Постанова

від 20.03.2025 по справі 340/5635/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5635/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Ю.П. ПАСІЧНИК) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 512 від 22.07.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 23.07.2024; звернути рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до негайного виконання шляхом зобов`язання Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій видати наказ про поновлення на посаді протягом трьох днів з дня отримання копії рішення суду; стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій па користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн 15 коп. за кожний день вимушеного прогулу; стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що суд хибно вважає, що п. 182 Положення передбачає самостійні умови звільнення зі служби, він не містить такої обов`язкової умови, яка має передувати розірванню контракту, як проведення індивідуальної бесіди, що на думку суду носить суто консультативний характер. В той же час, суд не звернув увагу на той факт, що під час індивідуальної бесіди має вирішуватися, серед інших, й питання щодо надання відпустки. Проте мої неодноразові звернення із рапортами до голови ДСНС щодо надання відпуски були проігноровані і це попри те, що відповідно до пункту 156 Положення особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів, щорічна основна відпустка надається за їх бажанням у році звільнення тривалістю, встановленою цим Положенням. Тобто перед звільненням відповідач 1 не надав мені можливості скористатися правом на відпустку. Важливість та обов`язковість проведення індивідуальної бесіди випливає зі змісту п. 175 Положення, адже в разі відмови від підписання аркушу бесіди складається відповідний акт, а сам аркуш бесіди має бути долучений до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі. Обов`язок щодо організації та проведення індивідуальної бесіди лежить саме на відповідачеві. На користь такої позиції свідчить й той факт, що саме в межах компетенції відповідача знаходиться залучення фахівців кадрової, юридичної, фінансової та інших служб до проведення індивідуальної бесіди, чого в силу зрозумілих причин не може зробити особа, з якою має бути проведена індивідуальна бесіда. Маніпуляцією та відвертим обманом є висновок суду про те, що « 22.03.2024 року посадовими особами відповідача складено акт, яким зафіксовано факт прибуття позивача до апарату ДСНС та наміри провести з ним бесіду з приводу звільнення з органів ДСНС. Факт складання акту та його зміст підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ». Дійсно, в матеріалах справи є такий акт, проте цей акт, на моє глибоке переконання, має всі ознаки сфальсифікованого документу, а матеріали справи містять достатньо тому доказів. Пан ОСОБА_2 22.03.2024 згідно з офіційними документами перебував у відрядженні, цей факт підтверджується наказом по о/с № 90 від 22.03.2024 і не спростовувався самим ОСОБА_5 під час допиту його в якості свідка, а також представником відповідача. ОСОБА_6 перебував у відрядженні в м. Харкові та не мав права підпису не лише акту, але й будь-яких інших офіційних документів. Другий свідок ОСОБА_7 , підписавши акт, не змогла підтвердити факт моєї «втечі» з будівлі ДСНС, який описаний в ньому, адже зазначила, що лише бачила як я зайшов в кабінет ОСОБА_6 та вийшов. Третій свідок ОСОБА_8 , зважаючи на зміст акту, повідомив, що отримав доручення про проведення індивідуальної бесіди, хоча таке доручення суперечить пункту 175 Положення, отже фактично підтвердив отримання протиправного доручення та зазначив про свою готовність його виконати. Попри те, що я не заперечую того факту, що пан ОСОБА_2 22.03.2024 в приватній розмові (оскільки в цей день перебував у відрядженні в м. Харків і не міг діяти офіційно в процедурі звільнення) мене повідомив про звільнення, саме попередження про звільнення мені не було вручено під підпис і від отримання такого попередження я не відмовлявся ані в приміщенні апарату ДСНС, ані по місцю служби. В судовому засіданні встановлено, що ані пан ОСОБА_2 , якби він навіть був при виконанні службових обов`язків по місцю служби, ані ОСОБА_3 , якому нібито була дана вказівка щодо проведення зі мною індивідуальної бесіди та який виконував обов`язки ОСОБА_9 , не являлися моїми безпосередніми та прямими начальниками, а відтак в силу п. 182 Положення вони не мали права на такі дії в процедурі мого звільнення. Таким начальником для мене був тільки Голова ДСНС, адже лише він згідно зі Статутом 3 СЦШР, що є в загальному доступі на офіційній сторінці центру, та своїми повноваженнями має право призначати та звільняти з посади начальника 3 СЦШР, має дисциплінарну владу щодо нього, а відтак лише він, як посадова особа, мав право та обов`язок, в силу норм Положення, провести зі мною індивідуальну бесіду, а також попередити про наступне звільнення. При ухваленні рішення голови ДСНС про розірвання контракту та звільнення мене з посади не дотримано основних принципів дискреційних повноважень, зокрема рівності, адже з одними контракт припиняє свою дію по закінченню його дії, а зі мною він в односторонньому порядку без пояснень причини, розривається, а також належного балансу між наслідками у вигляді очікуваного розміру пенсійного забезпечення, отримання грошового забезпечення та невідомою, навіть прихованою метою, яку переслідував голова ДСНС, ухвалюючи рішення про дострокове припинення контракту, об`єктивності та неупередженості щодо звільнення з посади особи, досвід та показники роботи якого були на найвищому рівні.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом ДСНС України від 06.02.2023 № 62 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника 3-го Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Наказом ДСНС України від 21.09.2023 № 613 «Про продовження служби за контрактом понад граничний вік» полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідно до п. 17 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу продовжено строк служби за контрактом понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту, - строком на 1 (один) рік, з 23 вересня 2023 року до 22 вересня 2024 року.

Між позивачем та ДСНС України 21.09.2023 укладено контракт № 108/23 про проходження служби цивільного захисту. Відповідно до п. 3 контракту строк його дії становив один рік до 23.09.2024. Відповідно до п. 5 Контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи ДСНС, а особа рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом, звільняється зі служби, зокрема за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі.

Листом від 29.02.2024 № 04-4397/281 ДСНС попередив позивача про припинення (розірвання) з ОСОБА_1 контракту про проходження служби цивільного захисту та звільнення зі служби цивільного захисту згідно з пп. 2 (за віком) п. 176 Положення через 2 (два) тижні.

У позовній заяві позивач вказує, що такий лист позивач отримав 22.03.2024 засобами зв`язку Аскод, який надійшов на електронну адресу НОМЕР_1 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Також зазначає, що 29.02.2024 на адресу 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій надіслано виклик з вимогою прибути ОСОБА_1 до апарату ДСНС о 09:00 01.03.2024 у зв`язку зі службовою необхідністю.

Окрім того аналогічний за змістом виклик за підписом виконуючого обов`язки директора Департаменту персоналу Я. Кондаурова надійшов до 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому зазначено про необхідність прибути ОСОБА_1 до апарату ДСНС о 10:00 22.03.2024 у зв`язку зі службовою необхідністю.

Також позивач вказує, що він 22.03.2024 прибув до апарату ДСНС, де начальник Департаменту персоналу генерал-майор служби цивільного захисту Олексій Мігрін повідомив, що позивача буде звільнено зі служби цивільного захисту і якщо позивач має бажання, то може звернутися до виконуючого обов`язки Голови служби та обговорити це питання. Зі слів позивача, він виявив бажання обговорити своє звільнення з безпосереднім керівником, оскільки ОСОБА_2 не є його прямим керівником, проте тимчасовий виконувач обов`язків Голови служби ДСНС України генерал-майор служби цивільного захисту Володимир Демчук був відсутній на робочому місці, оскільки, як пояснили позивачу, знаходився на виїзді (відрядженні).

ДСНС 22.03.2024 складено акт, відповідно до якого 22.03.2024 полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальник 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, прибув до адміністративної будівлі апарату ДСНС. У кабінеті генерал-майором служби цивільного захисту ОСОБА_6 , директором Департаменту персоналу о 10:05 22.03.2024 повідомлено ОСОБА_1 про припинення (розірвання) з ним з ініціативи ДСНС контракту про проходження служби цивільного захисту до закінчення строку, на який ОСОБА_1 було залишено понад граничний вік перебування на службі. ОСОБА_1 було запропоновано перейти до кабінету 220б для ознайомлення його під особистий підпис з попередженням про наступне звільнення зі служби цивільного захисту (лист ДСНС від 29.02.2024 № 04-4397/281) та проведення з ним індивідуальної бесіди, що передує звільненню, визначеної пунктом 175 Положення. ОСОБА_1 проігнорував вимоги, визначені Положенням, та залишив приміщення адміністративної будівлі ДСНС, нікого не попередивши.

Відповідно до акта від 25.03.2024, заступник директора Департаменту начальник відділу комплектування та проходження служби Департаменту персоналу ОСОБА_10 за дорученням керівника ДСНС 25.03.2024 о 10 год. 19 хв. здійснив телефонний дзвінок полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У телефонній розмові було доведено інформацію щодо уточнення причин відмови від ознайомлення з документами, що передбачають чинні нормативні документи та за дорученням керівництва ДСНС повідомлено про необхідність надати письмові пояснення щодо самовільного залишення приміщення адміністративної будівлі ДСНС.

В подальшому полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до абзацу другого пункту 182 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу, звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 2 пункту 176 (за віком), що підтверджується витягом з наказу ДСНС № 512 від 22.07.2024.

Наказом 3-го Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31.07.2024 № 132 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 виключено з 31.07.2024 зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 вважає звільнення зі служби протиправним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з Положенням № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Порядок прийняття, проходження та звільнення зі служби цивільного захисту врегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

Відповідно до ч. 1 ст.101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 103 КЦЗ України передбачено, що з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту укладається контракт про проходження служби цивільного захисту.

Частиною 4 ст. 103 КЦЗ України визначено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 105 КЦЗ України граничний вік перебування на службі цивільного захисту встановлюється для осіб старшого начальницького складу - до 55 років.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).

Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період (п. 2 Положення).

Відповідно до п. 3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Пунктом 45 Положення передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Пунктом 182 Порядку № 593 передбачено, що Контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6-9, 11-16 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, залишеним на службі понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту, може бути припинено (розірвано) контракт про проходження служби до закінчення строку, на який вони були залишені на службі з подальшим звільненням із служби цивільного захисту згідно з підпунктом 2 пункту 176 цього Положення.

Пунктом 176 Порядку № 593 визначено, що Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.

Є безспірним у цій справі той факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг 55 річного віку, а відтак, укладаючи контракт 21.09.2023, був обізнаний з його змістом та з відповідними ризиками бути звільненим зі служби після досягнення відповідного віку. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач був повідомлений про звільнення за чотири місяці до настання відповідної події.

Щодо доводів позивача в частині порушення відповідачем п. 175 Положення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. 175 Положення перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.

У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.

За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.

До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.

У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Як свідчать матеріали справи, з позивачем не проведено індивідуальну бесіду перед звільненням зі служби цивільного захисту, про що ДСНС складено відповідний акт.

Суд вважає слушними доводи позивача, що відповідна бесіда мала бути проведена з безпосереднім або прямим керівником позивача, натомість для правильного вирішення справи суд має врахувати чи має така обставина вплив на правову оцінку оскаржуваного наказу про звільнення.

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи пункту 175 Положення, доходить висновку, що мета бесіди полягає в уточненні процедурних питань, а саме підстав та строку звільнення, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.

Ця норма є загальною та застосовується у всіх випадках звільнення, передбачених підпунктами 2-4, 6-9, 11-16 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Особливістю спірних правовідносин є та обставина, що контракт з позивачем розривався достроково за ініціативою ДСНС у зв`язку з досягненням ОСОБА_1 пенсійного віку, що не потребує встановлення питань щодо подальшого проходження служби, постановлення його в резерв, тощо.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не проведення з ОСОБА_1 бесіди не вплинуло на правомірність його звільнення, адже підстава звільнення прямо передбачена законодавством та умовами контракту.

Щодо доводів позивача в частині не надання відпуски, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана обставина не може буди підставою для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

Також суд звертає увагу, що відповідно до витягу з наказу № 132 від 31.07.2024 ОСОБА_1 наказано виплатити, зокрема, компенсацію за невикористані щорічні відпустки: за 2022 рік 30 календарних днів; за 2023 рік 45 календарних днів; за 2024 рік 45 календарних днів. При цьому сам наказ не є предметом оскарження в даній справі.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в адміністративній справі № 340/5635/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 20 березня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 20 березня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова