Постанова від 11.03.2025 по справі 920/885/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа№ 920/885/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Роменської міської ради Сумської області

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024

у справі № 920/885/23 (суддя Заєць С.В.)

(повний текст ухвали складено 20.11.2024)

за позовом Приватного підприємства "Агротемп"

до Роменської міської ради Сумської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС у Сумській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Роменської міської

про стягнення 304 676,20 грн

за участю представників:

від позивача: Остапенко Ю.І.

від відповідача: Сіромаха А.В.

від третіх осіб: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.03.2024 у справі № 920/885/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 243 351,60 грн основного боргу та 3 650,18 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

06.09.2024 Господарським судом Сумської області видано відповідний наказ.

05.11.2024 ПП "Агротемп" звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання судового наказу, виданого 06.09.2024 для примусового виконання рішення у справі № 920/885/23, з посиланням на обставини, які ускладнюють його виконання, а саме: повернення без виконання виконавчого документа Роменським управлінням державної казначейської служби України Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 заяву ПП "Агротемп" про зміну способу виконання наказу по справі № 920/885/23 задоволено; змінено спосіб виконання наказу Господарського суду Сумської області від 06.09.2024, виданого на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 26.03.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 920/885/23, які набрали законної сили 24.07.2024, а саме: стягнуто на користь позивача (стягувача) - ПП "Агротемп" 243 351,60 грн основного боргу та 3 650,18 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору з Роменської міської ради Сумської області шляхом безспірного списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, передбачених для фінансування Роменської міської ради Сумської області з місцевого бюджету.

Суд виходив з того, що Роменська міська рада Сумської області не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Ромни та не має рахунків в органах державного казначейства, тому, з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання наказу суду, виконання слід здійснювати з урахуванням того, що розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету міста Ромни є Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області.

Не погодившись з ухвалою, Роменська міська рада Сумської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 та відмовити ПП "Агротемп" у задоволенні заяви про зміну способу виконання наказу по справі № 920/885/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Роменської міської ради Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі № 920/885/23.

03.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ПП "Агротемп", доводячи безпідставність скарги, просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі № 920/885/24, а апеляційну скаргу - без задоволення.

05.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Роменської міської ради Сумської області по суті апеляційної скарги.

12.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ПП "Агротемп" із запереченнями доводів скаржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 за клопотанням Роменська міська рада Сумської області розгляд справи було відкладено на 11.03.2025.

В судове засідання представники третіх осіб не з`явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Статтею 129-1 Конституції України гарантовано обов`язковість виконання судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Отже під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 № 11-рп/2012).

Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням, та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу. За заявою сторони така ухвала долучається до виконавчого документа та примусове виконання наказу здійснюється у спосіб, встановлений такою ухвалою (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 905/3250/16).

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45), зі змінами (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Матеріали справи свідчать, що стягувач звернувся до Роменського управління державної казначейської служби України Сумської області із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області у справі № 920/885/23 про стягнення з Роменської міської ради Сумської області грошових коштів, однак орган Казначейства повідомив, що в базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Роменська міська рада Сумської області не зареєстрована; розрахунково-касове обслуговування Роменської міської ради Сумської області не здійснюється; будь-які види рахунків на ім`я Роменської міської ради Сумської області в Роменському управлінні державної казначейської служби України Сумської області в жодному бюджетному періоді не відкривались. Таким чином, відсутність рахунків у боржника, як і відсутність самого боржника в якості клієнта органу Казначейства виключають технічну можливість вжиття Роменським управлінням Казначейства регламентованих пунктами 24 - 34 Порядку заходів, направлених на безспірне списання коштів з рахунків боржника; виступають прямою правовою підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без вжиття органом Казначейства будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно із визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частинами першою і другою ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підп. 4 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, згідно з відомостями якого Роменська міська рада не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів. Розпорядником та одержувачем бюджетних коштів є Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до п. 2 Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з огляду на відсутність у Роменської міської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Роменському управлінні державної казначейської служби України Сумської області, що унеможливлює виконання судового рішення у справі № 920/885/23, наявні підстави для задоволення заяви стягувача про зміну способу виконання наказу суду.

За наведених обставин, доводи скаржника щодо порушення місцевим судом норм процесуального права є необґрунтованими.

Твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що Роменська міська рада Сумської області та Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області є різними, самостійними юридичними особами, а отже Виконавчий комітет Роменської міської ради не має жодного стосунку до спірних відносин, є безпідставними, оскільки Роменська міська рада Сумської області є органом місцевого самоврядування, у свою чергу Виконавчий комітет є виконавчим органом Роменської міської ради, створюється нею, є підконтрольним та звітним їй.

Враховуючи, що Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області є розпорядником грошових коштів, які належать позивачу, жодних інтересів Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області не буде порушено таким судовим рішенням, а відсутність рахунків у відповідача унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення з нього присуджених стягувачу грошових коштів, тому усі інші доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.

Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 331, 326 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Роменської міської ради Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі № 920/885/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі № 920/885/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/885/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко