Ухвала

від 18.03.2025 по справі 759/11905/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/193/25

ун. № 759/11905/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_2

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_3

представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

23.08.2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 року визначено суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року прийнято справу до провадження суддею Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.02.2025 року витребувано докази у справі.

17.02.2025 року до суду ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить вирішити справу з наступними позовними вимогами: відібрати малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_2 повернути дитину матері ОСОБА_1 . Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 з матір`ю - ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що збільшення позовних вимог зумовлене тим, що на цей час судами трьох інстанцій відмовлено батьку дитини у скасуванні забезпечення позову. Водночас відсутнє судове рішення про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 з матір`ю, що унеможливлює виконання ухвалених судових рішень. З огляду на це єдиним законним способом відібрання дитини у батька є визначення місця її проживання із матір`ю, оскільки остання має всі необхідні умови для виховання та розвитку доньки. Мати дитини - ОСОБА_1 має всі умови для належного виховання доньки. Дитина проживала з матір`ю протягом шести років, до моменту її насильницького відібрання батьком. Протягом цього часу матір забезпечувала дитині повноцінний догляд, виховання та розвиток. Дівчинка відвідувала приватний дошкільний навчальний заклад, займалася з логопедом, мала позитивну характеристику від вихователів, які зазначали, що вона доброзичлива, кмітлива, вихована та доглянута. Також мати подала заяву про зарахування доньки до першого класу школи, однак через незаконне утримання дитини батьком процес навчання не розпочався. Здоров`ям дитини завжди опікувалася мати: вона своєчасно забезпечувала медичний догляд, вакцинацію, проходження оглядів у лікарів. Дитина завжди перебувала в охайному стані, а під час візитів до лікаря виявляла прихильність до матері. Підтвердженням цього є довідка, видана сімейним лікарем, а також характеристики, надані сусідами та керівництвом дитячого садка. Окрім цього, мати дитини має стабільний дохід та офіційне місце роботи, що дає їй змогу забезпечити доньку всім необхідним. У її власності є житло, повністю облаштоване для комфортного проживання дитини. Також у дитини сформовані сталі соціальні зв`язки з родиною матері, що є важливим для її емоційного розвитку.

Також, 13.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку та приєднання доказів до матеріалів справи.

В обґрунтування клопотання зазначає, що з метою встановлення всіх обставин справи, повного та всебічного досідження доказів для встановлення об`єктивної істини вважає за необіхне долучити до матеріалів справи докази, оскільки на момент подання позовної заяви вказані докази не існували та потреба в наданні виникла після подання відповідачем відзиву на позовну заяву, заявлення зустрічного позову, подання доказів.

17.03.2025 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування доказів у якій просить витребувати у Державної прикордонної служби інформацію чи перетинала державний кордон України громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 24.02.2022 року по 18.02.2025 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 отримав висновок психолога ОСОБА_6 від 19.06.2024 року, де остання дає їй негативні висновки. Однак, на її переконання ОСОБА_6 на день проведення дослідження не перебувала в Україні та вихала за її межі у зв`язку з повномаштабним вторгненням.

18.03.2025 року до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання, у якому просив поновити строк на подання доказів та прийняти і долучити докази до матеріалів справи.

В обґрунтування клопотання зазначає, що всі вищезазначені докази мають істотне значення для вирішення справи та були зібрані після подання заяв по суті справи та після прийняття суддею Твердохліб Ю.О. справи до провадження, підтверджують обставини, що мають бути встановлені під час вирішення справи про визначення місця проживання дитини, та з об`єктивних причин не могли бути подані із першими заявами по суті, а отже мають бути прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

ОСОБА_1 та її представник у підготовчому засіданні просили прийяти заяву про збільшення позовних вимог, задовольнити клопотання про витребування доказів, поновити строк для подання доказів у справі та прийняти докази до матеріалів справи. Щодо клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів не заперечували.

ОСОБА_2 та його представник підтримали своє клопотання про долучення доказів, заперечували проти збільшення позовних вимог, оскільки вважають, що збільшення вимог незаконне, не вмотивоване, передчасне. Щодо приєднання доказів наданих ОСОБА_1 заперечують, оскільки докази надіслання третій особі відсутні, докази не належні та не стосуються предмету доказування. Щодо клопотання про витребування доказів заперечують, оскільки в клопотанні не обгрунтовано та не доведено яке має громадянство психохолог.

Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в підготовче засідання своїх представників не направили, повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Судом встановлено, що подана до суду заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 274/1625/23 з посиланням на позицію Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначав,що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складаєтся із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову ставнолять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щоло захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача."

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі №5015/118/11 заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально- правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обгрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В силу ст. ст. 43,49 ЦПК позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Таким чином вимоги викладені ОСОБА_1 у заяві про збільшення вимог, суперечать нормам ЦПК України, адже подана нею заява містить нові позовні вимоги та нові правові обґрунтування підстав для їх задоволення, які не були заявлені нею під час первісного звернення до суду з позовною заявою.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачено.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 додає нові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнила позовну заяву новими вимогами, що є недопустимим і не є збільшенням розміру позовних вимог

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Щодо клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на подання доказів та прийняття та долучення докази до матеріалів справи, суд, зазначає наступне.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 83 ЦПК України чітко регулює строки подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 83 ЦПК).

Отже, строк подання доказів стороною позивача встановлений законом, а саме разом з поданням позовної заяви у випадку неможливості подання певного доказу позивач повинен письмово повідомити суд про неможливість подачі доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин із зазначенням: доказу, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість пропуску строку на подання доказів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано. Обґрунтовуючи підставу пропуску строку, як обґрунтування правової позиції щодо обставин викладених у заяві, а саме, відсутністю доказів на час подачі позову, суд не вважає поважними, оскільки питання на подання заяв по суті справи з доказами вирішені судом в ухвалі про відкриття провадження.

Наведені у клопотаннях підстави пропуску строку не можуть бути беззаперечними для його поновлення, оскільки призведуть до порушення принципу пропорційності та диспозитивності, збільшать строки розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні клопотань про поновлення строку на подання доказів та залишає їх без розгляду з підстав пропуску строку їх подання.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у Державної прикордонної служби, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно п.2 ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.02.2025 року витребувано у Державної прикордонної служби інформацію чи перетинала державний кордон України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.03.2025 року до суду від Державної прикордонної служби надійшов лист № 8388, в якому просили з метою забезпечення виконання ухвали повідомити відомості про громадянство ОСОБА_6 .

Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання ОСОБА_1 , судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав вказати, що ОСОБА_6 є громадянкою України, оскільки це не підтверджено належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 7, 43, 49, 83, 84, 95, 126, 127, 197, 261, 268 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання залишити без задоволення.

Роз`яснити позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним) ОСОБА_1 право на звернення до суду з новим позовом.

Клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, яке надійшло до суду 13 лютого 2025 року, залишити без задоволення.

Письмові докази, додані до клопотання про поновлення строку та приєднання доказів до матеріалів справи від 13 лютого 2025 року, залишити без розгляду та повернути позивачу за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 .

Клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 про витребування доказів, яке надійшло через систему "електронний суд" 17 березня 2025 року, залишити без задоволення.

Клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_2 про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів, яке надійшло через систему "електронний суд" 18 березня 2025 року, залишити без задоволення.

Письмові докази, додані до клопотання про поновлення строку та приєднання доказів до матеріалів справи від 18 березня 2025 року, залишити без розгляду та повернути відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.03.2025 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб