропетровського ПГЗ-ГКАУ на материалы проекта Контракта между БК АЦС и ПАО "Днепротяжмаш" на изготовление и поставку НТО ТК и СК" (т. 2, а. с. 17, т. 19, а. с. 41); копія "Отчета о целесообразности заключения прямого контракта между Бинациональной компанией "Алкантара Циклон Спейс" и ПАО "Днепротяжмаш" взамен заключенного ранее между БК АЦС и ГП "КБ "Южное" контракта № 6/АСS/2011 от 25.07.2011 и фактически понесенных затратах на изготовление и испытание наземного технологического оборудования технического и стартового комплексов" (т. 1, а. с. 93-98, 153-164); копія "Заключения Днепропетровського ПГЗ-ГКАУ на материалы проекта Контракта между БК АЦС и ПАО "Днепротяжмаш" на изготовление, испытание и поставку механо-технологического оборудования ТК РН и ТК КА и ГБ и наземного технологического оборудования стартового комплекса" (т. 2, а. с. 37-49); копія "Проекту дополнительного соглашения № 1 к контракту от 25.07.2011 № 6/АСS/2011" (т. 19, а. с. 124-125), який взагалі не набув статусу документа, так як він не підписаний сторонами і по своїй суті є лише проектом документу, який може бути укладено в майбутньому, а може бути і не укладено; копія "Письма Государственного предприятия "Контрукторское бюро "Южное" № 155/4075 от 25.06.2016 (т. 19, а. с. 97) с проектом итогового акта № 155/238" (т. 19, а. с. 98-106), який також не набув статусу документа, так як він не підписаний сторонами і по своїй суті є лише проектом документу, який може бути укладено в майбутньому, а може бути і не укладено; копія "Письма Государственного предприятия "Контрукторское бюро "Южное" № 155/4363 от 08.07.2016 з долученим до нього проектом ведомости изготовленной продукции по контракту № 6/ACS/2011 от 25.07.2011" (т. 23, а. с. 138-140).

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" наголошує, що більшість із наведених вище документів складені іноземною (російською) мовою без перекладу на українську мову і в розумінні вимог частин 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатись належними доказами з огляду на відсутність нотаріально засвідченого їх перекладу українською мовою. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Також, Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" зауважує, що приймаючи оскаржувану постанову від 31.10.2024 у справі № 904/62/19, Центральний апеляційний господарський суд поклав в основу судового рішення недопустимі докази (копію листа від 04.11.2015 № 1557161 (т. 1, а. с. 165), копію звіту про доцільність укладення прямого контракту від 17.05.2012 (т. 1, а. с. 93-98); копію складеного в односторонньому порядку висновку ДПГЗ ДКАУ від 11.01.2024 (т. 2, а. с 37-48), копію проекту підсумкового акту № 155/238 (т. 2, а. с. 23-31), які не були в установленому чинним законодавством порядку засвідчені.

Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. Відзив обґрунтовано, зокрема тим, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених апеляційним судом під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у ній. Разом з тим, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зазначає, що саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Крім того, Державне космічне агентство України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить її задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Поданий Державним космічним агентством України відзив не може бути прийнятий до розгляду разом з касаційною скаргою, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Згідно із статтею 297 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина третя).

Оскільки поданий Державним космічним агентством України відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а містить вимогу про задоволення касаційної скарги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля", отже, за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак до відзиву не додано документу про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, тому поданий Державним космічним агентством України відзив залишається без розгляду (такі висновки щодо застосування статей 295, 297 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, від 09.05.2023 у справі № 910/158/22, від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, від 25.01.2023 у справі № 903/933/21, від 23.01.2024 у справі № 908/174/20, від 01.06.2024 у справі № 917/1710/23, від 04.09.2024 у справі № 924/608/22).

З аналогічних підстав залишається без розгляду клопотання Державного космічного агентства України від 21.02.2025, в якому останнє просить задовольнити касаційну скаргу, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції

Крім того, 17.02.2025 від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшли пояснення у справі.

24.02.2025 та 10.03.2025 від Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" надійшли пояснення у справі.

Верховний Суд вважає відсутніми підстави для прийняття наведених пояснень до розгляду, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини 1, 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд не визнавав необхідним одержати від учасників додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Сторони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії касаційного оскарження, а також надати усні пояснення в судовому засіданні.

З огляду на це Верховний Суд, відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, залишає без розгляду подані Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" додаткові пояснення у справі як заяви по суті справи, подані поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21.

6. Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (замовник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець) контракт на створення дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 № 06-32/003 за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина 3 статті 843 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (стаття 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно із статтею 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов`язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов`язаний відшкодувати витрати виконавця (стаття 899 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" перераховано Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" за період з 04.09.2006 по 17.07.2012 грошові кошти (аванс) на загальну суму 50 345 996,00 грн (з ПДВ) (платіжні доручення: № 130 від 04.09.2006 на суму 6678000,00 грн, № 132 від 18.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 92 від 08.12.2009 на суму 1080000,00 грн, № 1 від 24.11.2011 на суму 20 000 000,00 грн, № 3 від 16.12.2011 на суму 15600 000,00 грн, № 4923 від 17.07.2012 на суму 309 996,00 грн).

В свою чергу, Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" виконало роботи на загальну суму 3 909 996,00 грн згідно із актами здачі-приймання: № 1 від 04.12.2009 на суму 2 880 000,00 грн, № 2 від 30.06.2010 на суму 600 000,00 грн, № 3 від 29.08.2011 на суму 120 000,00 грн, № 4 від 30.06.2012 на суму 309 996,00 грн.

Акти здачі-приймання виконаних робіт по етапу 2, 3 сторонами не складалися.

Строк дії контракту, на підставі якого було перераховано попередню оплату, закінчився 31.12.2015 відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 26 від 28.05.2015 до контракту № 6-32/003 від 31.08.2006.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" суми невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, (невиконання робіт по контракту та невикористання авансу) Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" мало повернути позивачу невикористаний аванс.

Отже, у справі, що переглядається, ключовим є питання обсягу та вартості виконаних Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" робіт по контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 та використання авансу.

Положеннями Глав 61, 62 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, та умовами контракту № 6-32/003 не визначено, якими документами мають підтверджуватись результати робіт у незавершених етапах.

В частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі) сформовано висновок про те, що: "Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.".

У постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 911/159/23 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) зазначено, що: "відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були".

Суди попередніх інстанцій оцінивши подані сторонами докази дійшли різних висновків щодо використання/невикористання відповідачем перерахованого позивачем авансу за контрактом.

Так, дійшовши висновку про стягнення авансового платежу, місцевий господарський суд виходив з того, що акти здачі-приймання виконаних робіт по етапу 2, 3 сторонами не складалися, як це передбачено умовами контракту; багаторазові демонстраційні випробування, протоколи переговорів, інші контракти, листування, документи про результати інвентаризацій і результати аналітичних робіт також не є належними доказами в розумінні статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України використання одержаного авансу. При цьому, суд першої інстанції відхилив поданий відповідачем висновок комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020.

Однак, суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погодився і зазначив, що підтвердженням використання перерахованого авансу є, зокрема те, що: Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" є фактичним виробником обладнання за контрактом №6/ACS/2011, укладеними між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс"; внаслідок чого виконання Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" контракту №6/ACS/2011 не було можливим, якби Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" не виконувався контракт № 6-32/003.

Водночас, на думку колегії суддів, такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, оскільки як встановлено судом першої інстанції, між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" було укладено два контракти на створення НТО (від 01.02.2006 № 06-32/005 на створення механіко-технологічного обладнання, від 31.08.2006 № 06-32/003 на створення агрегатів стартового комплексу і стаціонарного стенда збірки головного блоку), і суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував питання того, чи роботи, передбачені контрактом від 31.08.2006 № 06-32/003, включали в себе виконання зобов`язань Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" за контрактом №6/ACS/2011.

Разом з тим, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції взагалі не містить висновку про те, на яку конкретно суму відповідачем виконано роботи по етапам 2, 3 контракту, та які саме роботи виконано по зазначеним етапам.

Натомість посилаючись на принцип "вірогідності доказів" суд апеляційної інстанції зазначив, що надані відповідачем докази підтверджують використання авансу. Так, суд апеляційної інстанції дійшовши такого висновку послався, зокрема, на звіт про розмір понесених основних витрат Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" за контрактом № 6-32/003, в якому зазначено, що станом на 17.05.2012 розмір витрат складав 12 208 341,13 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату становить 97 544 645,63 грн, та висновок комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020, яким встановлено, що обсяг фактично виконаних Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" робіт за контрактом №6-32/003 складає 117 667 538,38 грн.

Дійшовши такого висновку, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, те що сторонами погоджено ціну контракту у розмірі 62 536 968,00 грн. І така ціна включає в себе завершення всіх етапів робіт за контрактом. При цьому, матеріали справи не містять доказів збільшення зазначеної ціни. Натомість прийняті судом апеляційної інстанції докази свідчать про те, що вартість фактично виконаних робіт (незавершених) є значно вищою за ціну контракту, і такі докази містять в собі відомості про різну вартість таких робіт.

Крім того, відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, оцінивши поданий відповідачем висновок комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020, відхилив його, оскільки, за висновками суду, зі змісту дослідницької частини самого висновку не вбачається, яка саме фінансова звітність, документи зведеного бухгалтерського та аналітичного обліку, калькуляція витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва (з зазначенням аркушів справи та томів, на яких вони знаходяться) підтверджує об`єм виконаних робіт по контракту № 6/32-003 від 31.08.2006 на суму 117 667 538,38 грн та її обґрунтований розрахунок. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що висновок щодо підтвердження виконання робіт за етапом 2 контракту, витрат по виконанню цього етапу та понесення ним витрат по утриманню науково - технічної продукції, ґрунтується на балансах (форма 1) з розшифровкою незавершеного виробництва за 2011-2017 роки, калькуляції витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва згідно із контрактом за 2011-2017 роки. Також, місцевий господарський суд зазначив, висновок експертів враховує витрати відповідача щодо зберігання науково-технічної продукції, що не заперечується відповідачем.

В той же час, суд апеляційної інстанції, приймаючи висновок комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020 як доказ, що підтверджує використання авансу, в порушення положень статті 282 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не навів доводів, за яких він не погодився з висновками суду першої інстанції щодо відхилення висновку комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених в цій постанові обставин у Суду відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у цій справі в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки за результатами касаційного розгляду частково підтвердилась обґрунтованість заявлених у скарзі підстав касаційного оскарження щодо порушення норм процесуального права щодо здійснення оцінки (дослідження доказів у справі), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також беручи до уваги, що відповідно до положень частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.

8. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля" задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 904/62/19, а справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова