Ухвала

від 15.03.2025 по справі 451/394/25

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/394/25

Провадження № 1-кс/451/67/25

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

15 березня 2025 року місто Радехів

Слідчий суддя Радехівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та затриманого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ НПУ у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , що погоджене з прокурором Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Шептицький, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, не депутата, раніше не судимого, підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141280000117 від 15 листопада 2024 року,

установив:

старший слідчий СВ відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ НПУ у Львівській області капітан поліції ОСОБА_8 , відповідно до проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024141280000117 від 15 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, звернувся із клопотанням, що погоджене із прокурором Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою.

Із клопотання та доданих матеріалів видно, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 з метою отримання незаконного прибутку від збуту наркотичних засобів на території м. Шептицький, Львівської області в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав, після чого почав незаконно зберігати з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого заборонено «Канабіс».

В подальшому ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свої злочинні наміри, з метою незаконного збагачення від збуту наркотичних засобів, 25 лютого 2025 року приблизно о 19 годині 20 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_2 , незаконно збув громадянину ОСОБА_9 , наркотичний засіб «Канабіс» вагою 8,1295 г, за що отримав грошові кошти в сумі 3000 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_6 з метою отримання незаконного прибутку від збуту наркотичних засобів на території м. Шептицький, Львівської області в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав, після чого почав незаконно зберігати з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого заборонено «Канабіс».

В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свої злочинні наміри, з метою незаконного збагачення від збуту наркотичних засобів, 14 березня 2025 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Б.Хмельницького, поблизу Шептицького міського відділу ДСНС України, що в місті Шептицький Львівської області, незаконно збув ОСОБА_10 , наркотичний засіб «Канабіс», за що отримав грошові кошти в сумі 700 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_6 з метою отримання незаконного прибутку від збуту наркотичних засобів на території м. Шептицький, Львівської області в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав, після чого почав незаконно зберігати з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого заборонено «Канабіс».

В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свої злочинні наміри, з метою незаконного збагачення від збуту наркотичних засобів, 14 березня 2025 року, приблизно о 11 годині 30 хвилині, перебуваючи по вулиці Б. Хмельницького, 51 в м.Шептицький Львівської області на території АЗС «Укрнафта», незаконно збув громадянину ОСОБА_9 (дані особи якої змінені), наркотичний засіб «Канабіс» за що отримав грошові кошти в сумі 3000 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

14 березня 2025 року о 11 год 30 хв ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, по вул. Б.Хмельницького 51а, в м. Шептицький Львівської області під час збуту наркотичного засобу «канабіс».

14 березня 2025 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_6 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у процесі розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 14.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду речових доказів від 25.02.2025; протоколом ідентифікації грошових коштів від 25.02.2025; протоколом огляду покупця від 25.02.2025; протоколом про результати негласної слідчої дії від 05.03.2025; протоколом про результати негласної слідчої дії від 05.03.2025; протоколом огляду місця події від 25.02.2025; висновком експерта від 04.03.2025; протоколом огляду речових доказів від 26.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події 14.03.2025; протоколом огляду місця події 14.03.2025; протоколом обшуку від 14.03.2025; характеризуючими даними ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_6 ; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 14.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 14.03.2025.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, встановлено, що наявні докази вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинені ним кримінальні правопорушення, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, орган досудового розслідування приходить до переконання, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які служать підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вагомими, зокрема останній може:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду під страхом невідворотності покарання, оскільки за вчинення кримінальних правопорушень санкція ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а отже усвідомлення можливості засудження до реального терміну позбавлення волі спонукатиме підозрюваного до втечі, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України;

- з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зможе впливати на їхні свідчення надані на досудовому слідстві, шляхом їхнього переконання та залякування щодо можливого схиляння їхньої зміни показань, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України;

- вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній не працює, тому може забезпечувати власні потреби за рахунок злочинної діяльності, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно із ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, таким чином, оцінка в сукупності всіх обставин, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, в тому числі, у виді тримання під вартою, вказує на необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості застосування до нього інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Зокрема, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки обставини вчинення ним кримінальних правопорушень свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу, передбаченого ст. 179 КПК України, тобто, особистого зобов`язання, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаного запобіжного заходу такий ним з високою ймовірністю може бути порушено.

Крім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, передбаченого ст.181 КПК України, а саме домашнього арешту, є неможливим, оскільки застосування даного запобіжного заходу може мати наслідком настання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що в свою чергу, не є доцільним, оскільки умови такого запобіжного заходу, ним можуть бути порушені з метою уникнення від відбування реального покарання та вчинення тиску на свідків у кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Вказані потреби виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.

Підставою обрання вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та наявність вищенаведених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий підтримав у судовому засіданні клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор підтримав у судовому засіданні клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити. У разі якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання, просив визнати альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі сімдесят прожиткових мінімумів доходів громадян із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.182 КПК України, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України нівелює застосування ст. 75 КК України.

Підозрюваний щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, просив у задоволенні його відмовити, просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як має намір йти працювати. Просив вибачення перед слідчим суддею та просив врахувати, що він купляв через телеграм боти чотири рази наркотичний засіб для себе, курив його для задоволення, підняття настрою. 3 2022 по 2024 рік перебував у Збройних Силах України у м.Суми в/ч НОМЕР_1 , повернувся додому та оформляв догляд за своєю психічно хворою тіткою, особою з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_11 ( рідною сестрою матері). Крім цього, повідомив суду, що він виховувався в інтернаті та проживає у даний час у соціальному житлі, оскільки його матір ОСОБА_12 ( яка у даний час перебуває на заробітках у м. Польща) була позбавлення материнських прав через зловживання алкоголізмом, а батько ОСОБА_13 загинув у ДТП, якого він взагалі не пам`ятає. Бабусі і дідусі також померли. Кається у вчиненому, та звертав увагу слідчому судді на те, що він не мав наміру продавати наркотичний засіб та коли до нього дзвонили особи із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 він їм у телефонному режимі повідомив, що наркотичний засіб він купляє через телеграм канали, а потім їх шукав у лісі по фото, яке йому надсилали. Із продажу наркотичного засобу коштів не отримував. Він нормальна людина і не має наміру втікати, буде працювати, тому просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив суду, що йому важко говорити, оскільки підорюваний є круглою сиротою та не мав наміру продавати наркотичний засіб, а лише придбав його для себе, оскільки кількість придбаного наркотичного засобу була великою поділився із особами, які до нього зателефонували. Запобіжний захід у виді тримання під вартою є крайнім запобіжним заходом, тому просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як він позитивно характеризується за місцем проживання, служив у лавах Збройних Сил України у період з 2022 по 2024 рік, неофіційно працевлаштований та не має наміру переховуватись від слідства, а від проведених операцій не мав жодного заробітку. Застава добра альтернатива для підозрюваного, але він є сиротою, у нього є лише матір, яка позбавлена материнських прав через зловживання алкоголізмом в заставу за нього не буде кому внести.

Вислухавши доводи прокурора, слідчого в обґрунтування поданого клопотання та позицію з цього приводу підозрюваного і адвоката, дослідивши копії доданих до клопотання матеріалів, приходжу до наступного висновку.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено в ЄРДР за №12024141280000117 від 15 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182)

Наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.02.2025 (а.с.15-18); постановою про прилучення до справи речових доказів від 25.02.2025 (а.с.19); протоколом огляду речових доказів від 25.02.2025 (а.с.20-21); протоколом ідентифікації грошових коштів від 25.02.2025 (а.с.22-23); протоколом огляду грошових купюр від 25.02.2025 (а.с.24-25); протоколом огляду покупця від 25.02.2025 (а.с.26-27); протоколом про результати негласної слідчої дії від 05.03.2025 (а.с.28-29); протоколом про результати негласної слідчої дії від 05.03.2025 (а.с.30-31); протоколом огляду місця події від 25.02.2025 (а.с.33-35); висновком експерта від 04.03.2025 (а.с.36-38); постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с.39); протоколом огляду речових доказів від 26.02.2025 (а.с.40); протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.02.2025 (а.с.41-44); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с.45-49); протоколом допиту грошових купюр від 13.03.2025 (а.с.54-55); протоколом ідентифікації грошових коштів від 13.03.2025 (а.с.56-57); протоколом огляду покупця від 13.03.2025 (а.с.58-59); протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.02.2025 (а.с.60-63); протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.03.2025 (а.с.65-68); протоколом огляду місця події 14.03.2025 (а.с.70-73); протоколом огляду місця події 14.03.2025 (а.с.74-75); протоколом обшуку від 14.03.2025 (а.с.76-78); характеризуючими даними ОСОБА_6 (а.с.79-90); повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 14.03.2025 (а.с.94-95); протоколом допиту підозрюваного від 14.03.2025 (а.с.96-97).

За вчинення кримінального правопорушення зазначеного у ч. 1 ст. 307 КК України, зокрема незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

За вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зокрема ті самі дії, що передбачені ч. 1 ст. 307 КК України, вчинені повторно караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

На підставі ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

За частиною 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні цього клопотання слідчим суддею враховано те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Докази, що здобуті під час досудового слідства, є вагомими та достатніми.

Крім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст. 2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, уникнення перешкод у розслідуванні цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення. Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні, не є доцільним, оскільки не зможе відвернути зазначені ризики.

Також, при обранні запобіжного заходу, у відповідності до ст.178 КПК України враховується вагомість доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Окрім цього, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави підозрюваному слідчий суддя враховує позицію ЄСПЛ, висловлену у справі «Гафа проти Мальти», який наголошує, що відповідно до прецедентного права Суду, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (дивіться Мангурас проти Іспанії [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (дивіться Неймайстер проти Австрії, 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8).

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, в тому числі буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі, в тому числі враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку розмір застави у 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 151 400 грн, здатен забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та, на думку слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваному процесуальних обов`язків, визначених ст. 177 КПК України і стримає його від втечі.

Керуючись ст. ст. 94, 110, 132, 176-178, 182, 183, 331, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Шептицький, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, не депутата, раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні №12024141280000117 від 15 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 діє до 13 травня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_6 розмір застави 151 400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень, що еквівалентний п`ятдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Строк дії запобіжного заходу у виді застави, в разі її внесення, та обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 13 травня 2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо рідозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого/суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_6 , прокурору та надіслати до відома начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» та до виконання начальнику ВП №1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддяОСОБА_16

Ухвала суду виготовлена 17 березня 2025 року.