Ухвала

від 25.03.2025 по справі 127/7331/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7331/21

У Х В А Л А

25 березня 2025 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» - Мезеневої О.В. про роз`яснення судового рішення у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог-Департамент адміністративнихпослуг Вінницькоїміської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення права власності,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСББ «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» - Мезенева О.В. звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з вищезазначеною заявою.

Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 у справі №127/7331/21 задоволено повністю позов ОСББ «Коцюбинського, 37,м.Вінниця».

В подальшому вказане рішення залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 07.03.2023 та частково скасовано постановою Верховного Суду від 27.03.2024, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу.

При зверненні позивача до державного реєстратора йому було відмовлено в реєстрації права власності на спірне майно, оскільки в рішенні суду не зазначено, які реєстраційні дії слід провести після припинення та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірні приміщення, та на користь кого їх слід витребувати.

З огляду на викладене, просить роз`яснити рішення Вінницького міського суду Вінницької області у цивільній справі №127/7331/21 в частині щодо витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 нежилого вбудованого приміщення 67, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять приміщення 67-1, 67-2, 67-3, 67-4, 67-5, 67-6 загальною площею 72,9 кв.м. на користь позивача та проведення реєстраційних дій за позивачем.

Представник позивача ОСББ «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» - Мезенева О.В. в судове засідання не з`явилась, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представниктретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог-Департаменту адміністративнихпослуг Вінницькоїміської ради в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомимли.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяву,матеріали справи,суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 задоволено позов ОСББ «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог -Департамент адміністративнихпослуг Вінницькоїміської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення права власності. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 09.11.2016 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №4531 про продаж нежилого вбудованого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять приміщення 67-1, 67-2, 67-3, 67-4, 67-5, 67-6 загальною площею 72,9 кв.м. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 нежиле вбудоване приміщення 67, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять приміщення 67-1, 67-2, 67-3, 67-4, 67-5, 67-6 загальною площею 72,9 кв.м. Припинено право власності, яке органом державної реєстрації зареєстровано за ОСОБА_1 , на нежиле вбудоване приміщення 67, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять приміщення 67-1, 67-2, 67-3, 67-4, 67-5, 67-6 загальною площею 72,9 кв.м. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСББ «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3460 грн. (т.2 а.с.155-163)

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 без змін. (т.2 а.с.244-248)

Постановою Верховного Суду від 27.03.2024 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 . Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від19 грудня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги провизнання недійсним договору купівлі-продажускасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСББ «Коцюбинського 37 м. Вінниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради,про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від19 грудня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін. (т.3 а.с.57-68)

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.11.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, 37 м. Вінниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруДепартаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння та припинення права власності. (т.4 а.с.64-71)

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Зі змісту ст. 271 ЦПК України вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Таким чином, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

У відповідності до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №18 роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового розгляду, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

З наведеного вбачається, що роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні. Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішення суду від 19.12.2022 року викладено в доступній для його розуміння формі, мотиви прийняття такого рішення є доступними для сприйняття, не допускають подвійного тлумачення, в рішенні містяться посилання на відповідні положення закону, якими керувався суддя.

Так, в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно офіційного тлумачення, що викладене в Рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 у про офіційне тлумачення пункту 2 статті 10 ЗУ «Про приватизацію держаного житлового фонду» та про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Таким чином, підтвердження права власності співвласників будинку, від імені яких діє ОСББ, як позивач у справі, на спірне майно не потребується.

Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 37 м. Вінниця", метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Отже, ОСББ, як представник співвласників багатоквартирного будинку, має право звертатися з позовом про витребування спільного майна співмешканців будинку з чужого незаконного володіння.

Таким чином, в тексті рішення суду чітко зазначено, хто саме є власником спірних нежилих приміщень, і, відповідно, на чию саме користь вони підлягають витребуванню.

Отже, резолютивна частина судового рішення містить зрозумілий висновок.

Щодо роз`ясненнярішення стосовнопроведення реєстраційнихдій,які повиненвчинити державнийреєстратор,суд зазначає,що ст.11Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначено,що державнийреєстратор самостійноприймає рішенняза результатомрозгляду заяву сферідержавної реєстраціїправ. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18 (адміністративне провадження № К/9901/2762/19) зробивтакі висновки: «Верховний Суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції України«органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України».

З огляду на вказане, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, а тому суд не вбачає підстав для надання вказівок державному реєстратору щодо дій, які йому слід вчинити для виконання рішення суду.

Крім цього, представник позивача, заявляючи таку вимогу, фактично порушує питання про зміну рішення суду, що є неприпустимим.

Таким чином суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 13, 247, 271 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» - Мезеневої О.В. про роз`яснення судового рішення у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, 37,м.Вінниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог-Департамент адміністративнихпослуг Вінницькоїміської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення права власності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя