Постанова

від 09.04.2009 по справі 7/609

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.04.2009 р. 09:35 № 7/ 609

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі голо вуючого судді Арсірія Р.О. пр и секретарі судового засідан ня Поліщук О.А. вирішив адмін істративну справу

ОСОБА_1

до Головного Управління Пенс ійного фонду України в м.Києв і

про зобов'язання вчинити певн і дії та стягнення компенсац ії у розмірі 34118,02грн.

За участю представників с торін:

від позивача ОСОБА_2, представник за до віреністю

від відповідача Цінчик В.М. - представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо обмеження в перерахунк у пенсії, про виплату різниці недоплаченої пенсії та зобо в' язання провести перераху нок пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час н арахування позивачу пенсії було застосовано обмеження в розмірі 12 мінімальних розмі рів пенсії за віком. Зазначен і дії відповідача позивач вв ажав такими, що порушують йог о конституційні права та про сив суд зобов' язати відпов ідача перерахувати пенсійне забезпечення позивачу, вихо дячи з 90 % грошового забезпече ння (вислуга 39 років), та грошов ого забезпечення в розмірі 14 608,00 грн., з урахуванням права на пенсію за особливі заслуги т а інших доплат, передбачених законодавством 13 411,82 грн; зобов ' язати відповідача виплачу вати пенсійне забезпечення п озивачу, виходячи з 90 % грошово го забезпечення (вислуга 39 рок ів), та грошовогозабезпеення в розмірі 14 608,00 грн, з урахуванн ям права на пенсію за особлив і заслуги та інших доплат, пер едбачених законодавством, що становить 13 411,82 грн.; стягнути з відповідача 34 118,02 грн якості к омпенсації неотриманої різн иці пенсійного забезпечення , що не виплачувалася, починаю чи з 01.01.2008 по 01.10.2008.

22.12.08 Окружним адміністратив ним судом міста Києва було ви несено ухвалу про відкриття провадження у справі та приз начення судового засідання н а 25.02.09.

Відповідач надав суду запе речення на позов, відповідно до яких зазначив, що при нарах уванні та виплаті позивачу п енсії керувався положеннями Закону України Про Державн ий бюджет на 2008 рік , відповідн о до якого обмежувався макси мальний розмір пенсії дванад цяти мінімальними розмірами пенсії за віком.

Відповідач проти задоволе ння позову заперечував з тих міркувань, що всі перерахунк и пенсії позивачу були прове дені та виплачені у відповід ності та без порушення норм ч инного пенсійного законодав ства України, просив суд відм овити у задоволенні позову.

За результатами розгляду д окументів і матеріалів подан их сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адм іністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до наявних у спр аві матеріалів позивача було звільнено з військової служ би у відставку за віком.

Київським міським військо вим комісаріатом позивачу бу ла призначена пенсія, розмір якої підлягав перерахунку н а підставі постанови Святоши нського районного суду м. Киє ва від 15.01.2007 у справі № 2а-87 2007 р. Раз ом з тим, зазначеним судовим р ішенням максимальний розмір пенсії позивача був обмежен ий 10 000 грн., згідно з вимогами За кону України Про Державний бюджет України на 2007 рік . Прот е, позивач вважає, що виплата п енсійного забезпечення здій снюється не в повному розмір і, чим порушуються його закон ні права та інтереси.

Обґрунтовуючи правомірніс ть своїх дій, відповідач поси лався на ст.29 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , де передбачено, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнен их з військової служби, та дея ких інших осіб" у статті 43 післ я частини третьої доповнити двома новими частинами таког о змісту: "Обчислення пенсій о кремим категоріям військово службовців, осіб рядового і н ачальницького складу, які бу ли відряджені для виконання службових обов'язків до орга нів державної влади та орган ів місцевого самоврядування , інших цивільних установ, орг анізацій і підприємств, у том у числі у довготермінові зак ордонні відрядження, здійсню ється за переліком посад і в п орядку, що затверджується Ка бінетом Міністрів України.

Максимальний розмір пенсі й, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням н адбавок, підвищень, додатков их пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та ін ших доплат до пенсій, встанов лених законодавством) не мож е перевищувати дванадцять мі німальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статт і 28 Закону України "Про загаль нообов'язкове державне пенсі йне страхування".

З позицією відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Право на пенсійне забезпеч ення умови, норми і порядок пе нсійного забезпечення грома дян України із числа осіб, які перебували на військовій сл ужбі, службі в органах внутрі шніх справ, осіб начальницьк ого і рядового складу Держав ної служби спеціального зв'я зку та захисту інформації Ук раїни, державній пожежній ох ороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податко вій міліції чи Державній кри мінально-виконавчій службі У країни, та деяких інших осіб в изначається Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб на чальницького та рядового скл аду органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забез печення військовослужбовці в, осіб начальницького та ряд ового складу органів внутріш ніх справ та деяких інших осі б” та п.7 постанови Кабінету Мі ністрів України від 17.07.1992р. № 393 “ Про порядок обчислення вислу ги років, призначення та випл ати пенсій і грошової допомо ги особам офіцерського склад у, прапорщикам, мічманам, війс ьковослужбовцям надстроков ої служби та військової служ би за контрактом, особам нача льницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” при обчисле нні пенсій враховуються відп овідні оклади за посадою, вій ськовим чи спеціальним званн ям, процентна надбавка за вис лугу років, щомісячні додатк ові види грошового забезпече ння (надбавки, доплати, підвищ ення) та премії в розмірах, уст ановлених законодавством.

Згідно з вимогами ст. 63 Закон у України “Про пенсійне забе зпечення військовослужбовц ів, осіб начальницького та ря дового складу органів внутрі шніх справ та деяких інших ос іб” призначені військовослу жбовцям пенсії перераховуют ься з підвищенням грошового забезпечення відповідних ка тегорій військовослужбовці в. Перерахунки пенсії провод яться з підвищенням тих виді в грошового забезпечення, що передбачені ст. 43 вказаного З акону.

Таким чином зазначене прав о позивача, як військовослуж бовця, за своєю природою є пев ною соціальною гарантією, не розривно пов' язаною зі стат усом військовослужбовця.

Наділивши військовослужбо вців зазначеною гарантією, д ержава таким чином взяла на с ебе публічне зобов' язання з абезпечити належний матеріа льний рівень осіб, які несуть військову службу, виконуючи функції, пов' язані із захис том Вітчизни.

Тобто, між позивачем і держа вою встановлений певний прав овий зв'язок у визначеній сфе рі життєдіяльності, який хар актеризується наявністю вза ємних прав та обов' язків: де ржави - забезпечити соціаль ний та правовий статус війсь ковослужбовців, а останніх - належним чином виконувати фу нкції, пов' язані із захисто м Вітчизни.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на встановлену державою га рантію для військовослужбов ців як складової їхнього пра вового статусу, будуються на принципі юридичної визначен ості. Зазначений принцип не д озволяє державі посилатися н а відсутність певного нормат ивного акта, який визначає ме ханізм реалізації прав та св обод громадян, закріплених у конституційних та інших акт ах. Як свідчить позиція Суду Є С у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Offic e) принцип юридичної визначен ості означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу пок ладатися на зобов' язання, в зяті державою, навіть якщо та кі зобов' язання містяться у законодавчому акті, який заг алом не має автоматичної пря мої дії. Така дія зазначеного принципу пов' язана з іншим принципом - відповідальнос ті держави, який полягає у том у, що держава не може посилати ся на власне порушення зобов ' язань для запобігання відп овідальності.

При цьому, якщо держава чи о рган публічної влади схвалил и певну концепцію, в даному ви падку це надання військовосл ужбовцям певних гарантій, а с аме реалізацію права військо вослужбовців на отримання пе нсійного забезпечення у розм ірі, що визначається за прави лами, встановленими ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону України “Про пенс ійне забезпечення військово службовців, осіб начальницьк ого та рядового складу орган ів внутрішніх справ та деяки х інших осіб”, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо во ни відступлять від такої пол ітики чи поведінки, зокрема, щ одо фізичних осіб без завчас ного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінц і, оскільки схвалення такої п олітики чи поведінки дало пі дстави для виникнення обґрун тованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання де ржавою чи органом публічної влади такої політики чи пове дінки.

Частиною 2 статті 8 Конститу ції України встановлено вимо гу щодо законів України, які приймаються виключно на осно ві Конституції України і пов инні відповідати їй.

Пунктом 3 частини першої ста тті 85 та статтею 91 Конституції України до повноважень Верх овної Ради України як єдиног о органу законодавчої влади в України віднесено прийнятт я законів. Виключно законами України встановлюються, зок рема, Державний бюджет Украї ни і бюджетна система (п.1 ч.2 ст. 92 Конституції України).

В ч.1 ст. 96 Конституції Україн и закріплено, що Державний бю джет України затверджується щорічно Верховною Радою Укр аїни на період з 1 січня по 31 гру дня, а за особливих обставин - на інший період.

Виключно законом про Держа вний бюджет України визначаю ться будь-які видатки держав и на загальносуспільні потре би, розмір і цільове спрямува ння цих видатків (ст. 95 Констит уції України”).

При цьому, Конституційний С уд України в мотивувальній ч астині свого Рішення від 09.07.2007 р оку № 6-рп/2007 констатував: метою і особливістю закону про Дер жавний бюджет України є забе зпечення належних умов для р еалізації положень інших зак онів України, які передбачаю ть фінансові зобов' язання д ержави перед громадянами, сп рямовані на їх соціальний за хист, у тому числі й надання пі льг, компенсацій і гарантій. О тже, при прийнятті закону про Державний бюджет України ма ють бути дотримані принципи соціальної, правової держави , верховенства права, забезпе чена соціальна стабільність , а також збережені пільги, ком пенсації і гарантії, заробіт на плата та пенсії для забезп ечення права кожного на дост атній життєвий рівень (статт я 48 Конституції України).

Оскільки предмет закону пр о Державний бюджет чітко виз начений у Конституції Україн и, Бюджетному кодексі Україн и, то цей закон не може скасову вати чи змінювати обсяг прав і обов' язків, пільг, компенс ацій і гарантій, передбачени х іншими законами України (аб з. 7, 8 п.4 вказаного Рішення).

Відповідно до ст. 22 Конститу ції України закріплені нею п рава свободи не є вичерпними . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних з аконів не допускається звуже ння змісту та обсягу існуючи х прав і свобод.

Право на пенсійне забезпеч ення є складовою конституцій ного права на соціальний зах ист. Відповідно до ст. 46 Консти туції України це право гаран тується загальнообов' язко вим державним соціальним стр ахуванням за рахунок страхов их внесків громадян, підприє мств, установ і організацій, а також бюджетних та інших дже рел соціального забезпечен ня.

З пункту 5 Рішення Конституц ійного Суду України від 09.07.2007 ро ку № 6-рп/2007 вбачається, що “Верх овна Рада України не повнова жна при прийнятті закону про Державний бюджет України вк лючати до нього положення пр о внесення змін до чинних зак онів України, зупиняти дію ок ремих законів України та/або будь-яким чином змінювати ви значене іншими законами Укра їни правове регулювання сусп ільних відносин”.

Таким чином, суд вважає, що р еалізація відповідачем вста новлених Законом України Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни обмежень щодо перера хунку та виплати пенсійного забезпечення порушує права т а законні інтереси позивача.

Звернувшись за захистом св оїх порушених прав та інтере сів, позивач просив суд задов ольнити викладені в позовній заяві вимоги. Разом з тим, суд , оцінивши заявлені позиваче м вимоги, прийшов до висновку , що їх задоволення не дозволи ть в повному обсязі захистит и права та законні інтереси п озивача. Тому, зважаючи на час ткову обґрунтованість позов у, керуючись ч.2 ст.11 Кодексу адм іністративного судочинства України, суд вважає за необхі дне вийти за межі позовних ви мог.

Також судом враховано необ хідність перевірки дій відпо відача на відповідність вимо гам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністра тивного судочинства України у справах щодо оскарження рі шень, дій чи бездіяльності су б' єктів владних повноважен ь, та встановлено, що дії відпо відача суперечать положення м зазначеної вище статті.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни в адміністративних сп равах про протиправність ріш ень, дій чи бездіяльності суб ' єкта владних повноважень о бов' язок щодо доказування п равомірності свого рішення, дії чи бездіяльності поклада ється на відповідача, якщо ві н заперечує проти адміністра тивного позову. Всупереч нав еденим вимогам відповідач, я к суб' єкт владних повноваже нь, не довів правомірності ві дмови у проведенні перерахун ку та виплати позивачу призн аченої йому пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодекс у адміністративного судочин ства України якщо судове ріш ення ухвалене на користь сто рони, яка не є суб'єктом владни х повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документа льно підтверджені судові вит рати з Державного бюджету Ук раїни (або відповідного місц евого бюджету, якщо іншою сто роною був орган місцевого са моврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинс тва України, Окружний адміні стративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ

1. Позов ОСОБА_1 задовол ьнити частково.

2. Зобов'язати Головне управ ління пенсійного фонду Украї ни в місті Києві (04053, м. Київ, вул . Воровського, 16 Код ЄДРПОУ 22869069) п ерерахувати та виплатити з 01.0 1.2008 р. пенсійне забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) виходяч и з 90% грошового забезпечення (вислуга 39 років), та грошового забезпечення в розмірі 14608 грн .00 коп., з урахуванням права на п енсію за особливі заслуги та інших доплат передбачених з аконодавством, що становить 13411,82 грн. (тринадцять тисяч чоти риста одинадцять гривень 82 ко п.) без обмежень .

3. В іншій частині позову ві дмовити.

4.Судові витрати в сумі 3,40 гр н. присудити на користь ОСО БА_4 за рахунок Державного б юджету України

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, встановленог о Кодексом адміністративног о судочинства України, якщо т аку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляц ійне оскарження, але апеляці йна скарга не була подана у вс тановлений строк постанова н абирає законної сили після з акінчення цього строку.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з а правилами, встановленими с т. ст. 185-187 КАС України, шляхом по дання через суд першої інста нції заяви про апеляційне ос карження з наступним подання м протягом двадцяти днів апе ляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о скарга подається у строк, вс тановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виг отовлено та підписано 13.04.2009 рок у.

Суддя Арсірій Р.О.