Ухвала від 17.04.2025 по справі 906/1379/15

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/1379/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Житомирської окружної прокуратури

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 (у складі колегії суддів: Маціщук А. В. (головуюча), Юрчук М. І., Павлюк І. Ю.) у справі

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі: (1) Житомирської районної державної адміністрації; (2) Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) ОСОБА_1 ; (2) ОСОБА_2

про розірвання договору оренди землі, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний стан та про зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі № 906/1379/15.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями для розгляду вказаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 07.04.2025).

Перевіряючи матеріали касаційної скарги, колегія суддів з`ясувала, що у цій справі Господарський суд Житомирської області 18.02.2025 постановив ухвалу, якою відмовив в задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у ній співвідповідачів. Натомість залучив зазначених осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, а дану справу направити до місцевого суду для продовження розгляду щодо вирішення клопотання прокурора про залучення співвідповідачів.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.03.2025 апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури повернув скаржникові без розгляду на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обґрунтувавши свої дії тим, що оскаржена ухвала місцевого суду не підлягає оскарженню окремо від його рішення.

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури оскаржив ухвалу апеляційного суду від 21.03.2025 до Верховного Суду. У касаційній скарзі просить скасувати зазначену ухвалу та передати цю справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Так, частина перша статті 255 ГПК України містить перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення. Частиною ж третьою цієї статті передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Оскільки ухвала якою, зокрема, відмовлено у залучені співвідповідачів до участі у справі відсутня у переліку, наведеному у статті 255 ГПК України, то вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов заснованого на законі висновку про те, що оскаржена до нього ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції та відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України повернув подану заступником керівника Житомирської окружної прокуратури апеляційну скаргу.

Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час прийняття оскарженої ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів виходить з того, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 255 ГПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені в пункті 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Верховного Суду визнає касаційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у цій справі необґрунтованою, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції "спірних" норм процесуального права (стаття 255, пункт 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України) під час повернення апеляційної скарги є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За цим, керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі № 906/1379/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.