Постанова

від 05.03.2025 по справі 907/505/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. Справа №907/505/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» б/н від 13.12.2024 (вх.ЗАГС №01-05/3625/24 від 16.12.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 (суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі №907/505/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» (ідентифікаційний код: 40487346)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» (ідентифікаційний код: 42869436)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників:

від скаржника (кредитора):

адвокат Кіт У.В. (залі суду)

адвокат Сочка В.І. (в режимі відеоконференції в залі Закарпатського апеляційного суду)

адвокат Меше О.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від боржника:

адвокат Кузьма-Чепурнова К.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі №907/505/21 відмовлено у відкритті провадження за заявою ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс»; заяву арбітражного керуючого Ракущинця А.А., від 05.07.2021 про участь у справі залишено без розгляду; припинено встановлену ухвалою Господарського суду Закарпатської області від « 08» липня 2021 р. у справі №907/505/21 заборону власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та ТзОВ «Хеппі Норс» приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі №907/505/21 та направити матеріали справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка», встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 31.01.2025, призначено розгляд скарги на 05.02.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» б/н від 21.12.2024 (вх.№01-05/3710/24 від 23.12.2024) про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» приймати рішення про ліквідацію боржника, реорганізацію боржника, обтяжувати майно боржника, затверджувати ліквідаційний баланс та подавати такі документи для державної реєстрації.

03.02.2025 представник боржника подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/905/24), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

05.02.2025 представник скаржника - ОСОБА_1. (який відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2025 є керівником ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка») подав суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/979/25) та клопотання (вх. №01-04/981/25) про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме: інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 31.12.2019; податкових накладних за період 2019-2020 року.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкладено розгляд справи на 05.03.2025.

В судовому засіданні 05.03.2025 представники апелянта підтримали подане 05.02.2025 керівником ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Представниця боржника заперечила проти задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» (вх.№01-04/981/25) про долучення до матеріалів справи копій документів (інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання станом на 31.12.2019, податкових накладних за період 2019-2020 року), з огляду на те, що ні в письмовому обґрунтуванні до клопотання, ні в усних поясненнях представників не наведено обставин, які би свідчили про існування причин, які об`єктивно унеможливили подання цих доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №907/439/22).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 08.07.2021 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду зобов`язано ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

З дати подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (25.06.2021) до дати постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (03.12.2024) було достатньо часу для подання ініціюючим кредитором додаткових доказів.

Представники скаржника в судовому засіданні наголошували, що під час розгляду справи в суді першої інстанції у відзиві боржник визнав вимоги ініціюючого кредитора, тому кредитор не вважав доцільним подавати будь-які інші докази, окрім наявних в матеріалах справи. Проте, у відзиві на апеляційну скаргу боржник зазначив, що кредитором не доведено документально наявності грошового зобов`язання боржника. Такий аргумент апелянт вважає за необхідне спростувати, тому просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи додаткові докази. При цьому, просить врахувати, що такі докази не є новими.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такі твердження представників додатково свідчать про те, що неподання доказів до суду першої інстанції обумовлене суб`єктивною процесуальною поведінкою ініціюючого кредитора, а не причинами, що об`єктивно не залежали від нього і які унеможливили подання таких доказів протягом трьох років підготовчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст.34 КУзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду та перелік документів, що додаються до заяви. Відповідно ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.4. ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, ініціюючий кредитор мав обов`язок подати усі наявні в нього докази разом з поданням заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на підтвердження вказаних у заяві обставин та мав врахувати ризики настання наслідків неподання доказів, які він вважав за недоцільне подавати.

В судовому засіданні 05.03.2025 представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення щодо викладених у скарзі доводів, заперечили щодо існування спору про право між сторонами, просили скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представниця боржника заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, надала пояснення щодо доводів, викладених у відзиві на скаргу, просила залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового судового рішення, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.

25.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» звернулось до Господарського суду Закарпатської області в порядку ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 08.07.2021 (після усунення заявником недоліків) було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» (ідентифікаційний код: 40487346) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» (ідентифікаційний код: 42869436) про відкриття провадження у справі про банкрутство; підготовче засідання суду призначено на 18.08.2021, здійснено виклик для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язано ТзОВ «Хеппі Норс» у строк до 18.08.2021 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст.36 КУзПБ та з урахуванням п.6 ст.39 цього Кодексу; заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та ТзОВ «Хеппі Норс» приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями представників кредитора та боржника (ухвали суду від 18.08.2021, 21.09.2021, 26.10.2021, 01.12.2021, 26.01.2022, 02.03.2022, 21.05.2022, 06.08.2024, 02.09.2024, 08.10.2024,18.11.2024).

03.12.2024 Господарський суд Закарпатської області постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» та припинення заходів забезпечення позову, керуючись таким:

- за доводами заявника, ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» як поклажодавець передало ТзОВ «Хеппі Норс» як зберігачу майно на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019 на загальну суму 602 481,84 грн.; боржник не повернув майно, яке належить ТОВ «Ужгородська Агропромтехінка» та яке було передано на зберігання ТзОВ «Хеппі Норс» згідно з актами приймання-передачі майна, проте 22.06.2021 сторони підписали акт звірки заборгованості за договором про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019, за яким боржник визнає суму заборгованості перед кредитором у розмірі 602 481,84 грн.;

- грошове вираження майнової шкоди іменується збитками; доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки - безпосереднім наслідком такої протиправної поведінки;

- зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість (непідтвердженість) заявлених кредитором вимог, що є самостійною і достатньою правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника;

- керівником і заявника, і боржника, є ОСОБА_1 , договір про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019 та акти приймання-передачі майна підписані зі сторони боржника ОСОБА_1 , а зі сторони кредитора - Сочкою В.І. , що діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 ; вказані обставини, можуть свідчити про не добросовісність дій заявника та про наявність дійсного спору між сторонами.

- за наявності обставин відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» заборона, встановлена ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/505/21, приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби, підлягає припиненню.

Узагальнені доводи апелянта.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з неправильним застосуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства та Цивільного кодексу України, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:

- суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України, а саме ст.22, ст.1166 ЦК України, що регулюють правову природу та порядок відшкодування збитків;

- суд помилково визначив вимоги кредитора, що виникли у зв`язку з невиконанням боржником договору зберігання, помилково визначив як збитки та майнову шкоду, що за припущенням суду, свідчить про наявність спору про право, однак про це не свідчить жодний документ сторін;

- суд не врахував те, що відповідно до ст.1 КУзПБ до грошових зобов`язань боржника належать також зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, які мають бути виражені в грошових одиницях, тобто законодавець імперативно визначив в Кодексі України з процедур банкрутства, що зобов`язання, які виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання є грошовими зобов`язаннями договірної природи;

- законодавцем не обмежено перелік підстав, з яких виникають грошові зобов`язання боржника перед кредиторами, а для відкриття справи про банкрутство не вимагається підтвердження розміру грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника за судовим рішенням про стягнення боргу (позиція, викладена у п.25. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №908/1324/21);

- суд першої інстанції неправильно застосував ч.6 ст.39 КУзПБ, адже з єдиною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» господарський суд вказав необґрунтованість (непідтвердженість) заявлених кредитором вимог, водночас частиною шостою ст.39 КУзПБ передбачено виключний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема: якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (1); вимоги кредитора (кредиторів) задоволені божником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (2); інших підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство законодавцем не передбачено ні прямо, ні бланкетно;

- завданням підготовчого засідання є перевірка обґрунтованості вимог заявника на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності спору про право, встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання;

- щодо вимог перевірки обґрунтованості вимог заявника на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором, стаття 1 КУзПБ чітко визначає, що зобов`язання, яке виникає внаслідок невиконання договору зберігання є грошовим зобов`язанням;

- визнання боржником заборгованості перед кредитором у розмірі 602 481,84 грн. шляхом підписання акту звіряння-взаєморозрахунків від 22.06.2021 та лист боржника від 13.05.2021 свідчать про відсутність спору про право;

- суд першої інстанції не мав жодних правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс», зважаючи на встановлення обставин щодо наявності відповідного грошового зобов`язання боржника перед кредитором, щодо якого відсутній спір про право, а також неможливості його задоволення до проведення підготовчого засідання;

- відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс», застосував до спірних правовідносин підставу, яка не передбачена Кодексом України з процедур банкрутства, а також не застосував ст.1 Кодексу, такі дії суду призвели та уможливили блискавичні фраудаторні дії боржника: з моменту винесення судом оскаржуваної ухвали відбулося відчуження майна та переєстрація місцезнаходження майна в м.Харків, а також відчуження всього нерухомого майна засновника боржника.

До апеляційної скарги додано інформаційну довідку №408087038 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо юридичної особи щодо боржника від 13.12.2024.

Узагальнені заперечення боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство;

- законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору;

- доводи апелянта ґрунтуються виключно на тому, що визнання боржником заборгованості перед кредитором шляхом підписання акту звіряння взаєморозрахунків та лист боржника від 25.05.2021 нібито свідчить про відсутність спору про право, з такими доводами погодитись неможливо, оскільки у такий спосіб апелянт намагається уникнути необхідності доведення власних кредиторських вимог у встановленому процесуальним законом порядку;

- на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання;

- оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх і належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20);

- при ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором;

- як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги;

- обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18);

- реальність господарської операції у спірних правовідносинах не підтверджується жодними наданими заявником доказами, зокрема, відсутні відомості про наявність у боржника будь-яких складських приміщень для зберігання будь-якого майна, а також зв`язок такої операції із господарською діяльністю боржника взагалі;

- у ТзОВ «Хеппі Норс» немає такого КВЕДУ 52.10 «Складське господарство», а отже зберігання не входить до видів його господарської діяльності;

- окрім листа, підписаного колишнім керівником ТзОВ «Хеппі Норс» про те, що усе передане майно було використано для «власних потреб», а саме - для облаштування житлового будинку, що належить ТзОВ «Хеппі Норс», зазначені обставини жодними документами не підтверджуються і вказане не відповідає дійсності;

- заявник не довів підстав втрати майна за договором зберігання та не надав документів, що підтверджують цей факт;

- заявник не підтвердив право власності на майно, передане на зберігання за договором, з метою встановлення дійсної вартості цього майна;

- відповідно до п.4.1. договору послуги зберігача по зберіганню майна визначаються сторонами у додатку №1 до договору, однак, вказаний додаток у матеріалах справи відсутній як і акти приймання-передачі наданих послуг зберігання, а також докази оплати поклажодавцем послуг зберігання, що могло б свідчити про бодай якусь реальність господарської операції зі зберігання майна;

- матеріали справи не містять доказів проведення та відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» згаданих господарських операцій, їх фіксації у поданій до контролюючих органів фінансовій та податковій звітності;

- суд першої інстанції цілком правомірно виходив з необґрунтованості та спірності заявлених вимог, аналогічні висновки щодо оцінки заявлених кредитором вимог на підставі договору зберігання викладені у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у cправі №908/1336/23, за змістом якої Верховний Суд виснував, що суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяви ФОП Крамаренка Б.Ю. обмежилися викладенням змісту наданих заявником на підтвердження його вимог документів, не здійснивши детальної перевірки підстав виникнення відповідних грошових вимог з огляду на наявність чи відсутність обставин, які свідчать про реальне надання певних послуг за договором;

- цілком обґрунтовано суд першої інстанції зауважив, що керівником заявника - ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» (ідентифікаційний код: 40487346) та боржника - ТзОВ «Хеппі Норс» (ідентифікаційний код: 42869436) є одна і та сама особа - ОСОБА_1 , який, крім всього іншого, є і адвокатом та арбітражним керуючим;

- керівник ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» ОСОБА_1. був і є також кінцевим бенефіціарним власником Товариства;

- договір про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019 підписано зі сторони ТзОВ «Хеппі Норс» - ОСОБА_1 , зі сторони ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» - Сочкою В.І., що діяв на підставі довіреності, виданої керівником ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» - ОСОБА_1 ;

- із вказаної довіреності вбачається, що керівник ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» - ОСОБА_1., уповноважив Сочку В.І. укласти єдиний договір саме 11.03.2019, що додатково свідчить про наявність ознак умисного підписання цієї одноразової довіреності виключно задля власного зиску та з особистих мотивів, а також про укладення цього договору «заднім числом»;

- наявний у справі договір від 11.03.2019 про надання послуг відповідального зберігання, що нібито укладений між ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» і ТзОВ «Хеппі Норс», насправді підписаний двома юридичними особами, керівником яких була одна і та ж особа, що очевидно свідчить про те, що такий договір було підписано фіктивно, без мети настання реальних правових наслідків;

- згідно з п.п.13 п.6.2.1. статуту ТзОВ «Хеппі Норс» усі договори від імені ТзОВ «Хеппі Норс» укладаються директором виключно за погодженням із загальними зборами учасників ТзОВ «Хеппі Норс», тобто договір укладено колишнім директором ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1 з перевищенням повноважень та в інтересах іншої особи - ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка», представником і власником якої він одночасно є, що суперечить ч.3 ст.238 ЦК України;

- лист боржника від 25.05.2021 про «визнання факту використання майна для власних потреб» також підписано колишнім керівником ТзОВ «Хеппі Норс» - ОСОБА_1 і ним же підписано акт звіряння взаєморозрахунків про наявність боргу перед власним підприємством;

- очевидно з метою завдання ТзОВ «Хеппі Норс» шкоди, колишній керівник ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1 підписав завідомо неправомірний і такий, що не відповідає дійсності відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, який містить також посилання на іншу, нічим не підтверджену заборгованість боржника перед самим ОСОБА_1 і перед іншим пов`язаним з ним кредитором, якого він контролює - ТзОВ «Юридична група «Ініціаліс» (код 36357743) (засновником і власником ТзОВ «Юридична група «Ініціаліс» є ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_1 , а він сам є представником (підписантом) з правом вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо);

- суд першої інстанції цілком правильно зазначив, що всі вказані обставини у своїй сукупності можуть свідчити про недобросовісність дій заявника та про наявність дійсного спору між сторонами;

- ініціювання штучного судового процесу у цій справі про банкрутство також може свідчити про наявність ознак умислу на доведення ТзОВ «Хеппі Норс» до банкрутства його колишнім керівником ОСОБА_1 ;

- як неодноразово наголошував Верховний Суд (зокрема у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 20.03.2024 у справі №911/1005/23), для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення;

- за вимогами статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо;

- частиною 6 статті 13 Цивільного кодексу України передбачено не обов`язок суду припинити зловживання правами чи застосувати інші наслідки, встановлені законом (оскільки встановлення обставин зловживання правами передбачає відповідний порядок та послідовність процедурних та процесуальних дій), а саме право особи на звернення до суду, який за результатами розгляду судової справи має обов`язок прийняти рішення по суті розгляду такої заяви;

- провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; досягнення зазначених завдання та мети є можливим за умови гарантування: охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб (подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23);

- господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не визначив наявність обґрунтованих сумнівів у добросовісності кредитора як безпосередню та єдину підставу відхилення заяви, а врахував такі сумніви в контексті покладення на заявника підвищеного стандарту доказування обґрунтованості грошових вимог задля забезпечення перевірки законності правових підстав їх виникнення, характеру, встановлення розміру та моменту виникнення;

- суд першої інстанції цілком обґрунтовано встановив наявність обставин, що свідчать про спір між кредитором і боржником, оскільки поведінку заявника - ініціюючого кредитора у цій справі слід розцінити як таку, що спрямована на досягнення нелегітимної мети, зокрема, для завдання шкоди як самій юридичній особі, так і її засновникам, шляхом подання підписаних колишнім керівником документів про визнання неіснуючої заборгованості, наявності у справі договору і актів приймання-передачі майна, підписаних двома юридичними особами з одним і тим самим керівником і штучного перешкоджання боржнику змінити керівника внаслідок задоволення судом заяви про забезпечення вимог кредиторів.

Додаткові пояснення скаржника, викладені у відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що в межах апеляційного провадження нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості подання такої заяви по суті справи як відповідь на відзив, а для викладення додаткових доводів до апеляційної скарги положеннями статті 266 ГПК України передбачено право на доповнення чи зміну апеляційної скарги протягом строку на апеляційне оскарження, яким ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» не скористалось.

Разом з тим, колегія суддів враховує передбачене у п.3 ч.1 ст.42 ГПК України право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У відповіді на відзив скаржник надає такі пояснення (без врахування покликань на докази, у долученні яких апелянту відмовлено):

- зміст поданого ТзОВ «Хеппі Норс» відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство свідчить про визнання ним вимог ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка», що, в сукупності з доданими до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказами (договором про надання послуг відповідального зберігання, актами приймання-передачі майна, листуванням між сторонами та актом звірки заборгованості), беззаперечно доводить відсутність між ним спору про право; інші способи підтвердження безспірності у цивільно-правовому обороті не існують;

- в матеріалах справи відсутні докази, що спростовують факт передачі майна на зберігання, спростовують факт передачі саме таких матеріалів та саме в такій кількості на зберігання ТзОВ «Хеппі Норс»;

- відповідно до наведеного у постанові Верховного суду від 10.11.2021 у справі №916/1101/21 висновку щодо необхідності застосування в підготовчому засіданні суду чотирьохскладового тесту щодо наявності спору про право при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора, у цій справі: неоднозначності у зобов`язанні між сторонами не має, оскільки між сторонами виникли відносини із договору відповідального зберігання; предметом зобов`язання є грошові кошти, що виникли внаслідок невиконання зобов`язань за договором зберігання, що є грошовим зобов`язанням у розумінні ст.1 КУзПБ; сума зобов`язання визначена актами приймання-передачі майна на зберігання ТзОВ «Хеппі Норс» та актом звірки заборгованості; структура заборгованості - виключно сума основного зобов`язання; строк виконання зобов`язання настав 31.05.2021; у реєстрі судових рішень відсутні провадження щодо оспорення боржником підстав виникнення зобов`язання; боржником не вчинялися жодних дій щодо заперечення грошових вимог кредитора до подання кредитором заяви про відкриття провадження справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» в позасудовому порядку; боржником не оспорювалися вимоги кредитора до подання до нього заяви про відкриття справи про банкрутство;

- боржник ТзОВ «Хеппі Норс» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що право власності на передані на схов матеріальні цінності не підтверджено кредитором ТзОВ «Ужгородська агропромтехніка», наявність такого майна та заборгованості не підтверджується ані податковим обліком, ані фінансовою звітністю, однак, зазначене твердження спростовується наступним: 1) у матеріалах справи наявний договір про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019, згідно умов якого ТзОВ «Хеппі Норс» зобов`язується зберігати річ, передану йому на зберігання ТзОВ «Ужгородська агропромтехніка» згідно актів приймання-передачі (п.1.1., п.3.1. договору зберігання); 2) у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна на зберігання за період 2019-2020 років, згідно з якими ТзОВ «Хеппі Норс» взяв на зберігання майно, перелік та вартість якого зазначена в таких актах; таким чином, боржник не спростував факт отримання майна, яке передано йому на зберігання згідно з договором про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019 та актами приймання-передачі майна на зберігання, факт неоприбуткування такого майна на позабалансовий рахунок ТзОВ «Хеппі норс» та факт невикористання такого майна зберігачем;

- принцип змагальності покладає на сторін обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, проте, ТОВ «Хеппі Норс» і до відзиву на апеляційну скаргу не додано жодних доказів наявності між ним та ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» спору про право;

- матеріалами справи доведено, що станом на момент виникнення правовідносин із зберігання майна у власності ТзОВ «Хеппі Норс» перебував житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною корисною площею 240 кв.м.; технічні характеристики вказаного будинку дозволяли здійснення зберігання у ньому отриманого від ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» майна, тому покликання боржника у відзиві на відсутність складу не має значення для встановлення безспірності вимог кредитора;

- передане ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» на зберігання ТзОВ «Хеппі Норс» майно якраз і було використане останнім для потреб власного збагачення, а саме, для ремонту вищевказаного житлового будинку, отже, завдяки активам (речам) ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка», ТзОВ «Хеппі Норс» провело реконструкцію об`єкта нерухомості та довело його до придатного для проживання стану; факт передачі саме тих об`єктів майна, що вказані у договорі та актах приймання-передачі, не заперечується сторонами, бо це достовірна інформація;

- непередача такого майна, незгода з його вартістю могли б бути розбіжностями та свідчили б про спір про право, але цього немає і не може бути, ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» та ТзОВ «Хеппі Норс» є окремими юридичними особами в розумінні ст.80 ЦК України, з різними засновниками, учасниками та бенефіціарами, тому в контексті вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство не має правового значення хто і в які періоди був керівником вказаних підприємств, також чи є необхідний факт наявності відповідного КВЕД у можливості отримання майна на зберігання;

- за даними апелянта, у ТзОВ «Хеппі Норс» є від 7 до 8 млн. грн. кредиторської заборгованості і саме процедура банкрутства дасть змогу погасити такі борги.

Встановлені фактичні обставини справи.

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор зазначає, що розмір вимог ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» до боржника ТзОВ «Хеппі Норс» станом на день подання заяви становить 602 481,84 грн, вказана сума не включає неустойку (пеню, штраф) чи інші санкції.

На підтвердження обставин, на які кредитор покликається як на підставу виникнення та існування заборгованості, до заяви додано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка», копію договору про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019, копії актів приймання-передачі майна до цього договору, копію довіреності від 11.03.2019, копії листа ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» від 13.05.2021 та відповіді на лист від 25.05.2021, копію акту звірки заборгованості від 22.06.2021.

З перелічених доказів вбачається таке.

Відповідно до інформації, отриманої за безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.06.2021 керівником ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» з 29.05.2016 є ОСОБА_1 .

11.03.2019 ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» в особі ОСОБА_1 видало довіреність на ім`я Сочки Віталія Івановича, якою уповноважило його укласти 11.03.2019 договір про надання послуг відповідального зберігання між ТзОВ «Хеппі Норс» як зберігачем та ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» як поклажодавцем, за яким (зберігач) зобов`язується зберігати майно, яке передане йому іншою стороною (поклажодавцем), і повернути його останньому цілісним, передати майно на зберігання, а також бути представником товариства перед всіма фізичними і юридичними особами з вищевказаного питання. Для виконання зазначених функцій йому надається право на всій території України від імені Товариства подавати та отримувати будь-які документи та заяви, підписувати від імені товариства вказаний вище договір, передавати майно на зберігання та виконувати всі інші юридично необхідні дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності. Довіреність є дійсною до 11.03.2022.

11.03.2019 ТзОВ «Хеппі Норс» в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі статуту, та ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» в особі Сочки Віталія Івановича, що діє на підставі довіреності від 11.03.2019 уклали договір про надання послуг відповідального зберігання.

Відповідно до умов цього договору, ТзОВ «Хеппі Норс» (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» (поклажодавцем), і повернути її останньому цілісною (стаття 936 ЦКУ) (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору зберігач бере на себе обов`язок надавати послуги зберігання майна поклажодавця за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вулиця Північна, 62.

У п.2.1.2., п.2.1.3. договору передбачено обов`язки зберігача забезпечити належне зберігання майна, вчасно вживати заходів по запобіганню його ушкодження, псування і втрати; за вимогою поклажодавця передавати останньому майно зі зберігання за актом приймання-передачі відповідальній особі поклажодавця, а у п.2.2.2 договору передбачено обов`язок поклажодавця вчасно оплачувати послуги зберігача.

Відповідно до п.3.1. договору передача майна на відповідальне зберігання здійснюється за місцем їх зберігання за актами приймання-передачі, відповідно до п.3.3. - кількість і вартість (заставна) майна, які передаються на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання передачі.

Відповідно до п.4.1. послуги зберігача по зберіганню майна визначаються сторонами у додатку №1 до цього договору.

Додатку №1 до договору матеріали справи не містять.

Відповідно до п.4.2. договору зберігач щомісяця виставляє поклажодавцю для оплати рахунок та акт прийому-передачі наданих послуг. Поклажодавець повинен підписати та направити зберігачу акт-прийому передачі наданих послуг. Поклажодавець повинен підписати та направити зберігачу акт прийому-передачі наданих послуг протягом 3 днів з моменту отримання або направити обґрунтовані заперечення в той же строк.

Відповідно до п.4.3. договору поклажодавець щомісяця здійснює оплату наданих зберігачем послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання рахунка та підписання сторонами акту наданих послуг шляхом перерахування коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок зберігача.

У розділі 5 договору передбачено, що покладожавець гарантує, що він є власником майна, переданого на зберігання, і до нього немає претензій третіх осіб (п.5.1.). Зберігач не має права використовувати матеріальні цінності, передані на зберігання, у власному виробничому або господарському обороті (п.5.2.).

Відповідно до п.6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у розмірі завданих збитків.

Відповідно до п.6.2 договору зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю, прийнятих на відповідальне зберігання, збитки в разі: 1) втрати (нестачі) майна - в розмірі вартості втраченого; 2) пошкодження - в розмірі суми, на яку знизилась його вартість.

У п.6.2. договору вказано: «зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцю, прийнятих на відповідальне зберігання, збитки», відтак слід констатувати наявність помилки в побудові речення, яка не впливає на суть умови договору.

Відповідно до п.6.3. договору у випадку виявлення факту втрати (нестачі) уповноважені представники сторін складають акт.

Відповідно до п.9.1. договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2021, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п.9.2. дія договору може бути продовжена на той же час та на тих же умовах, якщо жодна зі сторін за 30 днів до кінця дії договору не попередить про його припинення.

На підтвердження фактів передачі майна поклажодавцем зберігачеві кредитор надав суду копії актів приймання-передачі майна:

- від 11.03.2019, від 12.03.2019, від 02.04.2019, від 16.04.2019, від 28.05.2019, від 29.05.2019, від 18.06.2019, від 05.07.2019, від 15.03.2019, від 26.03.2019, від 27.03.2019, від 03.04.2019, від 10.05.2019, від 14.05.2019, від 20.05.2019, від 22.05.2019, від 23.05.2019, від 24.05.2019, від 27.05.2019, від 28.05.2019, від 05.07.2019, від 19.07.2019, від 12.12.2019, від 09.10.2019, від 05.02.2020, від 15.08.2019, від 30.11.2019, від 13.05.2019, від 21.05.2019, від 17.05.2019, від 23.11.2019, від 16.10.2019, від 13.06.2019, від 14.06.2019, від 20.11.2019, від 25.02.2020, від 01.10.2019, від 27.11.2019, від 26.11.2019, від 10.03.2020, від 11.02.2020, від 03.10.2019, від 04.10.2019, від 20.08.2019, від 06.02.2020, від 28.10.2019, від 22.11.2019, від 11.09.2019, від 18.10.2019, від 04.03.2020, від 25.02.2020, від 17.02.2020, від 18.10.2019, від 06.12.2019, від 07.02.2020, від 17.02.2020, від 05.09.2019, від 13.09.2019, від 15.10.2019, від 18.10.2019.

Усі акти приймання-передачі майна від імені ТзОВ «Хеппі Норс» підписав директор ОСОБА_1 , а від імені ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» - представник Сочка В.І. на підставі довіреності від 11.03.2019, що була видана директором ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» ОСОБА_1

В актах приймання передачі майна зазначено відомості про найменування майна (будівельні матеріали та обладнання для ремонту), кількість (шт) та ціну за (штуку, рулон, метр, метр погонний, тонну тощо).

13.05.2021 ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» листом б/н просило ТзОВ «Хеппі Норс» повернути майно, яке було передане на зберігання за договором від 11.03.2019.

Лист підписав представник ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» Сочка В.І.

25.05.2021 у відповіді на вказаний лист ТзОВ «Хеппі Норс» повідомило ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» Сочка В.І. про те, що повернення майна, переданого на відповідальне зберігання за договором від 11.03.2019 є неможливим, у зв`язку з використанням його ТзОВ «Хеппі Норс» для власних потреб, зокрема, для облаштування житлового будинку загальною площею 121,4 кв.м., який належить ТзОВ «Хеппі Норс» на праві власності на знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідь на лист підписав директор ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1.

22.06.2021 ТзОВ «Хеппі Норс» (директор ОСОБА_1.) та ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» (представник Сочка В.І. ) підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість, яка виникла з правовідносин зберігання, становить 602 481,84 грн.

25.06.2021 директор ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» ОСОБА_1. підписав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» та подав таку заяву до Господарського суду Закарпатської області.

08.07.2021 в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Господарський суд Закарпатської області зобов`язав ТзОВ «Хеппі Норс» надати статут підприємства та відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Цією ж ухвалою заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

12.07.2021 директор ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1. подав суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у якому вказав, що боржник не має можливості повернути ініціюючому кредитору суму коштів в розмірі 602 481,84 грн., окрім того, підприємство має заборгованість:

- перед ОСОБА_1 - на суму 1 161 504,00 грн. по виплаті вартості частки;

- перед ОСОБА_1 - на суму 813 000,00 грн. за покращення майна у вигляді ремонтних робіт;

- перед ТзОВ «Юридична група «Ініціаліс» - на суму 22 000,00 грн., за договором оренди майна.

До відзиву додано копію інформаційної довідки №265206747 від 09.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТзОВ «Хеппі Норс», відповідно до якої боржнику належить земельна ділянка з кадастровим номером 21101100000:42:002:0242 площею 0,0738 адресою: АДРЕСА_1 , (право власності зареєстроване 06.03.2019); житловий будинок площею 121,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , (право власності зареєстроване 06.03.2019); 18.06.2021 зареєстровано право оренди на цей житловий будинок, орендодавець - ТзОВ «Хеппі Норс», орендар - ОСОБА_1 ; 23.06.2021 зареєстровано обтяження на нерухоме майно ТзОВ «Хеппі Норс» на підставі постанови №65888595 від 23.06.2021 Ужгородського МВ ДВС.

Також до відзиву додано фінансову звітність малого підприємства (баланс) станом на 01.07.2021, відповідно до якого поточна кредиторська заборгованість становить 1437482, інші поточні зобов`язання - 1 161 504, всього за розділом «Поточні зобов`язання» - 2 598 986.

В суді першої інстанції інтереси ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» представляв адвокат Сочка Віталій Іванович, повноваження якого підтверджено ордером серії АО №1025530, виданим Адвокатським об`єднанням «Ініціаліс» 17.08.2021.

Зокрема, в інтересах ініціюючого кредитора адвокат подав клопотання про відкладення розгляду справи від 17.08.2021, від 20.09.2021, від 25.10.2021, від 30.11.2021, від 24.01.2022, від 22.07.2024 та від 02.12.2024, обґрунтовані неможливістю забезпечити явку в судове засідання.

ОСОБА_1 від імені боржника подав клопотання про відкладення від 17.08.2021 та від 20.09.2021.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможністю є неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».

Відповідно до ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до норм, викладених у ч.1, ч.3 ст.34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна та повинна, серед іншого, містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Вимоги ініціюючого кредитора ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» обґрунтовані наявністю заборгованості боржника, яка виникла на підставі договору надання послуг зберігання від 11.03.2019.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги є збитками, відтак заборгованість кредитора має бути доведена з урахуванням вимог глави 82 Цивільного кодексу України та встановленням складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, адже глава 82 Цивільного кодексу України визначає загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди.

Натомість, у спірному випадку кредитор обґрунтовує свої вимоги тим, що боржник не виконав обов`язку з повернення майна, переданого на зберігання на підставі укладеного сторонами договору.

Такі правовідносини врегульовані главою 66 Цивільного кодексу України «Зберігання», зокрема, відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

У ст.1 КУзПБ визначено, що до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відтак зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання та виражені у грошових одиницях, можуть бути підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Також помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що встановлені обставини того, що керівником кредитора та боржника є одна і та ж особа, а підписання документів (договору зберігання, актів приймання-передачі майна, акту звірки взаєморозрахунків) відбулося керівником ініціюючого кредитора з однієї сторони та уповноваженим ним представником з другої сторони, можуть свідчити про наявність дійсного спору між сторонами.

Водночас логічним та правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що такі обставини можуть свідчити про недобросовісність заявника.

Так, у постанові Верховного суду від 10.11.2021 у справі №916/1101/21, на правові висновки у якій покликається апелянт, зазначено, що для більш чіткого розуміння дій господарського суду у підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора доречним є використання чотирискладового тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною конструкцією - засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:

- наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання;

- належність вирішення такого спору саме в порядку позовного провадження.

- позиція боржника на предмет вчинення останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення;

- оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У спірних правовідносинах застосування вказаного алгоритму дійсно не може мати наслідком висновків про наявність спору про право, адже боржник не заперечував суті та підстав виникнення зобов`язання, можливість відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі грошового зобов`язання що виникло внаслідок невиконання зобов`язань за договорами зберігання прямо передбачена у статті 1 КУзПБ, боржник підписав акт звіряння взаєморозрахунків з кредитором без зауважень, а у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство визнав заборгованість перед кредитором та підтвердив неможливість її виконання.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за наслідками підготовчого провадження, передбачені у ч.6 ст.39 КУзПБ, є вичерпними, а саме:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

З матеріалів справи не вбачається наявності таких підстав.

При цьому слід відхилити доводи боржника, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про наявність спору про право, ознаками якого є перевищення повноважень колишнього керівника боржника під час укладення договору зберігання та укладення такого договору на шкоду інтересам боржника, оскільки такі заперечення не були предметом розгляду судом першої інстанції в підготовчому засіданні.

Боржник висловив заперечення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство лише на стадії апеляційного перегляду справи і така зміна правової позиції обумовлена зміною складу засновників та керівника боржника, що мало місце після відкриття апеляційного провадження у справі та було досліджено в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у цій справі про відмову у задоволенні заяви ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» про забезпечення вимог кредиторів.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як було встановлено апеляційним судом за результатами оцінки доказів, наданих ініціюючим кредитором та боржником, станом на дату підписання ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» та ТзОВ «Хеппі Норс» договору про надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019, актів приймання-передачі майна на виконання цього договору, вимоги про повернення майна, відповіді про неможливість повернення майна, акту звірки взаєморозрахунків, а також станом на подання ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» та подання ТзОВ «Хеппі Норс» відзиву на цю заяву, керівником ініціюючого кредитора та боржника була одна і та ж особа - ОСОБА_1 .

При цьому, перелічені документи підписували з обох сторін або керівник ОСОБА_1. або представник Сочка В.І. , який діяв на підставі довіреності, виданої керівником ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» ОСОБА_1

Вказані обставини мають ознаки недобросовісності дій ініціюючого кредитора та ознаки зловживання процесуальними правами шляхом подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має очевидно штучний характер.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

У п.3 ч.2 ст.43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, від 27.07.2023 у справі №910/12713/22.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 звернув увагу, що доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково.

Водночас, відповідно до усталеної судової практики, висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, ініціюючий кредитор переслідує мету задоволення своїх грошових вимог за рахунок майна боржника у процедурах банкрутства або спонукання боржника до задоволення безспірних вимог кредитора у короткотривалий термін - до дати підготовчого засідання у справі.

Для досягнення цієї мети ініціюючий кредитор безсумнівно зацікавлений в дотриманні передбачених Кодексом України з процедур банкрутства строків розгляду його заяви щодо вирішення питання прийняття чи відмови у прийнятті такої заяви, строку проведення підготовчого засідання та введення за його наслідками процедури розпорядження майном.

У відповідності до ч.1 ст.35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім`я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до ч.2 ст.35 КУзПБ ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про: зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

25.06.2021 ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс».

При цьому, вказану заяву підписав директор ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 08.07.2021 (після усунення заявником недоліків) було прийнято до розгляду заяву ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка»; підготовче засідання суду призначено на 18.08.2021; зобов`язано боржника у строк до 18.08.2021 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст.36 КУзПБ та з урахуванням п.6 ст.39 цього Кодексу; заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та ТзОВ «Хеппі Норс» приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

Відповідно до вимог ч.2 ст.35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Проте, ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі постановлено 08.07.2021, а підготовче засідання суду неодноразово відкладалось та було проведено лише 03.12.2024 (зі спливом більш, ніж трьох років).

Як було встановлено, представник ініціюючого кредитора сім разів подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані зайнятістю адвоката в інших судових провадженнях, що в сукупності з дією заходів забезпечення вимог кредиторів (про заборону власнику майна боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, відчужувати основні засоби), свідчить про відсутність зацікавленості кредитора у визнанні та погашенні заявлених ним вимог до боржника та про переслідування кредитором іншої мети.

Протягом цього часу боржник не надав суду правоустановчих документів, зокрема, статуту підприємства, не зважаючи на вимоги ухвали суду від 08.07.2021. Разом з цим, боржник у відзиві від 09.07.2021 визнав вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 602 481,84 грн., та повідомив, що підприємство має заборгованість: перед ОСОБА_1 - на суму 1 161 504,00 грн. по виплаті вартості частки; перед ОСОБА_1 - на суму 813 000,00 грн. за покращення майна у вигляді ремонтних робіт; перед ТзОВ «Юридична група «Ініціаліс» - на суму 22 000,00 грн., за договором оренди майна.

Відзив підписав директор ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1.

Тобто, заяву ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» подав директор ініціюючого кредитора ОСОБА_1 , а відзив ТзОВ «Хеппі Норс» про визнання вимог ініціюючого кредитора в повному обсязі також підписав ОСОБА_1 вже як директор боржника.

Будучи директором боржника, ОСОБА_1. не заперечував проти тривалості дії заходів забезпечення вимог кредиторів.

Вказане, в сукупності з тим, що усі документи на підтвердження існування заборгованості боржника перед кредитором також підписано від імені кредитора - його керівником ОСОБА_1, а від імені боржника - представником Сочкою В.І. на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 як керівником боржника, свідчить про штучний характер заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс».

Більше того, адвокат Сочка В.І. згодом представляв інтереси саме кредитора під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ОСОБА_1. - представляв інтереси вже боржника.

Під час апеляційного провадження Сочка В.І. представляє інтереси кредитора як адвокат, ОСОБА_1. представляє інтереси кредитора як керівник в порядку самопредставництва.

Слід взяти до уваги, що з інформаційної довідки №265206747 від 09.07.2021, яку боржник надав до відзиву на підтвердження права власності на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , також вбачається, що 23.06.2021 зареєстровано обтяження на нерухоме майно ТзОВ «Хеппі Норс» на підставі постанови №65888595 від 23.06.2021 Ужгородського МВ ДВС. Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано суду 25.06.2021.

Тобто, заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника подано через три дні після накладення арешту на нерухоме майно боржника на підставі постанови органу державної виконавчої служби.

Окрім цього, колегія суддів враховує відсутність в матеріалах справи доказів, які б достеменно підтвердили реальність заборгованості за договором надання послуг відповідального зберігання від 11.03.2019, а саме:

- доказів виставлення рахунків зберігачем поклажодавцю, актів прийому-передачі наданих послуг зберігання, оплати послуг зберігача щомісяця (у відповідності до п.2.2.2, п.4.2., п.4.3 договору);

- додатку №1 до договору, у якому мали бути визначені послуги зберігача по зберіганню майна (п.4.1. договору);

- доказів того, що майно, передане на зберігання, належить поклажодавцю (п.5.1. договору);

- доказів складення сторонами акту про виявлення факту втрати (нестачі) майна (п.6.3. договору).

Лист б/н від 13.05.2021 з вимогою про повернення переданого на зберігання майна підписав представник ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» Сочка В.І.

Відповідь від 25.05.2021 на вказаний лист з повідомленням про використання цього майна для власних потреб і неможливість його повернення підписав директор ТзОВ «Хеппі Норс» ОСОБА_1.

22.06.2021 ТзОВ «Хеппі Норс» (директор ОСОБА_1.) та ТзОВ «Ужгородська Агромпромтехніка» (представник Сочка В.І.) підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість, яка виникла з правовідносин зберігання, становить 602 481,84 грн.

Слід зазначити, що акти приймання-передачі майна на відповідальне зберігання містять відомості про найменування майна (будівельні матеріали та обладнання для ремонту), кількість (шт) та ціну за (штуку, рулон, метр, метр погонний, тонну тощо) і не мають інформації про загальну вартість майна, що передається за конкретним актом.

Водночас, в акті звірки взаєморозрахунків, яким визначено розмір заборгованості, перелічено кожен акт приймання-передачі із загальною вартістю майна, переданого за цим актом.

Акт звірки підписано без зауважень, хоча не усі вказані в ньому суми відповідають сумам, які можна визначити з відомостей в конкретних актах про ціну за штуку чи метр погонний і про кількість майна. Наприклад, в акті приймання-передачі від 11.03.2019 є відомості про ціну та кількість майна на загальну суму 21 744,77 грн., а не 26 568 грн як зазначено в акті звірки; в акті приймання-передачі від 02.04.2019 - на суму 14 330,30 грн., а не 20 925,30 грн. як зазначено в акті звірки; в акті приймання-передачі від 18.06.2019 - на суму 14 552,84 грн., натомість в акті звірки зазначено 1006,2 грн., тобто без врахування ванни зі штучного каменю вартістю 13 546,64 грн.; в акті приймання-передачі від 26.03.2019 - на суму3 022,41 грн, а не як вказано в акті звірки розрахунку - 2 594,98 грн.; в акті приймання-передачі від 27.03.2019 вказано матеріали кількістю в погонних метрах (провід, труба), а ціну вказано за штуку; тощо.

Наведені обставини в сукупності підтверджують те, що ТзОВ «Ужгородська Агропромтехніка» звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Хеппі Норс» не мало на меті реалізації права на судовий захист порушеного боржником права кредитора на своєчасне виконання грошового зобов`язання та не керувалось завданням господарського судочинства під час підготовчого засідання, натомість умисно затягувало розгляд питання про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті шляхом подання клопотань про відкладення розгляду справи протягом трьох років, а отже, таке звернення є зловживанням ініціюючим кредитором процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.1, п.3, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, оскаржену ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати дії ініціюючого кредитора з подання заяви у спорі, що має, очевидно штучний характер, - зловживанням процесуальними правами, заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - залишити без розгляду, судові витрати - покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі №907/505/21- скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» з подання заяви у спорі, що має, очевидно штучний характер, зловживанням процесуальними правами.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» - залишити без розгляду.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 17.03.2025.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.