Рішення
від 21.03.2025 по справі 307/2815/24
НЕ ВКАЗАНО

Справа № 307/2815/24

Провадження № 2/307/689/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тячівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи Державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Гаврилюк Яна Володимирівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень Тячівської міської ради Закарпатської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про державну реєстрацію прав їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Тячівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи Державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Гаврилюк Яна Володимирівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень Тячівської міської ради Закарпатської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про державну реєстрацію прав їх обтяжень.

В позовній заяві зазначив, що у АДРЕСА_1 розташований двоповерховий житловий будинок, який налічував чотири квартири. При цьому квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та членам його родини; квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 ; квартира АДРЕСА_4 належить позивачу ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та членам його родини; квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_4 (даний будинок налічує дві квартири АДРЕСА_4 , що, вочевидь, є наслідком технічної помилки). Усі квартири житлового будинку АДРЕСА_1 , були набуті їх власниками у порядку приватизації ( ОСОБА_4 придбав квартири АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 у громадян, які попередньо приватизували ці квартири). Даний житловий будинок АДРЕСА_1 та допоміжні приміщення до нього розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1315 га, якій у подальшому було присвоєно кадастровий номер 2124486200:04:004:0121. Така земельна ділянка становить прибудинкову територію даного будинку та має цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. З 23 лютого 1989 року він зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспорті. Відповідно до свідоцтва про право власності № 34 від 06 березня 1998 року ОСОБА_3 та члени його родини набули право власності в порядку приватизації на квартиру за адресою АДРЕСА_5 . Отже, юридично з 1998 року, а фактично з 1989 року він разом з членами його родини проживає у квартирі АДРЕСА_6 та користується земельною ділянкою, що згідно з оскаржуваними рішеннями була поділена. Користування земельною ділянкою, здійснювалося спільно усіма співвласниками за згодою між ними. У 1998 році він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 та співвласники квартири АДРЕСА_2 (брат ОСОБА_8 і його дружина ОСОБА_9 ) здійснили добудову до приватизованих квартир.

У 2012 та 2015 роках ОСОБА_4 придбав дві квартири у житловому будинку АДРЕСА_1 та 22 травня 2018 року згідно з рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області № 142 двом квартирам ОСОБА_4 присвоєно статус зблокованого житлового будинку (будинок квартирного типу) та адресний номер АДРЕСА_7 . На підставі даного рішення ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житловий будинок. При цьому звертає увагу суду, що житловий будинок АДРЕСА_8 фізично становлять єдине ціле (фундамент та дах будинку є спільними).

В жовтні 2023 року з відповідей на адвокатські запити № 05-26/1н99 від 20 жовтня 2023 року та № 05- 26/1347 від 25 вересня 2023 року йому стало відомо, що Тячівською міською радою Закарпатської області прийнято рішення поділити земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124486200:04:004:0121, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Так, 08 жовтня 2021 року Тячівська міська рада Закарпатської області ухвалила рішення № 1151 від 08 жовтня 2021 року «Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів». Згідно з цим рішенням було вирішено поділити земельну ділянку, кадастровий номер 2124486200:04:004:0121, КВЦЗП 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 0,1315 га в с. Руське Поле на три земельні ділянки рівноцінними площами по 0,0437 га.

14 вересня 2023 року рішенням № 2146 «Про внесення змін до рішення дев`ятої (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради від 08.08.2021 року № 1151» Тячівська міська рада вирішила внести зміни до рішення дев`ятої (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради від 08 серпня 2021 року № 1151 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності», виклавши пункт 1 цього рішення в такій редакції: - «Поділити земельну ділянку, КВЦЗП 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (кадастровий номер 2124486200:04:004:0121) площею 0,1315 га в с. Руське Поле, яка знаходиться в комунальній власності Тячівської міської територіальної громади, на (дві) земельні ділянки, площею 0,0440 га та 0,0875 га» .

15 грудня 2023 року з відповіді на адвокатський запит вих. № 0526/1751 від 15.12.2023 стало відомо, що рішенням № 2220 двадцять третьої сесії восьмого скликання Тячівської міської ради від 09.11.2023 року затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки в АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 , яка розташована на території Тячівської територіальної громади: - в АДРЕСА_1 площею 0,0875 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0166, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код згідно КВЦПЗ 02.03); в АДРЕСА_7 площею 0,0440 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код згідно КВЦПЗ 02.03). На підставі даного рішення було зареєстровано дві земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 2124486200:04:004:0166 площею 0.0875 га та 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

30травня 2024року звідповіді наадвокатський запитвих.№ 0526/725від 23травня 2024року йомустало відомопро те,що зазаявою адвокатаРішко П.М.,що дієна підставідоговору пронадання правовоїдопомоги іінтересах гр. ОСОБА_4 ,рішенням двадцятьп`ятої (позачергової)сесії восьмогоскликання Тячівськоїміської радиЗакарпатської області № 2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на підставі ст.ст. 12, 40, 118, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку кадастровий номер 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га.. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 383804183 від 20 червня 2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га зареєстрована за ОСОБА_4 .

Усі наведені рішення Тячівської міської ради Закарпатської області він вважає незаконними та такими, що порушують його права з огляду на таке.

Щодо порушеного права як користувача земельної ділянки за кадастровим номером 2124486200:04:004:0121 зазначає наступне. Як вже було зазначено вище, відповідно до свідоцтва про право власності № 34 від 06 березня 1998 року ОСОБА_3 та члени його родини набули право власності в порядку приватизації на квартиру за адресою АДРЕСА_5 .

Він приватизувавши квартиру АДРЕСА_6 , у 1998 році набув право користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 та належні до нього господарські будівлі і споруди, тобто право користування земельною ділянкою, якій у 2020 році при державній реєстрації було присвоєно кадастровий номер 2124486200:04:004:0121, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Розмір та параметри земельної ділянки упродовж всього часу користування ним такої земельної ділянки (з 1989 року) залишалися незмінними. Він вважає, що набув право користування земельною ділянкою у 1998 році за фактом приватизації квартири. Таке право було набуте відповідно до чинного на той час законодавства. При цьому зміна законодавства не може впливати на існування того права, що правомірно виникло у встановленому попереднім законодавством порядку.

З викопіювання з генерального плану (суміщеного з ДПТ) АДРЕСА_1 слідує, що за даною адресою розташований житловий будинок, окреслена земельна ділянка, на якій такий будинок розташований. «Прив`язка» земельної ділянки площею 0,1315 га кадастровий номер 2124486200:04:004:0121 до адреси АДРЕСА_1 підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також планом-схемою даної земельної ділянки, яка є додатком до відповіді на адвокатський запит № 05- 26/1н99 від 20 жовтня 2023 року. На збірному кадастровому плані щодо поділу земельної ділянки схематично зображено межі земельної ділянки з кад. номером 2124486200:04:004:0121 та розташований на ній житловий будинок (наразі де-юре два житлові будинки - № 40 та № 80/1).

18 липня 2013 року на підставі рішення співвласників даного багатоквартирного будинку було зареєстровано ОСББ «Капун» (код ЄДРПОУ 38692565), до складу якого увійшли власники усіх чотирьох квартир, в тому числі ОСОБА_4 , який і зараз є його членом. У вересні 2017 року за дозволом Тячівської міської ради ОСББ «Капун» було замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 0,1314 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 . Тоді ФОП ОСОБА_10 було розроблено такий проект. Однак відділом містобудування та архітектури Тячівської міської ради Закарпатської області було відмовлено у видачі висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1314 га, оскільки «згідно наявної містобудівної документації генплану с. Руське Поле суміщеного з ДПТ на даній території не передбачено багатоквартирну забудову, натомість запроектовано забудова садибного».

Щодо порушеного права у зв`язку з передачею йому частини земельної ділянки з кадастровим номером 2124486200:04:004:0121 у довічне успадковуване володіння.

У 1998 році він разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 та власники квартири АДРЕСА_2 (брат ОСОБА_8 і його дружина ОСОБА_9 ) виявили намір здійснити добудову до своїх квартир. Для цього вони зверталися до Руськополівської сільської ради щодо надання земельної ділянки для добудови приватизованої квартири. Рішенням другої сесії Руськополівської сільської ради двадцять третього скликання від 25 червня 1998 року було вирішено надати громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 земельну ділянку у довічне успадковуване володіння для добудови приватизованої квартири в АДРЕСА_1 . На цій самій сесії Руськополівської сільської ради 25 червня 1998 року також було вирішено надати громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 земельну ділянку у довічне успадковуване володіння для добудови приватизованої квартири в АДРЕСА_1 . Отже, він, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у 1998 році набули частину земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (наразі кадастровий номер 2124486200:04:004:0121) у довічне успадковуване володіння. Таким чином, він є користувачем щонайменше частини цієї земельної ділянки, яка була поділена на підставі оскаржуваного рішення без відома та, відповідно, згоди позивача та інших її користувачів.

Щодо права довічного успадковуваного володіння то наразі у чинному ЗК України право довічного успадковуваного володіння відсутнє, однак воно було передбачено у Земельному кодексі УРСР від 18 грудня 1990 року. Таке право на земельну ділянку під добудовою у АДРЕСА_1 , не переоформлялося, однак таке переоформлення законодавством України та згідно з рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп не вимагається і не може бути підставою для обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Щодо порушеного права як співвласника допоміжних приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці, яку незаконно було поділено. Житловий будинок АДРЕСА_9 , має кілька допоміжних приміщень, зокрема, два сараї, надвірні вбиральні та підвал, які були і залишаються допоміжними приміщеннями даного будинку. Розташування допоміжних приміщень схематично зображено на проекті забудови земельної ділянки індивідуального житлового будинку, складеному 27 липня 1998 року та погодженому головним архітектором Тячівського району. Окремі допоміжні приміщення будинку також відображені у додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 червня 2020 року «Кадастровий план земельної ділянки».

08 серпня 2023 року згідно з висновком постійної депутатської комісії Тячівської міської ради з питань земельних відносин та охорони природи, враховуючи те, що «за рахунок такого поділу (йдеться про поділ, запропонований висновком комісії від 26 травня 2021 року) ОСОБА_4 позбавився доступу до власного підвального приміщення, яке є зазначене у матеріалах технічно інвентаризації (технічний паспорт) належно йому будинку», комісія запропонувала змінити конфігурацію земельної ділянки, яка підлягає виділенню гр. ОСОБА_4 , встановивши площу 0,0440 га.

Згідно з схемою, відповідно до якої змінено конфігурацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:04:004:0121, підвальне приміщення розміщене на земельній ділянці, що виділяється ОСОБА_4 . Таким чином, згідно з рішенням Тячівської міської ради № 1151 від 08 жовтня 2021 року зі змінами від 14 вересня 2023 року, Тячівська міська рада вирішила виділити ОСОБА_4 земельну ділянку, 0,440 га, що згідно з конфігурацією такої земельної ділянки включає підвальне приміщення, яке нібито належить ОСОБА_4 на праві власності. Саме можливістю доступу до підвалу обумовлено внесення змін від 14 вересня 2023 року до рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 1151 від 08.10.2021 року. Однак звертає увагу, що ОСОБА_4 придбавав квартири у багатоквартирному будинку, що попередньо були приватизовані. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону, а також відповідно до усталених підходів судової практики підвальне приміщення входить до переліку допоміжних приміщень будинку та є призначеним для обслуговування будинку та підвищення життєвого комфорту його мешканців і на праві спільної сумісної власності належить всім співвласникам житлового будинку. Такого висновку, зокрема, дійшов КЦС ВС у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 463/2237/16-ц. Підвальне приміщення входить до переліку допоміжних приміщень будинку та належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам житлового будинку, виділ відповідачу-2 ОСОБА_4 згідно з рішенням № 2344 від 07 березня 2024 року частини земельної ділянки, на якій розташовано допоміжні приміщення такого будинку, порушує його право як позивача щодо володіння, користування та розпорядження таким допоміжним приміщенням.

Окрім того, Тячівським РВП ГУНП у Закарпатській області порушено кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування по факту підробки технічного паспорта на житловий будинок ОСОБА_4 саме з огляду зазначення в технічному паспорті підвалу, який нібито належить ОСОБА_4 .

На земельній ділянці з кад. номером 2124486200:04:004:0167, що на підставі рішення № 2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» передана у власність ОСОБА_4 , знаходиться належний йому гараж. Гараж також позначений на збірному кадастровому плані щодо поділу земельної ділянки (с. 28 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2124486200:04:004:0121). Даний гараж був побудований ним ще у 90-роках за згодою тогочасних співвласників будинку. Цей гараж також відображений у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки від 31 серпня 1998 року, виданий йому та його дружині ОСОБА_5 під час здійснення добудови до приватизованої квартири. Отже, такий гараж знаходиться на тій земельній ділянці орієнтовно 30 років. Відсутність жодних спорів упродовж такого тривалого часу підтверджує те, що між власниками квартир був узгоджений певний порядок користування такою земельною ділянкою. На земельній ділянці з кадастровим номером 2124486200:04:004:0167, що згідно з оскаржуваним рішенням Відповідача-1 була передана у приватну власність Відповідачу-2, також розташований каналізаційний колодязь, який забезпечує життєдіяльність усього житлового будинку, в тому числі квартири позивача. Однак викладені вище обставини, в тому числі факт наявності нерухомого майна його(позивача), інших об`єктів, доступ до яких має бути у нього та інших співвласників, на земельній ділянці кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, не було враховано під час розроблення схеми поділу земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:04:004:0121.

Враховуючи викладене просить визнати незаконним та скасувати рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 1151 від 08 жовтня 2021 року «Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів» зі змінами, внесеними рішенням Тячівської міської ради Закарпатської області № 2146 від 14 вересня 2023 року. Визнати незаконним та скасувати рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 2220 від 09 листопада 2023 року «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки». Визнати незаконним та скасувати рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок кадастрові номери 2124486200:04:004:0166 площею 0,0875 га, 2124486200:04:004:0167 площею 0,0440 га шляхом закриття Поземельних книг та поновити в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:04:004:0121. Скасувати рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району індексний номер 72199559 від 22 березня 2024 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2840933121244 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га. Судові витрати покласти на відповідачів.

19 липня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачам термін для подання відзиву на позовну заяву.

07 серпня 2024 року від відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надіслано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що з урахуванням принципу випадковості на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_11 , державним кадастровим реєстратором Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 07 листопада 2023 року були внесені відомості до Державного земельного кадастру та здійснено поділ земельних ділянок з кадастровими номерами державну реєстрацію 2124486200:04:004:0166 та 2124486200:04:004:0167. Звертає увагу, що сама по собі реєстраційна дія є лише наслідком юридичного факту, який породжує набуття, зміну чи припинення права, а відповідно вважає, що позовна вимога про скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є похідною. Крім того, позивач в підставах позову не наводить жодного обґрунтування незаконності дій Головного управління Держгеокадастру в Івано - Франківській області. Отже, вважає, що Головне управління не може бути належним відповідачем у даній справі. Окрім того, категорично заперечує проти суми заявлених судових витрат, з огляду на те, що попередній ( орієнтовний ) розрахунок судових витрат , які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 25 000 грн., крім того судовий збір становить 2907 грн., але не наданий розрахунок даної суми витрат на правову допомогу. Враховуючи наведе просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2024 року залучено доучасті всправі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

01 жовтня 2024 року від третьої особи ОСОБА_2 надійшли до суду пояснення, згідно яких вона вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з підстав наведених у ній, оскільки вважає, що оскаржувані рішення порушують права позивача як користувача земельної ділянки, оскільки позивач є власником квартири АДРЕСА_6 та власником добудови, що знаходиться на земельній ділянці кад. номер 2124486200:04:004:0121, яка була незаконно поділена на підставі оскаржуваного рішення Тячівської міської ради Закарпатської області. Крім того, земельна ділянка під добудовою згідно з рішенням другої сесії Руськополівської сільської ради двадцять третього скликання від 25 червня 1998 року була передана, зокрема, позивачу та його дружині ОСОБА_5 у довічне успадковуване володіння для добудови приватизованої квартири в АДРЕСА_1 . Звертаю увагу, що добудова знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2124486200:04:004:0121. При цьому рішення другої сесії Руськополівської сільської ради двадцять третього скликання від 25 червня 1998 року ніким не оспорювалося та не скасовувалося. Позовні вимоги про скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок (земельних ділянок, що утворилися в результаті незаконного поділу) та скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Гаврилюк Яни Володимирівни є похідними, а тому мають бути задоволені як такі, що обумовлені незаконними рішеннями Тячівської міської ради Закарпатської області.

01 жовтня 2024 року від представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката Савіцької В.В. надійшли до суду пояснення, згідно яких вона вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі. Звертає увагу, що оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Третя особа ОСОБА_5 так само як і позивач, є співвласником квартири АДРЕСА_6 та співвласником добудови, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2124486200:04:004:0121, яка була незаконно поділена. Також позовні вимоги про скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок (земельних ділянок, що утворилися в результаті незаконного поділу) та скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Гаврилюк Яни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2840933121244 є похідними, відтак підлягають задоволенню у разі задоволення основних позовних вимог.

02 жовтня 2024 року від третьої особи ОСОБА_12 та 03 жовтня 2024 року від третьої особи ОСОБА_7 надійшли пояснення, згідно яких вони вважаються, що позовна заява підлягає задоволенню з підстав, які наведені у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Рішка П.М. про поновлення строку для подання відзиву відмовлено, а відзив залишено без розгляду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

10березня 2025року представникомвідповідача РішкомП.М.надіслано до суду пояснення, відповідно до яких у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на наступне. Позовна заява не містить посилання на докази, якими обґрунтовуються факт невідповідності рішення Тячівської міської ради від 08 жовтня 2021 року №1151 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів» зі змінами, внесеними рішенням Тячівської міської ради №2146 від 14 вересня 2023 року, рішення Тячівської міської ради Закарпатської області №2220 від 09 листопада 2023 року «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки» конкретним актам цивільного законодавства, та факт порушення цим рішення певних конкретних суб`єктивних права або інтересів позивача ОСОБА_3 .

Натомість, доводи позову, серед іншого, вказують на те, що власниками квартири АДРЕСА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та власниками квартири АДРЕСА_4 у вказаному будинку - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було здійснено добудови до належних їм квартир. Для здійснення відповідних добудов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у 1998 році отримали у довічне успадковуване володіння земельні ділянки для здійснення добудов до квартир. Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви будівельних паспортів, виданих на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , зазначені особи отримали дозволи на право виконання будівельних робіт на будівництво одноповерховних індивідуальних житлових будинків, на підставі яких здійснили добудови до належних їм квартир. Також, виходячи з доводів позову, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у 1998 році набули в довічне успадковуване володіння земельні ділянки під добудовами до їх квартир, а на сьогоднішній день є постійними користувачами таких земельних ділянок, і тому оскаржуваними рішеннями Тячівської міської ради порушуються їх права на землю. Таким чином, доводи позову в основному зводяться до порушення прав співвласників двох квартир у будинку АДРЕСА_1 . Станом на 1998 рік (момент прийняття рішень про надання в довічне успадковуване володіння земельних ділянок під добудовами до квартир ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ) чинні на той час норми Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII не передбачали такого виду права на землю як довічне успадковуване володіння. Рішення Руськополівської сільської ради, прийняте 25 червня 1998 року, не могло стосуватися надання земельних ділянок у довічне успадковуване володіння, оскільки це суперечило діючому на той час законодавству, а тому не створює жодних правових наслідків щодо виникнення прав на землю для осіб, зазначених у вказаному рішенні.

Крім цього, рішення Руськополівської сільської ради від 25 червня 1998 року не містить посилань на площу, розміри, конфігурацію чи інші параметри земельних ділянок, які надавалися ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 для будівництва добудов до їх квартир. Виходячи з цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не набули жодних прав (права власності чи права користування) на землю, розташовану по АДРЕСА_1 , відповідно до положень статей 22,23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, як так само і положеннями статей 125,126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III. Тому доводи позову про те, що власники квартир по АДРЕСА_1 на сьогоднішній день мають у постійному користуванні земельні ділянки, і таке їх право порушено оскаржуваними рішеннями Тячівської міської ради Закарпатської області, суперечать вимогам закону та не підтверджені жодними доказами.

Щодо посилань про порушення права позивача на користування земельною ділянкою прибудинкової території, то такі доводи не свідчать про незаконність рішень Тячівської міської ради, а тому не можуть бути підставою для задоволення позову.

Поряд з цим, жодна земельна ділянка у постійне користування підприємству, установі і організації, які здійснюють управління будинком АДРЕСА_1 , як так само і позивачу ОСОБА_3 не надавалася. Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка у складі прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 надавалася у власність чи у користування позивачу не надано та такі докази відсутні. Більше того, згідно з висновком відділу містобудування та архітектури Тячівської міської ради від 18 квітня 2018 року №01-20/126 було відмовлено у видачі висновку про погодження проекту із землеустрою щодо відведення у постійне користування ОСББ «Капун» земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1314 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, оскільки згідно наявної містобудівної документації генерального плану с. Руське Поле, суміщеного з детальним планом території, на даній території не передбачено багатоквартирну забудову, натомість запроектовано забудову садибного типу.

30 червня 2022 року позивач ОСОБА_3 , будучи головою ОСББ «КАПУН», звернувся до Тячівської міської ради із заявою, у якій просив надати ОСББ «КАПУН» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1315 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з правом передачі у постійне користування. Згідно з листом виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області №05-38/997 від 03 серпня 2022 року, адресованого голові ОСББ «КАПУН» Айдиняну В.В., було повідомлено про відсутність правових підстав для надання дозволу ОСББ «КАПУН» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 0,1315 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Факт реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1315 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , не створює підстав для висновку про набуття позивачем чи ОСББ «КАПУН» прав на землю. Тому на сьогоднішній день відсутні підстави стверджувати про наявність порушення права власності чи користування позивача на земельну ділянку прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, оскільки таких прав позивач не набував.

На час звернення позивача до суду у житловому будинку АДРЕСА_1 є дві квартири, а тому він не може розцінюватися як багатоквартирний. Відповідно до договору купівлі-продажу від 06 лютого 2012 року №1-228, відповідач ОСОБА_4 набув у власність квартиру АДРЕСА_11 . Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 квітня 2015 року №1599, відповідач ОСОБА_4 набув у власність квартиру АДРЕСА_6 . Згідно з рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради №142 від 22 травня 2018 року присвоєно статус зблокованого житлового будинку квартирам громадянина ОСОБА_4 та адресний номер АДРЕСА_7 . Підставою для прийняття зазначеного рішення послужив технічних висновок Територіального виробничого підприємства «Техбудсервіс» від 08 лютого 2018 року №19, згідно якого за технічними даними житлові квартири можуть бути переведені в житловий будинок. Надалі, 19 червня 2018 року за відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_7 , загальною площею 120,7 кв.м., житловою площею 78,2 кв.м., що підтверджується відповідним витягом №128135607 від 19 червня 2018 року. Таким чином, відповідач ОСОБА_4 є власником житлового будинку по АДРЕСА_7 , на законних підставах, і його право власності на житловий будинок не спростовано

Оскільки відповідач ОСОБА_4 набув права власності на житловий будинок по АДРЕСА_7 , відповідно до законодавства він має право на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок і яка є необхідною для обслуговування будинку.

Поділ земельної ділянки кадастровий номер: 2124486000:04:004:0121 площею 0,1315 га, був здійснений таким чином, що для обслуговування належного ОСОБА_4 житлового будинку була визначена земельна ділянка площею 0,0440 га, що складає одну третю частину від її загальної площі, з метою врахування інтересів власників двох квартир, які залишилися у будинку АДРЕСА_1 , хоча, згідно із засадами та принципами законності, розумності та справедливості, як власник житлового будинку АДРЕСА_7 , який утворено з двох квартир, тобто половини квартир у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 мав би мати право і на половину закріпленої за будинком земельної ділянки комунальної власності. Таким чином, при здійсненні поділу земельної ділянки кадастровий номер: 124486000:04:004:0121 площею 0,1315 га, були у повній мірі враховані права та інтереси власників обох квартир житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки для забезпечення їх потреб було залишено земельну ділянку площею 0,0875 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0166. Крім цього, слід зазначити, що земельна ділянка в АДРЕСА_7 площею 0,0440 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, знаходиться виключно під належним ОСОБА_4 житловим будинком та прилягає до нього лише у межах, необхідних для обслуговування будинку, і жодним чином не виступає на територію, що знаходиться під двома квартирами власниками яких є ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та добудовами до них.

Відповідачем ОСОБА_4 влаштовано окремий вхід до належного йому житлового будинку в АДРЕСА_7 , таким чином, що стосується виключно належного йому на праві власності нерухомого майна, і жодним чином не порушує прав власників двох квартир, оскільки до складу площі житлового будинку по АДРЕСА_7 , не включено жодної площі з квартир ОСОБА_3 та ОСОБА_3 чи будь-яких площ загального користування, що залишилися у будинку АДРЕСА_1 . Крім цього, власниками обох квартир по АДРЕСА_1 також влаштовані добудови до своїх квартир, які мають окремі входи до їх квартир з іншого боку будинку, які (квартири і добудови до них) власне розташовані на земельній ділянці площею 0,0875 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0166, і ця площа дає можливість нормально обслуговувати дві квартири і прибудови до них. Надалі, на підставі рішення Тячівської міської ради № 2344 від 07 березня 2024 року про передачу у власність земельної ділянки, відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,044 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0167 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому відсутні будь-які підстави стверджувати, що рішеннями Тячівської міської ради, спрямованими на здійснення поділу земельної ділянки кадастровий номер: 2124486000:04:004:0121 площею 0,1315 га, та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки, передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,044 га, порушуються будь-які права позивача ОСОБА_3 , чи інших співвласників квартир, а так само і в тому числі і у сфері землекористування. Слід також зазначити, що питання оцінки правомірності присвоєння статусу зблокованого житлового будинку квартирам відповідача ОСОБА_4 та набуття ним права власності на зазначений житловий будинок, було неодноразово предметом судового розгляду.

Позивачем не доведено належними, допустимими і достовірними доказами факту порушення своїх прав або законних інтересів а також факту невідповідності вимогам законодавства рішення Тячівської міської ради № 1151 від 08 жовтня 2021р. «Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів» зі змінами, внесеними рішенням Тячівської міської ради № 2146 від 14 версеня 2023р., та рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 2220 від 09 листопада 2023р. «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки».

В судове засіданні позивач ОСОБА_3 не з`явився, згідно поданої заяви, просив проводити розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Рішко П.М. просив у задоволенні позову відмовити посилаючи на обставини викладені в письмових поясненнях.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просила позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача Тячівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву просив розглядати справу без участі представника.

Третя особа державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Гаврилюк Я.В., в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області просив розглядати справу без участі представника.

Треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, згідно поданих письмових пояснень просили розгляд справи проводити без їх участі.

Третя особа ОСОБА_5 та її представник Савіцька В.В. в судове засідання не з`явилися, згідно поданої заяви представник просила розгляд справи проводити без участі третьої особи.

Вислухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 06 березня 1998 року Тячівське районне державне підприємство технічної інвентаризації посвідчує, що квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 дійсно належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності громадянину ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 . Загальна площа квартири становить 58,19 кв.м., житлова площа 39,62 кв.м. та згідно реєстраційного посвідчення квартира АДРЕСА_4 зареєстрована Тячівським районним державним підприємством технічної інвентаризації в реєстрову книгу №3 за №456 (том 1 а.с.30,31).

Відповідно до витягу з рішення другої сесії Руськополівської сільської ради двадцять третього скликання від 25 червня 1998 року було вирішено надати громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 земельну ділянку у довічне успадковуване володіння для добудови приватизованої квартири в АДРЕСА_1 (том 1 а.с.149).

Відповідно до копії свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно №596 від 15 березня 2002 року виконавчий комітет Руськополівської сільської Ради посвідчує, що нерухоме майно в складі добудова, яке розташоване в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в розмірі по 1/4 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Руськополівської сільської ради №8 від 12 березня 2002 року та згідно реєстраційного посвідчення добудова зареєстрована Тячівським районним державним підприємством технічної інвентаризації в реєстрову книгу №3 за №450 від 15 березня 2002 (том 1 а.с.32,33).

Рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради від №142 від 22 травня 2018 року присвоєно статус зблокованого житлового будинку квартирам громадянина ОСОБА_4 та адресний номер - АДРЕСА_7 (том 1 а.с.45).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 128135607 від 19 червня 2018 року, вбачається, що право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_7 , в цілій частці на підставі рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 142 від 25 травня 2018 року, зареєстровано за ОСОБА_4 (том 1 а.с.108).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-2104457622020 від 15 червня 2020 року, земельна ділянка площею 0,1315 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124486000:04:004:0121, була зареєстрована 25 лютого 2020 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)від 14 лютого 2020 року (том 1 а.с. 57-62).

Рішенням першого пленарного засідання 9 (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області №1151 від 08 жовтня 2021 року «Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів» поділено земельну ділянку, КВЦЗП 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (кадастровий номер 2124486000:04:004:0121) площею 0,1315 га в с. Руське Поле, яка знаходиться в комунальній власності Тячівської міської територіальної громади, на 3 (три) земельні ділянки, рівноцінними площами по 0,0437 га. (том 1 а.с.77).

Відповідно до висновку постійної депутатської комісії Тячівської міської ради Закарпатської області від 08 серпня 2023 року, пропонується змінити конфігурацію земельної ділянки, що підлягає виділенню ОСОБА_4 , встановивши площу 0,0440 га. (том 1 а.с.70).

Згідно рішення першого пленарного засідання двадцять першої сесії восьмого скликання Тячівської міськоїради Закарпатськоїобласті №2112від 10серпня 2023року «Провнесення зміндо висновкукомісії від26травня 2021року затвердженогорішенням шостої(позачергової)сесії восьмогоскликання Тячівської міської ради від 27 травня 2021 року № 698», внесено зміни до висновку комісії від 26 травня 2021 року, затвердженого рішенням шостої (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради від 27 травня 2021 року № 698 та затвердженого його в новій редакції. Змінено конфігурацію земельної ділянки комунальної власності та визначити площу земельної ділянки, в розмірі 0,0440 га. громадянина ОСОБА_4 ( том 1 а.с. 68).

Рішенням другого пленарного засідання 21 (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області №2146 від 14 вересня 2023 року були внесені зміни до рішенням шостої (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради від 08 серпня 2021 року №1151 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності», виклавши пункт 1 цього рішення в такій редакції: «Поділити земельну ділянку, КВЦЗП 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (кадастровий номер : 2124486000:04:004:0121 ) площею 0,1315 га в с. Руське Поле, яка знаходиться в комунальній власності Тячівської міської територіальної громади на ( дві ) земельні ділянки, площею 0,0440 га та 0,0875 га» (том1 а.с. 69).

Рішенням 23 сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області №2220 від 09 листопада 2023 року «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в АДРЕСА_12 , яка розташована на території Тячівської територіальної громади в АДРЕСА_1 площею 0,0875 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0166, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ( код згідно КВЦПЗ - 02.03 ); в АДРЕСА_7 площею 0,0440 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ( код згідно КВЦПЗ - 02.03 ). Доручено начальнику відділу земельних відносин апарату виконкому Тячівської міської ради Титову Д.А. здійснити реєстрацію земельних ділянок (том 1 а.с.82).

Згідно копіїтехнічної документаціїізземлеустрою щодоподілу земельноїділянки зкадастровим номером2124486000:04:004:0121,цільове призначеннядля будівництваі обслуговуваннябагатоквартирного житловогобудинку (кодзгідно КВЦПЗ-02.03)яка розташованаза адресою АДРЕСА_12 виготовленої ФОП ОСОБА_11 ,вбачається,що підставоюдля виконанняробіт єрішення 21(позачергової)сесії 8скликання (першепленарне засідання)Тячівської міськоїради №2112від 10серпня 2023року,договір навиконання робіт,заява №379від 02листопада 2023року Тячівської міської ради Закарпатської області (том 1 а.с.88-142).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9941134922024 від 08 червня 2024 року, земельна ділянка площею 0,0875 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124486200:04:004:0166, була зареєстрована 07 листопада 2023 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02 листопада 2023 року (том 1 а.с. 34-44).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9941134482024 від 08 червня 2024 року, земельна ділянка площею 0,044 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, була зареєстрована 07 листопада 2023 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02 листопада 2023 року (том 1 а.с. 46-56).

Згідно копій витягів з Державного реєстру речових прав №356865046 та №356866750 від 04 грудня 2023 року вбачається, що на підставі рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 2220 від 09 листопада 2023 року було зареєстровано дві земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 2124486200:04:004:0166 площею 0.0875 га та 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га, в цілій частці за Тячівською міською радою Закарпатської області (том 1 а.с. 74-75).

У подальшому рішенням другого пленарного засідання 25 (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області №2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка )» наданогр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку, розташовану у межах населеного пункту АДРЕСА_7 (кадастровий номер: 2124486200:04:004:0167) площею 0,0440 га за рахунок земель житлової та громадської забудови запасу Тячівської міської територіальної громади для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка ) (том 1 а.с.85).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 383804183 від 20.06.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га зареєстрована за ОСОБА_4 (том1 а.с.160).

Відповідно до відповіді Відділу містобудування та архітектури Тячівської міської ради Закарпатської області за №01-26/02 від 15 лютого 2022 року на адвокатський запит Айдинян А.В. від 07 лютого 2022 року вбачається, що згідно наявної містобудівної документації Генерального плану с. Руське Поле суміщеного з ДПТ (затвердженого рішенням двадцять четвертої сесії VІ скликання Руськополівської сільської ради від 05 серпня 2015 року №745) на даній території не передбачено багатоквартирну забудову, натомість запроектовано забудова садибного типу, керуючись пунктами 1, 2 ст. 25 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій і є обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Враховуючи вище наведене відділ містобудування та архітектури відмовив у видачі висновку щодо погодження проекту землеустрою 18 квітня 2018 року №01-20 /126 (том 1 а.с. 139).

Згідно висновку Відділу містобудування та архітектури Тячівської міської ради Закарпатської області №01-20/126 від 18 квітня 2018 року вбачається, що було розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ОСББ «Капун» за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1314 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Відповідно до пункту 1, 2 ст. 25 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій і є обов`язковим для врахування під час розроблення землевпорядної документації , а саме: згідно наявної містобудівної документами генплану с. Руське Поле суміщеного з ДПТ на даній території не передбачено багатоквартирну забудову, натомість запроектовано забудова садибного, враховуючи вищенаведене відділ містобудування та архітектури відмовив у видачі висновку щодо погодження проекту землеустрою та після приведення проекту землеустрою у відповідність до містобудівної документації рекомендує повторно подати на погодження (том 1 а.с.140).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Згідно із частиною 1статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу ЄвропейськоїКонвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Відповідно дост. 41 Конституції Україниправо приватної власності є непорушним.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України, передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частин першої-другоїстатті 2Земельного кодексуУкраїни земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У частинах другій, третій статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку

Положеннями підпунктів «а», «в» частини першоїстатті 12 ЗК Українивизначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. ст. 38, 39 ЗК України).

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками (ч. 1 ст. 42 ЗК України).

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч. 3 ст. 42 ЗК України).

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ч. 4 ст. 42 ЗК України).

Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

Згідно із ч. 1 ст. 791ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

У ч. ч. 2, 3, 4 ст. 791ЗК України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 791ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У ч. 1 ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України).

За змістом п. «в» ч. 1 ст. 183 ЗК України одним з основних завдань землеустрою є встановлення меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону (ч. 2 ст. 185 ЗК України).

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року за № 3613-VI (далі Закон № 3613-VI), який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ч. 1 ст. 1 вказаного Закону державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

У ст. 15 Закону № 3613-VI встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначають специфіку визначення правового статусу земельних ділянок, їх формування в залежності від часу виникнення прав на них, особливості оформлення та визнання прав на них.

Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок (п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3613-VI).

Виходячи із зазначених норм, з метою підтримання належного порядку у сфері земельних відносин, законодавець передбачив реєстрацію як земельних ділянок, так і прав на них, їх обтяжень, шляхом реалізації відповідного права, тобто земельні ділянки прибудинкові території, які надані, зокрема, у користування мешканцям багатоповерхових житлових будинків і які здійснюють таке користування, у своїх же інтересах повинні бути зацікавлені в оформленні цих земельних ділянок у визначеному законодавством порядку та здійснити реєстрацію прав на ці земельні ділянки у визначений законодавством спосіб, у ході здійснення такого оформлення можливо визначити межі та конфігурацію цієї земельної ділянки.

Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Суди встановлено, щобудинок АДРЕСА_1 складається з двох квартир, а саме квартири позивача ОСОБА_3 та членів його сім`ї, квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та членів їх сім`ї та двох квартир відповідача ОСОБА_4 , яким рішенням Тячівської міської ради Закарпатської області від №142 від 22 травня 2018 року присвоєно статус зблокованого житлового будинку та присвоєно №80/1.

Як вбачається з висновку відділу містобудування та архітектури Тячівської міської ради Закарпатської області №01-20/126 від 18 квітня 2018 року, на земельній ділянці в АДРЕСА_1 не передбачено багатоквартирну забудову, однак запроектовано забудову садибну.

Тому посилання позивача ОСОБА_3 на те, щожитловий будинок є багатоквартирним є помилковим.

Крім того, доказів того, що право постійного користування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСББ «Капун», суду не надано.

Відповіднодо ч.6ст.79-1ЗК України,формування земельнихділянок шляхомподілу таоб`єднанняраніше сформованихземельних ділянок,які перебуваютьу власностіабо користуванні,без зміниїх цільовогопризначення здійснюютьсяза технічноюдокументацією ізземлеустрою щодоподілу таоб`єднанняземельних ділянок. Поділ,об`єднання земельноїділянки,що перебуваєу заставі,здійснюється зазгодою землекористувача,заставодержателя.Поділ,об`єднання земельноїділянки,що перебуваєу користуванні,здійснюється зазгодою землекористувача,заставодержателя.Справжність підписуна такійзгоді засвідчуєтьсянотаріально. Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

За змістом ч.13 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема:поділу або об`єднання земельних ділянок.

Рішення Тячівської міської ради Закарпатської області №1151 від 08 жовтня 2021 року про поділ земельної ділянки комунальної власності, за адресою: с. Руське Поле з кадастровим номером 2124486200:04:004:0121, площею 0,1315 га на три земельні ділянки, рівноцінними площами по 0,0437 га. є стадією процесу поділу земельної ділянки. Однакприйняття такого рішення не гарантує поділу земельної ділянки.

Тому оспорюване рішенняТячівської міської ради Закарпатської області №1151 від 08 жовтня 2021 року про поділ земельної ділянки комунальної власності не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, не має самостійного значення з метою відновлення та/або захисту прав співвласників щодо усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, тому не є ефективним способом захисту прав позивача, і в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Щодовизнання протиправним та скасування рішення щодо затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки слід зазначити наступне.

В силу вимог п.2 ч.5 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу третього ч.3 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об`єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об`єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

Рішенням 23 сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області №2220 від 09 листопада 2023 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в АДРЕСА_12 , яка розташована на території Тячівської територіальної громади в АДРЕСА_1 площею 0,0875 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0166, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ( код згідно КВЦПЗ - 02.03 ); в АДРЕСА_7 площею 0,0440 га, кадастровий номер 2124486200:04:004:0167, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ( код згідно КВЦПЗ - 02.03 ).

Отже, наведене свідчить, що в силу вимог чинного земельного законодавства додаткових погоджень технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, не потребувало.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання рішення Тячівської міської ради Закарпатської області № 2220 від 09 листопада 2023 року про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки незаконними та їх скасування є необґрунтованою та безпідставною, оскільки поділ земельної ділянки відбувся з дотриманням чинного земельного законодавства.

Доказів, які б спростовували вищенаведені висновки суду позивачем надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Частиною першою-другоюстатті 116 ЗК Українипередбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно доч.1,2,6ст.120ЗК України(вредакції,чинній начас набуттяправ власностівідповідачем набудинок)уразі набуттяправа власностіна жилийбудинок,будівлю абоспоруду,що перебуваютьу власності,користуванні іншоїособи,припиняється правовласності,право користуванняземельною ділянкою,на якійрозташовані ціоб`єкти.До особи,яка набулаправо власностіна жилийбудинок,будівлю абоспоруду,розміщені наземельній ділянці,що перебуваєу власностііншої особи,переходить правовласності наземельну ділянкуабо їїчастину,на якійвони розміщені,без зміниїї цільовогопризначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Згідно ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній на час набуття прав власності відповідачем на будинок), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 25 січня 2021 року у справі № 442/5033/16-ц (провадження № 61-40637св18), зазначено, що «зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. При цьому під час застосування положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України судам слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Такі правові висновки викладені Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) Велика Палата Верховного Суду не встановила правових підстав для відступлення від наведених висновків та погодилася із застосуванням судами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України».

Відповідно до рішення Тячівської міської ради Закарпатської області №2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка )» наданогр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку, розташовану у межах населеного пункту АДРЕСА_7 (кадастровий номер: 2124486200:04:004:0167) площею 0,0440 га за рахунок земель житлової та громадської забудови запасу Тячівської міської територіальної громади для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Як вже зазначалось судом, відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

У частині другійстатті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року по справі № 303/6366/17 (провадження № 61-17559св19) вказано, що «порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина першастатті 21 ЦКУкраїни)».

Згідно роз`ясненьПостанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі"оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Крім того, суд може захистити лише порушене право позивача на момент розгляду спору в суді.

Слід зазначити, що доказів того, що передача земельної ділянки відповідачу ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_7 (кадастровий номер: 2124486200:04:004:0167) площею 0,0440 га, порушує права позивача ОСОБА_3 чи інших співвласників суду не надано.

Крім того, суду не надано доказі порушення права позивача, щодо користування ним земельною ділянкою переданою йому у довічне успадковуване володіння для добудови приватизованої квартири згідно рішення Руськополівської сільської ради від 25 червня 1998 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення Тячівської міської ради Закарпатської області №2344 від 07 березня 2024 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» є необґрунтованою та безпідставною.

Вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрації земельних ділянок кадастрові номери 2124486200:04:004:0166 площею 0,0875 га, 2124486200:04:004:0167 площею 0,0440 га шляхом закриття Поземельних книг та поновлення в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:04:004:0121. та скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району індексний номер 72199559 від 22 березня 2024 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2840933121244 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124486200:04:004:0167 площею 0.0440 га. є похідними вимогами, а тому також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 209, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Тячівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи Державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Гаврилюк Яна Володимирівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень Тячівської міської ради Закарпатської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про державну реєстрацію прав їх обтяжень - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,житель: АДРЕСА_13 ,РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:Тячівська міська рада Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053766.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, адреса місцезнаходження: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова Академіка, 34, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 39767437.

Третя особа: Державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Гаврилюк Яна Володимирівна, адреса місцезнаходження: 90556, с-ще Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області.

Третя особа: ОСОБА_5 , жителька: АДРЕСА_15 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тячівським РВ ГУМВС України в Закарпатській області 23 вересня 2014 року.

Третя особа: ОСОБА_6 , жителька: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_2 , жителька: АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_7 , жителька: АДРЕСА_16 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 14 грудня 1995 року.

Суддя М.Д.Стецюк

СудНе вказано
Дата ухвалення рішення21.03.2025
Оприлюднено24.03.2025
Номер документу126025091
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —307/2815/24

Ухвала від 05.05.2025

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Собослой Г. Г.

Рішення від 21.03.2025

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 12.02.2025

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 12.02.2025

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 12.02.2025

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 12.02.2025

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 16.09.2024

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 16.09.2024

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

Ухвала від 10.09.2024

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Стецюк М. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні