Рішення

від 18.03.2025 по справі 910/16269/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2025Справа № 910/16269/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання вчинити дії

Щодо розгляду заяви б/н від 21.02.2025 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

Суддя Котков О.В.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 року у справі № 910/16269/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" задоволено повністю, зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 23 303,76 грн., стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") судовий збір - 2422,40 грн.

21.02.2025 року від ТОВ "Грейнсвард" надійшла заява б/н від 21.02.2025 року «Про ухвалення додаткового рішення», в якій позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7631,26 грн.

24.02.2025 р. від АТ "Українська залізниця" надійшло клопотання б/н від 24.02.2025 року про зменшення витрат на оплату витрат на правничу допомогу

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки рішення у справі № 910/16269/24 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, тому відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу Україна судове засідання для розгляду поданої позивачем заяви не призначається.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що заява б/н від 21.02.2025 року "Про ухвалення додаткового рішення" Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат правничої допомоги підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У даному випадку позивач до своєї заяви долучив наступні докази:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001243, видане адвокату Накоп`юк Я.В.;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1067099 від 17.10.2023 року, виданий «АО «Право, бізнес і фінанси» на представництво інтересів ТОВ «Грейнсвард»;

- договір про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021 року, укладений між ТОВ «Грейнсвард» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» (об`єднання), за яким клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

- додаткову угоду № 1 від 07.07.2021 року до договору про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021 року, відповідно до якого сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1000,00 грн. (п. 4.3). Сторони додатково домовились про «гонорар успіху», якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір «гонорару успіху» становить 7 % від ціни позову (п. 4.7);

- акт виконаних робіт № 17-01/382 від 28.12.2024 року із зазначенням переліку послуг, наданих адвокатським об`єднанням, а також вартості цих послуг, яка становить 5000,00 грн.;

- рахунок на оплату № 17-01/382 від 28.12.2024 року на суму 5000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 8447 від 30.12.2024 року на суму 5000,00 грн.;

- акт виконаних робіт № 17-01/412 від 19.02.2025 року із зазначенням переліку послуг, наданих адвокатським об`єднанням, а також вартості цих послуг, яка становить 2631,26 грн.;

- рахунок на оплату № 17-01/412 від 19.02.2025 року на суму 2631,26 грн.;

- платіжну інструкцію № 8807 від 19.02.2025 року на суму 2631,26 грн.;

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даному випадку суд враховує категорію справи, яка є малозначною та нескладною; обсяг виконаної адвокатом позивача роботи під час розгляду справи, відшукання доказів на підтвердження позовних вимог та надання пояснень на кожний довід відповідача, викладений у заявах по суті справи.

Також судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У той же час, відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на правову допомогу.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, недоведеність відповідачем неспівмірності витрат позивача на правову допомогу, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у заявленій сумі - 7 631,26 грн., які покладає на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 21.02.2025 року "Про ухвалення додаткового рішення" Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" у справі № 910/16269/24 - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (ідентифікаційний код 41564379, адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, 3-й поверх) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 631 (сім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 26 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 18.03.2025 року

Суддя О.В. Котков