Рішення

від 25.03.2025 по справі 910/16093/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2025Справа № 910/16093/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» (вул. Мала Шияновська, буд. 2, м. Київ 01011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» (вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, м. Київ, 02094) про стягнення 5 757 784,27грн.,

За участю представника відповідача - Білак Н. І. (в режимі відео конференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ЛОДЖІСТИК» сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 22-10/24 від 22.10.2024 в розмірі 5 546 467,83 грн, яка складається із авансу у сумі 5392400 грн., 3% річних у сумі 21318,15 грн., інфляційних витрат у сумі 102 455,60 грн., пені у сумі 30294,08 грн. та була передана 27.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 03.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ЛОДЖІСТИК» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 03.01.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.02.2025.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» (вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 43482644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» (вул. Мала Шияновська, буд. 2, м. Київ 01011, код ЄДРПОУ 34576244) аванс у сумі 5 392 400 (п`ять мільйонів триста дев`яносто дві тисячі чотириста) грн 00 коп., 3% річних у сумі 47 910 (сорок сім тисяч дев`ятсот десять) грн 81 коп., інфляційні втрати у сумі 246 244 (двісті сорок шість тисяч двісті сорок чотири) грн 98 коп., пеню у сумі 71 228 (сімдесят одну тисячу двісті двадцять вісім) грн 48 коп.. та судовий збір у сумі 69 093 (шістдесят дев`ять тисяч дев`яносто три) грн 41 коп.

13.03.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 31.10.2024 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» про ухвалення додаткового рішення призначено на 25.03.25 о 10:45 год.

17.03.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про розгляд справи без участі представника.

20.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.03.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

25.03.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Останнє зокрема обґрунтоване тим, що:

- позивачем не надано жодних доказів оплати послуг з надання правничої допомоги;

- Адвокат не надав детального розрахунку витрат, що унеможливлює оцінку обґрунтованості заявленої суми.

Враховуючи вищевикладене, представник вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та співмірності, а тому підлягають значному зменшенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Представник відповідача приймала участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представник позивача у судове засідання не прибув.

В судовому засіданні 25.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 100 000,00 грн представник позивача надав копії договору про надання правничої (правової) допомоги №23/24-К від 18.12.2024 (надалі - «Договір»), укладений з адвокатським об`єднанням «АЛТУС ЛЕГАЛ», акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 13.03.2025 на суму 100 000,00 та рахунку на оплату №14 від 13.03.2025 на суму 100000,00 грн.

Судом встановлено, що між адвокатським об`єднанням «АЛТУС ЛЕГАЛ» надалі «Адвокатське об`єднання» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ЛОДЖІСТИК», яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» надалі «Клієнт» було укладено Договір №23/24-К, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати Клієнту захист, представництво та іншу правничу (правову) допомогу, передбачену цим Договором та чинним законодавством України, а саме, представляти інтереси Клієнта в правоохоронних органах, судах усіх рівнів, органах державної виконавчої служби, приватних виконавцях та інших державних і недержавних органах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, з питань захисту законних прав та інтересів Клієнта по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Лоджістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» про стягнення грошових коштів (надалі - Правнича (правова) допомога) з усіма процесуальними правами наданими ГПК України позивачу, відповідачу, скаржнику, заявнику.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що з врахуванням складності справи, кількості витраченого Адвокатом часу, розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги, становить фіксовану суму, а саме: 100 000 грн. без ПДВ при розгляді справи у суді першої інстанції, які оплачуються Клієнтом в безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об`єднання

13.03.2025 між Адвокатським об`єднанням та клієнтом підписаний акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 14 за яким Адвокатським об`єднанням було надано наступні послуги:

Підготовка позовної заяви;

Підготовка заяви з процесуальних питань про проведення судових засідань в режимі відео конференції;

Представництво у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва;

Підготовка заяви про збільшення розміру позовних вимог;

Представництво у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва.

Всього вартість наданих послуг склала 100 000,00 грн.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

25.03.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

Суд частково приймає до уваги вказані заперечення відповідача, зважаючи на те, що додані до матеріалів позову додатки не обтяжені великим обсягом документів та даний спір не є складним, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, а саме з договору поставки товарів, не потребував значної складності для формування правової позиції для захисту адвокатом інтересів позивача.

В частині відсутності доказів оплати послуг з надання правничої допомоги, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 100 000,00 грн є співрозмірні

з урахуванням складності справи та поданих позивачем документів з урахуванням того, що відповідачем не було подано жодного документу по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 50000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ ГРУП» (вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 43482644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА СИСТЕМС» (вул. Мала Шияновська, буд. 2, м. Київ 01011, код ЄДРПОУ 34576244) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання додаткового рішення 27.03.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