Рішення

від 21.03.2025 по справі 932/3507/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/3507/23

Провадження №2/932/1020/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого-судді - Цитульського В.І.,

при секретарісудового засідання ВишневецькійК.Д.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом Приватногоакціонерного товариства«ДТЕК Павлоградвугілля»до Південно-Східногоміжрегіонального управлінняДержавної службиз питаньпраці,Національного університетуохорони здоров`яУкраїни імені П.Л.Шупикав особіВідокремленого підрозділу«Науково-практичниймедичний центрпрофесійного здоров`яНаціонального університетуохорони здоров`я Україниімені П.Л.Шупика»,третя особа:Комунальне некомерційнепідприємство «Павлоградськалікарня інтенсивноголікування» Павлоградськоїміської ради,Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вДніпропетровській області, ОСОБА_1 проскасування повідомленняпро хронічнепрофесійне захворювання(отруєння)та скасуванняакту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання (отруєння) -

В С Т А Н О В И В :

11.04.2024 позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить:

- скасувати висновок ЛЕК спеціалізованого профпатаологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» в чатині встановлення у ОСОБА_1 професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії; Остреоартроз у поєднанні із періатрозом колінних та ліктьових суглобів, двосторонній плечелопатковий періатроз, больовий синдром; Радикулопатія справа попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом»;

- скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 07.08.2020, що не затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Для розгляду справи визначено суддю Овчиннікову О.С., яка ухвалою від 26.04.2023 відкрила загальне позовне провадження.

У зв`язку із звільненням судді, 22.08.2024 для розгляду справи призначено суддю Цитульського В.І., який ухвалою від 27.08.2024 прийняв справу до свого провадження.

Ухвалою від30.09.2024відповідача ДУ«Український науково-досліднийінститут промислвооїмедицини» заміненона йогоправонаступникаНаціональнийуніверситет охорониздоров`яУкраїниімені П.Л.Шупика вособіВідокремленогопідрозділу «Науково-практичниймедичнийцентрпрофесійного здоров`яНаціонального університетуохорони здоров`я України імені П.Л. Шупика».

Ухвалою від 15.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання.

Узагальнені доводи позивача.

Щодо повідомлення П-3: професійний чинник розвитку хронічного обструктивного захворювання легені є лише одним із чинників і можливий лише при знаходженні особи у виробничому середовищі у концентраціях, що перевищують граничнодопустимі норми та працівник не забезпечений та/або не використовує засоби індивідуального захисту органів дихання. Впродовж трудової діяльності у позивача ОСОБА_1 був забезпечений респіраторами РПА-ТД, який забезпечує очищення повітря, що вдихається.

Окрім того оскаржуване повідомлення містить діагнози, які не мають шифру МКХ 10 перегляду міжнародної класифікації хвороб.

Щодо акту П-4: 20.12.2019 ОСОБА_1 було встановлено діагноз ХОЗЛ-1ст., проте лікувальним закладом ГУ Держпраці повідомлено про це невчасно, а саме у березні 2020 року. Викладене вплинуло на ступінь втрати працездатності та на розмірі відшкодування за це; комісією не було вивчено документи позивача, в тому числі щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; комісією не складено програму розслідування; акт не затверджений начальником ГУ Держпраці.

В судовому засідання представник позивача просила позов задовільнити, навела пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Узагальнені доводи відповідачів.

Згідно відзиву відповідача ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», враховуючи характерний для хронічного обструктивного захворювання легень (пилового бронхіту) професійної етіології невпинно прогресуючий перебіг з наявністю загострень, які були зареєстровані під час роботи у несприятливих умовах виробництва та після припинення роботи, пов`язаної з впливом на організм хворого працівника виробничого пилу, концентрації якого за даними Інформаційної довідки про умови праці перевищували гранично-допустимі протягом 11 років та 5 місяців (3 клас 4 ступеня «шкідливі» умови праці), характерний для професійної радикулопатії розвиток захворювання, стаж роботи в умовах впливу фізичного навантаження, перебування незручній та вимушеній робочій позі (навпочіпки) з вимушеними нахилами корпусу протягом 11 років та 5 місяців (3 клас 2 ступеня «шкідливі» умови праці), результати проведених в клініці ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» комплексних клінічних, функціональних, рентгенологічних, лабораторних досліджень, рішенням ЛЕК від 23.07.2020 протокол № 1139 ОСОБА_1 було встановлено хронічні професійні захворювання (отруєння): 1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої другої стадії (пиловий бронхіт першої другої стадії, емфізема легень першої другої стадії) група В. Легенева недостатність другого ступеня. 2. Остеоартроз у поєднанні з періартрозами колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ першого другого ступеня) суглобів, двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), больовий синдром. 3. Радикулопатія справа попереково-крижова L5 - S1 з помірними статико-динамічними порушеннями, зі стійким больовим синдромом. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно відзиву відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, останнє заперечує проти задоволення позову. У відзиві зазначає, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 складено на підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3. Головою комісії складено програму заходів з розслідування та розподіллено функції між членами комісії. Комісія діяла в межах наданих законом повноважень та прийшла до правильних висновків.

В судовому засіданні представник відповідача Південно-Східногоміжрегіонального управлінняДержавної службиз питаньпраці надав пояснення, аналогічні фабулі позову.

Інший відповідач не забезпечив явки представника в судове засідання.

Позиція третьої особи.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення позову, зазначає про відсутність заперечень щодо висновків оскаржуваного акту у членів комісії, в тому числі й представника позивача, звертає увагу на те, що позов у даній справі подано після його звернення до суду із позовом до позивача про стягнення моральної шкоди.

Згідно пояснень третьої особи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позову, зазначає про відповідність порядку проведення розслідування вимогам нормативно-правових актів, та про правомірність висновків оскаржуваного акту.

Треті особи чи їх представника не з`явилися до суду, представники подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Обставини, встановлені судом.

07.08.2020 складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за висновками якого умови праці гірничомонтажника підземної гірничомонтажної дільниці №5 Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 віднесені до шкідливих за загальною оцінкою, а також до шкідливих по вмісту в повітрі хімічних речовин, шуму, освітлення, важкості та напруженості праці.

Причинами захворювання вказано: вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію крситалічного більше 10% в повітрі робочої зони в 36,1 раз перевищує ГДК по ГОСТ 12.1.005-88; перебування у вимушеній робочій позі 18,3% часу зміни при допустимому 10%; нахил тулубу кількість разів за міну 155 разів при нормі 51-100 разів; еквівалендний рівень шуму перевизує номативний на 10 дБА.

Правильність такого висновку підтверджується інформаційною довідкою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 29.05.2020.

В акті вказано також діагноз ОСОБА_1 , а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії; остреоартроз у поєднанні із періатрозом колінних та ліктьових суглобів, двосторонній плечелопатковий періатроз, больовий синдром; радикулопатія справа попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом.

Описаний вище вказано у повідомленні за формою П-3, наданому ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Діагноз встановлено медичним висновком лікарсько-експертної комісії, який ґрунтується на умовах праці ОСОБА_1 , анамнезі захворювання та безпосередньому обстеженні останнього та даний його аналізів. Зокрема комісією досліджено виписки із медичної карти ОСОБА_1 за 2018 2020 роки.

ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надало до суду документи на підставі яких було встановлено діагноз. Зокрема у виписці з медичної карти ОСОБА_1 за 16-26.12.2019 вказано діагноз хронічне обструктивне захворювання легень І стадії.

У складі комісії із розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання брав участь заступник директора з охорони праці, голова первинної профспілкової організації та начальник юридичного відділу Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Акт підписаний усіма членами комісії без зауважень та окремих домок. На копії акту, що наданий позивачем не видно підпису начальника ГУ Дерпжраці у Дніпропетровській області про затвердження акту, на копії акту, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці наявний відповідний підпис.

Відповідачем долучено програму заходів з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, наказ про утворення відповідної комісії.

Позивачем долучено висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи та інші документи щодо респіраторів протиаерозольних.

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа №185/1738/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я (провадження відкрито 09.02.2023, 10.05.2023 провадження зупинено до розгляду даної справи).

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 5368 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Частиною другою статті 30Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженимпостановоюКабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662(пункт 91 Порядку № 337).

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 94 Порядку № 337високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).

Пунктом 97 Порядку № 337 передбачено, щопрофесійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно з пунктом 99 Порядку №337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).

Пунктом 105 Положення №337 передбачено, щопісля отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

У пункті 112 Порядку №337 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Під час розгляду аналогічної справи №194/652/22 Верховний Суд, у постанові від 27.07.2023 зазначив, що таке питання як «істотність порушення» є оціночною категорією. Суд вирішує це питання в межах кожної конкретної справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, тобто на власний розсуд.

У справі, що переглядається, не підтвердилися доводи позивача про те, що оскаржуваний акт форми П-4 був складений з порушеннями (не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії), оскільки позивач не надав відповідні докази, не заявив клопотання про витребування доказів. Натомість Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області у своєму відзиві заперечувало обставини щодо порушення порядку проведення розслідування виникнення професійного захворювання. Як встановили суди, під час підписання акта форми П-4 представники роботодавця не зазначали про порушення комісією Порядку № 337 та не висловлювали будь-яких незгод, викладених у виді окремої думки.

У вказаній справі Верховним Судом залишено без змін рішення судів про відмову в задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Верховним Судом було враховано наступні обставини: роботодавець не виявляв бажання брати участь у лікарсько-експертній комісії для встановлення наявності або відсутності професійного захворювання; представник роботодавця не висловлював незгод у виді окремої думки та не посилався на порушення комісією Порядку №337, зокрема на те, що не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання, не проведено розподіл функцій між членами комісії; позивач звернувся до суду 16.06.2022, тобто зі спливом досить істотного строку після складання оспорюваного акта від 20.08.2019, а не відразу після його складення, що також свідчить про те, що протягом тривалого періоду роботодавець фактично погоджувався з результатами розслідування.

Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Висновки суду.

До складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання увійшов представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», які не зазначували щодо недостатності медичної документації стосовно ОСОБА_1 , не надавали на дослідження документів щодо умов праці на підприємстві, не висловлювали будь-яких незгод у виді окремої думки та не посилалися на порушення комісією Порядку №337.

Із позовом ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» звернулося до суду 11.04.2024, тобто зі спливом істотного строку після складання оспорюваного акту від 07.08.2020, а не відразу після його складення.

При цьому таке звернення до суду мало місце після подання позову ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» про відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання (провадження у справі №185/1738/23 відкрито 09.02.2023).

Викладене свідчить про те, що протягом тривалого періоду роботодавець фактично погоджувався з результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Лікарсько-експертнакомісія врахувалавиписки ізмедичної картихворого,які містятьхронологію виникненнязахворювань; інформаційну довідку про умови праці.

Позивачем не надано жодного документу на спростування висновків інформаційної довідки про умови праці.

Долучені позивачем документи щодо респіратора не свідчать про забезпечення позивачем належних умов праці.

Аналогічно й щодо припущень позивача про паління ОСОБА_1 , а також щодо відсутності зазначення шифру МКХ 10 в повідомленні П-3.

З урахуванням фактичних обставин справи, приходжу до висновку ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» не надало належних та достатніх доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили, що під час розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_1 відповідачі допустили порушення вимог Порядку №337, які є істотними.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Іншими учасниками судових витрат до стягнення не заявлялося.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відмовити.

Рішення судунабирає законноїсилипіслязакінчення строкуподанняапеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргунебуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 21.03.2025.

Суддя: В.І. Цитульський