Ухвала

від 14.03.2025 по справі 355/1559/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У х в а л а

14 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 355/1559/24

Провадження № 61-2165ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)

на постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року

за заявою скаржника про скасування вжитих згідно з ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 9 серпня 2024 року заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до скаржника за участю приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Дашдамірова Ельдара Акреповича як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та

в с т а н о в и в:

1. У серпні 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якому просив накласти арешт (заборону) на відчуження, поділ (об`єднання) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220281700:04:049:0105, розташованої на території Волошинівського старостинського округу, Броварського району, Київської області, та яка перебуває у власності скаржника (далі -земельна ділянка), на користування цією ділянкою, передання її в оренду, заборону на здійснення будь-яких землевпорядних і реєстраційних дій щодо неї.

2. 9 серпня 2024 року Баришівський районний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив заяву позивача та наклав арешт (заборону) на відчуження, поділ (об`єднання) земельної ділянки, користування нею, передання в оренду, заборону на здійснення будь-яких землевпорядних і реєстраційних дій щодо цієї ділянки.

3. У жовтні 2024 року скаржник звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, у якому просив скасувати арешт на земельну ділянку.

4. 7 жовтня 2024 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні клопотання скаржника.

5. 13 січня 2025 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції від 7 жовтня 2024 року й ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання скаржника.

6. 19 лютого 2025 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні його клопотання й ухвалити нове судове рішення про скасування арешту (заборони), накладеного на земельну ділянку згідно з ухвалою суду першої інстанції від 9 серпня 2024 року.

7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

7.1. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

7.2. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

7.3. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).

7.4. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

7.5. Скаржник подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, згідно з якою цей суд переглянув ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання скаржника про скасування заходів забезпечення позову. Пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України визначив виключний перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити у касаційному порядку після їхнього перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції щодо відмови в скасуванні заходів забезпечення позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України) у цьому переліку відсутня. Відповідно немає гарантованого права касаційного оскарження ні тієї ухвали, ні постанови апеляційного суду за результатами її перегляду. Зогляду на те, що скаржник подав касаційну скаргу на судове рішення, касаційне оскарження якого не передбачене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

7.6. Помилкова вказівка у постанові Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року про можливість її оскарження у касаційному порядку не може бути підставою для перегляду судового рішення Верховним Судом усупереч вимогам процесуального закону.

Керуючись статтями 260, 261, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про скасування вжитих згідно з ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 9 серпня 2024 року заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до ОСОБА_1 за участю приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Дашдамірова Ельдара Акреповича як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко