Рішення від 24.03.2025 по справі 464/955/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді КшикО.І.

секретар судового засідання СисанС.І.

Справа № 464/955/24

Провадження №2/458/12/2025

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2

Турківська міська рада Самбірського району Львівської області

представник позивача Балаєв Ф.Д.

представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представники відповідача Турківської міської ради

Самбірського району Львівської області Когут Г.В., Стефаник І.В.

треті особи

приватний нотаріус Львівського міського

нотаріального округу Новосад О.П.

державний реєстратор Турківської міської ради

Самбірського району Львівської області Кубан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан Олександра Іванівна, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, та визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

06.03.2024на розгляддо Турківськогорайонного судуЛьвівської областінадійшла справаза підсудністювід Сихівськогорайонного судум.Львова запозовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ,Турківської міськоїради Самбірськогорайону Львівськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округуНовосад О.П.державний реєстраторТурківської міськоїради Самбірськогорайону Львівськоїобласті КубанО.І., в якій з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить: 1) Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 70021106 від 02.11.2023, згідно якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 121,2 кв.м, житлова площа 66,1кв.м із допоміжними будівлями згідно опису об`єкта згідно технічного паспорта А-1 - житловий будинок, Б - літня кухня, в - гараж, Г - стайня, Д - сарай, Е - вбиральня, 1-2 огорожа (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2823162146080; номер відомостей про речове право: 52359999); 2) Визнати за ОСОБА_4 право власності в поряду спадкування як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 121,2 кв.м (позначений літ. А-1) із господарськими будівлями: літня кухня позначена літерою Б площею 39,8 кв.м, гараж позначений літ. В площею 18,6 кв.м, стайня позначена літ. Г площею 25,4 кв.м, сарай позначений літ. Д площею 14,7 кв.м, вбиральня позначена літерою Е та огорожу позначена літерою 1-2.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 . Після його смерті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. за її заявою була заведена спадкова справа №10/2016. До складу спадщини входила квартира АДРЕСА_2 та індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 з допоміжними господарськими будівлями. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок позивачу було відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. При цьому, згідно з Інформаційною довідкою з ДРРПНМ №364638600 від 06.02.2024, яка сформована приватним нотаріусом Новосад О.П., позивачу стало відомо, що спірний будинок зареєструвала за собою відповідач ОСОБА_2 , чим порушила її права. Вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 підлягає скасуванню, як незаконне, оскільки подані ОСОБА_2 документи реєстратору не відповідають вимогам закону, та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на частку житлового будинку, який збудував її батько ОСОБА_5 .

Позиція відповідачів.

Відповідач Турківська міська рада Самбірського району Львівської області заперечила позов з тих підстав, що позивач ОСОБА_4 невірно обрала спосіб захисту свого порушеного права, а тому в разі задоволення позовних вимог не буде фактичного відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача. Вважають, що Турківська міська рада Самбірського району Львівської області є неналежним відповідачем, оскільки фактичний спір про право є між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 щодо спірного житлового будинку.

Відповідач ОСОБА_2 заперечила проти позову. Вважає, що спірна державна реєстрація речового права ОСОБА_2 була проведена відповідно ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» як на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міська рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку. Відповідно до погосподарського обліку за 2016-2022 роки, головою та єдиними членом господарства - житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 була лише ОСОБА_2 . Водночас, позивач не довела належними та допустимими доказами права свого батька ОСОБА_5 , як забудовника, на спірний житловий будинок. Тому, вимога позивача про визнання за нею права власності на це нерухоме майно в порядку спадкування не підлягає до задоволення, оскільки відсутність суб`єктивного права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Заяви, клопотання, процесуальні дії в справі.

Суд своєю ухвалою від 07.03.2024 позовну заяву залишив без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.03.2024 позивач усунула недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 22.03.2024 відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

08.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

08.04.2024 надійшли письмові пояснення від третьої особи державного реєстратора Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан О.І.

10.04.2024 третя особа державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан О.І. подала клопотання про долучення доказів.

16.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2

23.04.2024 третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. подала до суду письмові пояснення в справі.

30.04.2024 позивач подала відповідь на відзиви відповідачів та пояснення третьої особи.

03.05.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

07.05.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача ОСОБА_2

21.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бобак О.Б. подала клопотання про витребування доказів та заяву про виклик свідків.

21.05.2024представник позивача ОСОБА_4 адвокат Балаєв Ф.Д. подав через систему "Електронний суд" клопотання про витребування доказів.

Суд своєю ухвалою від 21.05.2024 витребував докази в справі.

05.06.2024представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д. подав заяву про виклик свідка.

18.06.2024 на виконання ухвали суду від 21.05.2024 від КП ЛОР "Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації" надійшли докази в справі.

11.07.2024 на виконання ухвали суду від 21.05.2024 від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. надійшли докази в справі.

17.06.2024 на виконання ухвали суду від 10.06.2024 від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу КомарницькоїО.Й. надійшли витребувані судом докази.

16.07.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бобак О.Б. подала заяву про виклик свідків.

17.07.2024представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д. подав заяву про зміну предмета позову.

11.10.2024 представник відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Суд своєю ухвалою від 14.10.2024 задоволив заяву про зміну предмета позову та залишення позовної вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду.

Суд своєю ухвалою від 14.10.2024 закрив підготовче провадження та призначив цивільну справу до судового розгляду по суті.

19.12.2024 представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д. подав додаткові пояснення в справі.

23.01.2025 представник відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області подав докази в справі.

23.01.2025 та 04.02.2025 представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д. подав клопотання про долучення доказів.

11.03.2025 представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д. подав додаткові пояснення в справі.

Вступне слово учасників справи.

Представник позивача адвокат Балаєв Ф.Д., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, уточнені позовні вимоги підтримав з підстав та доводів, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 підлягає скасуванню, як незаконне, оскільки подані ОСОБА_2 документи реєстратору не відповідають вимогам закону. Спріний житловий будинок будував за власні кошти батько позивача, що підтвердили свідки. Окрім цього, в погосподарській книзі зроблено запис про двох співласників будинку, а саме, про відповідача ОСОБА_2 та батька позивача ОСОБА_5 , а тому позивач має право на частку цього житлового будинку в порядку спадкування за законом. Також в інвентаризаційній справі на будинок АДРЕСА_3 міститься довідка про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є співласниками будинку. Спірний будинок за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 є ідентичними, що підтверджено висновком експерта. Просив позов задоволити в повному обсязі.

У судовомузасіданні представниквідповідача адвокатБобак О.Б.заперечила протипозовних вимог,з підстав,викладених увідзиві тазаявах посуті справи.Додатково пояснила,що спірнадержавна реєстраціяречового права ОСОБА_2 була проведенавідповідно ст.31Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень». Відповідно до погосподарського обліку за 2016-2022 роки, головою та єдиними членом господарства - житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 була лише ОСОБА_2 . При цьому зазначила, що навіть якщо і спірна реєстрації права власності за відповідачем проведена з певними порушеннями, то з урахуванням того, що позивач не довела належними та допустимими доказами права свого батька ОСОБА_5 , як забудовника, на спірний житловий будинок, вважає, що відсутнє порушення матеріального права позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові. З урахуванням таких обставин просила відмовити в позовні в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Когут Г.В., ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали з підтав, викладених у відзиві та заявах по суті. Додатково вказали, що позивач невірно обрала спосіб захисту свого порушеного права, не довела, що спірний будинок побудував її батько. Окрім цього, вважають, що будинки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_3 є різними об`єктами, оскільки найменування АДРЕСА_1 було встановлено рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області №34 від 13.09.2002. А довідка сільськоїради № 321, яка міститься в інвентаризаційні справі на будинок по АДРЕСА_3 , про те, що співвласниками цього будинку є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , видана 26.06.2001, тобто до прийняття рішення про найменування вулиць, а тому таку відповідач ставить під сумнів. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання не прибули.

Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу НовосадО.П. в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні третя особа державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан О.І. пояснила, що 31.10.2023 вона прийняла документи від відповідача ОСОБА_2 на державну реєстрацію на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме: технічний паспорт на житловий будинок та довідку, що вона є власником будинку. Заяву розглянула і прийняла рішення про державну реєстрацію речового права за ОСОБА_2 . Зазначила, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» основним документом для такої реєстрації є виписка з погосподарської книги, оскільки будинок збудований до 05.08.1992 року. Однак, виписки з погосподарської книги вона не вимагала від ОСОБА_2 , зважаючи на її похилий вік. Розуміє, що допустила помилку, адже щоб прийняти рішення про державну реєстрацію, мала б вимагати виписку з погосподарської книги на час проведення реєстрації. У виписці із погосподарської книги повинні бути зазначені ПІБ власника будинку, дата народження, місце знаходження житлового будинку, реєстраційний номер господарства, площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та інше. Виписки даються на житлові будинки, які побудовані до серпня 1992 року. Рішення обліку вулиць ведеться згідно погосподарської книги. Якщо у виписці зазначено декілька прізвищ, державний реєстратор проводить реєстрацію на спільну сумісну і спільну часткову власність на майно. У випадку скасування судом реєстрації права власності лише на частку будинку, ця частка буде реєструватися на другого власника. Також вказала, що під час державної реєстрації невірно вказала документи, на підставі яких прийняла рішення, оскільки фактично ОСОБА_2 їй подала довідку та технічний паспорт.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює старостою сіл Явора, Мала Волосянка, Стоділка Самбірського району Львівської області. Позивача ОСОБА_4 та її батька ОСОБА_5 він не знає. Відповідача ОСОБА_2 знає, оскільки він виконував обов`язки старости села с. Розлуч протягом 2023 року і відповідач зверталася до нього щодо видачі довідок. Йому відомо, що згідно погосподарських книг власником спірного житловому будинку є відповідач ОСОБА_2 . Довідку №178 видав ОСОБА_2 на підставі останніх записів погосподарської книги за період 2016-2023 роки. Ця довідка видається за встановленою формою. В довідці №178 помилково вказав номер погосподарської книги 4 за 2011-2015 замість правильного номера 2 за 2016-2023. Пояснив, що хто є головою двору, той і є власником житлового будинку. Будинки за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 є різними, перейменувань вулиць не було. На даний час в АДРЕСА_4 , які розташовані послідовно одна за одною.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона не знає. Відповідача ОСОБА_2 знає, оскільки вони односельчани. В с. Розлуч проживає з дня свого народження. Вона працювала секретарем сільської ради у 2010-2015 роках, а на даний час є пенсіонером. Відповідач ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 , номера будинку не пам`ятає. ОСОБА_2 проживала сама і була власником погосподварського двору, житлового будинку і господарських споруд. З ОСОБА_2 в 2011-2015 ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав. Пояснила, що вона, як секретар сільської ради, заводила погосподарські книги, вела такі, робила всі необхідні записи в них. Після пред`явлення свідку оригіналу погосподарської книги за 2011-2015 роки, свідок повідомила, що їй невідомо, чому там зроблено запис про те, що будинку належить ОСОБА_2 , а інша ОСОБА_5 . Запис саме про ОСОБА_5 як співвласника до будинку вона не проводила, видно, що такий зроблено іншим, відмінним від інших записів, почерком. Припустила, що це може бути почерк землевпорядника ОСОБА_9 . Заведеними нею погосподарськими книгами користувалися ще довгий час після її звільнення. Чи після її звільнення з посади секретаря сільської ради, зробили такий запис їй теж невідомо. Погосподарські книги зберігаються в сільській раді. Зазначила, що якщо секретар сільської ради перебуває у відпустці, то його обов`язки може виконувати інший працівник сільської ради на підставі наказу. Всі записи у погосподарських книгах проводила саме вона, 01 січня кожного року робляться уточнення в погосподарських книгах. Записи проводяться відносно всіх членів, які зареєстровані, а якщо не проживають то робиться про це відмітка. ОСОБА_2 була одна єдина зареєстрована та одна проживала в спірному будинку, була головою двору. Оскільки правовстановлюючих документів на будинок не було, тобто свідоцтва про право власності, то запис про власника будинку ОСОБА_2 був зроблений, тому що вона була головою двору.

Також свідок пояснила, що АДРЕСА_4 є різними вулицями. В 2001 році в с. Розлуч вулиць ще не було.

Після пред`явлення свідку ОСОБА_8 оригіналів погосподарських кних, свідок пояснила, що відповідно до господарської книги №3 за 2001-2005 роки, особовий рахунок НОМЕР_1 , назву вулиці не зазначено, головою домогосподарства є ОСОБА_2 , де разом з нею проживали її син ОСОБА_10 , невістка ОСОБА_11 , внука ОСОБА_12 , внука ОСОБА_5 , тітка ОСОБА_13 . Згідно погосподарської книги №2 за 2001-2005, особовий рахунок НОМЕР_2 , назву вулиці не зазначено, обліковувалося домогосподарство сім`ї ОСОБА_14 . Оскільки станом на 2001 рік не було вулиць, будинки обліковувалося по особовому рахунку. В погосподарській книзі зазначається, що людина померла відповідно до актового запису про смерть, лише у випадку якщо людина там проживала. Відомостей про ОСОБА_5 немає, тому, що він там не проживав.

Свідок ОСОБА_15 в судовомузасіданні пояснив,що вінпрацював головоюРозлуцької сільськоїради в2010-2015роки. Позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не знає. Відповідача ОСОБА_2 знає, оскільки вони є односельчанами. Зазначив, що він народився в с. Розлуч там і проживає. За час його головування, секретарем сільської ради була ОСОБА_8 . Тільки вона проводила записи в погосподарській книзі. Під час відпустки секретаря сільської ради записи міг робити голова сільської ради. Запис в погосподарській книзі відносно ОСОБА_5 він не здійснював, чиїм почерком зроблено цей запис йому невідомо. Погосподарські книги зберігали в приміщенні сільської ради. В них був один кабінет, де працювали він - голова сільської ради та землевпорядник, а секретар і бухгалтер - в окремому кабінеті. Доступ до погосподарських книг мали тільки працівники сільської ради. В якому році з`явилися вулиці в с. Розлуч йому невідомо.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що знає позивача ОСОБА_4 з дитинства, оскільки мама позивача була її сусідкою в с. Ясениця колишнього Старосамбірського району. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 також знає. Їй відомо, що після одруження батьки позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_17 за часів СРСР виїхали до м.воркута, де в них народилося троє дітей. Вони привозили дітей на літні канікули в с.Розлуч та с. Ясеницю до бабці та дідуся. Їй відомо зі слів матері позивача - ОСОБА_18 , що в 1968 році ОСОБА_5 з м. воркута привіз контейнерами бруси, які розвантажували на станції в с.Ясениці. На земельній ділянці в с. Розлуч була стара хата, де проживали його мама ОСОБА_19 та сестра ОСОБА_20 . На той час земельну ділянку було важко отримати, тому ОСОБА_21 будував на земельній ділянці старої хати. ОСОБА_5 побудував будинок сам, і як добрий брат половину будинку залишив для сестри Розалії. Будинок будував у 1970 році, наймав людей і будував лише на час своєї відпустки. Будинок будували для своїх дітей та, щоб мати де жити в старості. У позивача є брат і сестра, які проживають за кордоном у рф, які теж приїжджали як дітьми були. У м. воркута ОСОБА_21 працював на роботі. Йому ніхто фінансового не допомагав, будинок будувався за його кошти. В 2001 році померла його жінка, і ОСОБА_5 не зміг зробити порядок з документами, поїхав до м. воркута на роботу. Оскільки в 2014 році почалося АТО, більше приїжджати в Україну він не зміг. ОСОБА_5 та його дружина похоронені в с. Розлуч.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що знає позивача ОСОБА_4 , яка є її двоюрідною сестрою, та знає ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Зі сторонами перебуває в добрих відносинах. Знає, що ОСОБА_5 служив в армії, одружився на її тітці ОСОБА_18 і вони поїхали в м. воркута, де і проживали з дітьми. ОСОБА_21 працював у шахті у м. воркута. Їх діти ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 приїжджали в с. Розлуч на літні канікули. Їх залишали на три місяці, а батьки поверталися до м. воркута, і забирали їх в серпні місяці кожного року. Вона, як була дитиною, завжди ходила в гості до Розалії, Знає, що батьківський будинок був маленьким, а з часом дядько ОСОБА_21 побудував великий будинок. Його мама працювала в колгоспі, і на будівництво нового будинку в неї не було грошей. Будинок будував ОСОБА_5 для того, щоб він мав де проживати з сім`єю на літо, і щоб було де жити його мамі із сестрою. Приїжджав ОСОБА_21 кожне літо в с. Розлуч та с. Ясеницю. Їй відомо, що дядько ОСОБА_21 половину будинку записав сестрі Розалії. Коли будувався новий будинок, ОСОБА_5 з м. воркута привозив деревину. Сестра Розалія на будівництво грошей немала, оскільки працювала в колгоспі. Будинок має два входи, і однією частиною користується ОСОБА_23 , а іншою ОСОБА_20 . Діти ОСОБА_5 , а саме дочка ОСОБА_23 , проживає у м. Львові, а ОСОБА_24 і ОСОБА_25 проживають в рф.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Як видно з копії свідоцтва про народження, яке видане 01.11.2016 адміністрацією с.промислове м. воркута, республіка комі російської федерації, позивач ОСОБА_26 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько стоїть запис ОСОБА_5 , а в графі мати ОСОБА_27 .

З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016385895 від 02.03.2016 видно, що 25.05.1993 Франківським відділом ДРАЦС Львівського МУЮ розірвано шлюб зареєстрований 19.12.1985 Міським відділом ДРАЦС Львівського МУЮ між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , про що складено відповідний актовий запис за №289.

Як видно з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 43175860 від 05.03.2016) після смерті ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. заведено спадкову справу №10/2016 номер у спадковому реєстрі 58674191.

25.07.2019 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , яке посвідчене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу НовосадО.П. та зареєстровано в реєстрі за №3663.

Згідно зІнформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна(№364638600від 06.02.2024), ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису про державну реєстрацію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70021106 від 02.11.2023, Турківська міська рада Самбірського району Львівської області ОСОБА_30 .

З відповіді в.о. старости Розлуцького старостинського округу Турківської міської ради Самбірського району Львівської області В. Яворського за №1631-02.17 від 08.11.2021 на адвокатський запит №03/11 від 03.11.2022, видно, що погосподарська книга по домогосподарству АДРЕСА_1 ведеться з 2011 до 2016 року, та з 2016 по даний час. В будинку АДРЕСА_1 зареєстрована на місце проживання та проживає ОСОБА_2 , 1935 р.н. Інформація щодо технічного паспорта на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у старостинському окрузі відсутня. Рішення про перейменування АДРЕСА_5 передано в архів Самбірської (Турківської) районної адміністрації.

Як видно з листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. № 85/01-16 від 27.10.2022, ОСОБА_4 роз`яснено, про те, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 необхідно надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на майно, документи про державну реєстрацію такого майна, технічний паспорт на нерухоме майно.

Згідно з копією технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_3 , такий складено 09.07.2001 Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації на ім`я власників будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до квитанції Самбірського МБТІ №6310/000 від 27.06.2001, платник ОСОБА_5 здійснив оплату за виготовлення технічної документації в розмірі 80,73 грн.

Згідно з копією погосподарської книги за 2011-2015 роки власниками житлового будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по частці будинку.

Відповідно до копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку № 0217-1, головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як видно з копії диплома заслуженого шахтаря, ОСОБА_5 машиністу гірських машин шахти «Північна» виробництво об`єднання «Воркутавугілля» наказом міністра №277-к від 04.07.1986 присвоєно звання «заслужений шахтар».

Відповідно до копії звіту з незалежної оцінки майна станом на 2024 рік на житловий будинок загальною площею 142,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , власником такого майна значиться ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Ринкова вартість майна становить 213300, 00 грн.

31.10.2023 ОСОБА_2 звернулася із заявою про державну реєстрацію прав (право власності, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань, спеціальне майнове право, право інвестора) до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, що підтверджується копією заяви від 31.10.2023, реєстраційний номер заяви 57786273.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№ 352753993 від 02.11.2023) видно, що відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 (№352754353 від 02.11.2023, відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження безхазяйне нерухоме майно відсутні.

02.11.2023 державний реєстратор прав на нерухоме майно Кубан О.І., Турківська міська рада Самбірського району Львівської області розглянувши заяву від 31.10.2023 за реєстраційним номером 57786273 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, вирішив провести державну реєстрацію прав за заявою.

З витягуз Державногореєстру речовихправ (№352755746від 02.11.2023)видно,що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису про державну реєстрацію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70021106 від 02.11.2023, Турківська міська рада Самбірського району Львівської області ОСОБА_30 .

