Ухвала від 21.03.2025 по справі 906/1379/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"21" березня 2025 р. Справа № 906/1379/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Юрчук М.І.

судді Павлюк І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.02.2025 р. про відмову у залученні співвідповідачів та про залучення до участі у справі третіх осіб

постановлену у м. Житомир

у справі № 906/1379/15 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації та Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"

про розірвання договору оренди землі, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний стан та про зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали від 18.02.2025 р. Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі № 906/1379/15 в якості співвідповідачів ФОП Легенчука Олега Івановича Івановича та ФОП Нестеровську Анну Валеріївну та залучив до участі у справі № 906/1379/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення клопотання прокурора про залучення співвідповідачів.

В обґрунтування можливості прийняття апеляційної скарги до розгляду прокурор посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 р. у справі № 757/47946/19-ц та доводить, що без залучення до участі у справі належних відповідачів виконання завдань господарського судочинства є неможливим, оскільки суд не може у такому випадку вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог по суті.

Розглянувши апеляційну скаргу скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною 1 статті 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України не підлягає розширеному тлумаченню.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал суду першої інстанції окремо від остаточного рішення суду встановлені з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України (аналогічно за змістом статті 255 ГПК України), є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (аналогічно за змістом пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 (провадження N 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що прокурором оскаржується ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залучення співвідповідачів та про залучення до участі у справі третіх осіб.

Як зазначено вище, статтею 255 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи та витребування оригіналів документів.

Частиною третьою статті 255 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Колегія суддів відхиляє посилання прокурора на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 р. у справі № 757/47946/19-ц та зауважує, що прокурор свідомо використовує з неї виключно висновки, що вигідні його позиції і повністю ігнорує іншу її частину.

Так, у постанові від 13.11.2024 р. у справі № 757/47946/19-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. Наприклад, ухвали суду першої інстанції, які постановлені на стадії виконання судового рішення, не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку разом із рішенням суду по суті спору, тому підлягають самостійному апеляційному оскарженню (за умови, що такі ухвали перешкоджають подальшому провадженню за заявою чи скаргою) незалежно від того, чи містяться вони в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України (ч. 1 ст. 255 ГПК України) переліку.

Натомість, колегія суддів встановила, що ухвала суду першої інстанції по відмову у залученні співвідповідачів не входить до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведеному у статті 255 ГПК України, та не перешкоджає подальшому провадженню у справі № 906/1379/15, тоді як прокурор не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.

Нормами пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частин 7, 8 статті 260 ГПК України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена у касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.02.2025 р. у справі № 906/1379/15 про відмову у задоволенні клопотання про залучення співвідповідачів та про залучення до участі у справі третіх осіб на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.02.2025 р. у справі № 906/1379/15 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.