Ухвала

від 24.03.2025 по справі 910/3227/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

м. Київ

24.03.2025Справа № 910/3227/25Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 55А) до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни ( АДРЕСА_1 ) про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного правочину та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Запорізький» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни (далі - відповідач) про:

- визнання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №24/06/2022 від 24.06.2022, складених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 03.06.2022 та здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 31.07.2022 недійсними;

- застосування наслідків недійсного правочину, згідно з статтями 203, 216, 218 Цивільного кодексу України до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 24/06/2022 від 24.06.2022, складених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 03.06.2022 та здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 31.07.2022;

- стягнення із Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни на користь Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» кошти у сумі 60000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява не підсудна Господарському суду міста Києва і підлягає передачі на розгляд Господарського суду Волинської області з наступних підстав.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, у відповідності до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.

Місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом відповідно до приписів частини 7 статті 11 вищевказаного закону було здійснено запит за кодом ЄДРПОУ відповідача, який визначено заявником в позовній заяві. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням є 44453, Волинська обл., Ковельський р-н, село Смідин, вул. Шкільна, буд. 52.

Отже, місцезнаходження відповідача не відноситься територіально до міста Києва.

Згідно з частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцезнаходженням відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавцем передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін.

Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Так, згідно зі статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

У відповідності до частини 1 статті 197 Господарського кодексу України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Предметом даного позову є визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного правочину та стягнення з відповідача коштів у сумі 60000,00 грн.

З матеріалів позову вбачається, що сторонами договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 24/06/2022 від 24.06.2022 не визначалося місце надання послуг.

Відсутність у матеріалах справи доказів погодження сторонами місця виконання зобов`язання у рамках спірних правовідносин, обумовлює неможливість застосування до даного спору положень, що дозволяють визначати альтернативну підсудність, оскільки альтернативна підсудність як механізм, передбачений процесуальним законодавством, може бути реалізована виключно за наявності чітко визначених підстав, зокрема погодження місця виконання зобов`язання або відповідного застереження у договорі.

З урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності погодженого сторонами місця виконання зобов`язання, спір підлягає розгляду за загальними правилами територіальної підсудності.

Суд звертає увагу, що основним критерієм для визначення компетентного суду є місцезнаходження відповідача, що відповідає принципу територіальної юрисдикції, закріпленому у законодавстві.

Таким чином, оскільки місцезнаходженням відповідача є: 44453, Волинська обл., Ковельський р-н, село Смідин, вул. Шкільна, буд. 52, то згідно частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позивач мав звернутись з даною позовною заявою до Господарського суду Волинської області.

Отже, дана позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, відтак наявні підстави для передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви №910/3227/25 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви №910/3227/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного правочину та стягнення коштів передати за підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а).

Ухвала набирає законної сили 24.03.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяТ.В. Васильченко