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №178 від 07.10.2022, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить житловий будинок АДРЕСА_1 згідно запису господарської книги №4.

З копії свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР плану земельної ділянки в с. Розлуч, який видано 24.06.1969 видно, що на підставі наказу №33 по радгоспу «Комсомолець» від 04.04.1968 та рішення виконкому Турківської районної Ради депутатів трудящих від 22.05.1969 №160 було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку у с. Розлуч Турківського району Львівської області, яка призначена для будівництва житлового будинку, перебуває у власності ОСОБА_31 , про що свідчить будівельний паспорт на земельну ділянку виданий в 1969 році.

Як видно з копії будівельного паспорта на будівництво господарських будівель в с.Розлуч, такий видано районним архітектором Турківської районної ради в 1999 році ОСОБА_2 .

Як видноз технічногопаспорта будинокз приналежнимийому господарськимибудівлями таспорудами,що розташованіза адресою АДРЕСА_1 ,не єсамочинним будівництвом.

З копії витягу з рішення виконкому Розлуцької сільської ради Ради народних депутатів від 08.04.1999 №19 видно, про те, що виконком вирішив дозволити ОСОБА_2 побудувати на своїй присадибній ділянці складське приміщення та лазню, побудову кухні розміром 12х5 та 5х4 м, 5х6 м.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Розлуцької сільської ради народних депутатів №19 від 08.04.1999 «Про надання дозволу на будівництво складського приміщення на своєму подвір`ї, жительці с. Розлуч ОСОБА_2 », виконавчий комітет вирішив надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на будівництво складського приміщення та бані на своєму подвір`ї. Попереджено ОСОБА_2 , що проводити будь-які роботи без будівельного паспорта на забудову ділянки, виданого районним архітектором, заборонено. Зобов`язано ОСОБА_2 в місячний термін виготовити всі необхідні документи на будівництво в АПГ при Турківській держадміністрації.

З копії проекту будівництва господарських будівель в с. Розлуч від 18.05.1999 видно, про те, що забудовником є ОСОБА_2 . На земельній ділянці необхідно побудувати господарсько-побутові будівлі в складі: складське приміщення, літня кухня ТП №6х5 м, лазня ТП №5х4 м. Початок будівництва травень 1999 рік. Кінець будівництва травень 2000 рік.

Згідно з копією акту розбивки будівель в натурі від 18.05.1999 представник районного архітектора Лофій М. в присутності представника виконкому Розлуцької сільської Ради народних депутатів Шугало В.М. провів розбивку будівель в натурі. На земельній ділянці закріплено кути будівель дерев`яними кілками діаметром 10 см, які закопані на глибину 0,7м і передані забудовнику, що підтверджено схемою виносу в натуру господарських будівель.

З копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.02.2024, яке видане Турківським відділом ДРАЦС у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видно, що ОСОБА_31 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як видно з копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 09.06.1980 відділом ЗАГС Турківського райвиконкому Львівської області, відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати стоїть запис ОСОБА_32 ,а в графі батько ОСОБА_33 .

Згідно з копією технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , такий виготовлено 31.10.2023 ФОП ОСОБА_34 на ім`я власника будинку ОСОБА_2 .

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Розлуцької сільської ради депутатів трудящих від 24.07.1975 №14 «Про виділення ОСОБА_31 під будівництво житлового будинку три тисячі цегли» виконком сільської ради депутатів трудящих вирішив виділити гр. ОСОБА_31 під будівництво житлового будинку три тисячі цегли.

Відповідно до копії замовлення-договору на виконання ремонтно-будівельних робіт по замовленням населення від вересня 1975 року та копії акту виконання ремонтно-будівельних робіт від 29.09.1975 року в с. Розлуч Турківського району Львівської області, замовником є ОСОБА_31 , найменування робіт цегляна кладка (мурування) стін.

З копії квитанції від 17.09.1975 за виконання ремонтно-будівельних робіт відповідно до договору №481958 від 17.09.1975 видно, про те, що ОСОБА_31 у Дрогобицькому відділі банку в м. Турка сплачено кошти на суму 196 руб.

Згідно з копією розрахункової відомості на замовника ОСОБА_31 проживаючій в с.Розлуч Турківського району виконані такі роботи, як цегляна кладка (мурування) стін, навантажувальні роботи та транспортні послуги на суму 103,15 руб. коп.

Відповідно до копії накладної №031462 на відпуск матеріалів від 23.11.1978, гр. ОСОБА_31 видано на підставі її заяви.

Як видно із копії замовлення-договору №03/462 на виконання ремонтно-будівельних робіт по замовленням населення в від 1978 року, замовником є ОСОБА_31 , за адресою с. Розлуч Львівська область. Загальна вартість робіт становить 164 руб. 93 коп.

Відповідно до копії квитанції №031462 від 23.11.1978, від ОСОБА_31 , що проживає за адресою с. Розлуч Львівська область надійшла оплата за докриття хати шифером 61,6 кв.м., на суму 134 руб. 51 коп.

З відповіді Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №732-02.17 від 10.04.2024 на адвокатський запит вих. №44 від 02.04.2024, міська рада повідомляє, про те, що за наявними на робочому місці старости Розлуцького старостинського округу, зокрема це погосподарські книги за наступні роки: 2016-2022, 2011-2015, 2006-2010, 2001-2005, 1996-1999 роки. Щодо видачі довідок про склад сім`ї померлої ОСОБА_31 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також довідки про суспільну приналежність домогосподарства у певні періоди така інформація може буди надана на підставі будинкової книги, що велась в домогосподарстві за цей період. Однак, будинкова книга є у власника домогосподарства, у органі місцевого самоврядування згідно чинного законодавства не зберігається. Ішим способом підтвердження осіб, що проживали спільно на момент смерті померлої ОСОБА_31 може бути акт, складений комісією, за результатами опитування сусідів (не менше 2). Комісія утворюється розпорядженням міського голови за зверненням зацікавленої особи.

Як видно з погосподарської книги №2 на 2016-2022 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 01-0228-1, за адресою АДРЕСА_1 , головою домогосподарства є ОСОБА_2 .

Відповідно до погосподарської книги №4 на 2011-2015 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 0217-1, за адресою АДРЕСА_1 , головою домогосподарства є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно з погосподарською книгою №3 на 2006-2010 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 197, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , головою сім`ї є ОСОБА_2 . Разом з нею проживав її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З погосподарської книги №3 на 2001-2005 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 197, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою с. Розлуч Турківський район Львівська область, видно, про те, що головою сім`ї є ОСОБА_2 . Разом з нею проживали її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внука ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внука ОСОБА_5 , 11.01.1998, тітка ОСОБА_13 .

Відповідно до погосподарської книги №3 на 1996-1999 роки, особовий рахунок № НОМЕР_6 , за адресою с. Розлуч, Турківський район Львівська область, головою сім`ї є ОСОБА_2 . Разом з нею проживали її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внука ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до погосподарської книги №6 на 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_7 , за адресою с. Розлуч, Турківський район Львівська область, головою сім`ї є ОСОБА_2 . Разом з нею проживали її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до погосподарської книги №3 на 1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_7 , за адресою с. Розлуч, Турківський район Львівська область, головою сім`ї є ОСОБА_2 . Разом з нею проживали її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , племінниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син племінниці ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Як видно з рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області №34 від 13.09.2002, сесія Розлуцької сільської ради вирішила: найменувати і затвердити вулиці в с. Розлуч Турківського району Львівської області, зокрема вул. О. Довбуша, згідно додатку №1; найменувати і затвердити адміністративно-територіальний поділ с. Розлуч Турківського району Львівської області, згідно додатку №2.

З матеріалів спадкової справи № 10/2016, яка заведена 05.03.2016 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 видно, що ОСОБА_4 05.03.2016 звернулася з заявою до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. 25.07.2019 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5

25.07.2019 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. видала ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , 1938 р.н., на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №С-01564, виданого управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 24.10.2007.

З копії відповіді Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №1631-02.17 від 08.11.2024 на адвокатський запит №03/11, міська рада повідомила наступне: погосподарська книга по домогосподарству АДРЕСА_1 ведеться з 2011 року по 2016 рік, та з 2016 року по даний час; в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована на місце проживання та проживає ОСОБА_2 , 1935 р.н.; інформація щодо технічного паспорта на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у старостинському окрузі відсутня; рішення про перейменування АДРЕСА_5 передано в архів Самбірської (Турківської) районної адміністрації.

Як видно з довідки №321 виданої 26.06.2001 сільським головою виконавчого комітету Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області В.М. Шугало, гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , в тому, що житловий будинок, якого вони є співвласниками знаходиться в АДРЕСА_3 .

З копії погосподарського обліку за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , кадастрові номери земельних ділянок № НОМЕР_8 , за адресою с. Розлуч, Турківський район Львівська область, видно, що головою сім`ї є ОСОБА_36 . Разом з нею проживали її дочка ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дочка ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , син ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , дочка ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , син ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , внук ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , внучка ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Відповідно до погосподарської книги №2 на 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , кадастрові номери земельних ділянок № НОМЕР_8 , за адресою с. Розлуч, Турківський район Львівська область, головою сім`ї був ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_19 . Разом з ним проживали його дружина ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , дочка ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дочка ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , син ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , дочка ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Як видно з інвентаризаційної справи №33 в АДРЕСА_3 , власником будинку АДРЕСА_6 є ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , про що зазначено в зведеному акті на будинковолодіння від 09.07.2001. На підставі замовлення ОСОБА_5 №5474 від 27.06.2001, складено оціночний на будівлю № НОМЕР_2 , оціночний акт на господарсько-побутові будівлі і внутрідворові споруди на вказане будинковолодіння, поверхові плани будинку, експлікацію внутрішніх площ до плану житлового будинку, журнал зовнішніх обмірів на об`єкт №130, ескізи планів поверхового будинку АДРЕСА_3 , належність будинковолодіння 1970 року побудови - ОСОБА_2 та ОСОБА_11 .

З довідки КП ЛОР "Самбірське МБТІ" від 04.03.2016 №335 на заяву ОСОБА_5 від 04.03.2016 видно, що станом на 01.01.2013 житловий будинок на правах особистої власності за адресою АДРЕСА_3 , не зареєстровано.

Як видно з інвентаризаційної справи №447/2023 в АДРЕСА_1 , власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , про що зазначено в зведеному акті вартості будинків, господарських будівель та споруд від 02.10.2023. На підставі заяви-договір на надання послуг №447/2023 від 02.10.2023 ОСОБА_48 складено оцінювальний акт про будинок (загальний метод), оцінювальний акт на господарсько-побутові будівлі та окремі споруди вказаного будинку, план будинку садибного типу, літера «А-1», експлікацію внутрішніх площ до плану житлового будинку, журнал зовнішніх обмірів на об`єкт №207, ескізи планів поверхів будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , технічний опис будівель і споруд ОСОБА_2 , характеристику будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт та актом прийому-передачі робіт.

З копії висновку судового експерта Б.Ю. Перепелиця №01/01-25 від 23.01.2025 щодо встановлення ідентичності житлових будинків за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , видно, що за результатами будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_4 , експерт дійшов висновку, що будинок садибного типу з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 є ідентичним, тотожним житловому будинку індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_3 , виходячи з їх технічних характеристик, які містяться в інвентаризаційній справі №447/2023 виготовленій ФОП ОСОБА_49 , станом на 02.10.2023 та інвентаризаційній справі №33, складеної Самбірським міським бюро технічної інвентаризації, та одним і тим же об`єктом.

Як видно з додаткових пояснень судового експерта Б.Ю. Перепелиця від 07.03.2025 №01/01-25/01, назви вулиць с. Розлуч Турківського району Львівської області, які зазначені у висновку експерта №01/01-25 від 23.01.2025 щодо встановлення ідентичності житлових будинків за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 були встановлені виходячи із картографічних даних, які містяться на сайтах https://www.google.com.ua/maps/place/2025 Розлуч; ІНФОРМАЦІЯ_21 за заданою адресою. Під час складання висновку експерта при проведенні огляду об`єкта дослідження за місцезнаходженням експерту були забезпечені всі належні умови для роботи і в присутності інших учасників процесу потреби не було, а також обов`язкова присутність інших учасників процесу не передбачена.

Суд встановив, що між сторонами в справі виникли спірні правовідносини щодо державної реєстрації права власності на спірний будинок та визнання за позивачем права власності на цього будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У цій справі, позивач ОСОБА_4 звернулась до суду за захистом свого цивільного права на отримання спадщини, яке вважає порушеним відповідачем ОСОБА_2 внаслідок державної реєстрації за нею права власності на спірне нерухоме майно, яке закінчене будівництвом до 05.08.1992.

Реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (далі - об`єкти), що закінчені будівництвом до 05.08.1992 року, врегульована Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою КМУ №1127 від 25.12.2015.

У п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі - Закон № 1952-IV в редакції, чинній на час прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення) надано визначення, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А згідно з абз. 6 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV надано визначення, що заявником у розумінні цього закону є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

За змістом ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку визначені в ст. 31 Закону № 1952-IV.

Так, згідно з положеннями ст. 31 Закону № 1952-IV для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Згідно з 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (тут і надалі - Порядок № 1127 в редакції, чинній на час прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення), державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, також може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, відповідно до п. 78 Порядку № 1127 документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

З досліджених матеріалів справи суд з`ясував, що відповідач ОСОБА_2 подала державному реєстратору Турківської РДА Кубан О.І. заяву про державну реєстрацію за нею прав та їх обтяжень на нерухоме майно житловий будинок по АДРЕСА_1 .

При цьому, за відповідачем ОСОБА_2 був закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі №4 на вказаний вище житловий будинок.

Відтак, відповідач ОСОБА_2 з урахуванням положень абз. 6 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV мала право ініціювати питання проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто бути заявником щодо реєстрації права власності на спірний будинок.

За результатами розгляду заяви, державний реєстратор Турківської РДА Кубан О.І. 02.11.2023 прийняла рішення про державну реєстрацію прав власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 .

Суд з`ясував, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за відповідачем ОСОБА_2 було прийнято державним реєстратором Турківської РДА Кубан О.І. 02.11.2023 на підставі технічного паспорту серія та номер: НОМЕР_9 виданий 31.10.2023, видавник ЄДЕСББ; документ що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, серія та номер 178, виданий 07.10.2022, видавник виконавчий комітет Турківської міської ради Львівської області.

Однак, фактично відповідач ОСОБА_2 подала реєстратору довідку №178 видану 07.10.2022 в.о. старости с. Розлуч виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області В.В. Яворським.

Як видно з довідки №178 виданої 07.10.2022 в.о. старости с. Розлуч виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області В.В. Яворським, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить житловий будинок АДРЕСА_1 згідно запису господарської книги №4.

З дослідженої судом копії по господарської книги №4 за 2011-2015 роки видно, що головою домогосподарства була ОСОБА_2 .

З технічного паспорту, виготовленого 31.10.2023 ФОП ОСОБА_49 на замовлення ОСОБА_2 видно, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований в 1965 році.

Водночас, на підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів суд з`ясував, що на території Розлуцької сільської ради колишнього Турківського району Львівської області здійснювалося ведення погосподарського обліку, а отже, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. необхідно було подати документи, передбачені ст. 31 Закону № 1952-IV, а саме: 1) виписку з погосподарської книги, надану виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Допитана в судовому засіданні третя особа державний реєстратор Кубан О.І. пояснила, що оспорюване рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень прийняла на підставі технічного паспорта на житловий будинок та довідки, що відповідач є власником будинку. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» основним документом є виписка. Виписку з погосподарського обліку від ОСОБА_2 не вимагала, оскільки зважала на її похилий вік, що в даний час вважає помилковим.

Отже, державний реєстратор Кубан О.І. залишила поза увагою те, що для реєстрації відповідач ОСОБА_2 подала не передбачений Законом № 1952-IV документ - витяг з погосподарської книги, а надала реєстратору довідку №178 від 07.10.2022, яка за своїм змістом не є випискою з погосподарської книги.

При цьому, докази про те, що земельна ділянка була передана відповідачу ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Натомість в матеріалах справи міститься копія свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР плану земельної ділянки в с. Розлуч, яке видано 24.06.1969 на підставі наказу №33 по радгоспу «Комсомолець» від 04.04.1968 та рішення виконкому Турківської районної Ради депутатів трудящих від 22.05.1969 №160 про виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку у с.Розлуч Турківського району Львівської області, яка призначена для будівництва житлового будинку, у власність ОСОБА_31 (мати відповідача ОСОБА_2 ).

Отже, незважаючи на очевидну невідповідність поданого документу - довідки №178 вимогам Закону № 1952-IV , державний реєстратор Кубан О.І. на підставі встановлених Законом повноважень, не перевірила відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства; не перевірила документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, на виконання визначеного Законом обов`язку, не запитала від органів влади, підприємств, установ та організацій, інформацію необхідну для реєстрації, оскільки не мала доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав та знаходяться в Розлуцькій сільській раді та відповідному органі БТІ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором Кубан О.І. не дотримано вимог щодо отримання документів, визначених ст. 31 Закону № 1952-IV на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 .

Водночас, суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У цій справі, позивач ОСОБА_4 поряд з вимогою про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію спірного житлового будинку за відповідачем ОСОБА_2 одночасно просить визнати за нею право власності на спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року (далі - Інструкція).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.

Як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Отже, за наявності перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину, наявності спору про право на нерухоме майно, спадкоємець може звернутись до суду з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно.

При цьому, суд зазначає, що сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

У ході розгляду справи суд з`ясував, що позивач ОСОБА_4 після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., якою була заведена спадкова справа №10/2016.

25.07.2015 приватний нотаріус Новосад О.П. видала позивачу ОСОБА_4 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 , як єдиному спадкоємцю першої черги спадкування.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 приватний нотаріус Новосад О.П. позивачу відмовила в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_5 на цей будинок .

При цьому, згідно з Інформаційною довідкою з ДРРПНМ №364638600 від 06.02.2024, яка сформована приватним нотаріусом Новосад О.П., було встановлено, що вказаний житловий будинок на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З досліджених письмових доказів суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 та батько позивача ОСОБА_5 були рідними сестрою та братом, їх матір`ю була ОСОБА_50 .

ОСОБА_31 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя ОСОБА_31 24.06.1969 було видано свідоцтво про забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР на підставі наказу №33 по радгоспу «Комсомолець» від 04.04.1968 та виділено земельну ділянку площею 0,0074 га в с. Розлуч для будівництва житлового будинку з господарськими спорудами. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Турківської районної ради депутатів трудящих від 22.05.1969 №160.

ОСОБА_31 виготовила будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво одноповерхового одноквартирного житлового будинку в с. Розлуч, затверджений Турківським районним архітектором 24.07.1969.

Факт будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_31 підтверджують наступні докази: акт виконаних ремонтних робіт від 29.09.1975 укладений між ОСОБА_31 та Дрогобицьким МРБУ; замовлення-договір від вересня 1975 року між Дрогобицьким МРБУ та ОСОБА_31 на суму 196 руб; розрахункова відомість замовника ОСОБА_31 на виконання роботи по цегляній кладці стін на суму 103,15 руб; квитанція про оплату ОСОБА_31 виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором від 17.09.1975 на суму 196 руб.; накладна №031462 від 23.11.1978 на придбання ОСОБА_31 шиферу та цвяхів шиферних; замовлення-договір №031462 від 1978 року між Дрогобицьким МРБУ та ОСОБА_31 на ремонтні роботи на суму 134,51 руб.; квитанція «031462 від 23.11.1978 про оплату ОСОБА_31 134,51 руб за докриття хати шифером 61,6 кв.м.

Спірний будинок з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 є збудований в 1965 році, що доводиться технічним паспортом та такий не містить відмітки про самочинне будівництво.

Також, суд з`ясував, що після смерті ОСОБА_31 , ні батько позивача ОСОБА_5 ні відповідач ОСОБА_2 не звертались за оформленням спадщини після смерті їх матері.

Рішенням виконавчого комітету Розлуцької сільської ради № 19 від 08.04.1999 дозволено відповідачу в справі ОСОБА_2 побудувати на своїй присадибній ділянці складське приміщення, лазню, добудову кухні розміром 12х5 та 5х4, 5х6.

ОСОБА_2 здійснила добудову літньої кухні та господарську будівлю на присадибній ділянці, на якій був збудований ОСОБА_31 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що в цьому житловому будинку за життя ОСОБА_31 проживала разом із своєю дочкою ОСОБА_2 , а її син ОСОБА_5 в 1960 роках виїхав з с. Розлуч Турківського району в м. воркута рф, де одружився, в нього народились діти, там він і працював, що не заперечили представники сторін у справі та ствердили допитані судом свідки.

Водночас, позивач стверджує, що її батько ОСОБА_5 щороку приїжджав в с. Розлуч, і саме він будував спірний житловий будинок, оскільки він на той час працював в росії на шахті, мав сталий і достатній дохід, забезпечив будівництво деревом, тоді як його мати ОСОБА_31 та сестра - відповідач ОСОБА_2 не працювали і не мали коштів на будівництво будинку. Будівництво тривало впродовж декількох років і було завершено в 1970 році.

Однак, на підтвердження обґрунтування своїх вимог позивач не подала суду належних, достатніх та допустимих доказів на підставі яких, доводить обставини, що саме її батько збудував спірний житловий будинок і набув права на такий.

Показання свідків сторони позивача ОСОБА_16 та ОСОБА_22 про те, що спірний житловий будинок ОСОБА_51 будував сам за власні кошти, привозив контейнерами деревину для будівництва будинку суд вважає недопустимими доказами на підтвердження таких обставин.

Доказів того, що спірний будинок був новоствореним нерухомим майном (ст. 331 ЦК України) матеріали справи не містять.

Інших доказів суду подано не було.

Відтак, позивач не довела, що її батько ОСОБА_5 здійснював будівництво спірного житлового будинку, не довела що з цих підстав в нього виникло право на такий будинок.

Водночас, позивач, доводячи належність спірного житлового будинку її батькові з підстав того, що він його будував, одночасно вказала як підставу набуття такого права наявність запису в погосподарській книзі за 2011-2015 про ОСОБА_5 та ОСОБА_2 як співвласників будинку по частці.

Оцінюючи такі доводи, суд виходить з такого.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України "Про власність", застосовується чинне на той час законодавство.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

При визначенні правового статусу житлового будинку та господарських споруд, які побудовані у 1975 році слід керуватись наступними нормативно-правовими актами: Цивільним кодексом 1963 року. Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в УРСР», Вказівками по веденню погбсподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, затвердженою наказом Міністра юстиції Української PCP від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

Погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад по кожному з розташованих на їхній території населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень.

Відповідно до Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Держкомстатистики України 08.12.2010 N 491 ( яка діяла на час ведення погосподарської книги в період 2011- 2015 роки), погосподарський облік ведеться з урахуванням норм чинного законодавства з питань захисту персональних даних. Не передбачає реєстраційних дій і не несе будь-яких правових наслідків для об`єктів, відносно яких він здійснюється.

Відповідно до Розділу 7 Інструкції у погосподарському обліку вказується: Повна адреса реєстрації місця проживання особи, що відповідає за об`єкт ПГО; місяць і рік прибуття та вибуття, а також мета прибуття в місцеву раду та кількість членів домогосподарства - для домогосподарства з реєстрацією місця перебування в місцевій раді.

Записи в розділі І "Відомості про членів домогосподарства з реєстрацією місця проживання на території ради" здійснюються систематично протягом року з подальшою їх перевіркою раз на рік під час суцільних обходів об`єктів ПГО з 1 по 15 січня.

Записи робляться так, щоб надалі можна було вносити зміни. У відповідних полях другої графи розділу записуються прізвища, імена, по батькові всіх членів домогосподарства, які мають реєстрацію місця проживання в місцевій раді. Першим записується голова домогосподарства, потім усі інші члени домогосподарства як присутні, так і тимчасово відсутні. Прізвища, імена та по батькові всіх членів домогосподарства записуються повністю, без перекручування та скорочення.

Як видно з долучених до матеріалів справи книг погосподарського обліку за 1996-1999, 2001-2005, 2006-2010, 2016-2022 роки, головою домогосподарства є ОСОБА_2 .

За період 1996-1999 та за період 2001-2005 спільно з ОСОБА_2 проживав її син ОСОБА_10 , невістка ОСОБА_11 та внуки ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ..

За період 2006-2010 спільно з ОСОБА_2 проживав її син ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За період 2016-2022 ОСОБА_2 проживала одна.

Водночас з погосподарської книги за 2011-2015 роки видно, що власниками житлового будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по частці будинку.

Свідок ОСОБА_8 , яка працювала секретарем Розлуцької сільської ради Львівської області пояснила, що записи в графі про власника робляться за наявності правовстановлюючих документів, а якщо таких немає, то за головою господарства. ОСОБА_2 проживала сама і була власником погосподварського двору, житлового будинку і господарських споруд. З Курус Розалією в 2011-2015 ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав. Вона заводила по господарські книги, але чому у записах погосподарських книг є запис, про те, що будинку належить ОСОБА_2 , а інша ОСОБА_5 їй невідомо, такий запис вона не робила. Запис про ОСОБА_5 проведений не її почерком.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що за вказаний період 2010-2015 роки був уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, що відповідає за ведення погосподарського обліку в місцевій раді, пояснив, що таких записів в погосподарську книгу не проводив.

У ході розгляду справи суд з`ясував, що батько позивача ОСОБА_5 вибув зі спірного будинку в 1960 році, не проживав у ньому, місцем його проживання було м. воркута в рф. Місцем смерті ОСОБА_5 є м. Сиктивкар, Республіка Комі, рф.

У всіх досліджених судом погосподарських книгах головою домогосподарства було вказано ОСОБА_2 , при цьому, такий запис зроблено у відповідній графі, яка як ствердила свідок ОСОБА_8 заповнювалась за відсутності правовстановлюючих документів на будинок, а запис робився за головою господарства, якою і була відповідач ОСОБА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_3 вказала, що почерк написання « ОСОБА_5 будинку» є відмінним від почерку заповнення інших граф форми книги погосподарського, що викликає сумніви в достовірності такого запису особою, яка на той час була уповноважена на ведення книг погосподарського обліку с. Розлуч станом на 2011-2015 роки.

Суд вважає недостатніми такі доводи для беззаперечного ствердження таких обставин.

Однак, відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Дослідивши та надавши оцінку всім погосподарським книгам, які свідчать про те, що ОСОБА_5 не проживав і не був зареєстрованим в спірному будинку, суд не бере до уваги записи однієї погосподарської книги за 2011-2015 роки, про те, що ОСОБА_5 є співвласником частки спірного будинку.

При цьому, суд враховує, що такий запис не відповідає Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Держкомстатистики України 08.12.2010 N 491 (яка діяла на час ведення по господарської книги в період 2011-2015 роки).

Щодо покликань позивача як на підставу належності частки будинку її батькові ОСОБА_5 на довідку №321 від 26.06.2001, яка видана сільським головою виконавчого комітету Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області В.М. Шугало, то суд зазначає таке.

Як видно з цієї довідки, яка знаходиться з матеріалах інвентаризаційної справи №33 заведеної 09.07.2001, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , є співвласниками житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3 .

Представники відповідачів у справі вказали, що ця довідка видана на буд. АДРЕСА_3 , тоді як предметом спору є житловий будинок, АДРЕСА_1 , чим поставили під сумнів ідентичність цих будинків.

Суд встановив, що найменування вулиць в с Розлуч було розпочато в 2002 році, що підтверджено рішенням Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області №34 від 13.09.2002 року.

Окрім цього, така обставина знайшла своє підтвердження і в досліджених судом погосподарських книгах за 2001-2005, 2006-2010, 2011-2015, 2016-2022 роки, з яких видно, що найменування вулиць в с. Розлуч було розпочато саме в 2002 році.

Повертаючись дорішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області №34 від 13.09.2002 про найменування і затвердження вулиць і адміністративно-територіального поділу с. Розлуч, суд зазначає, що в с. Розлуч була як вулиця Шевченка так і АДРЕСА_1 .

Згідно показань свідка ОСОБА_8 , оскільки в 2001 році не було встановлено назв вулиць, в погосподарському обліку зазначався особовий рахунок.

З погосподарських книг за 2001-2005роки суд встановив що за особовим рахунком НОМЕР_2 обліковувалось господарство де головою була ОСОБА_45 , а за особовим рахунком НОМЕР_1 обліковувалось господарство де головою була ОСОБА_2 .

Відтак, враховуючи що довідки сільської ради видаються на підставі погосподарських книг, суд не бере до уваги довідку №321 від 26.06.2001, оскільки вказані в ній відомості не відповідають записам в погосподарських книгах.

Як видно з інвентаризаційної справи №33 заведеної 09.07.2001 на будинок АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 звертався до начальника Самбірського МБТІ з заявою, в якій просив видати довідку за ким зареєстрований будинок в АДРЕСА_3 , оскільки така довідка необхідна до суду. Така заява датована 04.03.2016, тоді як згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 від 08.10.2015, ОСОБА_5 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки КП ЛОР "Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 04.03.2016 №55 (інвентаризаційна справа № 33 від 09.07.2001), яка з урахуванням смерті ОСОБА_5 07.09.2015 невідомо, кому була видана, видно, що станом на 01.01.2013 житловий будинок на правах особистої власності за адресою АДРЕСА_3 , не зареєстровано.

Однак, згідно по господарських книг за 2001-2005, 2006-2010 за номером домогосподарства 130 проживає сім`я ОСОБА_14 .

Відтак, суд критично оцінює матеріали інвентаризаційної справи №33 заведеної 09.07.2001 на будинок АДРЕСА_3 , оскільки такі не відповідають встановленим обставинам справи.

Щодо доводів позивача ОСОБА_4 про те, що будинок по АДРЕСА_3 , співвласниками якого згідно довідки №321 є ОСОБА_5 і ОСОБА_2 та будинок за адресою АДРЕСА_1 є одним і тим же будинком, то такі суд відхиляє як недоведені, виходячи з такого.

На підтвердження ідентичності будинків позивач подала висновок експерта.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може не погодитися з висновком експерта.

Представник позивача вважає висновок повним та обґрунтованим.

Представники відповідачів заперечили проти висновку експерта, вказавши, що такий не відповідає обставинам справи та їх не було повідомлено про проведення експертного дослідження.

Як видно з висновку судового експерта Б.Ю. Перепелиця №01/01-25 від 23.01.2025 щодо встановлення ідентичності житлових будинків за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , за результатами будівельно-технічної експертизи експерт дійшов висновку, що будинок садибного типу з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 є ідентичним, тотожним житловому будинку індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_3 , виходячи з їх технічних характеристик, які містяться в інвентаризаційній справі №447/2023 виготовленій ФОП ОСОБА_49 , станом на 02.10.2023 та інвентаризаційній справі №33, складеної Самбірським МБТІ, та одним і тим же об`єктом.

Оцінюючи цей висновок, суд не погоджується з таким, оскільки висновок експерта є неповним.

Так, експертом проведено дослідження лише половини будинку АДРЕСА_1 , доступ до якого надала експерту позивач ОСОБА_4 . Інша половина будинку закрита, так як відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я проживає в родичів. Про проведення експертного дослідження ні відповідача ОСОБА_2 , ні її представника адвоката Бобак О.Б. повідомлено не було.

З дослідницької частини висновку експерта (аркуш 9) видно, що експерт зазначив: «Про зміну вулиць Т.Шевченка на ОСОБА_52 свідчить фрагмент картографічного плану с.Розлуч Турківського району Львівської області, приведений на Мал. 2 в Ілюстративній таблиці № 1 Додатку 1 до висновку (інтернет-ресурс https://lv.2ua.org>rozluch>mapa>sat.2025)».

Однак, такі висновки експерта, не відповідають встановленим обставинам у справі, оскільки інвентаризаційна справа №33 на будинок АДРЕСА_3 заведена 09.07.2001, а в ході розгляду справи, на підставі досліджених доказів суд встановив, що перейменування вулиць в с. Розлуч взагалі не було, а найменування вулиць було введено на підставі рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області №34 від 13.09.2002 «Про найменування і затвердження вулиць і адміністративно-територіального поділу с. Розлуч», в якому вказано що в с. Розлуч є як вулиця Шевченка так і вулиця Довбуша.

Клопотання про виклик експерта для надання роз`яснень щодо висновку від учасників справи не надходило.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка висвітлена, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21), відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

При цьому, як зазначає Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22) зроблено висновок, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

На підставі всебічно досліджених, перевірених та оцінених доказів, доводів та заперечень учасників справи, суд дійшов висновку, що позивач не довела належними, допустимими та достатніми доказами обставин, які свідчать про належність її батькові ОСОБА_5 , як спадкодавцю, частки спірного житлового будинку, на яке вона претендує в порядку спадкування за законом після його смерті, а тому в задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.

А зурахуванням того,що хочай суддійшов висновку,що підчас прийняттяоскаржуваного рішеннядержавного реєстратораКубан О.І.від 02.11.2023не дотримановимог ст.31Закону №1952-IVна підставіяких здійсненодержавну реєстраціюправа власностіна спірнийбудинок за ОСОБА_2 ,однак судне встановив,що правапозивача якспадкоємця булипорушені,беручи доуваги те,що відсутністьсуб`єктивного правана позовв матеріальномурозумінні тягнеза собоюприйняття рішенняпро відмовуу задоволенніпозову,незалежно відінших встановленихсудом обставин,тому суддійшов висновку,що взадоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, складаються з судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що в задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати у вигляді сплаченого за подання позовної заяви судового збору в розмірі 4555,40 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан Олександра Іванівна, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, та визнання права власності в порядку спадкування.

Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ).

Відповідачі: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 );

Турківська міська рада Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04056026, місцезнаходження: 82500, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 62, Самбірський район, Львівська область).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна (місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 100К, Львівська область);

державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан Олександра Іванівна (місцезнаходження: 82500, м. Турка, Січових Стрільців, буд. 62, Самбірський район Львівська область).

Рішення суду складено та підписано 24.03.2025.

Суддя О.І. Кшик