Постанова

від 17.03.2025 по справі 420/26253/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26253/24

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Дата і місце ухвалення: 06.12.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2024 року ОСОБА_4 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому, з урахуванням ухвали від 26.08.2014р. про залишення без розгляду частини позовних вимог, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 рішенням КДКА Одеської області від 16.04.2024р. адвоката ОСОБА_4. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосовано до неї стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. На вказане рішення КДКА Одеської області ОСОБА_4. подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за результатами розгляду якої рішенням №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. скаргу задоволено частково, рішення дисциплінарної комісії КДКА Одеської області від 16.04.2024р. змінено в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосовано до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців. Таке рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивач вважає незаконним та зазначає, що подання скарги на рішення КДКА області зумовлено реалізацією закріплених за нею гарантій як адвоката в Україні. Однак, така гарантія не лише не була забезпечена у правовому полі, а й слугувала «гарантією збільшення дисциплінарного стягнення». Автор первинної скарги, що ініціювала дисциплінарне провадження, не зверталась зі скаргою з питань застосування недостатньо суворого стягнення. Тобто, розгляд дисциплінарної справи з боку ВКДКА здійснено не на підставі поданої скарги, а з власних невизначених у рішенні матеріально-правових підстав та мотивів. Позивач стверджує, що ані за юридичною оцінкою, ані за загально-логічною не може вважатись обґрунтованим рішення за розглядом скарги особи, яке не лише не задовольняє таку скаргу, а й погіршує становище особи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.12.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що пунктом 2 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, за результатами розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, наділена правом змінити відповідне рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Оскаржуваним рішенням Одеський окружний адміністративний суд втрутився в дискреційні повноваження ВКДКА, як апеляційного дисциплінарного органу адвокатського самоврядування, здійснив переоцінку суворості обраного ВКДКА відносно адвоката виду дисциплінарного стягнення.

Також, апелянт посилається на те, що скасовуючи спірне рішення ВКДКА з підстав недостатньої обґрунтованості в частині обрання більш суворого виду дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції оминув увагою викладені відповідачем у рішенні №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. висновки, які, на думку апелянта, є достатнім обґрунтуванням співмірності застосування до адвоката обраного ВКДКА дисциплінарного стягнення. При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р. ВКДКА розцінила як обґрунтоване, вмотивоване, з правильно встановленими обставинами та належно оціненими доказами. ВКДКА не погодилася виключно із висновком КДКА в частині застосованого до ОСОБА_4. дисциплінарного стягнення та дійшла висновку, що воно не відповідає вчиненому дисциплінарному проступку, зважаючи на його грубість, у зв`язку з чим застосувала до адвоката більш суворе дисциплінарне стягнення. Грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку полягає у тому, що адвокат порушила один із основних принципів здійснення адвокатської діяльності, визначений ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», - принцип уникнення конфлікту інтересів.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції порушено приписи частини п`ятої статті 242 КАС України щодо обов`язкового врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2018р. по справі №810/1972/17, від 24.06.2020р. по справі №813/2639/18, від 14.12.2020р. по справі №821/1030/17, від 10.06.2021р. по справі №826/15590/15, в яких зазначено, що вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

ОСОБА_4. подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що перегляд рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області був ініційований саме адвокатом ОСОБА_4. , а тому ВКДКА не мала правових підстав для прийняття рішення, яке погіршує становище скаржника. В апеляційній скарзі ВКДКА наводить більш широкий аналіз обставин справи, чого не було зроблено під час прийняття спірного рішення №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. Стверджуючи, що порушення принципу уникнення конфлікту інтересів є грубим порушенням, ВКДКА не доводить факту порушення адвокатом ОСОБА_4. цього принципу. Позивачем надано пояснення, що одночасного представництва інтересів допущено не було, що підтверджено відповідними письмовими доказами.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 06.12.2024р., обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду, з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що у рішенні №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. ВКДКА, як органом адвокатського самоврядування, наведено причини застосування більш тяжкого стягнення та наведено обґрунтування чому він вважає вчинений адвокатом ОСОБА_4. проступок грубим. Поняття «грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку» є оціночним та не має чіткого визначення у законодавстві. Проте, при визначенні конкретної міри дисциплінарного стягнення йдеться саме про дискреційні повноваження ВКДКА.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що чинним законодавством не встановлено обмежень повноважень ВКДКА при перегляді нею рішень місцевих КДКА щодо зміни рішень останніх, в тому числі і на обрання міри дисциплінарного стягнення у бік його посилення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримала в наданих 22.01.2025р. до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2023р. до КДКА Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_4.

У скарзі заявник зазначила, що між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4. був укладений договір про надання правової допомоги від 12.05.2022р. №912 у цивільних справах №501/1300/22 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітніх дітей та №501/1299/22 за її позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Договір від 12.05.2022р. №912 був виконаний сторонами у повному обсязі.

Під час дії договору у розпорядженні адвоката ОСОБА_4. залишилась надана ОСОБА_1 інформація стосовно майна колишнього чоловіка та приватні відомості для представництва інтересів останньої в справі про поділ майна подружжя.

ОСОБА_1 дізналась, що адвокат ОСОБА_4. надає правову допомогу її колишньому чоловіку ОСОБА_3 по справі №501/3397/22 про поділ майна подружжя.

Оскільки питання, які були предметом договору про надання правової допомоги у цивільних справах №501/1300/22 та №501/1299/22, безпосередньо пов`язані з майновими питаннями сторін та адвокат ОСОБА_4. отримала від клієнтки інформацію та розпорядилась нею на користь ОСОБА_3 , то наявні підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області 19.03.2024р. порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4.

16.04.2024р. проведено засідання дисциплінарної палати, на якому прийнято рішення реєстраційний №813/1/14-2/24 (провадження №813/23) про притягнення адвоката ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

В обґрунтування підстав прийняття зазначеного рішення вказано, що 12.05.2022р. між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4. був укладений договір №912 про надання правничої (правової) допомоги. На підставі цього договору адвокат ОСОБА_4. здійснювала представництво інтересів ОСОБА_1 в Іллічівському міському суді Одеської області по цивільних справах №501/1299/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, №501/1300/22 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Договір від 12.05.2022р. був виконаний адвокатом в повному обсязі.

07.11.2022р. та 08.11.2022р. між адвокатом ОСОБА_4. та ОСОБА_3 укладено договори №932 та №980 про надання правничої (правової) допомоги.

З листа Іллічівського міського суду Одеської області від 09.01.2024р. за №01-37/2/2024 вбачається, що у провадженні судді Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарського Д.В. з 29.11.2022р. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя (справа №501/3397/22).

Відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги №1217744 представником відповідача ОСОБА_3. у зазначеній справі є адвокат ОСОБА_4.

Крім того, 18.05.2023р. у провадження судді Іллічівського міського суду Одеської області Смирнова В.В. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (справа №501/1942/23).

Відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги №1248362 представником позивача ОСОБА_3. у справі №501/1942/23 є адвокат ОСОБА_4.

04.07.2023р. суддя Пушкарський Д.В. об`єднав вищезазначені цивільні справи в одне провадження, номер об`єднаної справи 501/3397/22.

З посиланням на положення ст.ст. 1, 4, 21, 22, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 9, 10, 20, 22, 35 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017р., КДКА Одеської області у рішенні від 16.04.2024р. зазначила, що позиція адвоката свідчить про нерозуміння нею змісту таких основоположних принципів адвокатської етики, як конфіденційність та неприпустимість конфлікту інтересів. Довірчі відносини між адвокатом і клієнтом можуть виникнути лише у разі відсутності в останнього сумнівів щодо чесності і сумлінності адвоката. Особливість професії адвоката полягає в тому, що він одержує від клієнта відомості, які той не буде повідомляти іншій особі, а також іншу інформацію, яку йому належить зберігати в таємниці. Довіра до адвоката може виникнути лише за умови обов`язкового додержання ним принципу конфіденційності. Таким чином, конфіденційність є першорядним і фундаментальним правом та обов`язком адвоката. Адвокат зобов`язаний однаковою мірою зберігати в таємниці як відомості, одержані ним від клієнта, так і інформацію про клієнта, надану йому у процесі надання послуг клієнту. На обов`язок додержання конфіденційності не поширюється дія строку давності. Адвокат також зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта (положення пунктів 2.2, 2.3, 3.2.3 Кодексу поведінки європейських адвокатів 1988 року). Тобто, адвокат не може представляти інтереси двох клієнтів з одного і того ж питання у випадку наявності або можливості виникнення такого конфлікту інтересів між цими клієнтами. Аналогічно, адвокат повинен утримуватися від представництва інтересів нового клієнта, якщо він отримав конфіденційну інформацію від іншого наявного чи колишнього клієнта. Також адвокат не може брати справу нового клієнта у випадку наявності конфлікту інтересів між клієнтом та адвокатом. Якщо конфлікт інтересів виникає в процесі представництва інтересів клієнта, адвокат має припинити роботу (коментар до принципів «b» та «c» Хартії).

Дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла висновку, що встановлені в ході розгляду дисциплінарної справи дії адвоката ОСОБА_4. , попри її тривалий досвід адвокатської діяльності, входять в протиріччя з основними принципами та засадами адвокатської діяльності та порушують вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, тому скоєний дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (грубе одноразове порушення правил адвокатської етики), зумовлює необхідність притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на шість місяців.

03.06.2024р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_4. на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р., в якій адвокат просила скасувати вказане рішення КДКА області та закрити провадження у дисциплінарній справі.

У поданій скарзі адвокат зазначила, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області стосовно неї є незаконним, оскільки з її боку відсутні порушення ст.ст.10, 20, 22, 35 Правил адвокатської етики. Адвокат не надавала одночасно правову допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проміжки надання послуг не перетинаються. А відтак, адвокатом не допущено представництва одночасно двох клієнтів, інтереси яких є взаємо суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими. Отримання документів та інформації про майно клієнтки ОСОБА_1 та спільне майно подружжя хоч і є отриманням інформації, але не конфіденційної, так як така інформація була відома ОСОБА_3 і наявна у нього.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. скаргу адвоката ОСОБА_4. задоволено частково, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р. змінено в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосовано до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців, який обраховується з дня прийняття рішення КДКА регіону.

У вказаному рішенні ВКДКА зазначила, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області належним чином мотивоване, прийняте з вірно встановленими обставинами та правильною оцінкою доказів. Проте, ВКДКА не погодилася з висновком КДКА в частині застосованого до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарного стягнення та дійшла висновку, що воно не відповідає вчиненому дисциплінарному проступку зважаючи на його грубість. Зазначила, що грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку полягає в тому, що адвокат порушила один з основних принципів здійснення адвокатської діяльності, визначений ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», - принцип уникнення конфлікту інтересів.

Не погоджуючись з правомірністю рішення ВКДКА №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. ОСОБА_4. оскаржила його в судовому порядку.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірне рішення відповідача суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВКДКА №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. не містить належного обґрунтування та відповідних правових підстав для висновку, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи дії адвоката ОСОБА_4. є дисциплінарним проступком, за який слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців. Суд зазначив, що в оскаржуваному рішенні ВКДКА фактично повністю погодилася з рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області, однак з посиланням виключно на грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку, без будь-якого належного обґрунтування, дійшла висновку про необхідність застосування до позивача більщ суворого дисциплінарного стягнення.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1).

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність (ч. 2).

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч. 3).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Як гарантовано ст.5 Закону №5076-VІ, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Стаття 20 Закону №5076-VІ визначає професійні права адвоката. Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги.

У свою чергу стаття 21 Закону №5076-VІ закріплює професійні обов`язки адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VІ, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Стаття 33 Закону №5076-VІ визначає загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону №5076-VІ, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №5076-VІ, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно п.3 ч.2 ст.34 Закону №5076-VІ дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

Стаття 35 Закону №5076-VІ визначає види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень.

Так, згідно ч.1 ст.35 Закону №5076-VІ, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Статтею 40 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. (ст.41 Закону №5076-VI)

Згідно ч.8 ст.50, ст.52 Закону №5076-VI рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Відповідно до п.60 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. №120, винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Як вже зазначалося колегією суддів, рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області адвоката ОСОБА_4. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Вказане рішення наразі є чинним та не є предметом спору у даній справі.

За наслідками розгляду скарги адвоката ОСОБА_4. на вказане рішення КДКА Одеської області Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. скаргу адвоката задовольнила частково, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р. змінила в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосувала до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців, який обраховується з дня прийняття рішення КДКА регіону.

При цьому, у вказаному рішенні ВКДКА зазначила, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області належним чином мотивоване, прийняте з вірно встановленими обставинами та правильною оцінкою доказів. Проте, ВКДКА не погодилася з висновком КДКА в частині застосованого до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарного стягнення та дійшла висновку, що воно не відповідає вчиненому дисциплінарному проступку зважаючи на його грубість.

При зверненні з даним позовом до суду про скасування рішення ВКДКА №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. ОСОБА_4. , серед іншого, стверджувала про відсутність в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки визначеного ст.4 Закону принципу уникнення конфлікту інтересів вона не порушувала при наданні правової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Для надання оцінки правомірності оскаржуваному рішенню ВКДКА колегія суддів застосовує висновки Верховного Суду щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів та щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Так, колегія суддів враховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 26.01.2023р. у справі №420/5597/19, відповідно до яких, критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Однак, відповідне рішення має бути належним чином обґрунтоване.

Крім того, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постановах від 10 червня 2021 року по справі №826/15590/15, від 10.11.2022р. по справі №826/14291/17, від 19.10.2023р. по справі №280/1396/22, від 21.02.2024р. по справі №640/33374/21 зазначив, що правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Така позиція суду касаційної інстанції є сталою та, з урахуванням приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується колегією суддів під час розгляду даної справи.

А відтак, колегія суддів вважає правомірним ненадання судом першої інстанції правової оцінки висновкам відповідача, наведеним у спірному рішенні №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р., щодо наявності у діях адвоката ОСОБА_4. ознак дисциплінарного проступку.

В цій справі позов не був мотивований порушенням ВКДКА встановленого Законом №5076-VI чи Положенням порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката.

Колегією суддів також не встановлено порушень процедури, внаслідок яких поза увагою ВКДКА залишилися істотні для правильного вирішення справи обставини.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 08.09.2022, провадження №11-279сап21, вказала, що акт притягнення особи до дисциплінарної відповідальності має оцінюватися, зокрема, в аспекті його обґрунтованості, безсторонності, розсудливості, своєчасності і пропорційності (частина третя статті 2 КАС України). Обов`язковим критерієм обґрунтованості рішення за наслідками дисциплінарного провадження є врахування всіх обставин, що є визначальними для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи ознак дисциплінарного проступку.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що дискреційні повноваження щодо обрання суворості дисциплінарного покарання не звільняють суб`єкта владних повноважень обов`язку належним чином мотивувати своє рішення та обґрунтувати пропорційність обраного виду стягнення.

Згідно з позицією, що міститься у Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією (підготовлений на підставі Доручення Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені КАС України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Окрім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020р. у справі №П/9901/871/18, питання суворості покарання охоплюється критерієм пропорційності, що у відповідності до приписів статі 2 КАС України є безпосереднім предметом перевірки адміністративного суду.

У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єкта владних повноважень ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Також, апеляційний суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) відносно повноважень суду щодо перевірки пропорційності накладеного дисциплінарного стягнення суб`єктом владних повноважень.

У справі «ROGALSKI v. POLAND» предметом спору якої була перевірка законності притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, ЄСПЛ вказав на те, що при оцінці пропорційності втручання характер і суворість застосованих покарань також є факторами, які слід брати до уваги.

Апеляційний суд також зауважує, що ЄСПЛ, у рішенні від 18.07.2023р. у «MANOLE v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA (заява № 26360/19), зазначив про необхідність перевірки судом пропорційності втручання дисциплінарного органу.

Суд, зокрема, зазначив, що тест на пропорційність повинен оцінювати суворість накладеної санкції (див пункт 46 рішення).

Окрім того, ЄСПЛ у справах «GELENIDZE v. GEORGIA» (application no. 72916/10), «NAMAZOV v. AZERBAIJAN» визнав порушення статі 8 Європейської конвенції з прав людини, мотивуючи це рішення тим, що на заявників було накладено суворе покарання, оскільки вони втратили роботу без будь-якої оцінки можливого застосування до нього менш суворого заходу.

Таким чином, у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Враховуючи вищевикладене, в контексті встановлених обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим надання судом першої інстанції правової оцінки спірному рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. через призму його вмотивованості в частині застосованого до адвоката ОСОБА_4. дисциплінарного стягнення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення ВКДКА про зміну рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р. про притягнення адвоката ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців не можна визнати таким, що достатньою мірою обґрунтоване.

Відповідач обмежився посиланням виключно на грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку без будь-якого належного обґрунтування.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не оскаржила рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р., прийнятого за наслідками розгляду її скарги на дії адвоката ОСОБА_4 . Зазначене дає підстави для висновку, що особа, яка подала скаргу, погодилася із суворістю накладеного на адвоката дисциплінарного стягнення.

Незважаючи на те, що рішення №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. прийнято ВКДКА за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_4. на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024р., цим рішенням застосовано до адвоката суворіший вид дисциплінарного стягнення.

З вказаного слідує, що розгляд дисциплінарної справи з боку ВКДКА здійснено не на підставі поданої скарги. Наділення пунктом 2 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ВКДКА повноваженнями за результатами розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури змінити відповідне рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не свідчить про те, що така зміна може погіршувати становище особи, яка подала скаргу.

Прийняття рішення, яке погіршує правове становище особи, яка звернулася зі скаргою, на думку колегії суддів, не відповідає меті запровадженого Законом №5076-VI інституту оскарження рішень КДКА регіону до ВКДКА, як до апеляційного дисциплінарного органу адвокатського самоврядування.

Відомий ще з часів римського права та неодноразово застосований в практиці Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі №179/363/21, від 21 червня 2023 року в справі №757/42885/19-ц) принцип заборони повороту до гіршого означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує рішення.

Тобто, особа, яка оскаржує до ВКДКА рішення КДКА регіону, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, в якому вона перебувала у зв`язку із прийняттям спірного рішення КДКА регіону.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІ-017/2024 від 29.07.2024р. та, у зв`язку з цим, про його скасування.

Доводи апеляційних скарг таких висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарг ВКДКА та ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук