Ухвала

від 18.03.2025 по справі 520/19463/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2025 р.Справа № 520/19463/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року по справі № 520/19463/24

за позовом ОСОБА_1

до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 по справі № 520/19463/24 за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

17.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г., з підстав, визначених ст. 36 КАС України.

На думку позивача тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, з огляду на що наявні підстави для відводу судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Так, заява позивача про відвід обґрунтована незгодою із тривалістю розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Наведені обставини, за визначенням позивача, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, позивачем не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів щодо заявника.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід також не вбачається.

Натомість, викладені позивачем обставини не можуть слугувати підставами для відводу судді.

Таким чином, Магда А.М., обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г., переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що судді є упередженими на користь відповідача, не надав.

Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтувань відводу судді позивачем не наведено.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г., з огляду на що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою.

На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України суд, дійшовши висновку про необґрунтованість заявленого відводу, для вирішення питання про відвід передає справу для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г. - визнати необгрунтованою.

Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 40 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Подобайло З.Г.